Експериментальна ділянка: що нового вирощують українські фермери

Фермерство – більше не нудне заняття: фермерами стають і молодь, і топ-менеджери. Вони вирощують не тільки «борщовий набір», а й незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, що стають все більш популярними в мешканців великих міст. Поки що обсяги такого врожаю порівняно скромні й заробляти виходить далеко не у всіх аграріїв-сміливців. Mind вивчив чотири фермерські новинки, з якими намагаються познайомити споживача. Що вдалося, а що ні українським фермерам?

Як з куща: лохинаЭкспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры

 

Хто вирощує і скільки? Один з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні – вирощування лохини. Лідером стала Житомирська область – під цю культуру тут відведено 400 га. Також великі площі посадки ягоди у Волинській і Київській областях.

Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. За оцінками «АПК-Інформ», сумарні площі лохини в Україні становлять понад 1000 га, що майже в 1,5 раза більше, ніж, наприклад, займає малина.

Для кого? Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт. Основні покупці – Нідерланди, Білорусь, Польща, Австрія і Великобританія.

Скільки потрібно вкласти? Щоб висадити гектар лохини, буде потрібно $10 000–20 000. Перший промисловий урожай кущі дають на третій-четвертий рік і потім плодоносять до 50 років. З 1 га можна зібрати до 12 тонн ягоди.

Скільки можна заробити? Витрати на вирощування кілограма лохини становлять 10–15 грн. При цьому в сезон у роздробі лохину продають по 250–350 грн за кілограм, оптова ціна закупівлі – від 80 грн за кілограм.

Які перспективи? Щоб наситити внутрішній ринок, на думку засновника розплідника «Брусвяна» Ліліани Дмитрієвої, потрібно ще близько 6000–8000 га. Експерти вважають, що на такі обсяги фермери вийдуть через п'ять-шість років.

Лохина – явно «маркетингова» ягода. Вона нова для ринку, мода на неї сформувалася недавно, але вирощують її поки що мало. До того ж на відміну від полуниці/малини вона порівняно довго зберігається – до тижня. І добре піддається заморожуванню – не так страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці.

Модний паросток: спаржа

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. За даними «АПК-Інформ», зараз фермери культивують цей овоч на 70–80 га. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса.

Для кого? Основні покупці – мережі супермаркетів. Але у них великі партії закупівель – від 500 кг. Щоб запропонувати такі обсяги, фермеру потрібно вирощувати спаржу не менше ніж на 5 га. Невеликі партії поставляють до ресторанів і фермерських магазинів.

Скільки потрібно вкласти? Вартість розсади на 1 га становить близько $8000–10 000. «Перший промисловий урожай можна зібрати через два роки, окупити вкладення з 5 га – через п’ять років», – каже Юрій Марчук, власник фермерського господарства «Садовод». Він відвів під цю культуру 5 га.

Скільки можна заробити? З одного гектара фермер збирає близько 50 кг спаржі на день. Оптова ціна за кілограм – 100 грн. Збирають урожай з травня по червень, пагони зрізують кожні два дні в теплу погоду (за день паросток виростає на 10 см). Урожайність у перші роки становить 30–50, у наступні – 70–100 ц/га.

Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі в роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Які перспективи? Щорічно в Україну завозиться не менше 1200 тонн спаржі – значить, місцеві фермери можуть як мінімум вдесятеро збільшити свої обсяги. Але куди перспективнішим вважається ринок ЄС: країни Євросоюзу щорічно додатково закуповують на зовнішньому ринку близько 50 000 тонн спаржі. А це майже в 330 разів більше, ніж загальний урожай спаржі в Україні. «При цьому споживання спаржі там щорічно збільшується на 10–15%. Але для експорту потрібно вийти на великі обсяги поставок, сертифікувати продукцію і вирішити питання логістики», – зазначає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Бізнес у мініатюрі: пророщені зерна

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Мікрогрін – паростки люцерни, броколі, соняшнику, горошку, цибулі, гірчиці, амаранту, руколи і редиски віком від 7 до 14 днів. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку. Напрямок ніхто не відстежує – він новий й нішевий для України. «Вирощують не лише класичні фермери, багато хто вирощує мікрогрін вдома, тому підрахувати обсяги ринку дійсно складно. У кожному великому місті декілька виробників, ми це бачимо по конкуренції за таких клієнтів, як ресторани», – говорить Наталія Рижкова, засновниця компанії «Мікрогрін».

Для кого? Замовники – мережі супермаркетів, ресторани (переважно для прикраси страв); профільний напрям – вегетаріанські кафе і магазини, а також деякі сервіси доставки продуктів харчування. Компанія «Мікрогрін» – єдина, чия продукція представлена ​​в мережі супермаркетів. Компанія співпрацює з мережею «Сільпо».

Скільки потрібно вкласти? Для вирощування потрібна теплиця і спеціальна система поливу і освітлення: різне насіння проростає за різної температури. На початковому етапі площа не так важлива – це стелажна система. «Площа нашого приміщення – 200 кв. м, стелажі в чотири-п'ять ярусів, але нам вже не вистачає потужностей – шукаємо приміщення побільше», – каже Рижкова. У компанії «Мікрогрін» у день збирають 30–50 кг. Урожай – цілий рік.

Скільки можна заробити? Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку. «Рентабельність може досягати 50%. Все залежить від того, хто твій клієнт, якщо налагодити системні продажі в роздріб – вийти на таку рентабельність реально», – вважає Антон Дундій, голова фермерського кооперативу «Родинний добробут».

Які перспективи? «Ми починали бізнес в 2007 році. Було складно – про такий продукт нічого не знали. Продавали маленькими партіями в ресторани, щоб познайомити споживача. Зараз про мікрогрін українці знають. Здорова і корисна їжа – модний тренд», – розповідає Рижкова. «Ринок у зародковому стані, але він дуже швидко розвиватиметься», – переконаний Андрій Дундій. Фермер має намір розпочати вирощування мікрогріну найближчим часом.

Легкий опт: шафран

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. За даними організації UHBDP (займається розвитком плодового овочівництва в Україні. – Mind), яка підтримала цей експеримент, рослину посадили на 0,5 га.

В одному з таких господарств – ТОВ «Агрофокус» – під вирощування Crocus Sativa відвели 20 соток. «З першого врожаю зібрали 1,5 кг шафрану. Але продали лише 50 грамів, решту – роздали», – повідомили в компанії. Фермер Олег Демченко посадив Crocus Sativa на 5 сотках і зібрав 250 г прянощів. Йому вдалося реалізувати весь урожай.

Для кого? Спецію в основному купують кондитерські та ресторани з Києва, Харкова і Львова маленькими партіями: шафран фасують по 1–2 г, вага 5 г вважається вже оптовою закупівлею. «Вирощування шафрану – перспективне, але потрібно визначитися з ринком збуту. Українським ресторанам не потрібні великі обсяги – тут не так розвинена висока кухня», – каже Тетяна Гетьман.

Скільки потрібно вкласти? Для посадки 1 га потрібно від 20 000 до 30 000 євро інвестицій, а зібрати з нього згодом вдасться від 6 до 20 кг. Кожна така посадка потім дає урожай протягом семи-восьми років.

Шафран цвіте восени два-три тижні, кожна квітка – по два-три дні. Збирати квіти слід на світанку, поки вони ще не розкрилися. На спецію йдуть рильця – їх потрібно дістати протягом трьох годин після розкриття квітки. Щоб отримати 1 кг спеції, необхідно вручну зібрати не менше 100 000 квіток і витягнути близько 400 000 тонких червоних волосків.

Скільки можна заробити? В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2/г. Але вартість спеції вищої якості може досягати $65 за грам. У світі вирощується близько 300 т такої приправи. Лідер з  вирощування – Іран, він виробляє близько 90% спеції.

Які перспективи? Поки вирощування шафрану в Україні має експериментальний характер. Але клімат і ґрунт на півдні країни рослині підійшли. Наприклад, Олег Демченко цього року збільшив площі під шафран вп'ятеро – до 25 соток. Розраховує заробляти не тільки на спеціях, але і на продажу посадкового матеріалу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT розпочав підготовку до «Днів поля DLG-2018»

Головна спрямованість - на покращення якості власної продукції, щоб надати споживачам продукт, який буде оптимально відповідати їх вимогам. Результати цієї роботи, вже традиційно, демонструються Компанією під час різноманітних Днів поля, участь в яких бере UKRAVIT в усіх регіонах України, повідомляє Аgronews.ua.

І хоча цього року аграрний сезон вже майже закінчився, а разом з ним і проведення Днів поля, підготовку до наступних заходів в 2018 році у компанії розпочали вже зараз. Зокрема, до Міжнародних Днів поля в Україні – DLG, що відбудуться протягом 20-22 червня в смт Дослідницьке на Київщині.

Варто зазначити, що формат «Дні поля DLG» - є відкритою незалежною платформою для спілкування експертів-дорадників, а також виробників насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та техніки для рослинництва з сільськогосподарськими виробниками. Сучасні сорти рослин, засоби виробництва, новітні технології, сільськогоcподарська техніка наживо та наукові винаходи - все це робить «Міжнародні дні поля в Україні» унікальною подією.

Наразі група компаній UKRAVIT, готуючись до Міжнародних Днів поля,провела сівбу насіння з різними варіантами протруювання. В подальшому для захисту сільськогосподарських культур будуть застосовані фунгіциди та інші ЗЗР виробництва UKRAVIT. Це робиться для того, щоб наступного року фахівці компанії показали ефективність та результати їх застосування для аграріїв зі всієї України.

При цьому особливий інтерес агрономів та дослідників UKRAVIT викликають посіви гороху озимого.

«Вирощування гороху озимого – це новий етап в галузі рослинництва України. Наразі його посіви вже два роки в Україні детально досліджує лише один потужний агрохолдинг. Компанія UKRAVIT також долучилася до дослідження цієї культури та запропонує аграріям комплексні системи захисту для неї»,- зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

За словами фахівця, в агроекологічних умовах України оптимальний період для сівби гороху відповідає періоду другої декади вересня-першої жовтня.

«Насіння перед посівом необхідно обробити протруйниками, мікродобривами і стимуляторами росту. Компанія UKRAVIT рекомендує для цих цілей використовувати протруйники власного виробництва «Супервін» або «Рекорд», залежно від фітопатологічних аналізів зерна. Також дуже важливим є захист від ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників, де необхідно застосовувати інсектицидний протруйник «Матадор». Особлива увага в перебігу вегетації гороху озимого повинна бути приділена захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Захист від бур'янів передбачає застосування ґрунтових і страхових гербіцидів. В компанії UKRAVIT представлений широкий портфель фунгіцидів та інсектицидів, які є обов’язковим елементом інтегрованого захисту посівів гороху озимого від шкідливих організмів. Важливим елементом є застосування мікродобрив ТМ Авангард та стимуляторів росту, які сприяють суттєвій прибавці врожаю та збільшують показники якості зерна гороху озимого», − зазначив Олександр Мигловець.

 

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT створить інноваційний біотехнологічний агроіндустріальний парк

Про це повідомив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня за участі представників Кабінету Міністрів, представників закордонних дипломатичних місій, вітчизняних та іноземних бізнесменів та науковців, пише agronews.ua.

Зазначимо, що відомий український виробник засобів захисту рослин (ЗЗР) та мінеральних добрив  - Група компаній UKRAVIT - виступила провідним партнером заходу.

На початку форуму його гості переглянули презентаційний ролик про Черкащину, створений Групою компаній UKRAVIT.


Виступаючи під час панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко зазначив, що наразі Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари.

«Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому деякі товари, які ми імпортуємо, не можна виробляти в Україні. Ми дуже багато викидаємо того, що можливо переробити. Те, що ми викидаємо, – це великі гроші в світі. Сучасні напрямки розвитку АПК – такі як біотехнологічні агроіндустріальні парки – це потужний стимул для розвитку регіональної інфраструктури, створення нових сучасних виробництв, появи нових робочих місць у регіонах»,– зазначив Віталій Ільченко.

Спікерами вищезазначеної дискусійної панелі також стали засновник K-Fund Василь Хмельницький, президент KTD GROUP Олександр Громико, директор компанії Chemical Elements Ukraine Ілля Леоненко, які разом із Віталієм Ільченком були співініціаторами створення Агенції регіонального розвитку Черкащини. На прикладі агенції, якою спільно управляють органи влади, бізнес, наука та громадськість, вони обговорили  можливості створення стабільного механізму забезпечення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біоцукор - солодощі майбутнього

На Аграрній нетворкінг-конференції AgroReview познайомилися з проектами Інноваційного реінжиніронгового бюро, яке займається розробкою, конструюванням та впровадженням інноваційних технологій.

Інноваційне реінжіінірінгове бюро займається питаннями інноваційного інжинірингу, за якого досягається підвищення ефективності технологічних процесів від 10 до 25%, а також ставить цілі і завдання інноваційного реінжинірингу щодо підвищення ефективності процесів від 100%, ініціює технічні проблеми, вирішуючи їх, знаходить і створює випереджальні технології на нових (для галузі) фізичних принципах.

У цукровому виробництві практично від початку процесу мийки буряка та до випарювання, технологічне середовище містить воду. Вода є провідником електричного струму. На різних ділянках технологічного ланцюга, для вирішення поставлених завдань, застосовується система електродів і супутного устаткування зі складним алгоритмом параметрів підводжувального струму напруги і частоти з впливом на технологічне середовище. Дані системи дозволяють на класичній схемі отримання цукру підвищувати ефективність виходу готової продукції від 0,5% до 11% від кожної електрофізичної системи. На сьогодні боро має портфель пропозицій електрофізичних технологій, випробуваних і працюючих на діючих заводах.

Виморожувальна (кріогенна) технологія

З 60-х років минулого століття провідними НДІ розробляли теоретичні основи і принципи переробки сільськогосподарської сировини за допомогою негативних температур. Основна відмінність кріогенної технології від випарної полягає в тому, що міжклітинна вода при замерзанні розширяться, руйнуються мембранні стінки клітини і вода зі збереженими поживними, а головне з біологічно активними речовинами, після відтавання і під дією пресів витягується з сировини, з високим ступенем ефективності. Кріогенна технологія також основана на феномені води і полягає в тому, що хімічно і фізично зв'язана вода з іншими компонентами клітини вже у віджатому соці, при кристалізації позбавляється від всіх домішок на молекулярному рівні. Залишається відвести замерзлу воду від збережених «домішок» - поживних речовин БВРів і вітамінів.

На даному етапі наша технологія дозволяє прибрати від 60% води з соку сировини, що переробляється. За випарної технології вода в клітці закипає, руйнуючи всі БАРи, вітаміни і частину поживних речовин з подальшим неповним отриманням. Отриманий сік випарюють до сухого залишку. З теоретичної точки зору енергетичного балансу на перетворення 1 кг води в пар необхідно дати +2252 кДж тепла, а на перетворення 1кг води в лід - необхідно відібрати 335 кДж тепла (тобто витрати енергії на льодоутворення в 6,7 рази менше ніж на пароутворення ). В середньому на українських цукрових заводах для переробки 1 тонни буряка необхідно витратити 38 м3 газу з них, майже 27м3 йде на випарювання. Отже, якщо Україна зібрала в 2016 році майже 14 млн тонн буряків, то, переробивши її, спожила більше 500 млн м3 газу.

Серед безлічі теоретичних напрацювань і виготовлення дослідних установок до 2011 року жодна лабораторія не досягла позитивних результатів у отриманні необхідних продуктів з цукрових буряків за кріогенної технології. Фахівцями ІРБ вдалося в 2011 році на основі чинного Яготинського цукрового заводу, сконструювати, змонтувати і успішно запустити інноваційний проект, який не має аналогів у світі, експерментальний зразок-приставку з отримання згущеного бурякового соку («Біоцукор») зі складом 60% сухих речовин і 40% води. Сировиною для роботи приставки були відходи бій буряків. Таким чином, вдалося на практиці підтвердити правильність теоретичних викладок і розробити обладнання, яке працює з кріогенної технології і готове до масштабування. Розроблено концептуальні проекти на установки по отриманню біоцукру від 50 тонн і вище. На підставі цієї технології розроблені проекти «Цукровий завод майбутнього» із застосування нової організаційно-технологічної схеми вирощування, зберігання і переробки буряка і нового сировини, що дозволить на поточних виробничих площах цукрового заводу, який може працювати цілий рік, збільшити випуск цукру-піску в три рази і знизити його собівартість в два рази, перетворивши цукровий завод на фабрику по цілорічному випуску широкої номенклатури продукції.

Для отримання біоцукру зі збереженням всіх цінних речовин і з 1% вологи і менше, необхідно застосувати сублімаційні технології, що в невеликих промислових масштабах економічно не доцільно. Виробники БАДів можуть собі дозволити отримувати суху речовину через сублімацію, але й ціна на готовий продукт у виробників буде зовсім інша.

У концентраті цукрових буряків знаходиться весь комплекс БАРов і вітамінів для повноцінних метаболічних процесів по переварюванню як тих, що надійшли з концетратом вуглеводів, так і ВСІХ додаткових вуглеводів, білків і жирів. Хімічні реакції проходять повільно і послідовно, даючи організму розтягнуту в часі енергію і поживні речовини для поглинання. До речі, завдяки цій феноменальній здатності, сік буряка застосовують в профілактиці цукрового діабету 1-2 ступеня, немає одномоментного вкидання інсуліну, як при вживанні стандартного цукру. Концентрат цукрових буряків може замінити антоціномісткі овочі та фрукти, а набору вітамінів цукрових буряків достатньо для проходження повноцінних метаболічних процесів.

Немає необхідності витрачати надзусилля для вилучення окремих компонентів із сільгоспсировини, що переробляється. Тільки мультикомплекс дає стабільний синергетичний ефект оздоровлення і профілактики. Можна додавати і змішувати, різні концентрати для посилення зворотнього профілактичного ефекту. Так влаштована наша людська біохімічна фабрика.

На підставі вище сказаного з урахуванням промислових масштабів вирощування сировини на найродючішій Українській землі, роблять біоцукор найбільш доступною, вигідною, живильною, биостимулюючою, імуномодуюючою, загальнозміцнюючою та цілющою основою або добавкою для більшості продуктів, які споживає людина, і особливо діти!

За словами Ігоря Сорокіна, засновника Інноваційного реінжіінірінгового бюро, а також ініціатора проектів групи вчених, конструкторів і винахідників:

У нас під ногами зелена аптека, яку ми досі не навчилися піднімати з землі. Є технологія, що дозволяє з будь-якого с / г сировини витягати максимальну кількість корисних речовин.

 

Розробники стверджують, що технологія не складна і вони готові до масштабування, мінімальним кордоном якого буде тонна готової продукції.

При виготовленні звичайного цукру використовується тільки 13% сировини, решта просто викидається. Насправді цукрові буряки дуже багаті на вітаміни, амінокислоти та біологічно активні речовини, які при комплексному впливі на організм людини допомагають підтримувати його в здоровому стані. При нашій технології всі поживні речовини відділяються від води і сахароза надається у вигляді концентрованого соку. Технологія виготовлення сипучого цукру полягає у випаровуванні сахарози, яка при вживанні знову розчиняється у воді, всі вживають цукор в рідкому вигляді. Основною цінністю біоцукру є те, що всі цінні елементи зберігаються при заморожуванні.

Контакт засновника Ігоря Сорокіна 0688407540, 0665153538.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Загрози для аграріїв: вплив Ель-Ніньо на сільгоспризики по всьому світу

Відповідь на це питання шукали журналісти ІА Agronews.ua разом зі спеціалістами компанії «Агрориск»  на 34-му конгресі AIAG (міжнародна організація, що об'єднує усіх страховиків cільгоспризиків з усього світу), що відбувся нещодавно у Варшаві.

Одним з факторів природного характеру, що істотно впливає на зміни у сільському господарстві всього світу, під час конгресу було названо чередовання Ель-Ніньо та Ла-Нінья – погодних явищ, які виникають, коли теплова вода з західного Тихого океану проходить на схід чи, навпаки, на Захід. Ефекти Ель-Ніньо можна помітити у багатьох частинах світу, через що різні чутливі регіони відчувають погодні аномалії. Вони є досить сильними і можуть спричиняти хаос у погодних системах  всього світу.          

В останні роки Ель-Ніньо завдав значних збитків  сільському господарству  США, Європи та Африки. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія чотири роки поспіль спостерігаються посухи . На заході країни, навпаки, - повені та у результаті цього, значні втрати життя людей. Наслідки цього - збитки на загальну суму 2,1 млрд. доларів США та втрата 17 000 робочих місць.

У Мексиці ураган Патрісія завдав шкоди понад 40 000 гектарам посівів. Холодний фронт породив мороз і сніг під час осінньо-зимового вегетаційного періоду. У Чілі в наслідок затоплення та зсувів  загинуло 4000 людей  та постраждало 4427 будинків, а внаслідок засухи постраждали 114 населених пунктів. Втрачено 11,6% худоби та 30%  виробництва молока.

У Бразилії 2-річна посуха на південному та північному сході призвели до дефіциту води, у результаті чого постраждали понад 46 мільйонів людей.

В Аргентині надлишок опадів призвів до 4 400 жертв та заболочених полів – внаслідок стихійного лиха постраждало 9  провінцій,  33 783 осіб евакуйовано.

У Європі також відбулося декілька катастрофічних погодних змін. Наприклад,  у Чехії 3 роки поспіль випадало мало снігу, важка посуха і більшість водосховищ  знаходяться на низькому рівні ємності. В Англії, навпаки, через повені на північному сході, сотні людей постраждали внаслідок затоплення будинків. Мабуть, найсильніше цього року потерпало сільське господарство Іспанії: внаслідок заморозків навесні, посухи, градів, нищівних дощей постраждало більше 2 мільйонів гектарів посівів, збитки сягнули 725 мільйонів євро.

У Африці схожі проблеми. У Північно-західній Африці, незважаючи на недавній дощ, була важка посуха. А Мозамбік вразила 2-річна посуха, в наслідок чого постраждало 400 000 людей. Південна Африка стикається з винятковою посухою.

Як ми вже казали, Ель-Ніньо чи Ла-Нінья можуть залишити величезний збиток у сільському господарстві, але це залежить від певних факторів та характеристик події. Зокрема, на це впливають: місце розташування, терміни та ступінь тяжкості.

Зміна клімату впливає на явища ENSO (El Nino southern oscillation) - системи, заснованої на шести основних спостережних змінних над тропічним тихоокеанським регіоном. Ці шість змінних: тиск на морі (P), зональний (U) і меридіональний (V) компоненти поверхневого вітру, температура поверхні моря (S), температура поверхневого повітря (A) і абсолютна частка хмарності неба ( C). Індекс ENSO тепер використовується як система раннього попередження для:

• Попередження посухи /похолодання в найближчих умовах

• Запобігання сільськогосподарських катастроф та загибелі людей

• Ліквідації  сільськогосподарських катастроф в районах ризику

«Суспільство не може ігнорувати явища ENSO. У тому числі при страхуванні сільськогосподарських культур необхідно усвідомлювати їх»,- зазначає експерт в галузі агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За інформацією Reuters, вважається, що між піврічним станом ENSO та тенденціями виробництва кукурудзи та пшениці у глобальному масштабі не існує значного зв'язку, ймовірно, через широкий географічний розподіл регіонів, що розвиваються. Для кукурудзи таке спостереження справедливо навіть при ізоляції великих трьох експортерів - Сполучених Штатів, Бразилії та Аргентини -, які займають 75% ринку світової торгівлі зерном. Ці три країни виробляють 82 % світових соєвих бобів, і Ель-Ніньо, здається, позитивно впливає на всесвітнє виробництво, коли теплий цикл існує щонайменше з березня по вересень.

Разом з тим, світова продукція рису, основного зерна в Азії - сильно скоротиться через Ель-Ніньо, оскільки воно представляє несприятливу погоду безпосередньо у основних районах.

Хоча на пшеницю та кукурудзу в будь-який спосіб Ель-Ніньо не впливає  - його вплив на окремі країни, а значить і на світовий ринок, може бути різним залежно від ролі кожного з них.

Індійські фермери, що займаються виробництвом пшениці, покладаються на мусонні дощі з липня по вересень, щоб мати достатню грунтову вологу та посадити урожай під час закінчення дощового сезону. Але якщо Ель-Ніньо приходить рано, що, на думку деяких синоптиків, може відбутися вже в червні, індійський мусон може бути зменшений значно більше, ніж у минулому, несучи підвищений ризик для аграрної галузі країни.

Більш ранній Ель-Ніньо  також може вплинути на Австралію, оскільки вона може вичерпати кінцевий термін посіву пшениці в країні, який розпочинається в наступному місяці. Найбільш гірші врожаї в Австралії були пов'язані з присутністю Ель-Ніньо, хоча протягом двох найсильніших епізодів Ель-Ніньо (в 1997 та 2015 рр.) урожай вийшов відносно нормальним.

Австралія є ключовим експортером пшениці. Але деякі з основних виробничих регіонів у східній половині країни виявилися сухими, і це чинить додатковий тиск на кількість опадів у найближчій перспективі до можливого візиту Ель-Ніньо.

Пальмова олія також може постраждати від сухих тенденцій у Південно-Східній Азії, оскільки вони часто сповільнюють випуск у двох основних виробників - Малайзії та Індонезії - особливо якщо теплий цикл з'являється швидше, ніж потрібно.

Виробництво тропічної олії не постраждало серйозно на ранній стадії з кінця 2014 року до початку 2016 року завдяки достатнім дощам та іншим кліматичним особливостям, що також пояснює, чому в 2015 році австралійська пшениця не постраждала надто сильно.

У минулому році аналітики та торговці, близькі до малайзійського ринку, зазначили, що нижчі рівні виробництва, особливо наприкінці 2016 року, ймовірно, були пов'язані з затримкою впливу Ель-Ніньо.

Як зазначає Володимир Юдін, явища Ель-Ніньо частково мають вплив і на Україну. «Достатньо згадати зими 2002-2003 та 2009-2010, щоби зрозуміти можливі наслідки Ель-Ніньо для України. Але важливо пам’ятати, що досить небезпечним можуть бути роки, які є нейтральними, тобто без Ель-Ніньо, наприклад, 2017. Згадайте про квітневі та травневі заморозки, цьогорічний буревій на Черкащині в липні, завдавший значних збитків аграріям регіону, або вересневий град розміром з куряче яйце у західних регіонах країни та на Поділлі, чого раніше ніколи не спостерігалося. Тобто, наша країна знаходиться в безпосередньому епіцентрі світових змін клімату і це варто враховувати фермерам, при плануванні своїх майбутніх посівів. Агрострахування ж в цьому випадку є вдалим рішенням тим, хто прагне себе убезпечити у випадку можливої втрати урожаю в наслідок кліматичних явищ»,- підкреслив Володимир Юдін.  

Марио Тіскареньо, Pro Agro Compañía de Seguros  MEXICO, який презентував матеріал з феномену Ла-Нінья/Ель-Ніньо у Варшаві, на якому будується ця стаття, наприкінці доповіді зробив таки висновки:

 - Обидви феномена,  Ла-Нінья/Ель-Ніньо, можуть завдати великих втрат сільському господарству, але, за великим рахунком, Ла-Нінья є більш загрозливою.

- Інтенсивність Ла-Нінья/Ель-Ніньо не відображає розмір можливих втрат. Мало інтенсивні явища Ла-Нінья чи Ель-Ніньо можуть бути вкрай нищівними.

- Людство все ще не в змозі вибудувати модель, яка б дозволяла спрогнозувати розвиток клімату у ту чи іншу сторону, ми не можемо сказати, що очікувати, Ла-Нінья чи Ель-Ніньо. Ми не можемо спрогнозувати наслідки цих феноменів.

- Зміна клімату проявляється також у зростанні інтенсивності  Ла-Нінья та Ель-Ніньо.

- Нейтральні роки можуть також нести загрозу для сільського господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview