178171
182818

Ефективний захист кукурудзи від бур’янів на ранніх етапах розвитку

Так, за даними МінАПК, українські аграрії вже засіяли цією культурою 4,5 млн га або 97% до прогнозу.

«Щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля, зробити правильний підбір препаратів, які дозволяють отримати прогнозований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

Але під час вирощування кукурудзи перед виробником постає гостра проблема — бур’яни. Саме бур’яни можуть спричинити втрати 20-70% урожаю зерна. Відомо, що кукурудза належить до слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Особливо критичний період —  ранні фази розвитку культури, тому необхідно захистити кукурудзу у цей період. Встановлено, що уже через тиждень після появи сходів кукурудзи, кожен день спільної із бур’янами вегетації призводить до втрат урожаю у розмірі 0,18 т/га. Тому на початкових етапах органогенезу особливо важливо забезпечити їй безконкурентне середовище за елементи живлення, вологу та світло, оскільки у цей період відбувається закладання генеративних органів і формування кількості рядів та зерен у початку.  

Для знищення однорічних та багаторічних злакових, а також деяких дводольних бур’янів застосовують «м’який» страховий гербіцид Міладар, КС (нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 л/га в комплексі з прилипачем Тандем (0,15%). За наявності у посіві лободи білої, щириці, амброзії, берізки польової, осотів, падалиці соняшнику рекомендується застосовувати бакову суміш Міладар 1,25 л/га + Голіаф (2,4-Д+дикамба) у нормі 0,8-1,2 л/га та прилипач Тандем. Вона повністю знищує вегетативну і підземну частини бур’янів і забезпечує прибавку врожайності на рівні 3-4 т/га.

Для повного знищення багаторічних дводольних бур’янів та падалиці соняшнику (класичну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу) у посівах кукурудзи застосовують післясходовий гербіцид Диво Н, РК (дикамба, 480 г/л) у нормі 0,4-0,8 л/га. Диво Н, РК є ідеальним баковим партнером для препаратів на основі нікосульфурону (Міладар) та римсульфурону (Тівітус) для одночасного контролю злакових і дводольних видів бур’янів.

Для вирішення проблеми змішаного типу забур’яненості, у т. ч. ваточником сирійським, застосовують післясходовий гербіцид Міладар Дуо, КС (мезотріон, 100 г/л + нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 – 1,5 л/га з прилипачем Тандем (0,15%). Мезотріон має здатність рухатись як акропетально, так і базипетально, що є важливим при знищенні багаторічних дводольних видів, а також володіє вираженою ґрунтовою активністю, що стримує наступні «хвилі» сходів бур’янів. Перевагами препарату є здатність до знищення усіх видів бур’янів, відсутність фітотоксичності та можливість застосування без бакового «партнера». Крім того, препарат має широке «технологічне вікно» застосування  – від 3 до 8 (10) листків кукурудзи.

«У портфелі компанії UKRAVIT є всі необхідні препарати, які відповідають європейським і світовим стандартам якості. Усі без винятку ЗЗР і мікродобрива є адаптованими та надійними  до усіх ґрунтово-кліматичних зон України, їх якість і ефективність на одному рівні з мультинаціональними продуктами, а вартість в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв, які намагаються знизити витрати на виробництво і зменшити собівартість одиниці вирощуваної продукції», - підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Подобається'.


Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні прогнозують аномально спекотне літо – чого чекати аграріям

Як зазначають метеорологи, у червні температура повітря буде вище норми на 1-1,5 градуса на всій території країни. У липні очікується аналогічна ситуація, тільки на Прикарпатті це відхилення буде ще більшим – спекотніше норми на 2-2,5 градуса. У серпні найспекотніше буде в західних областях, на решті території країни - до 1,5 градусів вище норми.

Затвердити такі прогнози Укргідрометцентру дозволяють дані Національної метеослужби США, яка щомісяця прораховує для території України прогноз.

"В даному випадку, це на все літо, на три місяці. Це температура, яка вище норми, або значно вище норми. Особливо це стосується центральних і південних регіонів України", - зазначив  директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Він підкреслив, що квітень та початок травня в більшості областей України стали найтеплішими за весь період регулярних спостережень (від 80 до 150 років), температура перевищила норму на 5-6 градусів.

Група міжнародних вчених в дослідженні, оприлюдненому в виданні Nature Climate Change, висловила думку, що якщо середній рівень температури збільшиться на 2 градуси, від показників, які були до індустріальної революції, то більше ніж чверть планети чекатиме посуха. Вони дослідили 27 різних кліматичних моделей майбутнього та визначили ті регіони землі, які найбільше постраждають від посухи, коли глобальне потепління збільшить температуру на 1,5-2 градуси по Цельсію. За їх словами, коли температура сягне позначки двох градусів, посухою буде вражено 20%-30% поверхні суші. На думку вчених, тривалість найбільших посух в Європі буде в три-чотири рази більше.

«Я такого квітня, як у 2018, не пам'ятаю взагалі, за всі 18 років, що я в бізнесі агрострахування. Боюся, в наступні 10 років події подібно посухи травня-червня 2003 року, коли врожай в Україні був найгіршим з 1940, будуть повторюватися раз на 10 років, якщо не частіше», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Ранні ярі культури — ячмінь, пшениця, зернобобові, знаходяться в початкових фазах розвитку, утворення сходів, і висока температура, відсутність опадів, вітер і низька відносна вологість повітря — все це створює досить напружені умови для цих культур», — зазначила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру України Тетяна Адаменко.

За даними Укргідрометцентру, спекотна погода буде мати двоякий вплив на сільськогосподарські культури: прискорить дозрівання зерна ранніх зернових, сприятиме інтенсивному розвитку пізніх культур, але тільки до тих пір, поки вистачить запасів вологи в ґрунті, в подальшому ж погодні умови можуть призвести до поширення такого явища як посуха.

«Заморозки є шкідливим явищем, але більш шкідливе явище в Україні для майбутнього урожаю — це посуха. На сьогодні ми не маємо ще таких зведень, що розпочалась посуха. Але, зважаючи на те, що метеорологи прогнозують аномально спекотне літо, подумати про можливі наслідки погодних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій. На сьогоднішній день фермер може захистити себе від агроризиків за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, різке підвищення температури несе і ще один головний біль аграріям - надзвичайно сприятливі умови для активізації, розвитку і поширення грибкових захворювань таких як септоріоз, фузаріоз, фомоз та ін. У цих умовах шанси втратити свій урожай зростуть в рази, тому фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов'язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Сільгоспвиробникам необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - резюмує Володимир Юдін.

За словами експерта, страхові компанії пропонують фермерам різні програми, які в разі настання страхового випадку, пов'язаного з природними катаклізмами, компенсують втрати врожаю. При цьому сума відповідальності, в основному, встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю тієї чи іншої сільгоспкультури.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Вартість цукру знизилася

У квітні 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 173,5 пункту, практично не змінившись в порівнянні з березневим рівнем, при цьому воно виявилося на 2,7% вище відповідного показника минулого року.
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018
 

 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові в квітні склало 168,5 пункту, що на 1,7% (2,8 пункту) вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року. Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис, що спостерігається в останні місяці. У випадку з пшеницею підтримку цін забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в Сполучених Штатах, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в Сполучених Штатах і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині. При цьому, зростання цін на рис пов'язане з черговим раундом державних закупівель з боку Індонезії, а також оголошеним Філіппінами новим державним тендером на імпортні закупівлі рису.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в квітні склало 154,6 пункту, що на 1,4% нижче рівня попереднього місяця і пов'язане з кон'юнктурою, що склалася на ринках пальмової, соєвої та соняшникової олій. Міжнародні котирування пальмової олії, яка має найбільший ваговий коефіцієнт при складанні даного індексу, знизилися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного сезонного приросту виробництва в Південно-Східній Азії. У той же час, вартість соєвої олії продовжила знижуватися в зв'язку з високими показниками виробництва в ключових країнах-виробниках. При цьому, у зв'язку з очікуваним скороченням експортної пропозиції в світі ціни на соняшникову олію дещо зросли.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжило збільшуватися третій місяць поспіль, і в квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало в квітні 169 пунктів, знизившись на 1,6 пункту (0,9%) у порівнянні з незначно переглянутим березневим значенням. Таким чином, значення індексу практично зрівнялася з рівнем, якого він досяг у квітні 2017 року. Протягом цього місяця ціни на яловичину і свинину незначно знизилися, в той же час ціни на баранину і м'ясо птиці залишалися на стабільному рівні. До зниження цін на яловичину призвело значне збільшення експорту з Північної і Південної Америки, а ціни на свинину скоротилися в зв'язку зі слабким імпортним попитом.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в квітні 176,6 пункту, що на 8,9 пункту (4,8%) нижче в порівнянні з березневим показником і на цілих 24% нижче в порівнянні з рівнем квітня 2017 року. Зниження котирувань на цукор, що триває з грудня минулого року, в значній мірі пояснюється наявністю на ринку надлишкової пропозиції, особливо з урахуванням рекордних показників в Таїланді та Індії – другому найбільшому виробнику цукру в світі. Крім того, зниження курсу бразильського реала по відношенню до долара США і заходи державного стимулювання експорту цукру, які, як очікується, можуть бути прийняті Індією і Пакистаном, також внесли вклад в зниження цін.
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Цікаво'.