182818
178171

Експорт вітчизняних грибів збільшився у 12 разів

У 2016 році цих грибів було поставлено на зовнішні ринки 42,6 тонни на 37,8 тисячі доларів США, повідомила прес-служба МінАПК.

Найбільшими покупцями за цією групою у 2018 році були Молдова (443 тонни на $382 тисячі), Білорусь (85,4 тонни на $87,1 тисячі) та Румунія (1 тонна на $1,5 тисячі).

Також українські шампіньйони та печериці постачалися до Ізраїлю, Грузії, Кувейту, Австрії, Панами, Словаччини, Туреччини та інших країн.

У 2017 році було імпортовано в Україну шампіньйонів та печериць 0,45 тонни на $0,6 тисячі, у результаті чого сформовано позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією позицією у $479 тисяч.



Україна та Ізраїль фіналізували перемовини щодо Угоди про ЗВТ

Підписання Угоди про ЗВТ відкриватиме нові можливості для українських експортерів, які вже працюють на цьому ринку, а також для тих компаній, хто тільки збирається виходити зі своєю продукцією в Ізраїль.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Сьогодні Ізраїль стабільно входить в ТОП-20 країн, з якими Україна має найбільшу частку товарообігу аграрними та харчовими товарами. В 2017 році український експорт аграрної та харчової продукції до Ізраїлю склав $411,4 млн. Підписання Угоди про зону вільної торгівлі між нашими країнами, завдяки досягнутим домовленостям, розширить доступ для українських продуктів АПК. Але конкретні цифри та обсяги ми зможемо озвучити після офіційного підписання Угоди»,- прокоментувала Ольга Трофімцева.

За її словами, аграрні та харчові товари займають найбільшу частку в структурі експорту з України до Ізраїлю. «Переговори щодо ЗВТ були інтенсивними та непростими. Завдяки кропіткій роботи МЕРТ та Мінагрополітики, значна увага приділялась питанню лібералізації доступу до ринку Ізраїлю для якомога більшої кількості аграрних та харчових товарів, враховуючи значний рівень захисту ізраїльського ринку у вигляді застосування високих імпортних тарифів та вимог, що висуваються до продукції в зв’язку з релігійними аспектами»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

Експорт українських аграрних та харчових товарів до Ізраїлю становив $ 411,4 млн за 2017 рік. Ключові товари експорту: зернові злаки $ 281,1 млн, насіння олійних культур $ 47,8 млн, залишки та відходи харчової промисловості - $29,1 млн, молоко згущене -$4,7 млн, олія - $ 9,1 млн, цукор - $ 7,6 млн та інші.

Імпорт становив - $ 9,4 млн, з ключовими товарами: плоди та горіхи - $3,4 млн, різні інші харчові товари - $ 1,9 млн, овочі - $1,2 млн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Депутати запропонували компроміс щодо ПДВ на олійні для захисту фермерів та переробників

Депутати Податкового комітету, діючи в інтересах українського АПК, стали на захист внутрішнього виробника та запропонували винести на розгляд ВР наступного тижня компромісне рішення у гучній «соєвій поправці». Рішення, підтримане більшістю нардепів комітету, повністю орієнтоване на захист українського товаровиробника, однак невигідне міжнародним і російським трейдерам, які вивозять українську сою для переробки на заводах в Європі і Росії. Про це повідомляє оглядач «Нового часу» Андрій Леденьов з посиланням на протокол засідання Податкового комітету ВР від 22 березня 2018 року.

«Здавалося б, ідеальне рішення, яке на 100% захищає внутрішнього товаровиробника і відповідає державним інтересам. Однак зі схеми, як раніше, випадають міжнародні компанії, які не хочуть інвестувати в будівництво заводів в Україні, але вже мають переробку в сусідніх країнах, орієнтовану виключно на українську сою. Саме тому їхні лобісти у складі комітету не підтримали компромісну пропозицію», - пише журналіст.

За його словами, головний рупор трейдерів, що експортують українську сою, - народний депутат Іван Мірошниченко, член партії «Об'єднання «Самопоміч», який багато років пропрацював у американській компанії Cargill. Він очолив групу депутатів, яка пропонує скасувати раніше внесені зміни до Податкового кодексу України щодо створення умов для стимулювання переробки сої всередині країни. Компромісне рішення щодо захисту інтересів виробників і переробників сої група Мірошниченко також безапеляційно відкидає.

Лобісти міжнародних торгових структур зацікавлені виключно в тому, щоб вичавити з України максимум сировини і продати її на зовнішніх ринках. Ключовим інтересантом антиукраїнських поправок в законодавстві є російський агрохолдинг «Содружество», який належить прем'єр-міністру РФ Дмитру Медведєву. Компанія завершує будівництво заводу в Білорусії, орієнтованого переважно на українську сировину, і планує щороку вивозити з України понад 500 тис. тонн сої.

«Чи зможуть народні депутати захистити інтереси країни і економіки, або переможе бажання догодити транснаціональним трейдерам і російському прем'єру, покаже час»,- стверджує автор.

Джерело: Главком

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Нові старі гравці на пшеничному полі

Цитуючи офіційного аташе Ірану в Індонезії Анвара Камарі, вантаж іранської пшениці відправиться в Індонезію, яка в свою чергу витіснила Єгипет в якості найбільшого у світі імпортера пшениці в цьому році.

Ніяких цифр щодо розміру вантажу не розголошується.

Організація із сприяння торгівлі Ірану (TPOI) посилаючись на Камарі, повідомляє, що Індонезія може стати основним пунктом призначення іранського експорту, враховуючи, що Ісламська Республіка планує збільшити випуск пшениці.

Експорт нафти з Ірану в Індонезію виріс до 465 мільйонів доларів США за перші 10 місяців поточного фінансового року, який закінчується 20 березня, свідчать дані TPOI.

Згідно з прогнозами, Індонезія імпортує 12,5 млн. тонн пшениці, що на 1 млн. більше, ніж роком раніше. Австралія, Канада, Україна і США є основними постачальниками пшениці в Індонезію.

Прогнозується, що загальне світове споживання зросте на 3,1 млн. тонн, в основному за рахунок більш широкого використання Індонезією і Китаєм.

У жовтні минулого року Іран вперше експортував 31 000 тонн якісної твердої пшениці в Італію.

Керуючий директор урядової торгової корпорації Ірану (GTC) Тоді Яддан Сейф сказав, що заплановано експорт одного мільйона тонн пшениці до країн регіону і Європи.

За даними міністерства сільського господарства Ірану, за дев'ять місяців поточного перської року країна експортувала 276 410 тонн пшениці на 70,78 млн. доларів, що на 1,3% більше, ніж роком раніше.

Уряд купив 8,8 млн. тонн пшениці у місцевих фермерів, головним чином, у південних провінціях Хузестан і Шираз і в північній провінції Голестан в поточному році врожаю, сказав Сейф.

Протягом багатьох років Іран торгував твердою пшеницею. У минулому році країна експортувала 300 000 тонн твердої пшениці.

Тверда або макаронна пшениця, використовувана в макаронних виробах, є найбільш твердою з усіх пшениць, яка широко культивується по всьому світу.

Пшениця є одним із продуктів у виробництві основних товарів Ірану в рамках «економіки опору», яка сприяє зростанню і динаміці виробництва під санкціями.

За матеріалами Presstv.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


ЄС чекає на українську черешню

В результаті, за різними експертними оцінками, отриманими Українською плодоовочевою асоціацією (УПОА), було втрачено не менше 50% урожаю черешні та інших ранніх кісточкових культур, які в цей час вже цвіли. Передусім це стосується персика, нектарина та абрикосу. 

Повідомляється також про суттєву втрату урожаю мигдалю. Постраждали також посіви ківі.

Фермери, що проінвестували значні кошти в систему захисту від заморозків, очікують втрат на рівні 5-15%. Ті ж виробники, що не мали цих систем, подекуди повністю втратили врожай. З'являються навіть повідомлення про пошкодження дерев, але вони, поки що, не є остаточними, адже температура лишається низькою.

В Іспанії втрати були нижчими, адже там температури не були настільки низькими. Поряд з цим, за різними оцінками, загальна втрата урожаю кісточкових може сягнути 10-15%, що також буде сприяти утриманню досить високих цін на ринку.

Що стосується яблук, то за попередніми оцінками суттєвої шкоди їм мороз не завдав, адже цвітіння в основних виробничих регіонах ще не почалося.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Експорт азотних добрив збільшився на 67%

Однак, за повідомленням прес-служби ДП «Держзовнішінформ». за рахунок зниження цін на азотні добрива на міжнародних ринках, валютна виручка від реалізації азотних добрив зросла лише на 45% і склала близько 10,17 млн USD.

При цьому обсяги імпорту аналогічної товарної групи у лютому 2018 року порівняно з січнем зменшились на 33% та становили 169,5 тисяч тонн. Як зазначають експерти відділу досліджень ринків хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ», це було викликано накопиченням добрив для посівної аграріями у попередні місяці, а також частковим відновленням вітчизняного виробництва на деяких заводах.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.