Експерти прогнозують проблеми з добривами та ЗЗР через коронавірус

Про це повідомляє AG PRO Farm Journal's.

«Виробництво багатьох макронутрієнтів, а також активних інгредієнтів значною мірою сконцентровано в Китаї. Так події в Китаї напевно матимуть глибокий вплив в короткостроковій перспективі», — говорить віце-президент з аналізу витрат Robobank Семюель Тейлор.

Він наводить приклад китайського виробництва фосфатів. На провінцію Хубей припадає близько 14,7 млн т готового фосфату, і в даний час близько 60% їх заводів не працюють. Решта 40% працюють у різних ступенях потужності. Семюель Тейлор каже, що наслідки будуть відчуватися, принаймні до березня через скорочення виробництва і матеріально-технічних проблем.

«Чим довше це триває, тим більше ймовірність того, що ви побачите зростання цін в агрохімічній сфері», — говорить він.

За словами генерального директора Національної асоціації виробників кукурудзи Джона Доггетта, компанії з виробництва засобів захисту врожаю починають бачити збої в ланцюжку поставок.

Джерело: AgroPortal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 аграрних онлайн-видань

Теґи: 

Платформа контент-маркетингу PRNEWS.IO склалала рейтинг ТОП-10 найбільш популярних аграрних сайтів України. 


Agronews.ua — на порталі піднімаються важливі питання стосовно вітчизняного агросектору, висвітлюються проблеми сільгоспвиробників, надаються аналітичні матеріали та коментарі фахівців аграрної галузі. 

Пропозиція — журнал для агробізнесу. Оперативна  інформація про сільське господарство в цілому і агропромисловий комплекс України зокрема.

Аграрії Разом — сайт, який стане в нагоді для агрономів та сільгоспвиробників, адже це онлайн-видання спеціалізується на інструментарії для ефективного рослинництва.

Agroreview — новини аграрного бізнесу, актуальна інформація про ринок, аналітика, інтерв'ю з експертами.

Agravery — аграрна інформаційна агенція, яка пропонує найактуальніші АПК новини, авторські колонки, моніторинги, інтерв'ю та цікаві спецпроекти.

KvitkaInfo — сайт про догляд за кімнатними рослинами та квітами, все про сад и місто. Поради для дачників та садівників, боротьба зі шкідниками та хворобами, ландшафтний дизайн. 

Seeds — платформа, що присвячена агро та бізнесу. Тут можна знайти інформацію про історії успіху підприємців і сільгоспвиробників, про сімейні господарства, агро лайфхаки та корисну інформацію. 

Agri-gator — це інтегрована платформа найактуальнішіх агроновин. Публікують виключно аналітичний та журналістській продукт з найкращих аграрних ЗМІ України. Також на сайті розміщують власний ексклюзивний контент і новини компаній. 

АгроПравда — спеціалізований портал про транспорт для сільського господарства. Саме тут можна отримати інформацію зі світу сільгосптехніки і агробізнесу, відвідати розділ пропозицій сільгосптехніки або отримати консультацію на професійному форумі. 

AgroTimes — діловий аграрний інтернет-ресурс, який публікує головні  аграрні новини. 

* Дослідження проводилося на базі даних каталогу PRNEWS.io і Similarweb.

** Дані рейтингу посилаються на кількість переглядів кожного із зазначених сайтів за лютий 2020 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сумчани вигадали добру і смачну їжу для всіх українців

Корисна і добра їжа завжди має відповідну назву. Яскравий тому приклад торгова марка “ДоброЇж”, яка вже понад 3 роки виробляє незвичайні крафтові солодощі. Наразі асортимент молодого підприємства з Сум налічує 17 видів живої халви і 21 різновид батончиків із сухофруктів горіхів та насіння.

Спочатку були батончики – перемелені в різних пропорціях сухофрукти горіхи та насіння, розповів SEEDS Костянтин Гетта, власник ТМ “ДоброЇж”. З часом продукції ставало дедалі більше.

До речі до створення нових рецептів залучають чимало людей. “Є технологи і я приймаю в цьому участь. Для нас поява кожного нового виду – це як народження. Тому у нас є плакат, на якому написано: “в країні “ДоброЇж” поповнення” і лелека”, – розповів підприємець.

Щодо незвичної назви ТМ, її, за словами власника торгової марки, теж придумали не одразу. “Це такий симбіоз. Спочатку була просто гра слів: “що ти їж” потім це перетворилося в “ДоброЇж”, – згадує Костянтин Гетта.
Незвичні не тільки назва та вміст смаколика, а й його пакування. Продумано все до найменших дрібниць.

“Це пакування, яке не забруднює навколишнього світу. Фольга і папір. Це те що було раніше і вже перевірене часом. Можливо це дещо складніше виробляти, але ми тримаємося. Турбота про довкілля – це для нас важливо”, – запевняє Костянтин Гетта.

Продають цю смакоту поки що тільки в Україні, однак вже є чимало зацікавлених покупців з-за кордону. Щоправда з експортом в “ДоброЇж” поки що не поспішають, як і з масовим  виробництвом для великих крамниць України.

“З великими мережами поки що не працюємо – для крафтого виробництва це великі зобов’язання, але наша продукція представлена майже в сотні столичних магазинів. Це чимало кав’ярень, екокрамнички, тощо”, – каже Костянтин Гетта.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд призначив в.о. міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Кабінет міністрів сьогодні, 10 березня, призначив тимчасово виконувачем обов’язків міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павла Кухту. Про це урядовець написав на своїй сторінці у Facebook.

«Для нашої команди важливо, щоб зміни та реформи, які нам вдалося запустити за 6 місяців роботи (а це ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого), не пропали безслідно та продовжувалися на благо народу України», - написав посадовець.

Також Кухта запевнив, що «докладе максимум зусиль для того, щоб процес зміни уряду ніяким чином не позначився на злагодженості та якості роботи Міністерства та пройшов непомітно для наших громадян, а всі напрацювання були передані наступникам».

Павло Кухта народився у Києві 3 грудня 1985 року. Закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2008 р., інформаційні управляючі системи та технології, аналітик комп’ютерних систем. Член партії «Голос».

З 2016 до 2019 роки працював заступником голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ при Кабінеті міністрів України. Володіє українською, російською, англійською - вільно.

6 вересня 2019 року Павло Кухта був призначений першим заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як тепла зима вплине на якість озимої пшениці

Про це УНН повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

“З одного боку ми можемо констатувати, що не було вимерзання, але з іншого боку, враховуючи, що ми мали бездощову осінь, й не було снігу та сніжного покрову, то ми не накопичили за зиму потрібної вологи. При виході із зимівлі ми повинні мати десь до метра глибиною запас вологи в ґрунті. На сьогоднішній день констатуємо по значній території України, що маємо десь 25-30 см, тільки в окремих областях запас вологи. Це дуже несприятлива ситуація... Можливо, якусь частину озимих культур доведеться підсівати ярою пшеницею, або навіть пересівати”, — розповів Коваль.

За його словами, на сьогоднішній день стан озимини, який вийшов із зимівлі, задовільний. Лише у 7-8% по всій території України стан не задовільний.

“Але, який запас вологи ми маємо, і яка температура буде у найближчі два-три тижні — це покаже, що ми будемо з цим всім робити. Ми повинні констатувати, що за останні 7 років посіяно найменшу кількість озимої пшениці, десь на межі 6 мільйонів гектарів. Проте, ми маємо перехідні залишки, процедура експорту проходить планово...” — сказав Коваль.

Експерт зазначив, що "ми можемо мати деякі втрати по озимих культурах, виходячи із запасів вологи".

“Крім того, досвідчені агрономи мають таку думку, що сам факт теплої зими без значних тривалих морозів може призвести до спалахів в окремих регіонах певних захворювань та появи шкідників, які не були знищенні природою, морозом. Це може вплинути на якість зерна”, — розповів Коваль.

Також, на питання, який прогнозується урожай озимини, Коваль відповів: “Думаю, буде на рівні близько 23-24 мільйонів тон”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Миколаївщині відходи птахоферми стали експортним товаром

Про це пише propozitsiya.com.

У Баштанському районі Миколаївщини нове приватно-комерційне підприємство налагодило виробництво високоефективних органічних добрив на основі якраз цього посліду, змішаного з листям, травою та гілками. 

Аеробний процес з доступом кисню дозволяє формувати на спеціальних майданчиках компост, де зберігаються корисні речовини, але гине насіння бур’янів. 

Керівник проекту «Екологія плюс» Максим Пантелєєв каже, що продуктивність перших двох майданчиків має становити 80 тисяч тонн природних добрив на рік. Вони збільшують врожайність усіх культурних рослин, тож інтерес до них у світі неабиякий: перші контейнери з цією продукцією по ціні тисяча гривень за тонну вже відправили на експорт до Оману, Туреччини, ОАЕ та Алжиру.

У найближчій перспективі підприємство планує виробляти не менше 200 тисяч тонн екодобрив на рік, і питання — тільки в сировині. 

Тут готові купувати й вивозити на переробку весь послід із навколишніх птахоферм та птахофабрик навіть у сусідніх регіонах. А їх тільки на Херсонщині десять, і тримають на них майже чотири мільйони курей, гусей, індиків та качок.

До того ж проблема утилізації такого роду відходів актуальна і в масштабах усієї держави: адже поголів’я домашньої птиці в Україні впродовж останніх років тільки нарощують. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview