Експерти порадили, яку ковбасу краще купувати

Експерти Асоціації «Свинарі України» вирішили проаналізувати обидва «види» продукції за низкою пунктів і з’ясували, яких ризиків потрібно остерігатися.

Про це повідомляє прес-служба об'єднання. 

«НАТУРАЛЬНІСТЬ» ПОГОЛІВ’Я

Існує міф, що свиней у промислових свинокомплексах годують значною кількістю хімічних добавок, через які тварини набирають вагу у надкороткий строк, а отже їх м’ясо стає небезпечним для споживання. Тоді як у присадибних господарствах, у так званих «бабусь», свині споживають виключно натуральні корми, без домішок.

Свині у промислових комплексах дійсно ростуть швидше. Їм згодовують корми, збалансовані за вмістом жирів, енергії, білків тощо та добавки — аналог вітамінних комплексів для людей. Не останню роль грає і правильно підібрана генетика.

ПОХОДЖЕННЯ СИРОВИНИ

«Домашні» ковбаси. Частий аргумент на користь такої продукції — екологічніше м’ясо, отримане від домашньої свині. Втім, ґарантувати походження сировини для ковбас «з рук» неможливо: невідомо чи свиней виростили у власному присадибному господарстві чи придбали у перекупників. Та й виробник навряд чи зможе надати супутні документи на тварин, де вказано звідки вони і чи обстежував їх ветлікар перед забоєм.  

Промислова продукція. Зазвичай м’ясопереробники працюють зі свиногосподарствами, адже мають сталі об’єми виробництва і закуповують тварин партіями. Перед продажем зі свинокомплексу та перед забоєм свиней обов’язково оглядає ветлікар, у них відбираються аналізи для дослідження на низку захворювань. Якщо виявляють хвору тварину — її вибраковують. Промисловий виробник ковбас має супутні документи, які засвідчують звідки прибули свині, стан їх здоров’я тощо.

СКЛАД ПРОДУКТУ

«Домашні» ковбаси. Навряд чи хтось, крім самого виробника, скаже, які інгредієнти містить та чи інша продукція. Етикетка відсутня, склад перевірити неможливо, доведеться вірити «на слово».

Промислова продукція. Сертифікований м’ясопереробник має технологію виробництва, якої зобов’язаний дотримуватися. Такі потужності регулярно перевіряють контролюючі органи.

УМОВИ ВИРОБНИЦТВА І БЕЗПЕЧНІСТЬ

«Домашні» ковбаси. Найперше питання — чи має виробниче приміщення експлуатаційний дозвіл?  Якщо ні, це означає, що продукція виробляється незаконно, контролюючі органи не знають про такого оператора і не можуть перевірити продукцію на безпечність. Не менш важливі питання — Як зберігають ковбаси? Чи є холодильне обладнання? Всім відомо, що при неналежних умовах зберігання м’ясна продукція швидко псується і стає небезпечною для здоров’я людини.

Промислова продукція. Насамперед, промислові потужності офіційно зареєстровані, а отже мають усе необхідне обладнання, без якого не змогли б отримати дозволу для роботи. Нині в Україні кожен сертифікований виробник зобов’язаний дотримуватися принципів НАССР*, які передбачають виробництво безпечної харчової продукції і контроль за всіма процесами.

Ще одна «перевага» ковбаси «з рук» — її вартість, яка може бути нижчою від цін у магазинах. Зазвичай, собівартість продукції можна здешевити за рахунок дешевшої сировини.

Нині в Україні присутня африканська чума свиней, і випадки, коли населення приховує спалахи хвороби – непоодинокі. Хворих тварин намагають збути хоч за яку ціну. Ризик того, що така свинина опиниться у «домашній» ковбасі — доволі високий. 

В Асоціації «Свинарі України» зауважують: «купувати чи ні продукцію «з рук» — особиста справа кожного, але треба розуміти, що цей сегмент виробництва неконтрольований. І продавці, і покупці діють на власний  страх і ризик, а останні несуть відповідальність за своє здоров’я самі».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ніш вистачить на всіх: що краще вирощувати аграріям

Вирощуючи нішеві найлегше завоювати місце під ринковим сонцем молодим господарствам, пише Pro-Consulting.

Сорго
Культура з величезним зростаючим ринком збуту. 60% світового споживання сорго доводиться на США, Китай, Індію, Мексику, Нігерію і Ефіопію. Крім того, що з сорго можна випускати продукти харчування і високоефективні корми для тварин, воно добре підходить для виробництва біоетанолу, використання якого в Україні стає все більш актуальним.

Нут
Вся Азія, Близький Схід, Північна Африка їдять нут. Є попит на цей аналог гороху і в Європі - в Великобританії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Голландії. Нут добре росте при високих температурах, але морози йому також не перешкода. Це сама холодостійка рослина з бобових. Важливим для вітчизняних аграріїв є здатність нуту відновлювати грунт. Підраховано, що після збирання нуту, на гектарі поля залишається стільки поживних речовин, як після внесення 15-20 т гною. Врожайність нуту в наших умовах варіюється в межах від 2 т/га до 4 т/га. Ринкова ціна нуту в два і більше разів вища, ніж пшениці.

Льон
Ще одна експортоорієнтована культура. Найперспективніший ринок для вітчизняних льонарів - Євросоюз. Там щорічно споживається близько мільйона тонн лляного насіння. Дана культура відрізняється тим, що на її вирощування потрібні порівняно невеликі вкладення на одиницю площі. Тому рентабельність виробництва льону становить 40-50% при мінімальній врожайності 1 т/га і доходить до 250% при досягненні 2,5 т/га.

Гірчиця
Культура, яка має високий, але поки ще недостатньо оцінений в Україні потенціал. Наші фермери зазвичай сіють гірчицю для того, щоб підвищити майбутню врожайність поля. Наприклад, якщо на ньому вимерзли озимі. Разом з тим, гірчиця і сама по собі цінний продукт. Ціна насіння на європейському ринку знаходиться в межах 800-900 євро за тонну, потреба ЄС - близько 200 тис. тонн в рік. При правильному дотриманні технології, рентабельність вирощування гірчиці в Україні може бути на рівні 60%.

Всі згадані вище культури мають подібні ринкові переваги: ​​великий і зростаючий експортний потенціал в поєднанні з невеликими обсягами вирощування в Україні. Саме такі культури найбільш придатні для нових учасників аграрного ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Актуально про мікоризу: підвищення продуктивності сільськогосподарських культур

На Земній кулі останнім часом спостерігаються значні зміни клімату, які проявляються у першу чергу в глобальному потеплінні, континентальних температурних аномаліях, тощо. У багатьох регіонах світу посуха лімітує продуктивність сільськогосподарських культур. На рівні цілої рослини відповідь на стрес, викликаний посухою, включає: затримку росту листків, стебла, а за тривалої посухи – і коренів; закривання продихів; пригнічення фотосинтезу і дихання; зменшення надходження асимілянтів до органів, що ростуть; прискорення старіння листків; затримку росту і недорозвинення генеративних органів; збільшене співвідношення корені/пагони.

Одним із способів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур за умов посухи світова наука запропонувала інокуляцію (мікоризацію) коренів рослин АМ (арбускулярна мікориза) грибами. Як свідчать численні дослідження, присвячені цій проблемі, майже у 90 % експериментів утворення мікоризи сприяло поліпшенню росту рослин, а також збільшенню продуктивності різних сільськогосподарських культур. Вважають, що така позитивна відповідь на колонізацію АМ грибами переважно відбувається за рахунок підвищеного поглинання мікоризою зв’язаної вологи, та вологи з більш глибоких шарів ґрунту. Крім того встановлено ефективне вбирання не лише відносно нерухомих іонів із ґрунту, як наприклад фосфору, калію, кальцію, магнію, сірки, цинку, міді, заліза, але й посилене поглинання і транспорту значно рухоміших іонів азоту, особливо за умов посухи.

Прижившись на рослині, микоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води і поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски і тому здатні проникати в що найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть в кожній окремій піщинці. У одному кубічному сантиметрі ґрунту, що оточує корені, загальна протяжність ниток мікоризи складає від 20 до 40 метрів. Гіфи грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, які не знаходяться в ґрунтовому розчині, особливо такий важливий елемент як фосфор.

Ще одна важлива функція мікоризи - перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами і бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів.

Читайте також: VITAGRO PARTNER розширює лінійку засобів захисту рослин

На сьогодні не тільки експериментальні, а й виробничі показники доводять, що система вирощування сільськогосподарських культур, що контролюється мікоризою, є на кілька порядків стійкішою і ефективнішою для підвищення врожайності при зменшенні затрат на виробництво. За даними VII-ї Міжнародної конференції по мікоризі (2013, рік Нью Делі) за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто наступного збільшення врожайності культур: соя – від 15 до 40%, кукурудза – від 20 до 70%, зернові колосові – від 15 до 30%, овочеві – від 30 до 200%.

Найбільш швидкий та ефективний спосіб для насичення популяціями мікоризи поля - застосування комерційного мікоризного інокулянту при передпосівній обробці насіння зокрема таких культур як соя, соняшник і кукурудза. І тут однією з найбільш вдалих є розробка британських вчених мікоризного препарату Микофикс на основі ендомікоризного гриба  Glomus intraradlces, яка відкриває нову сторінку в оптимальному насиченні ґрунту мікоризантом.

Дані лабораторних досліджень впливу Мікофіксу на посівні якості насіння кукурудзи і соняшнику свідчать про незаперечну ефективну дію мікоризанта ще на старті розвитку культури. Так встановлено як приріст схожості насіння, так і ваги 10 ростків рослин (мал. 1 – 2).

 

 

Мал. 1 Результати пророщування насіння кукурудзи обробленого препаратом Мікофікс

Мал. 2 Результати пророщування насіння соняшника обробленого препаратом Мікофікс

Широке використання Мікофіксу вже на початкових етапах може збільшити прибуток за рахунок прибавки врожаю і відразу ж зекономити кошти на добривах. А у випадку сої, незалежні польові дослідження доводять, що використання мікоризного гриба  Glomus intraradlces в умовах Центрально-Західного Лісостепу може призвести до підвищення врожайності від 9 до 20%. Крім того, мікоризація ґрунту буде працювати і на перспективу за рахунок покращення структури ґрунту, його оздоровлення, покращення фітосанітарного стану.

Компанія Vitagro Partner пропонує унікальний мікоризний засіб MycoFix, який бездоганно зарекомендував себе на полях господарств наших клієнтів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

Але ближче до третьої декади останнього місяця зими робочий цикл набирає обертів. У минулому році весняна посівна стартувала пізніше — на початку квітня на полях ще лежав сніг. Через несприятливі погодні умови пшениці зібрали на 2 млн т менше, ніж роком раніше. Але завдяки кукурудзі вітчизняним аграріям вдалося зібрати рекордний врожай — 70 млн тонн зернових.

За прогнозами експертів, у 2019 році рекорд навряд чи повториться: у Мінагрополітики розраховують майбутній урожай, виходячи зі стану посівів озимих "на рівні, середньому за три останні роки", що еквівалентно 65,7 млн тонн.

Проте погодні ризики залишаються ключовими для аграріїв, тим більше, що у зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують збільшення посушливості в найбільш родючих районах України. У цих умовах фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов’язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Для багатьох аграріїв з кожним роком все більш відчутними стають кліматичні зміни. Посухи, заморозки, опади  та інші аномальні погодні умови мають безпосередній вплив на врожай основних культур та негативно відображаються на прибутку фермерів. Агровиробництво — це бізнес, у якому необхідно рахувати гроші та отримувати прибуток. Тому абсолютно природним є бажання фермера убезпечити вкладені кошти. Одним з найбільш показових  та дієвих інструментів для цього є агрострахування. Для агровиробника — це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю. Однак на українському ринку ситуація така, що аграрії все ще не дуже активно страхують свої посіви. Ринок агрострахування в Україні поки що досить незначний. Частка застрахованих площ становить усього 6,5% від загальної їх кількості. У 2018 році було застраховано 1,4 мільйони гектарів посівів», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

На його думку, збереження рентабельності і страховий захист витрат на виробництво повинні бути на першому плані для будь-якого агропідприємства, як для малих, середніх, так і великих виробників.

«З настанням посівної найактуальнішим питанням для фермера стає пошук коштів.  Але отримати фінансування від банку сільгоспвиробнику не так вже й просто, адже потрібні гарантії повернення позики. Саме тому найчастіше даються кредити під заставу майбутнього врожаю, але за умови його обов’язкового страхування. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права. В Україні певним стимулом  розвитку ринку агрострахування виступає робота «Аграрного фонду» та ДПЗКУ, котрі вимагають страхувати майбутній урожай, який фінансують», - зауважує Володимир Юдін.  

При цьому експерт зазначив, що агрострахування покращує доступ виробників до кредитів та зменшує ймовірність банкрутства аграрних підприємств, забезпечуючи стабільність у сільськогосподарському секторі та розширюючи доступ до фінансування.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

«Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, сьогодні аграрій може сам обрати оптимальну для свого бюджету вартість страхування, котра, як відомо, тим вища, чим більше ризиків покриває страховий договір, і тим дешевша, чим менше покриття ризиків.
В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних й овочевих культур, садівництва і тваринництва. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво. Крім таких погодних катаклізмів як град, весняні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь, сільгоспвиробники можуть застрахуватися  і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

Також можливе врегулювання страхового випадку як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для аграріїв весняно-літній період.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«Найчастіше, не знаючи, які переваги надає агрострахування, фермери просто ігнорують цей вид послуг. Тому сільгоспвиробникам необхідно пам’ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу. Фермерам, які вперше вирішили застрахувати своє виробництво, необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС" спрямована на пошук оптимальних страхових умов для сільгоспвиробників виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання аграріїв і їх фінансові можливості, консультуючи щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», – резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підприємство з переробки меду окупається за 13 місяців

За обсягом експорту меду Україна в 2017 році посідала третє місце після Китаю та Аргентини, пише Pro-Consulting.

Продукція вітчизняних пасічників відома в 40 країнах, а річна квота на безмитний ввіз меду в Євросоюз повністю вибирається вже в першій декаді січня. Але і митна ставка в 17,3% не зупиняє український експорт меду в Європу.

Виробництво цього корисного продукту пережило спад протягом 2014-2016 років, і в позаминулому році почала відновлюватися. Поки що не вдалося компенсувати втрату Криму і частини Донбасу, але цей момент вже не за горами.

Каталізатором подальшого збільшення збору меду повинен стати перехід на нові європейські стандарти якості до кінця 2019 року. Це ще ширше відкриє двері на ринки не тільки ЄС, а й решти світу. Для збільшення цінності своєї продукції, все більше українських пасічників отримують еко-сертифікати, що практично автоматично подвоює їх виручку від продажу.

Однак, далеко не всі приватні пасіки мають можливість проводити передпродажну підготовку і розфасовку меду. Тому є необхідність у створенні спеціалізованих підприємств в цьому напрямку, що буде вигідно як пасічникам, так і власнику даного підприємства. Бізнес-план подібного переробного комплексу потужністю 5 тис. тонн меду в рік розроблений аналітиками Pro-Consulting.

Розміщувати підприємство найкраще в районі максимальної концентрації невеликих виробників, що дозволить оптимізувати логістику поставок. Особливі вимоги повинні пред'являтися до екологічної чистоти регіону розміщення, так як це дасть можливість отримати сертифікат еко-продукції і продавати мед за вищою ціною.

У загальних інвестиційних витратах самою ємної статтею є власне закупівля меду - 63,6%. Устаткування виробничої лінії і складського комплексу складають 19,1% і 7,7% відповідно.

На організацію підприємства бізнес-планом відведено дев'ятимісячний період. Після цього воно починає закуповувати мед у пасічників, приводити його в товарний вигляд і продавати на ринок. Період окупності даного проекту складає трохи більше року (13,3 місяців) з урахуванням дисконту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно пам’ятати про весняні роботи в саду

Якщо на ґрунті тривалий період часу не тане сніг, а роботи на дачній ділянці не терплять зволікання, тоді прискорюємо процес – на сніг насипати тонкий шар торфу. Якщо час дозволяє - чекаємо. Грунт, на якому розтанув сніг, добре зволожений. Якщо залишити сніговий покрив поруч із деревами, процес поступового зволоження продовжується. Так можна утримати істотний обсяг вологи на досить довгий термін.

З таненням снігу роботи в саду навесні можна починати з прибирання торішнього листя (якщо це не робилося восени). Їх можна закласти на компост. Особливу увагу приділяємо ґрунту ділянки відводимо надлишкову вологу і розпушуємо. Після цього верхній шар ґрунту слід мульчувати, тобто посипати органічним або неорганічним матеріалом. Мульчування допомагає зберегти воду і рихлість ґрунту, запобігає ерозії ґрунту, зменшує кількість рослин-бур’янів і сприяє утворенню додаткових коренів.

Обприскування і побілка – не забуваємо про дерева.

Всі роботи в саду необхідно провести до того, як почнуть набухати бруньки. У першу чергу це стосується обрізки чагарників, плодових дерев і винограду. Рання обрізання зменшує негативні наслідки. Також важливо позбутися від сухих і пошкоджених морозами або хворобою гілок і вирізати зайву поросль. При  прийнятті рішення проводити омолоджувальну обрізку, прибирайте не більше третини гілок за один рік.

Якщо осіння побілка дерев з якої-небудь причини не була проведена, тоді це треба обов’язково зробити. Побілка, до складу якої входить крейда і вапно, що добре захищає дерево від нелітаючих комах-шкідників, які зимують у корі або опалому листі. Обов’язково потрібно зробити перше обприскування дерев та винограду-до розпускання бруньок – багато комахи відкладають свої яйця ще в нирки або бутони.

Весняні роботи в саду – березень-травень.

В кінці квітня – початку березня всі плодові дерева необхідно розкрити і по колу перекопати ґрунт, тільки обережно, щоб не пошкодити коріння. Це робиться для знищення можливих шкідників і інфекції, так і для поліпшення якості ґрунту. Також у цей період бажано перекопати ґрунт по всій ділянці і додати в нього мінеральні добрива або золу. Потім за допомогою граблів розрівняти землю. Коли настане тепла і сонячна погода, можна здійснювати посів ранніх сільськогосподарських культур.

Початок травня являє собою час, коли весняні роботи в саду від дачника вимагають особливої уваги і терпіння. У цей період висаджуються різноманітні декоративні та овочеві культури. Наприклад, картопля, насіння моркви, огірків, баштани тощо. З-за того, що в травні іноді мають місце бути заморозки, як на ґрунті, так і в повітрі, необхідно ретельно стежити за перепадами атмосферних температур. У морозні дні, в крайніх випадках, на дачній ділянці можна розпалити димові багаття, щоб не замерзли квіти плодових дерев. У прохолодні ночі розсаду слід накривати поліетиленом або щільним папером.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview