178171
182818

Експорт томатів скорочується вже третій рік поспіль

Як свідчать дані з міжнародної торгівлі, в структурі експорту українських томатів як і раніше переважає Білорусь, а покупців з країн ЄС, на жаль, не стає більше, повідомляє Інфо-Шувар.

Враховуючи те, що більшість українського томату з території Білорусі скоріше за все реекспортується до Росії, експерти дають невтішні прогнози стосовно розвитку цього сектору тепличного виробництва. Фактично, виробники тепличних томатів вже третій рік поспіль зменшують експорт, при цьому, все більше фокусуються на ринок Білорусі – найбільш ризикований канал поставок. І це при тому, що в структурі реалізації українських тепличних томатів експорт складає 15-20%.

В 2017 році Україна експортувала майже на 30% менше томатів, ніж в 2016 році, обсяг в 21 тис. тонн став найменшим принаймні за останні 7 років. При цьому, якщо ще в 2016 році частка Білорусі в загальному експорті становила 84% то в 2017 році вона збільшилась до 86%, тоді як частка країн ЄС лишається стабільною в межах 10-12%.

Загалом за весь минулий рік Україна експортувала до Білорусії 18 тис. тонн томатів на суму $10,6 млн. В Польщу ми відправили 1,8 тис. тонн вартістю $2,3 млн.

Слід зазначити, що виробники тепличних огірків зробили набагато більше для розвитку зовнішніх каналів збуту, в 2017 році їм вдалось збільшити експорт навіть в умовах не дуже високого врожаю. Майже половина всього експортного обсягу українського огірка було відправлено до Польщі, частка Білорусі в огірковому експорті становила 40%.

Станом на 23 березня 2018 року, на гуртових ринках України присутній лише імпортний помідор, сезон збору в українських теплицях розпочнеться вже за кілька тижнів. Ціни імпортного томата на гуртових ринках становлять 30-32 грн/кг (1,14-1,22 EUR/кг) і останнім часом знижуються.



В Україні дорожчають огірки

Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані щоденного моніторингу проекту.

Зокрема, вже на даний момент тепличні комбінати огірок пропонують по 26-35 грн/кг (0,80-1,08 євро/кг) в залежності від якості, сорту і регіону. Таким чином, тільки з початку поточного тижня ціни на цю продукцію зросли на 30-40%.

За словами представників комбінатів, стимулює подорожчання відразу кілька факторів. Передусім, зростанню цін сприяє помітне скорочення пропозиції огірка на ринку, оскільки вибірки в теплицях істотно знизилися через погоду. При цьому поставки продукції з Туреччини практично припинилися, що також дає можливість місцевим виробникам підвищувати ціни, враховуючи досить активний попит.

Тим не менш, необхідно додати, що навіть після такого різкого подорожчання на даний момент ціни на місцевий тепличний огірок в Україні в середньому на 30% нижче, ніж у другій половині березня 2017 р. Більше того, гравці ринку впевнені, що незабаром ця продукція може знову почати дешевшати під тиском збільшення пропозиції після поліпшення погодних умов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Навесні очікується відкриття трьох заводів з переробки соняшнику

За інформацією "АПК-інформ" очікується введення в експлуатацію заводів компанією «Ніжинський ЖК» потужністю 1200 т / добу., ГК «Агроліга» - 500 т / добу. і Сумським заводом продтоварів - 500 т / добу.

Базові потужності з переробки олійної станом на 21 березня 2018 р оцінюються на рівні 18,1 млн. тонн в рік. При цьому з урахуванням запуску нових заводів в найближчі 2 місяці потужності з переробки соняшнику в Україні можуть збільшитися на 280 тис. тонн - до 18,4 млн. тонн в рік (+ 2%).

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.



Вітчизняний агрохолдинг придбає лабораторію для аналізу ґрунтів

Таке рішення в компанії вважають економічно доцільним, оскільки мінімальна річна потреба в якісному аналізі ґрунтів для неї становить 30 тис. га, повідомили в «Мрії», пише AgroTimes.

Придбання власної лабораторії дасть можливість оптимізувати витрати на мінеральні добрива, частка яких до 30% в собівартості, і управляти якістю ґрунтів.

 



МХП оголосив про випуск євробондів на $550 млн

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі (LSE), передає Інтерфакс-Україна.

Термін обігу цінних паперів до 3 квітня 2026 року. Їх емітентом виступить люксембурзька MHP Lux SA

"МХП має намір використовувати виручені кошти для фінансування викупу всіх або частини євробондів-2020 на суму $495,6 млн і зі ставкою купона 8,25% річних, з яких $409,783 млн уже пред'явлені до викупу під час першого етапу прийому заявок в рамках оголошеної оферти. Крім того, частина коштів буде направлена ​​на рефінансування короткострокових зобов'язань агрохолдингу, на фінансування корпоративних витрат, а також розширення і диверсифікацію птахівничого і рослинницької бізнесів МХП", - зазначено в повідомленні.

Агрохолдинг очікує, що новими єврооблігаціями буде присвоєно міжнародними рейтинговими агентствами Fitch і Standard & Poor's рейтинг "В".

Раніше стало відомо, що МХП під час початкового етапу прийому заявок на достроковий викуп єврооблігацій з терміном обігу до 2020 року отримав пропозиції на $409,783 млн.

На цьому етапі компанія пропонувала викуповувати єврооблігації-2020 по $1,095 тис. За $1 тис. за номінал (не рахуючи накопичених відсотків).

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинський тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

У третьому кварталі 2017 року МХП отримав $47 млн чистого прибутку проти $9 млн чистих збитків за аналогічний період 2016 року.

Ваш вибір 'Подобається'.