174499

Експерти перевірили ціну і якість продуктів: кондитерка й фрукти мають коштувати копійки, в алкоголі багато фальсифікату

Про це сказала директор, доктор технічних наук, професор, КНТЕУ Олена Сидоренко, пише INTV.

«Для експортної продукції виробники намагаються надати тих властивостей, яких вимагають європейські споживачі, тому що там варіантів нема, вимоги більш жорсткі щодо безпечності продуктів. Але в той же час ціну на вітчизняному ринку підтягують до ціни, яку вони пропонують на європейському ринку», - сказала вона.

Експерт повідомила, що на сьогодні в Україні у зв'язку зі зниженням доходів населення велика проблема з підробкою алкоголю. Зокрема, на 70-80 % фальсифікується продукція вищого сектору, - віскі, міцні алкогольні напої, - що призводить до значної кількості отруєнь.

Також експерт звернула увагу на постійне підвищення ціни на кондитерські вироби при їхній сумнівній якості.

«Ми бачимо зростання на ринку цін на кондитерські вироби, і в той же час відмічаємо їх низьку якість і безпечність, бо масово використовуються замінники молочного жиру, какао-масла, тому така кондитерська продукція повинна коштувати копійки» - підкреслила вона.

Так само, на думку фахівця, недорогими мали б бути фрукти й овочі місцевого виробництва.

«Плоди-овочі повинні коштувати копійки в Україні, особливо в літній сезон. Враховуючи харчову цінність продуктів, їхнє походження, я можу зробити висновок, що не повинно бути підвищення ціни. В той же час, ми бачимо це» - відзначила вона.

Сидоренко констатувала недостатній рівень забезпечення населення рибними продуктами. За її словами, у цьому секторі 80 % - імпортна сировина, тому про здешевлення таких продуктів мова йти не може, але разом з тим, не гарантована і безпечність продукції.

Експерт висловила думку про те, що у літній період не повинні рости ціни на м'ясо, оскільки утримання тварин значно дешевше, ніж взимку, за умови стабільної економічної політики. Вона також відзначила, що  в умовах ослабленого ринкового контролю фахівці не можуть гарантувати, що м'ясо, яке реалізується в супермаркеті, буде більш безпечне, ніж, те, яке продається на ринку. Разом з тим, за її словами, факт епідемії африканської чуми свиней нерідко використовується як маркетинговий хід для встановлення вищої ціни у супермаркеті.

«Дуже часто використовуються маркетингові ходи, коли м'ясо, яке реалізується у супермаркеті, дорожче у порівнянні з тим, яке продається на ринку у дозволених місцях торгівлі, в той же час не гарантуючи його безпечність» - сказала вона, зазначивши, що африканська чума не впливає на людину, яка є лише перенощиком хвороби.

 

Тривожна ситуація: чи будуть забезпечені аграрії міндобривами восени?

Зупинка підприємств компанії Ostchem і відновлення в травні цього року дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив з Росії ускладнили ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив і привели до  зростання цін на них. Премія трейдерів по аміачній селітрі досягала 130%.

Ринок став диким і неефективно преміальним. До того ж ситуацію обтяжує велика заборгованість Ostchem перед аграріями, які внесли йому передоплату за мінеральні добрива. Негативно впливає на ринок мінеральних добрив також його монополізація і бездіяльність АМКУ на ньому.

Актуальним для ринку є також питання якості продукції. Сільгоспвиробники заявляють про випадки невідповідності в добривах заявленої кількості діючих речовин реальним складовим. Це вказує на недостатній контроль з боку Держпродспоживслужби.

За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, для проведення осінніх польових робіт потрібно близько 650 тис. тонн мінеральних добрив. Головне питання - чи будуть повністю задоволені потреби аграріїв? - залишається поки відкритим.

За інформацією Ostchem, завершення відновлення виробництва азотних добрив на його підприємствах в Рівному і Черкасах очікується до 25-26 червня поточного року. Основною проблемою виробників залишається ціна на газ.

На думку уряду, врегулювання питання забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами має сприяти введення нульової митної ставки на ввезення в Україну мінеральних добрив азотної групи (крім продукції з Росії). Очікується, що це дозволить захистити сільгоспвиробників від сезонного коливання цін, а також суттєво зменшить вартість добрив для наших аграріїв.

Однак учасники ринку не такі оптимістичні з цього приводу, посилаючись на можливі логістичні та ринкові проблеми. Дефіцит сировини буде також негативно впливати на діяльність вітчизняних підприємств хімічної промисловості. Оператори ринку більш схильні до думки, що скасування антидемпінгового мита на російські добрива або хоча б зниження його до 10% і рішення цінових питань на газ матиме суттєвий позитивний результат і позбавить ринок політичного присмаку.

В кінцевому підсумку, наскільки оперативно знайдуть взаєморозуміння всі сторони, що впливають на ринок мінеральних добрив - чиновники, виробники добрив, трейдери і аграрії - і разом приймуть вірне рішення, буде залежати забезпеченість сільгоспвиробників мінеральними добривами, і це стане важливою запорукою майбутнього високого врожаю.

«НІБУЛОН» відкрив термінал у Запорізькій області

15 червня у с. Біленьке Запорізької області в присутності Прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального термінала з відвантаження зернових та олійних культур на річковий транспорт, збудованого за усталеною традицією компанії «НІБУЛОН» якісно і в короткі терміни – усього за три місяці.

Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» (с. Біленьке Запорізький район) у Запорізькій області зведено за кошти Європейського інвестиційного банку. Кредитна угодна, на загальну суму 74 мільйони доларів США, була підписана Олексієм Вадатурським в Брюсселі.

Новозбудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних виробників світу. Будівництво розпочалося 10 березня. Практично менше ніж за сто днів виконано всі роботи з будівництва підприємства.

У будівництві такого потужного об’єкта було задіяно близько 1,5 тис. людей із 100 підрядних організацій практично з усієї України.

Вартість будівництва термінала, розміщеного на ділянці більше 6 га, становить близько півмільярда гривень. Новозведений комплекс має наступні технічні характеристики: об’єм зберігання зерна – 77 тис. тонн, добова потужність сушарок становитиме 4 тис. тонн, добова потужність з відвантаження на водний транспорт – 12 тис. тонн. Загальна потужність комплексу з відвантаження – 716,8 тис. т/рік.

Високотехнологічний перевантажувальний термінал у Біленькому забезпечить робочими місцями близько 120 людей, а також значно скоротить витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції.

У рамках заходу відбулось  підписання кредитної угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією на загальну суму 100 мільйонів доларів США. Це дозволить компанії реалізувати масштабний інвестиційний проект щодо розвитку інфраструктури річкових перевезень і завершити реконструкцію власного суднобудівно-судноремонтного заводу в Миколаєві. Окрім того, це дозволить створити близько 2 тис. додаткових робочих місць, залучити до роботи до 150 будівельних організацій і забезпечити роботою понад 3 тис. людей будівельних і монтажних організацій, збільшити об’єми річкових перевезень до 4 млн тонн на рік та зняти з автошляхів 160 тис. автомобілів. У результаті аграрний сектор України додатково отримає близько 5 млрд грн доходів.

Нагадаємо, що паралельно із будівництвом цього перевантажувального термінала компанія зводила аналогічний об’єкт у м. Гола Пристань Херсонської області, урочисте відкриття якого відбудеться вже наступного тижня.

 

Справжній делікатес: чому в Україні неймовірні ціни на ранню картоплю

Сьогодні відвантажувати продукцію господарства готові за 7-9 грн/кг залежно від якості і сорту, інформує еizvestia.com.

Як відзначають аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», підвищений попит з боку експортерів дозволяє виробникам підвищувати ціни на картоплю, незважаючи на сезонне збільшення пропозиції.


Зростанню цін сприяють і досить активні темпи збуту всередині країни.

Як результат, ціни на ранню картоплю в Україні в 1,6-2 рази вищі, ніж в середині червня 2016 року.

 

Українська органіка отримала державний логотип

Про це повідомляє Департамент продовольства Мінагрополітики на офіційній сторінці у Facebook.

"14.06.2017 Укрпатентом прийнято рішення про реєстрацію державного логотипу для органічної продукції (сировини) як знаку для товарів і послуг. Тож вже скоро побачимо логотип на українській органічній продукції!" - йдеться у повідомленні.

Також Департамент продовольства опублікував два варіанти логотипу з написами українською та англійською мовою.

 

В Україні з'явиться Сертифікат походження риби

Відсутність механізму контролю за виловом і простежуваністю виловленої риби продукує величезний чорний ринок риби, стримує розвиток легальних підприємців, ставить під питання харчову безпеку.
 
«Сертифікат походження риби та система простежуваності виловів – це ефективний спосіб боротьби з незаконним рибальством. Якщо риба буде виловлена без дозвільних документів, вона не отримає сертифікат. Без сертифікату її неможливо буде продати, ми позбавляємо браконьєрство економічного змісту. Закриваючи ринок  для нелегальної риби, ми відкриваємо нові ніші для легальних виробників, для рибних фермерів»,  ̶ зауважив голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Говорячи про економічний ефект Сертифікату, він  сказав, що, за оцінками експертів,  тіньовий ринок риби  в Україні становить щонайменше 150 тис тонн  на рік або 6 млрд грн, які вийдуть «з тіні» завдяки сертифікату. Крім того, впровадження Сертифікату має важливу екологічну складову і необхідне для  підтримання сталих запасів риби у  водоймах.
 
Експерт Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко  відзначив, що  в ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів у комерційних операціях.  Розробляючи український законопроект, експерти спиралися на досвід  Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також  директиви Генеральної Комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (GFCM).
 
«Закон передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них. Протягом 24 годин з моменту вивантаження риби з  човна на рибоприймальний пункт або з моменту її першого продажу рибалкою переробнику чи торговій мережі,  центральна інформаційна система Держрибагентства отримує відповідну електронну звітність. Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням первинної документації, яка на будь-якому етапі має підтвердити законність походження риб.  Сертифікація також стосуватиметься фермерської та  імпортної риби»,  ̶ повідомив  Костянтин Дем’яненко.
 
Ярема Ковалів додав,  що впровадження сертифікату походження риби та системи простежуваності – не справа одного дня. Держрибагентство  сподівається, що  ВР прийме законопроект до кінця 2017 року і з 1 січня 2018 р. система сертифікації та простежуваності розпочне  працювати в Україні. Повномасштабний запуск системи, включаючи електронний портал з інформацією  для споживачів, може зайняти до 3-х років.   Вся електронна звітність буде забезпечуватись самими суб'єктами господарювання, без залучення до процесу складання звітності державних посадовців/інспекторів, корупційні ризики зведено до мінімуму.

«Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Кожен бажаючий, і представник державного  органу, і звичайний споживач зможе зайти на спеціальний електронний портал та перевірити законність походження риби»,  ̶  повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.