З них у доброму та задовільному стані знаходиться майже 6,3 млн га (87%), в слабкому та зрідженому стані – 971 тис. га (13%). Озимий ріпак зійшов на 99% площ (1 млн га). З них у доброму та задовільному стані 884,6 тис. га (89%), в слабкому та зрідженому – 110,0 тис. га (11%).

«Зрозуміло, що дані не остаточні, подальший стан посівів буде залежати від погодних умов. Але можемо дати попередній обережний прогноз, що перезимівля пройшла успішно, без вагомих втрат», - прокоментував перший заступник Міністра Максим Мартинюк стан озимих на своїй сторінці у мережі Facebook.

За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2018 року співставна з минулорічною та очікується в межах 27,2 млн га. З них під зерновими культурами – 14,6 млн га (54%), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Враховуючи сприятливі погодні умови поточного року у 14 областях розпочато підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 399,2 тис. га або 5% до прогнозу, зокрема підживлено:

- озимої пшениці - 317,8 тис. га (5%);

- озимого жита – 0,8 тис. га (1%);

- озимого ячменю – 80,6 тис. га (10%).

Крім того озимий ріпак підживлений на площі 92,9 тис. га (9%).

Нагадаємо, що озимий клин зернових сформований на рівні минулого року.

Про це йдеться у матеріалі компанія Pro-Consulting, пише landlord.ua.

Такий дохід буде у разі вирощуватися ягоди на площі 20 гектарів. Для заморозки і зберігання врожаю знадобиться приміщення площею 150 м2, в якому будуть обладнані камера шокової заморозки і холодильна камера.
«Перша продукція буде отримана вже через 12 місяців після початку реалізації плану. Отриманий підприємством врожай ягід передбачається поставляти як на внутрішній ринок — в свіжому вигляді в сезон збору, так і на експорт — в замороженому вигляді. Стійкий попит на продукцію забезпечить господарству продаж з рентабельністю 27,7%. Це означає, що кожен долар доходу буде містити більше 27 центів чистого прибутку», — кажуть аналітики.

Вони підрахували, що самі ємні статті витрат за проектом стануть: закупівля саджанців малини — 22-23%; придбання і обслуговування техніки по догляду за посадками і збирання врожаю — 19-20%; покупка обладнання для обробки, заморозки і зберігання ягід — 17-18%; покриття витрат до першого врожаю -18-19%.

«З останні сім років в структурі українського ягідного виробництва відбулися помітні зміни. На прилавках з’явилися ягоди, які раніше вважалися нішевими: ожина, агрус. Полуниця більше не домінує в структурі вітчизняного експорту. Тепер у неї приблизний паритет з малиною. Саме малина продемонструвала в 2015 році рекордне зростання обсягів експорту — 90%, а в 2016-му її поставки за кордон були найбільшими за весь час незалежності України. Причому сталося це без збільшення посадочних площ і врожайності культури. Очевидно, такий ефект дало поширення нових сортів малини, по споживчим якостям придатних для експортного продажу», — наголосили фахівці компанії.

Згідно повідомленню, у вітчизняному плодово-ягідному виробництві 2016 року частка безпосередньо ягід становить всього 0,06%. Ягідництву України не вистачає системного підходу і передових технологій. Найчастіше ягоди у нас вирощують аграрії без знань і досвіду в цій справі. З 19,6 тис. Гектарів, зайнятих ягідниками, 76,3% — це особисті господарства українців. Тому і врожайність ягідних культур у нас на 7-20% нижче, ніж у схожій з клімату Польщі.

«Найбільші площі засаджені ягідниками у Волинській, Дніпропетровській, Київській, Житомирській та Донецькій областях. У даних регіонах для них виділено від 1,8 до 1,3 тис. га. Відстаючими в цій сфері є Миколаївська — 0,1 тис. га, Закарпатська та Кіровоградська області по 0,3 тис. га», — додали в компанії.