Експертиза насіннєвого матеріалу забезпечить високу врожайність культур

Як бути певним, що придбаний посівний матеріал якісний? Найкраще – дослідити його в лабораторних умовах, радять вчені «Інституті здоров’я рослин». Адже тільки так можна точно дізнатися усі показники насіння, його сильні та слабкі сторони і, за необхідності, скоректувати їх чи й навіть замінити посівний матеріал.

«Отриманий насіннєвий матеріал ми перевіряємо на показники посівної придатності згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», – розповідає керівник агробіологічної лабораторії Інституту Володимир Конограй. – Вони визначаються шляхом аналізування середнього зразка насіння із конкретної партії і включають дослідження на оцінку показників енергії проростання, схожості, виконання фітопатологічної експертизи та визначення чистоти насіння. Таке дослідження гарантовано покаже, наскільки посівний матеріал якісний, і чи зійде він взагалі».

Читайте також: Як якісно захистити і підживити посіви?

Крім того, відзначає вчений, важливим є й фітопатологічне дослідження насіння. Бо саме виходячи з отриманих результатів можна оптимально підібрати протруйники.

«Незараженого насіння практично не буває, – розповідає він. – Тому якщо не дослідити посівний матеріал на фітопатологію й не провести протруювання, на ньому розвиватимуться грибні та бактеріальні патогени, які призведуть до хвороб проростків і зрідженості сходів, що в подальшому вплине на врожайність. Тому проведена заздалегідь фітоекспертиза виявить «вади» насіння й допоможе обрати оптимальний препарат, здатний їх вирішити».

Читайте також: Досліджуємо основний ресурс господарства

Фахівці Інституту використовують для проведення фітоекспертизи камери з середовищем що контролюється. В них методом вологих камер або поживних середовищ стимулюють ріст патогена. Потім за допомогою мікроскопічних досліджень збудників хвороб ідентифікують. Після проведення досліджень аграрій отримує відповідний протокол, де вказується загальна зараженість насіння хворобами та відсоткове співвідношення між видами грибних захворювань. За результатами дослідження спеціалісти надають аграрію рекомендації щодо застосування протруйників для обробки насіння, подальшого застосування системи захисту посівів, а також рекомендації щодо агротехнічних прийомів (глибина висіву, норма висіву тощо). При низьких посівних якостях насіннєвого матеріалу надаються рекомендації, що сприяють підвищенню цього показника (стимулятори росту, мікродобрива та ін.).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільша в Україні плантація органічної малини знаходиться на Полтавщині

На Полтавщині вирощується найбільше органічної малини, повідомив Сергій Фролов, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА,  пише superagronom.com.

Господарство «Сади Диканщини» на Полтавщині вирощує органічні яблука та малину. Насаджень малини має 13 га — це найбільша площа під органічною ягодою в Україні.

«У нас зареєстровані й мають органічні сертифікати 30 господарств, які спеціалізуються на вирощуванні сільгосппродукції. Зокрема ФГ «Агро Маяк» у Котелевському районі займається садівництвом і ягідництвом. Агропромислова група «Арніка» у Глобинському районі вирощує сою, а господарство «Сади Диканщини» — яблука й органічну малину», — каже Сергій Фролов.

Малину господарство успішно реалізує за кордон. Проте чиновник сподівається, що органічна ягода буде затребувана і на вітчизняному ринку.

«Питання в іншому: чи не стане Україна просто сировинною базою? Адже левова частка нашого аграрного експорту — це сировина: зерно кукурудзи, сої. У нас роблять тільки олію. Тому вважаю, що разом із земельною реформою слід створити умови, щоб в Україні запрацювала переробка. Щоб у нас створювалася додана вартість, а на експорт ми відправляли вже готову продукцію», — зауважує він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від вінницьких аграріїв знову вимагають фіксовану суму «за лояльність податківців»

Черговою «хвилею» пропозицій аграріїв Вінниччини накрили шахраї, які представляються податківцями та вимагають «10 тисяч в обмін на лояльність» при перевірках. Можна припустити, що знову обдзвонювати підприємців шахраї почали у зв’язку з наближенням новорічно-різдвяних свят.

Як зазначають у секторі комунікацій ГУ ДПС у Вінницькій області, вони телефонують до керівників фермерських та сільськогосподарських підприємств із пропозиціями сплатити кошти в обмін на лояльне ставлення з боку очільників та перевіряючих із податкової служби.

У зв’язку з поновленням цього виду шахрайства, у податковій службі пропонують не довіряти аферистам, а якщо вже стали свідками вимагань зловмисників, то звернутися до відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Вінницькій області за номером телефону (0432) 59-23-50.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна йде на рекорд у експорті зернових

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці – 12,9 млн тонн;
ячменю – 3,5 млн тонн;
жита – 5 тис. тонн;
кукурудзи – 6,5 млн тонн.

Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 143,6 тис. тонн, що на 59,0 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки переходять в електронний формат

Про це AgroTimes повідомив директор ДП «Аграрні реєстри» Юрій Пустовіт. 

За його словами, поправки до закону були розроблені з урахуванням побажань гравців ринку і передбачають, зокрема, переведення процедури оформлення аграрних розписок в електронний формат.

«Ми маємо на меті діджиталізувати процедуру оформлення аграрної розписки і максимально її спростити, щоб фермер міг оформити її, грубо кажучи, з поля лише за наявності смартфона. Разом з тим збережеться й діюча зараз процедура оформлення реєстратором (нотаріусом)», – зазначив Юрій Пустовіт.

Крім того, процедура оформлення аграрних розписок стане істотно дешевшою за рахунок скорочення певних витрат, які були обов’язковими для оплати. Зокрема, зараз при оформленні аграрної розписки – її видачі та припинення аграрної розписки витрати покладаються на фермера. З прийняттям запланованих змін  ці послуги можуть оплачуватися за домовленістю сторін.

Усе це буде здійснено для того, щоб залучити до використання інструменту аграрних розписок більшу кількість дрібних фермерів, адже наразі основний сегмент – це середні сільгоспвиробники.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Банкрутство «Мрії» видаватиметься легкою балаканиною після падіння «Укрлендфармінг», – Олег Бахматюк

Підозра НАБУ в розтраті коштів Національного банку України, вручене колишньому власнику «VAB Банку» і власнику агрохолдингу «Укрлендфармінг» Олегу Бахматюку, а також оголошення його в розшук ставить під загрозу подальшу роботу одного з найбільших аграрних виробників України, сказав бізнесмен в інтерв’ю УНІАН.

«Всі наші міжнародні партнери зараз, м’яко кажучи, здивовані. Банкрутство «Мрії» видаватиметься легкою балаканиною після падіння «Укрлендфармінг», – зазначив він.

За словами Бахматюка, що дана ситуація негативно відбивається на інвестиційній привабливості України та статус держави на міжнародній арені.

«Я знаю навіть, що є лист інвесторів, в якому вони попереджають, що, якщо будуть порушені їхні права, вони подадуть міжнародний позов на Україну. Тому люди, які створюють такі ситуації, роблять це несвідомо, і не знаю, з якою метою», – сказав Бахматюк.

За словами Олега Бахматюка, він неодноразово пропонував провести реструктуризацію боргів VAB банку і почати виплати за узгодженим сторонами графіком, але відповіді поки не отримав: «Ми пропонували взяти міжнародних радників, таких як, наприклад, «Ротшильд», Lazard, «велику четвірку» аудиторів, взяти відомі компанії в світі, які реструктуризують борги, і взяти юристів. Плюс, пропозиція, про яку ми вже говорили: повертаємо 8 мільярдів гривень, з яких відразу виплачуємо 500 мільйонів гривень гарантійного внеску, поки оформляються документи, і повертаємо мільярд гривень щорічно. Що в цьому поганого?».

Більш того, Бахматюк вважає весь процес політично мотивованим, адже публічні звинувачення з боку НАБУ з’явилися якраз в момент проведення переговорів про залучення ним коштів для виплат заборгованості банку: «Ми вийшли з пропозицією на Фонд гарантування вкладів, хочемо повернути 8 мільярдів гривень як сумлінні акціонери. І я поїхав домовлятися з покупцями нашої сировини – зернових – з компанією «Каргілл». Був в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Женеві, де повністю домовився, що вони під майбутні контракти можуть забезпечити цей план по поверненню коштів. І коли ми вже були на фінальній стадії, в неділю, мені висувають підозру, яка повністю ламає ситуацію і робить переговори невигідними. Всі юристи, зараз розглядають наш кейс, кажуть, що він чисто політичний, тут порушені права людини, процесуальні норми».

Бахматюк нагадав, що в «Укрлендфармінг» працює близько 27 тис. людей, компанія справно платить податки в державний бюджет і грає важливу роль в забезпеченні продовольчої безпеки країни.

«Я сподіваюся, що компанія, яка дає роботу 27 тисячам осіб буде почута, а не знищена, а потім в кінці постфактум скажуть: «ну, так вийшло». У владі думають, що вони всі безсмертні і прийшли на сто років, і повторюють ту саму помилку, що і попередники», – заявив Бахматюк.

Нагадаємо, 22 листопада 2019 року на сайті Міністерства внутрішніх справ з’явилася інформація про оголошення в розшук екс-власника «VAB Банку», власника агрохолдингу «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка. Раніше, 14 листопада, детективи НАБУ повідомили Бахматюку про підозру в заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого «VAB Банку» Національним банком України.

Довідка: «Укрлендфармінг» є найбільшим українським агропромисловим холдингом, який займається вирощуванням сільськогосподарських культур і насіння, виробництвом яєць і яєчних продуктів (Avangardco IPL), виробництвом цукру, тваринництвом і виробництвом м’яса, а також дистрибуцією сільськогосподарської техніки. До складу компанії входить 146 зерносховищ, 19 птахофабрик, 19 м’ясокомбінатів, дев’ять ферм з вирощування курей-несучок, шість насіннєвих заводів, шість цукрових заводів, шість комбікормових заводів, три селекційних господарства, три репродуктора, два заводи з виробництва шкіри і завод з виробництва яєчних продуктів.

Раніше повідомлялося, що Олега Бахматюка оголошено в розшук. 

Нагадаємо, "Союз птахівників України" виступив на захист агрохолдингу "Авангард" Олега Бахматюка

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview