182818
178171

Експерти назвали види риб, яких в українських водоймах скоро не залишиться

Упродовж останніх років вони фіксують небувале зростання випадків браконьєрства. Фактично у всіх водоймах тепер є браконьєрські сітки, пише Експрес-онлайн.

"У 1991 році було затримано 19 тисяч рибних браконьєрів, у 2016 році – 116 тисяч, – розповідає Експрес-онлайн

Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. – Браконьєри застосовують варварські методи лову – електровудки, отруйні і вибухонебезпечні речовини, які вбивають у водоймі все живе. Моторизовані бригади на швидкохідних катерах багатокілометровими сітками практично "випалюють" рибу в річках, наче напалмом. Такі масштаби знищення водних живих ресурсів почали загрожувати екологічній безпеці країни".

От і маємо результат: 22 види риби катастрофічно втратили свою чисельність, а запаси ще 24 видів зменшилися більш ніж у 10 разів. До числа видів, які зникають, уже належать чехоня, рибець, головень, ялець, носар, вирезуб, вусань, підуст, лин, карась золотий, минь, усі види осетрових. Сучасні запаси цих видів риб становлять менше 5% від рівня середини минулого століття.

Майже 90% видів великих хижих риб, зокрема, сом, судак, щука, вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності, їх залишилося не більше 10% у порівнянні з 1991 роком. А найпопулярнішого промислового виду – ляща – залишилося не більше 25% від рівня 1991 року. Зважаючи на тривожну тенденцію, за прогнозами спеціалістів, до 2050 року у водоймах країни може зникнути риба...

Аби уникнути таких наслідків, спеціалісти Асоціації наголошують на необхідності збільшення штрафів за торгівлю незаконно виловленою рибою. За використання електровудки чи отруйних, вибухонебезпечних речовин має бути кримінальне покарання. А також слід ввести норму – наявність у продавця сертифікату походження риби і рибного продукту, цей документ має засвідчувати легальність походження товару.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні з’явиться цифрова база грошової оцінки сільгоспземель

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише landlord.ua.

За його словами, після створення ресурсу отримати офіційну інформацію про оцінку землі можна буде через інтернет на публічній кадастровій карті.

«Зараз треба замовляти технічну документацію, нести витрати – грошові і часові, а потім ще й чекати оновлення даних в кадастрі. Наразі йде оцифрування наявної бази даних про ґрунти для переведення в онлайн функціоналу із розрахунку НГО по всій території України. Наступний крок: проведення ґрунтових досліджень там, де будуть виявлені прогалини в даних про агровиробничу групу ґрунтів. Дедлайн: 31 серпня», — зазначив він.

Зі слів Мартинюка, загалом із держбюджету виділено на ці роботи 348 млн гривень. Наразі кошторис вже зменшено на 40 млн гривень, скоріш за все, буде скорочено ще більше.

«Переваги для держави – більш точна оцінка ділянок, яка є базою для нарахування податків. Для власників земельних ділянок – знову-таки, впевненість у коректності оцінки конкретної ділянки, що було неможливо при практиці застосування «середньої по району», і можливість не вірити на слово чиновнику, а розрахувати показник онлайн», — наголосив перший заступник міністра АПК.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Їжа обходиться британцям в чотири рази дорожче, ніж українцям

Про це повідомляє Євростат, передає УНН.

Порівняно з 2016 роком, британці значно збільшили ці витрати - на 7,2 млрд фунтів стерлінгів (10 млрд дол. США).

У той же час, за даними Державної служби статистики, українці в минулому році витратили на їжу 809 млрд грн. Це майже на 200 млрд більше, ніж в 2016 році.

Статистичні дані країн свідчать про істотну різницю у витратах українців і британців на їжу. Деякі продукти харчування обходяться жителям Великобританії в рази дорожче, ніж українцям, що підтверджує аналітичний портал numbeo.

Зокрема, у Великій Британії кілограм рису коштує 1,3 фунта стерлінгів (47 грн), в Україні - 24 грн.

Кілограм картоплі обійдеться британцеві в 1,2 фунта стерлінгів (42 грн), українцю - в 7 грн.

При цьому досить істотна різниця у вартості м'яса в Україні та Великобританії. За кілограм курячої грудки британцеві доведеться заплатити 5,3 фунта стерлінгів (211 грн), українцю - в 3 рази дешевше, 77 грн.

Вартість яловичини у Великій Британії майже в 3 рази вище, ніж в Україні. Кілограм цього виду м'яса обійдеться британцеві в 5,8 фунта стерлінгів (277 грн), українцю - у 111 грн.



Мініатюрні томати продають по €13 за кілограм

Їх особливість не тільки у вазі, яка не перевищує 4 грамів, а й у надзвичайній медової солодощі. Ця мережа супермаркетів є першим національним рітейлером, який реалізує Mini Toppers. Їх ціна становить €1,29 за упаковку в 100 г, пише agroday.com.ua

За словами виробників, завдяки своєму смаку і розміру, нові помідори ідеально підходить як для основних прийомів їжі, так і для перекусів, тому що їх не потрібно нарізати. Виробники назвали це проривом на ринку томатів.

«Дослідження показують, що споживачі все ще не з’їдають свою денну норму овочів. Вони хотіли б цього, але вважають, що досягти норми надто складно. Ми хочемо відповісти на це з допомогою Tommies Mini Toppers. Маленькі, хрусткі помідори можна легко додати в салат, піцу або макарони і, завдяки цьому, споживання овочів стає неймовірно легким», – заявив Івонн Ванлі, менеджер з маркетингу компанії.

Виробники подбали і про упаковку продукту: вона виготовлена зі 100% переробленого матеріалу. Лоток – з переробленого ПЕТ, а етикетка – з переробленого паперу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


За час анексії Криму найбільше втрат зазнало сільське господарство півострова

Широкомасштабну роботу з реінтеграції сільського господарства Криму в економіку України після його деокупації слід починати вже зараз. Про це заявили науковці ННЦ «Інститут аграрної економіки» спільно з представниками Меджлісу, пише agro-business.com.ua.

Науковці зазначили, що за час анексії Криму найбільше втрат зазнало сільське господарство півострова.

«Дії окупаційної влади призвели до екологічної катастрофи у регіоні, зокрема, засолення і осолонцювання ґрунтів, незворотних гідрогеологомеліоративних процесів, руйнування іригаційних споруд і порушення природного балансу прісної води на півострові, ускладненню процесів водопостачання як для населення, так і для сільського господарства та інших галузей економіки», - йдеться у повідомленні «Інституту аграрної економіки».

Науковці вважають, що поглибити екологічну катастрофу може будівництво автотраси «Таврида». Через прокладання магістралі виводять з обробітку значну площу сільгоспугідь.

Члени ННЦ спільно з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим направили до Верховної Ради та Кабінету міністрів звернення, в якому йдеться про необхідність фіксації негативних змін у сільськогосподарській сфері півострова та порушення кримінальних справ про завдання шкоди державі Україна в українських та міжнародних судах.

Також автори звернення наголошують на необхідності проведення українськими вченими досліджень проблем сільського господарства та природного середовища регіону.

Зокрема, йдеться про оцінку наявних втрат та запровадження постійного моніторингу змін у вказаній сфері.

Також науковці акцентують увагу на необхідності розробки наукових напрацювань з післядеокупаційного відновлення водопостачання півострова з материкової частини України, системи зрошення землі та поліпшення екології Криму.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна стала однією з найнебезпечніших країн щодо АЧС

Про це голова Асоціації тваринників України заявила на засіданні Круглого столу з питань регіональних концепцій щодо санітарних та фітосанітарних заходів та сприяння експорту сільськогосподарської продукції, ініційованого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, повідомляє прес-служба АТУ.

На заході обговорювалась низка тем, що стосуються висвітлення проблем із фітосанітарною ситуацією в аграрній галузі, які перешкоджають експорту української продукції. Зокрема, обговорювалась стаття 6 Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) з питань санітарних та фітосанітарниїх заходів, яка передбачає застосування державою-учасницею СОТ принципу регіоналізації.

Ірина Паламар відзначила, що важливим фактором негативної епізоотичної ситуації в Україні є неможливість чіткого керування процесами боротьби з АЧС через відсутність офіційного очільника Міністерства агрополітики, який би ефективно контролював роботу в всіх ланок в даному напрямку.

«Потрібно якнайшвидше вирішити питання із призначенням Міністра АПК, професіонала, який би взяв на себе відповідальність за налагодження санітарних та фітосанітарних заходів у країні».

Крім того, Ірина Паламар зазначила, що однією з ключових причин, чому ситуація з АЧС набула критичного характеру, стало реформування у 2014 році Держветфітосантіраної служби, яка свого часу ефективно контролювала розповсюдження АЧС та боролася з проблемою лише у її зародку.

«Коли Держветфітосаніторну службу було реструктуризовано, ефективність роботи в напрямі АЧС значно знизилася, - зазначила Ірина Паламар. - Саме тоді, коли АЧС в Україні лише почала з’являтися, ми втратили контроль над проблемою. Нова відповідальна за це структура була надто зосереджена на процедурах реформування, тому не могла вчасно приділити увагу проблемі АЧС.

Таким чином, ми відмовилися від існуючої на той час гарної системи контролю, і обрали натомість гіршу. Також наслідком цієї реформи стало скасування карантинної міліції.

Як результат – Україна, що колись неодноразово займала перші місця в рейтингу безпечних країн за критерієм Animal Health, стала однією з найнебезпечніших щодо АЧС».

Також голова АТУ Ірина Паламар на засіданні наголосила на необхідності негайного упровадження процедури компартменталізації як єдиної можливості для господарств, які витримують всі вимоги біобезпеки, реалізовувати свою продукцію на зовнішньому ринку навіть за умови присутності в країні АЧС та інших внутрішніх хвороб та їх збудників.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.