Ефективність агробізнесу в Україні (інфографіка)

Презентація відбулася під час круглого столу «Аграрна Україна. Концепція світової першості» в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», повідомляє УАК.

Як зазначив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, подібних за масштабами розрахунків в Україні досі ніхто не проводив. Мета дослідження – стати підґрунтям для розробки державної стратегії розвитку АПК, яка забезпечить однаково комфортні умови для роботи і великих вертикально інтегрованих компаній, і середніх підприємств, і малих фермерських господарств.

«Аналітичний відділ УАК зібрав то проаналізував дані 8500 тисяч агровиробників за 2015 і 2016 роки. Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота. Її результати ми плануємо озвучити на рівні професійних громадських об’єднань, наукової спільноти, в профільному комітеті Верховної Ради та в Кабінеті міністрів України», - наголосив президент Української аграрної конфедерації.

Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га,  5000-10000 га і більше 10000 га. В кожній групі окремо проаналізовані показники підприємств, які займаються схожими видами діяльності.

Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо. 

Вже на першому етапі дослідження аналітикам УАК вдалося виявити декілька «тіньових зон» в українському агросекторі. Зокрема, з’ясувалося, що в тіньовому обробітку знаходяться близько 8 млн га землі.

«Що стало першою проблемою? Коли ми отримали інформацію від Фіскальної служби, з’ясувалося, що агровиробники, які сплачують податки, обробляють всього 18,8 млн га землі. Ми знаємо, що в Україні 42 млн га сільськогосподарської землі. Якщо відкинути землі державної власності, а також ті, які дійсно непридатні для вирощування культур, виявиться, що в тіньовому обігу перебувають близько 8 млн га. Тобто третина земель обробляється без сплати податків», - зазначив Леонід Козаченко.

Друга проблема, з якою під час дослідження зіткнулися аналітики УАК, сумнівність офіційних даних. Наприклад, деякі підприємства, судячи з фінансових показників, є активними сільгосптоваровиробниками. Але при цьому вони декларують, що мають 0 га в обробітку.  Є і зворотні приклади – підприємства мають великі земельні банки, але жодного працівника.

У 2015 та 2016 роках Державна служба статистики здійснювала статистичні спостереження за 8500 та 8300 аграрними підприємствами різних розмірів та організаційно-правових форм відповідно. Аналітики УАК перевірили показники кожного з них і відсіяли ті підприємства, звітність яких є підозрілою. Так у 2015 році були відсіяні близько тисячі підприємств, а в 2016 – майже дев’ятсот.

Одним з найважливіших показників під час дослідження була сплата податків. Цифри свідчать про те, що чим більшою є компанія, тим більше податків вона сплачує. Податкова віддача з розрахунку на 1 працівника стрімко зросла у 2016 році.

«Ми бачимо, що чим більшим за розміром є підприємство, тим меншою є кількість працюючих, в перерахунку на 100 га. Саме це є одним з основних аргументів тих, хто підтримує «фермерський» шлях України. Водночас це є свідченням того, що більші компанії активно автоматизують процеси і підвищують ефективність виробництва», - зазначає президент УАК.

Орендна плата за землю – ще один критерій, який виявився дуже красномовним. У 2015 році найщедрішими платниками були підприємства, які мають в обробітку 200-1000 га землі. У 2016 році лідерство перейшло до компаній із земельним банком понад 10000 га. Середня орендна плата за рік зросла більше, ніж на 30% і у 2016 році становила 1,38 тис. грн/га.

«Агрохолдинги – це диверсифіковане виробництво. Як правило, сімейне фермерське господарство виробляє лише декілька видів продукції. Водночас українські агрохолдинги мають від 4 до 10 рівнів маржинальності, і це, звичайно, дає більші прибутки. При цьому витрати на виробництво в малих фермерських господарствах майже вдвічі більші, ніж у великих компаніях, якщо перерахувати на 1 га землі», - пояснив Леонід Козаченко.

За його словами, економічні показники фермерських господарств напряму залежать від держпідтримки, яку вони отримують.

«Наприклад, у Франції мені доводилося спілкуватися з фермерами, які мають по 30 га землі і комбайни за 300 тисяч євро, що працюють лічені години на рік. Гроші на техніку виділяє держава. Державна підтримка в ЄС в десятки разів, а за деякими напрямками навіть в сотні разів перевищує держпідтримку, яку отримують фермери в Україні», - наголошує президент Української аграрної конфедерації.

За розрахунками УАК, держпідтримка аграріїв в Україні у понад 80 разів менша, ніж в ЄС. Навіть якщо в гривнях держпідтримка зростає, то в перерахунку на євро з 2015 року вона стрімко впала і наразі не дотягує навіть до 10 євро/га.

«Малі фермерські господарства потребують найбільшої підтримки від держави. І хоча їх економічні показники не такі високі, як у агрохолдингів, вони можуть бути суперуспішними в нішовому виробництві», - зазначив Леонід Козаченко.

Він наголосив: фермерські господарства мають локальну конкурентоспроможність, середні компанії – національну, великі – глобальну.

«Експортний потенціал – найбільша перевага великих компаній. Але держава повинна контролювати, щоб не виникали монополії і не було зловживань монопольним становищем», - підвів підсумок Леонід Козаченко. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на мед в Україні зростуть

Про це заявили аналітики компанії Pro-Consulting, пише ГолосUA.

«Ціна на мед в Україні зростає, випереджаючи темпи інфляції. Якщо в 2016 році 1 кг меду коштував для споживача 26-28 грн, то до кінця 2017 року за прогнозами значення цінника на продукт перевищить 50 грн/кг», - відзначили в компанії.

За словами аналітиків, падіння виробництва меду пов'язано з дією декількох груп факторів.

«Перше – кліматичні фактори. Глобальна зміна клімату і підвищення середньорічної температури призвело до зниження продуктивності бджолиних сімей. Технологічні - недостатня механізація галузі не дозволяє повністю розкрити її виробничий потенціал. Нестача потужностей з переробки наявних ресурсів породжує тіньові канали збуту меду. Економічні - скорочення посівів медоносних культур зменшує кількість нектару, необхідного бджолам для вироблення меду. Екологічні - недотримання природоохоронних норм призводить до великих втрат бджіл на всій території нашої країни з-за отруєнь різними хімікатами.Політичні - значні обсяги виробництва меду втрачені в зоні проведення АТО і на підконтрольних територіях», - поінформували експерти.

За словами аналітиків, незважаючи на негативні тенденції останніх років, галузь виробництва меду має всі передумови до розвитку.

«Експортний потенціал цього продукту ще далеко не вичерпаний. Попит на мед на світових ринках зростає. Зростання експорту відбудеться і при розширенні квот на безмитну поставку цього продукту в ЄС. З 2017 року річна квота на мед об'ємом 5,2 тис. тонн була вичерпана вже 11 січня і всі подальші поставки оподатковуються 30% митом. Розширення внутрішнього ринку меду відбудеться у випадку відновлення української економіки та зростання купівельної спроможності населення», - резюмували в компанії.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські фермери укладатимуть угоди із сезонними працівниками

Саме тому, уряд Польщі зараз докладає всіх зусиль, щоб легалізувати роботу сезонного працівника, зробити її максимально безпечною та ефективною, а також забезпечити необхідні соціальні умови та страхування у випадку хвороб та нещасних випадків, пише Інфо-Шувар.

Міністерством сільського господарства Польщі була опублікована поправка до проекту закону “Про працевлаштування сезонних працівників”, яка зобов'язує фермерів , укладати спеціальні "угоди про допомогу зі збиранням врожаю" з сезонними працівниками, які будуть задіяні на їх господарствах.

Експерти пояснюють, що в такому договорі будуть визначені основні правила роботи в процесі збирання, сортування та підготовки до продажу фруктів та овочів. Також, згідно такого договору, фермери повинні будуть платити спеціальні внески в сумі 132 zl (31,15 EUR) в місяць, за рахунок яких буде забезпечено соціальне страхування сезонних працівників на їх господарствах.

Уряд Польщі зараз докладає усіх зусиль, щоб ліквідувати сіру зону в галузі сільського господарства в країні та компенсувати дефіцит робочої сили, який зараз спостерігається не тільки в Польщі, але і у багатьох країнах Західної Європи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Автоматизація виробництва та відхід від ручної праці - основні тренди вітчизняного АПК

Про це заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час круглого столу «Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці?», який відбувся 2 листопада у Києві.

«Сьогодні є глобальна проблема з кадрами. Багато фермерів на Західній Україні бідкаються, що працівники їдуть у Польщу на заробітки. При цьому польські фермери теж скаржаться на брак робочої сили, так як поляки їдуть на заробітки в Європу. Світ стає глобальним селом. Тому нам потрібно вже зараз реагувати на ці виклики», - заявила Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потенціал сільського господарства криється в економічному зміцненні малого виробника та розвитку кооперації

Одночасний їх розвиток дозволяє забезпечити широкий спектр завдань – від насичення внутрішнього ринку продовольством та забезпечення зайнятості в сільській місцевості, до реалізації експортного потенціалу та стабілізації валютного балансу країни. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародної виставки ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

«Сьогодні великий агробізнес працює на рівні кращих світових стандартів. Крім традиційних вже експортних лідируючих позицій по зернових культурах, олії, м’яса курятини, останнього року отримали значне зростання за новими категоріями. У 2016 році експортовано рекордну кількість цукру (466 тис. тонн), борошна (371 тис. тонн). Тільки за дев’ять місяців цього року експорт молочної продукції зріс на 76% порівняно з минулорічним періодом, причому поставки вершкового масла практично вчетверо», - повідомила заступник Міністра.

За її словами, гарні позиції мають і невеликі виробники, виходячи на зовнішній ринок з продукцією ягідництва, садівництва, органічною. В минулому році були зафіксовані рекордні обсягу експорту свіжих ягід: полуниці (2,3 тис. тонн), малини (675 тонн), чорниці (1,5 тис. тонн), лохини (1,3 тис. тонн) та інших. Даний товарний сегмент потребує особливих умов зберігання та транспортування, тому є складним для реалізації навіть на внутрішньому ринку. Тут важливу роль грає інформаційна та маркетингова підтримка. У листопаді цього року Мінагрополітики разом з ФАО організовує ряд навчальних семінарів з питань експорту свіжих та заморожених ягід до ЄС.

«За різними оцінками потенціал сільського господарства використаний наполовину. Криється він у економічному зміцненні малого виробника, розвитку кооперації. Варто відзначити цікаву тенденцію, що все більше великих українських компаній вже працює у форматі кооперації з малими та середніми виробниками, або підтримуючи створення кооперативів», -  зазначила Олена Ковальова. На її думку, така співпраця є вигідною: для великих гравців – це забезпечення якісної гарантованої за обсягами сировинної бази, для малих – можливість отримувати фінансову підтримку та виходити на нові ринки. Держава ж отримує зростання зайнятості у сільській місцевості.
«Саме розуміючи потенціал малого виробництва, вже зроблені кроки з фінансової підтримки його цього та наступного року: фермерства, кооперації, особистих селянських господарств через кооперацію. Зараз шукаємо механізми підтримки ефективного дорадництва», – резюмувала Олена Ковальова.
 

Довідка:
Участь у міжнародні виставці «АгроКомплекс 2017» взяли більше 250 учасників.
На офіційному відкритті були присутні: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, народний депутат України Леонід Козаченко, представники галузевих асоціацій, міжнародних проектів технічної допомоги, аграрного бізнесу та експерти аграрної галузі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview