178171

Експерти назвали найдорожчу ягоду для України

Лохина має найбільший потенціал для експорту серед інших видів ягід. Про це під час міжнародної конференції «Ягоди України-2018: заморозка та свіжий ринок» заявив керівник проекту «АПК-інформ: овочі та фрукти» Олександр Хорев. За словами експерта, інтерес українських садівників до вирощування лохини нині дуже високий. І щороку в цьому сегменті з’являються нові гравці.

«Лохина має, мабуть, найвищий експортний потенціал серед ягід. Найбільш перспективними ринками збуту поки що виступають країни ЄС, однак, за умови правильного підходу до вирощування та передпродажного доопрацювання, географія поставок буде значно ширшою», - каже експерт.

Найбільш активно розвивається комерційний сегмент площ під лохину. При цьому виробники вирощують достатньо великі ділянки під цю ягоду - від 50 гектарів і більше.

Олександр Хорев зазначив, що саме розвиток експорту є однією з головних умов успішного бізнесу з вирощування лохини.

«Необхідно розуміти, що лохина нині занадто дорогий продукт для українців. Тому в умовах росту виробництва и відсутності експорту внутрішній ринок швидко стане перенасиченим і ціни на цю ягоду будуть падати дуже стрімко», - прогнозує експерт.

Якщо ж експорт лохини буде розвиватися і виробники зуміють вийти на нові ринки збуту, то вартість лохини цьогоріч залишиться на минулорічному рівні, незважаючи на збільшення виробництва.

Джерело: agro-business.com.ua

 

Директор млина вкрав продукції на 25 млн грн і зник

Про це повідомляє «Полтавщина».

У департаменті агропромрозвитку Полтавської ОДА підрахували, що враховуючи не лише заробітну плату, а й електроенергію, газ та воду, заборгованість підприємства складає порядка 1 млн грн.

Більше того, у квітні на підприємстві було проведено аудит, який виявив, що зі складських приміщень було викрадено продукції на 25 млн грн. З необхідних 3,778 тис. т зерна пшениці та 374 т борошна, які мали б там зберігатися, залишилося всього 197 т зерна пшениці та 50 т борошна.

За словами робітників, зерно вивозили вагонами з Південного вокзалу м. Полтава під керівництвом колишнього директора комбінату Гліба Ульяненка. Коли у грудні сировини забракло, комбінат припинив працювати. На нарікання працівників директор говорив, що їхня справа – отримувати зарплату, а куди везуть зерно їх турбувати не має. У квітні зник і він сам.

За даним фактом відкрили кримінальне провадження (ст.191 ч.5 КК України «Привласнення, розтрата або заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем») та ведеться досудове розслідування. Також суд надав дозвіл на арешт майна комбінату.

На Полтавський комбінат хлібопродуктів інші підприємства здають зерно на переробку та зберігання. Тому від крадіжки на ньому найбільше втратило ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс», більш відомий як «Кулиничі». Він подав позов до суду з вимогою стягнути з комбінату 15 млн грн.

Якщо міністерством не буде вжито відповідних заходів, то комбінат визнають банкрутом і виставлять на продаж, а «Кулиничі», як його найбільший кредитор, матимуть першочергове право на його купівлю.

Нагадаємо, Гліб Ульяненко працював керівником ТОВ «Кобеляки-Хлібопродукт» і був судимий за те, що 2006 року узяв позику у розмірі 210 тис. грн за рахунок заводу у власника компанії «Кернел», а гроші використав на купівлю квартири. 2012 року Кобеляцький районний суд призначив йому штраф і заборонив займати адміністративні посади протягом двох років. Тоді ж на «Кобеляки-Хлібопродукт» за заявою «Кернел-Трейд» відкрили справу про банкрутство.

2015 року Міністерство аграрної політики і продовольства України призначає Ульяненка в.о директора Полтавського комбінату хлібопродуктів. У кінці 2017 року з ним закінчився контракт, але працювати він продовжив. Саме з цього моменту, за словами робітників, Ульяненко і почав викрадати продукцію.

Джерело: agroday.com.ua

Поляки стурбовані низькою ціною на українську ягоду

Сезон обіцяє бути щедрим на сировину, але польські переробні підприємства вже стурбовані перспективою реалізації готової замороженої продукції, пише Інфо-Шувар.

«Попит на польські заморожені ягоди суттєво знизився через конкуренцію з виробниками заморожених ягід з України»,- пояснює ситуацію Даріуш Войчак, координатор закупок фруктів в компанії «LST-Polska».

За словами пана Даріуша, цього року сезон розпочався дуже швидко, стан більшості ягідних плантацій характеризується як задовільний, тільки деякі виробники скаржаться на негативний вплив посухи. Але, наразі, у польських виробників є дві найбільші проблеми. Перша проблема – дефіцит робочих рук, внаслідок цього страждають не тільки виробники ягід, а й переробні підприємства. Останні не можуть розраховувати на стабільну завантаженість виробничих потужностей. Але, навіть з урахуванням цього фактору, фахівець прогнозує суттєве збільшення пропозиції польської ягоди на ринку в порівнянні з минулим сезоном. Втім, рентабельність виробництва польських заморожених ягід поки що під великим питанням через потужну конкуренцію з боку українських переробних підприємств. Це є другою великою проблемою для польского ягідного сектору в цьому сезоні.

«Україна – це швидко зростаючий гравець на глобальному ягідному ринку. Сьогодні польські переробні підприємства більше уваги приділяють саме закупкам української сировини. Це буде мати прямий негативний вплив на ціни польської сировини. Ми очікуємо зниження цін на всі види м’яких ягід, найбільше падіння прогнозується по малині»,- каже Даріуш Войчак

LST-Polska Sp. z oo є одним з найбільших виробників та дистриб’юторів заморожених ягід в Польщі. Виробничі потужності компанії розташовані в Белжице ( 30 км від Любліна), де сконцентроване виробництво свіжих ягід.

За даними «Інфо -Шувар», сьогодні польські підприємства декларують ціну закупки на українську заморожену суницю в дуже широкому діапазоні і в середньому на 40% нижче цін минулого сезону. Заморожену ягоду з хвостиками польські заводи готові закуповувати по 0,8-0,9 EUR/кг, а без хвостиків по 1,15-1,25 EUR/кг. На думку українських переробних підприємств такий рівень цін є дуже низьким, поляки таким чином тільки досліджують ринок України. Реальні ціни на українську заморожену ягоду будуть cформовані вже за 7-10 днів, коли на ринку суттєво збільшиться пропозиція сировини.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вітчизняні фермери вдвічі більше страхують свій урожай

«Система сільськогосподарського страхування – один з найбільш ефективних інструментів для стабілізації та гарантованості доходів агровиробників, який відповідає сучасним вимогам «зеленого кошика» Світової організації торгівлі. Тож функціонування повноцінної системи агрострахування, в тому числі з державною підтримкою, є одним із стратегічних напрямків розвитку АПК», - зазначила заступник міністра АПК Олена Ковальова.

За інформацією Нацкомфінпослуг ринок агрострахування у 2017 році продемонстрував позитивну динаміку розвитку. Зокрема, протягом 2017 було укладено 15984 договорів страхування сільськогосподарської продукції, що на 48,6% або на 5230 більше ніж у 2016 році. При цьому страховики отримали від агровиробників страхових платежів у розмірі 271,2 млн грн, що на 21,4% або на 47,8 млн грн більше ніж у 2016 році. Загальний розмір відповідальності страховиків за договорами страхування сільськогосподарської продукції на кінець 2017 року становив 7,7 млрд грн, що на 9,1% більше ніж на кінець 2016 року.
Протягом 2017 року страховиками було врегульовано 269 страхових випадків, за якими загальний розмір страхових відшкодувань становив 95,4 млн грн, що на 457,9% або на 78,3 млн грн більше ніж у 2016 році. При цьому 94,3% страхових відшкодувань або 90 млн грн було здійснено за рахунок міжнародних перестраховиків.
Разом з тим у загальній структурі страхового ринку питома вага агрострахування складає лише 0,6%.

«Все більше число країн розглядає страхування сільгоспрослин і тварин в якості важливого інструменту управління ризиками, а субсидії, які надають неринковий вплив на виробництво, скасовуються. Тому очікується, що в майбутньому умовам агрострахування в правилах СОТ буде приділятися більше уваги», - підкреслив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

«Агросектор в Україні - одна з найбільш динамічно розвинених і привабливих для інвесторів галузей національної економіки. Вітчизняні аграрні підприємства мають величезний потенціал для розвитку. Тому, тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Адже без використання інструментарію агрострахування важко розвивати власні підприємства та керувати стратегією розвитку», - зазначив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами,  кліматичні зміни на земній кулі, що торкнулися і нашу країну, призвели до того, що сільське господарство  все частіше стикається з погодними ризиками, такими як  засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів, град.  Погода залишає селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками.

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи. Захиститися від впливу можливих погодних ризиків, тим самим створивши собі певну подушку безпеки,  в Україні фермеру успішно допоможе агрострахування. Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам.
Не за горами збирання врожаю, в ході якого можливі будь-які примхи природи - і град, і затяжні зливи, і засуха, і інші перешкоджаючи моменти. Саме тому про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні», - підкреслив Володимир Юдін.

За його словами, "Аграрна Агенція АГРОС",  пропонує своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг ще на етапі укладання договору, а висококваліфіковані фахівці компанії запропонують аграрію умови саме тих страховиків, які підходять саме для його бізнесу.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Цьогоріч виробництво цукру в Україні зменшиться

Окремі підприємства відмовляються переробляти його наступного сезону, що призведе до зменшення обсягів виробництва цукру орієнтовно на 17%. Про це у своєму блозі на УНН написав аналітик сировинних ринків і сільського господарства НАЦУ "Укрцукор" Василь Долінський.

Він нагадав, що в Україні 10 травня 2018 року завершилася сівба цукрових буряків, всього на полях засіяли 280 тис. га "солодких" коренеплодів, що на 13% менше, ніж попереднього року.

"Через несприятливу цінову ситуацію аграрії змушені значно зменшувати посіви, а деякі цукрові заводи взагалі відмовились переробляти цукровий буряк у наступному сезоні. У результаті, маємо найменші посівні площі за останні три роки. Більше того, агрономічні служби підприємств незадоволені ситуацією на своїх полях і вже занижують прогнози щодо густоти та врожайності", - пояснив Долінський.

За словами експерта, загалом у поточному сезоні інтерес до вирощування цукрових буряків згасає, господарства не побачили бажаної картини на своїх полях і надіються, що дощі покращать ситуацію.

"За попередніми оцінками, середня густота посівів складе менше 98 тис. рослин на 1 га, коли в минулому році з урахуванням всіх несприятливих факторів густота складала 103 тис. рослин на 1 га. Навіть попри знижену густоту та за оптимальних погодних умов все ж можна отримати гарний урожай", - оцінив ситуацію аналітик.

Водночас загальна картина говорить про зниження виробництва цукру.

"Отже, враховуючи усі фактори, можна дійти висновку, що виробництво цукрового буряку зменшиться орієнтовно на 10% і коливатиметься в межах 13,1 млн т. Відповідно, виробництво цукру становитиме близько 1,75 млн т, що на 17% менше цьогорічного показника. Звичайно, цукру для внутрішнього споживання буде вдосталь, проте негативний вплив кон’юктури внутрішнього ринку демотивує гравців вирощувати цукровий буряк та залучати інвестиції у цукрову галузь України", - резюмував експерт.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ефективний захист кукурудзи від бур’янів на ранніх етапах розвитку

Так, за даними МінАПК, українські аграрії вже засіяли цією культурою 4,5 млн га або 97% до прогнозу.

«Щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля, зробити правильний підбір препаратів, які дозволяють отримати прогнозований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

Але під час вирощування кукурудзи перед виробником постає гостра проблема — бур’яни. Саме бур’яни можуть спричинити втрати 20-70% урожаю зерна. Відомо, що кукурудза належить до слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Особливо критичний період —  ранні фази розвитку культури, тому необхідно захистити кукурудзу у цей період. Встановлено, що уже через тиждень після появи сходів кукурудзи, кожен день спільної із бур’янами вегетації призводить до втрат урожаю у розмірі 0,18 т/га. Тому на початкових етапах органогенезу особливо важливо забезпечити їй безконкурентне середовище за елементи живлення, вологу та світло, оскільки у цей період відбувається закладання генеративних органів і формування кількості рядів та зерен у початку.  

Для знищення однорічних та багаторічних злакових, а також деяких дводольних бур’янів застосовують «м’який» страховий гербіцид Міладар, КС (нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 л/га в комплексі з прилипачем Тандем (0,15%). За наявності у посіві лободи білої, щириці, амброзії, берізки польової, осотів, падалиці соняшнику рекомендується застосовувати бакову суміш Міладар 1,25 л/га + Голіаф (2,4-Д+дикамба) у нормі 0,8-1,2 л/га та прилипач Тандем. Вона повністю знищує вегетативну і підземну частини бур’янів і забезпечує прибавку врожайності на рівні 3-4 т/га.

Для повного знищення багаторічних дводольних бур’янів та падалиці соняшнику (класичну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу) у посівах кукурудзи застосовують післясходовий гербіцид Диво Н, РК (дикамба, 480 г/л) у нормі 0,4-0,8 л/га. Диво Н, РК є ідеальним баковим партнером для препаратів на основі нікосульфурону (Міладар) та римсульфурону (Тівітус) для одночасного контролю злакових і дводольних видів бур’янів.

Для вирішення проблеми змішаного типу забур’яненості, у т. ч. ваточником сирійським, застосовують післясходовий гербіцид Міладар Дуо, КС (мезотріон, 100 г/л + нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 – 1,5 л/га з прилипачем Тандем (0,15%). Мезотріон має здатність рухатись як акропетально, так і базипетально, що є важливим при знищенні багаторічних дводольних видів, а також володіє вираженою ґрунтовою активністю, що стримує наступні «хвилі» сходів бур’янів. Перевагами препарату є здатність до знищення усіх видів бур’янів, відсутність фітотоксичності та можливість застосування без бакового «партнера». Крім того, препарат має широке «технологічне вікно» застосування  – від 3 до 8 (10) листків кукурудзи.

«У портфелі компанії UKRAVIT є всі необхідні препарати, які відповідають європейським і світовим стандартам якості. Усі без винятку ЗЗР і мікродобрива є адаптованими та надійними  до усіх ґрунтово-кліматичних зон України, їх якість і ефективність на одному рівні з мультинаціональними продуктами, а вартість в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв, які намагаються знизити витрати на виробництво і зменшити собівартість одиниці вирощуваної продукції», - підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.