Ефективність «зелених» проектів

Використання місцевих видів палива дозволяє ефективно вирішувати питання енергозабезпечення, заощаджувати значні обсяги газу, залишати зекономлені кошти працювати на економіку міста, створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджету.

Разом із заступником Хмельницького міського голови Володимиром Гончаруком, керівником Проекта USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" Діаною Корсакайте та головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергієм Савчуком кореспонденти AgroReview взяли участь у прес-турі на успішно впроваджені об’єкти з відновлюваної енергетики у Хмельницькому.

Спочатку учасники оглянули установку з дегазації звалищного газу, встановлену на Хмельницькому полігоні твердих побутових відходів на початку 2018 року. Загальна потужність установки - 845 кВт.

Це дозволяє виробляти щороку - 3,7 млн кВт*год електроенергії.

Точна глибина Хмельницького сміттєзвалища невідома, при цьому висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. Це приблизно, як одна 16-поверхівка. Кількість ТПВ, які захороненні на полігоні, на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн. тонн. Щодобове поступлення сміття та відходів — 2300 куб. м.

Установка покриває 30% сміттєзвалища.

Корисний для міста проект запроваджено на виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Хмельницького, розробленого спільно з USAID Ukraine - USAID Україна.

Установка дозволяє щороку виробляти близько 3,7 млн кВт*год електроенергії, яка буде реалізовуватися у мережу за «зеленим» тарифом.

Саме для того, щоб стимулювати інвесторів встановлювати подібні біогазові установки, у 2015 р. спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України розроблено та прийнято Парламентом Закон України, яким на 10% підвищено «зелений» тариф на електроенергію з біогазу та біомаси. Наразі він становить 12,4 євроценти за 1 кВт*год.

Також, в рамках прес-туру, журналісти оглянули твердопаливну котельню потужністю 1,9 МВт. На об’єкті встановлено два котли вітчизняного виробництва. Котельня працює на трісці та опалює прилеглі бюджетні установи і житлові будинки. Така котельня дозволяє заміщувати 700 тис м³ газу в рік.

Нагадаємо: 24 лютого 2018 року УКРАЇНА стала офіційним членом IRENA!

За оцінками IRENA Україна має найбільший потенціал розвитку сонячної (70 ГВт)  та вітрової енергетики (320 ГВт), а також виробництва енергії з біомаси у Південно-Східній Європі.

Станом на кінець 2017 року маємо:

- 0,74 ГВт потужностей СЕС;

- 0,47 ГВт потужностей ВЕС. 

Відповідно до результатів аналізу «REmap 2030», Україна здатна збільшити сукупне кінцеве використання енергії з відновлюваних джерел у електроенергетиці до 25%.

Збільшення використання енергії з відновлюваних джерел дозволить економити 175 млн $ на рік до 2030 року.

Після врахування переваг від зменшення негативного впливу на здоров’я населення та скорочення викидів CO2, економія збільшиться до 1,3 млрд $ за рік до 2030 року за консервативними оцінками, та до 5,5 млрд $ за рік за оптимальним сценарієм.

Читайте також: Енергоефективний Хмельницький: дегазація економить щороку 2,5 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Agrohub запускають новий проект

16 лютого відбувся Startup 101 by MHP Accelerator- спеціальний навчальний тренінг від експертів Radar Tech, Agrohub та Миронівський Хлібопродукт.

Протягом 9-ти годин лекційного інтенсиву, учасники отримали необхідний набір теоретичних та практичних знань, щодо агротрендів, основ технологічного бізнесу та рекомендації для вдалого оформлення презентацій.

А доки всі заявники із неперпінням чекають на оголошення переможців, AgroHub анонсували новий проект. Деталі тут:

Нагадаємо, свої агростартапи ви можете подати до МХП акселератора до 26 лютого. Які тренди панують у цій сфері можна переглянути за посиланням.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині працює підприємство з виробництва органічної продукції

Директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА Володимир Мережко відвідав потужну компанію ТОВ «Фруктона-ВН» з метою ознайомлення з діяльністю підприємства.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької ОДА.

Компанія пройшла європейську сертифікацію відповідно до стандартів органічного виробництва та переробки. Заготівля ягід та грибів відбувається в екологічно чистих районах Вінниччини, Полісся та Карпат. Також організували власну систему логістики з поля до підприємства, зокрема забезпечуємо фермерів спеціальною тарою, яка максимально зберігає цілісність ягоди. В 2017 році компанія заготовила і переробила 3500 тон продукції, з яких органічна складає понад 350 тон. Більша частина нашої продукції експортується до 12 країн Європейського Союзу. Сьогодні на підприємстві працює близько 130 осіб із середньою заробітною платою у 9000 грн.

Володимир Мережко оглянув виробничі потужності підприємства, до складу яких входить сучасний холодильний комплекс з потужними камерами, що мають можливості шокового заморожування. Завдяки цьому зберігається не лише чудовий зовнішній вигляд, але й натуральний смак, аромат та корисні властивості. Крім того, технічна база підприємства дозволяє підготувати продукцію відповідно до індивідуальних потреб кожного замовника.

"Дане підприємство становить великий інтерес тим, що тут створений цілий виробничий ланцюг «з поля до споживача», адже ТОВ «Фруктона-ВН» має власні сади та великі площі ягід. Вироблена продукція має дійсно гарну якість. Особливо здивувало те, що компанія займається випуском органічної продукції, яка користується величезним попитом у Європі. Підприємство нарощує обсяги виробництва, оперативно реагує на виклики ринку та має великий асортимент продукції. Такі підприємства потрібно всіляко підтримувати у їх діяльності", – зазначив Володимир Мережко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Семінар-дискусія "Будуємо елеватор. Як вибрати оптимальну "банку"

ProAgro зібрали в рамках семінару-дискусії професіоналів у галузі будівництва та обслуговування елеваторів. "Банків" для зберігання величезної кількості видів с/г продукції потрібні всім аграрним компаніям. Лідери галузі розбиралися в тому, як зробити елеватор максимально стійким у всіх відносинах. Микола Верницький, директор групи компаній "ПроАгро" так описує актуальність зустрічі:

Спочатку ідея полягала в тому, що для дуже багатьох агрокомпаній будівництво елеватора не є профільним заходом, але є необхідним видом їхньої щоденної діяльності - вони будують елеватори. Куди вони звертаються? Вони звертаються до різних організацій. Кожна організація їм пропонує свій варіант. Але практично ніхто не пропонує розглядати варіанти цього виробництва: що можна так, а можна ось так. Ми хотіли зібрати представників різних технічних організацій, які займаються будівництвом та виробництвом обладнання для того, щоб шляхом дискусії показати представникам агрокомпаній можливість самим вибрати: яке обладнання підійде їм найбільше, які параметри повинні бути, на що звернути увагу при будівництві, які складнощі і плюси і мінуси кожної технології. І взагалі, яким шляхом іти.

До яких висновків спікери прийшли в ході обговорення можна подивитись у матеріалах:

 

Прямий ефір заходу доступний на нашій сторінці у facebook чи за посиланням.

Нагадаємо, що завтра ProAgro організовує III Аграрну конференцію "Стратегії експорту: трейдинг і логістика", в рамках якої будуть обговорюватися перспективи вітчизняного експорту, а також шляхи розвитку логістики та інфраструктури. За новинами слідкуйте на нашому сайті.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Давосі спрогнозували швидкий ріст українського агробізнесу за рахунок інвестицій у технології

Дискусійна панель «Європейська Агро Супердержава: Україна, рухома технологіями та інноваціями» відбулася 23 січня. Agrohub, завдяки дискусії, привернув увагу світових гравців до України, розповів про можливості українського агробізнесу та представив Україну як гідного учасника в пулі світових інноваторів.

Юлія Порошенко (Україна) – засновник і керівник проекту Agrohub, співзасновник технологічного кластера Radar Tech, розповіла, що Agrohub створений для того, щоб об'єднати зусилля гравців з різних сфер для розвитку агросфери.

«Якщо ви інвестор – подивіться на українські агростартапи. Agrohub аналізує їх, знаходить найкращі рішення і допомагає вдосконалюватися. А наші партнери з агробізнесу дають їм можливість перевірити свої прототипи на реальних фермах і полях.
Якщо ви – стартап, і у вас є готове технологічне рішення для сільського господарства – Agrohub стане вашою точкою входу в український агробізнес. Ми знаємо кому потрібне ваше рішення, і знаємо, хто приймає в компаніях такі рішення», – розповіла Юлія Порошенко.

За її словами, Agrohub шукає і приваблює інвесторів в розвиток агросфери в Україні, розвиває стартапи, будує мости з іншими країнами, щоб зробити відчутний внесок в розвиток агро України.

«Спостерігаючи за Україною протягом 5 років, я побачив в фермерстві підприємництво і креативність. Але в плані впровадження цифрових технологій, Україна стоїть тільки на початку шляху. Однак на дуже хорошому початку. У мене є гарна новина для тих, хто хоче почати своє цифрове фермерське підприємство: вам не потрібно для цього багато грошей. Вам необхідна тільки ваша креативність. Все інше: комп'ютери, цифрове забезпечення, доступ на ринок – ви зможете взяти в оренду майже безкоштовно. Не дивіться на величезні цифри, вам не потрібен такий тип інвестування. Ринок величезний і потенціал теж величезний. І тут дійсно є можливість для кожного», – зазначив Тобіас Менне (Tobias Menne), (Німеччина) – Global Head Digital Farming Bayer AG.

Міхаель Хорш (Michael Horsch) (Німеччина) – співзасновник і керуючий Horsch Machines, провідного європейського виробника сільськогосподарської обробки ґрунту і посівного обладнання, під час дискусії зауважив:

«Україна має вражаючі результати у виробництві зернових культур у великих кількостях, такими результатами може похвалитися тільки Бразилія і Аргентина. Але якщо говорити про загальне виробництво, то Україна має одну з лідируючих позицій в списку світових виробників зерна.

Що дивує саме мене, це те, що інвестиції в цю сферу в Україну приходять не ззовні, не від іноземців, а від самих українців. Це вражає і трохи лякає нас, іноземних фермерів, оскільки вони можуть вивести нас, іноземців, з гри. Тому я кажу, що я краще буду працювати з ними зараз, а не перешкоджати їм робити те, що вони роблять. Я вважаю, що Україна на правильному шляху».

Юрій Косюк, ПАТ Миронівський хлібопродукт: «20 років тому, коли ми почали наш бізнес з виробництва курячого м'яса, ми були єдиними в своїй галузі. Ніхто не говорив нам: робіть так, чи робіть ось так, чому ви робите так чи інакше. І на сьогоднішній день Польща повторює модель нашого бізнесу. Повірте, сільське господарство в Польщі, зокрема курячий бізнес, через 10-15 років буде виглядати так само, як і в Україні. Вся інша частина Європи побоюється розвитку такого потенціалу в курячому бізнесі в Польщі. Успішні компанії намагаються розвивати свій бізнес. А ми намагаємося знайти щось нове. Можливо, застосування якихось розумних технологій в сільському господарстві.

Вірте в нас. У нас достатньо потенціалу і достатня кількість розумних людей, величезна база з більш ніж тисячі експериментів, щоб розробити щось нове, щось унікальне. У нас велика територія, задіяно багато людей і засобів, щоб виявити щось нове. Саме в цьому і причина нашого оптимізму. Ви знаєте, що багато розумних і потрібних людей на сьогоднішній день задіяні в тіньовому бізнесі. Виходить, чим менше розумних людей братиме участь у ньому, тим більше тямущих керівників ми отримаємо. Те ж саме стосується і грошей. Якби ці тіньові гроші вкладалися в нові бізнес ідеї, розвивався б потенціал країни».

Також Юрій Косюк зазначив величезний потенціал для інвестування:

«Україна – це одне з кращих місць для бізнесу в Європі. Я вже займався бізнесом в європейських країнах і країнах Азії. У нашій країні є багато місць, де можна робити бізнес. Тут безпечно, навколо хороші, добрі і освічені люди, які здатні бути успішними».

Алекс Ліссітса, Генеральний директор агрохолдингу ІМК, громадський діяч, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", модератор дискусії підсумував:

«Сьогодні Україна стрімко займає позиції аграрної європейської наддержави. Ми впроваджуємо інноваційні рішення, інтегруємо нові технології у виробництво та інвестуємо в агроінновації, і можемо прогнозувати, що тільки агротех експорт України досягне більше 5 млрд.доларів США вже в найближчі 5-7 років».

Дискусійну панель відвідали понад 70 учасників.

Онлайн трансляція доступна на сторінці Agrohub, а також на офіційних ресурсах UKRAINE HOUSE Davos.

Для інформації:  

Agrohub – проект з розвитку агроінновацій. Його мета – покращити ефективність агросектору за рахунок впровадження інновацій і технологій, даючи можливість талантам реалізовувати свій потенціал.

Для цього Agrohub акумулює інформацію, будує зв'язоки і стає каталізатором відносин між агрокомпаніями і розробниками технологічних рішень, експертами, науковими установами, медіа та міжнародними співтовариствами.

Agrohub навчає управлінців агрокомпаній філософії та практиці інновацій, а також популяризує культуру інновацій в агросекторі через освітні програми та медіа. Восени 2017 року Agrohub разом з компанією «Миронівський хлібопродукт» та технологічним кластером Radar Tech запустив акселератор аграрних інновацій MHP Accelerator.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині дітей знайомили з усіма етапами виробництва молока

Долучатися до соціальних ініціатив, особливо, якщо вони пов’язані з турботою про молоде покоління – не лише корисно, але й напрочуд приємно.

У цьому змогли пересвідчитися всі організатори та учасники заходу, присвяченого профорієнтації дітей та підлітків з особливими потребами, що відбувся 25 січня 2018 року на Чернігівщині.

Група компаній «АгроВет Атлантик», лідер із кормовиробництва для тваринництва, разом зі своїми партнерами  – Чернігівською індустріальною молочною компанією організували для учнів Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2 екскурсію на молочну ферму в с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області, де дітей познайомили з усіма процесами виробництва молока.

Дітки на власні очі змогли побачити всі етапи розвитку великої рогатої худоби: від новонароджених телят до дійних корів, а також спостерігати за процесами годівлі та доїння; дізналися чимало цікавих фактів про тонкощі вирощування та годівлі корів.

Дана екскурсія була вкрай важливою не лише для розвитку та соціалізації дітей з особливими потребами, але й стала профорієнтаційно. Усім відомо, що дітям з особливостями розвитку, залишаючи навчальний заклад, буває дуже непросто влаштуватися в житті. Тому даний захід стане поштовхом для обрання багатьма дітьми майбутньої професії.

«Ми вдячні організаторам за те, що вони створили для наших вихованців це маленьке свято. В очах дітей світилося таке щастя, і цей день вони пам’ятатимуть іще довго! Але дуже важливо й те, що даний захід став корисним з погляду профорієнтування. Можливо, для багатьох з дітей робота на фермі стане їх майбутньою професією. Адже сьогодні працевлаштування наших випускників є великою проблемою. Не всі розуміють потреби наших дітей. Але насправді в наших вихованців дуже добре виходить усе, що стосується роботи з рослинами чи тваринами. В нас навіть з’явилася думка зробити на базі нашого навчального закладу міні-ферму, де б дітки змогли власноруч доглядати за тваринами. Такі діти легко знаходять з ними спільну мову», - зазначає Регіна Гусак, директор Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2.


«Нам було напрочуд приємно долучитися до даної ініціативи. Завдяки подібним заходам ми сподіваємося, що в ці діти зможуть знайти своє місце в суспільстві. Вони займатимуться потрібною, і головне, улюбленою для них справою.
Ми маємо намір і надалі продовжувати організовувати подібні ініціативи. Вже навесні плануємо екскурсії для дітей не лише на тваринницькі комплекси наших партнерів, але й садівничі, аби дітки змогли долучитися до процесу вирощування овочів та фруктів. Адже це ті професії, де особливі діти можуть реалізуватися вповні, і працювати так само ефективно, як і звичайні, що не мають особливостей розвитку.

Але важливо те, що сьогодні було зроблено перший крок для майбутньої допомоги випускникам даного закладу у працевлаштуванні. Серед наших партнерів дуже багато господарств, які потребують робочих рук на вакансії, які не вимагають спеціальної освіти. Ці господарства готові надати працівникам і житло, забезпечити іншими соціальними гарантіями. Отож, можна бути впевненими, що в цих дітей буде майбутнє і можливість для повноцінного життя в суспільстві», - підкреслив Денис Захваткін, комерційний директор напрямку ВРХ ГК «АгроВет Атлантик».

А завершився цей чудовий день смачним частуванням, яке організували ГК «АгроВет Атлантик» разом з ЧІМК для дітей. Крім того, кожен учасник екскурсії отримав від ГК «АгроВет Атлантик» пам’ятний подарунок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview