Елеватори найбільшого агрохолдингу пустують, а з 18 м’ясокомбінатів працює лише чотири

Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» розповів власник бізнесу Олег Бахматюк.
«У нас немає доступу до довгих грошей, ми повинні швидко обертатися, і не можемо пересиджувати сезонні цінові коливання, на яких можна виграти $10-30 на тонні», — говорить бізнесмен. Вже через два місяці кукурудзу і пшеницю можна продати дорожче, але 3 млн тонн зерносховищ з травня по липень будуть стояти порожніми.
«Якщо б я зберіг навіть 1 млн тонн – отримав би додатково $30 млн. Але для цього треба мати $200 млн ресурсу, а його у мене немає, треба за щось сіятися», — додає Бахматюк.
Серед нагальних проблем компанії — «виплатити зарплату, закупити мінеральні добрива, засоби захисту рослин, нагодувати курей».
Компанія скорочує витрати на зовнішню дистрибуцію, і планує працювати тільки через великих трейдерів — задля економії. Від виробництва цукру довелося відмовитися, а з 18 м’ясокомбінатів працюють 4.
Земельний банк UkrLandFarming також продовжує падати. Якщо кілька років тому він становив 654 тис. га, то з часом скоротився до 605 тис. га. Зараз Бахматюк називає цифру в 570 тис. га.
Таким чином агрохолдинг перестав бути найбільшим в Україні, пропустивши на перше місце групу «Кернел». Остання за підсумками 2017 року сконцентрувала понад 600 тис. га.
Нагадаємо, агробізнес Бахматюка заборгував кредиторам $1,9 млрд. З кінця 2016 року виплати припинені.
Джерело: agroday.com.ua
Скільки Україна заробила на експорті виноградних равликів

Всі партії равликів, крім 5 тонн для Польщі, були поставлені в Латвію, пише Agravery.
Один кілограм українських равликів продавався на експорт по $1-1,3. У порівнянні з 2016 роком ціни на українські равлики трохи виросли.
Покупцями наших равликів були три компанії з Латвії: Gardumeli, Gaventa, Baltic SnailS і польський Atlas. У Латвії та Польщі українські равлики доводять до стадії готовності — начиняють спеціальними соусами і маринадами. Далі, вони фасуються під брендом східноєвропейського переробника і продаються в країнах Західної Європи. Україна продає равликів в п’ять разів дешевше ціни, за яку перероблені равлики з Латвії відправляються в Лондон.
У київських супермаркетах теж можна знайти українських равликів вже готових до вживання. Вартість одного кілограма — від 120 гривень. Всього, на даний момент, в Україні працює десять равликових ферм.
Озимі культури успішно перезимували

З них у доброму та задовільному стані знаходиться майже 6,3 млн га (87%), в слабкому та зрідженому стані – 971 тис. га (13%). Озимий ріпак зійшов на 99% площ (1 млн га). З них у доброму та задовільному стані 884,6 тис. га (89%), в слабкому та зрідженому – 110,0 тис. га (11%).
«Зрозуміло, що дані не остаточні, подальший стан посівів буде залежати від погодних умов. Але можемо дати попередній обережний прогноз, що перезимівля пройшла успішно, без вагомих втрат», - прокоментував перший заступник Міністра Максим Мартинюк стан озимих на своїй сторінці у мережі Facebook.
За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2018 року співставна з минулорічною та очікується в межах 27,2 млн га. З них під зерновими культурами – 14,6 млн га (54%), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.
Враховуючи сприятливі погодні умови поточного року у 14 областях розпочато підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 399,2 тис. га або 5% до прогнозу, зокрема підживлено:
- озимої пшениці - 317,8 тис. га (5%);
- озимого жита – 0,8 тис. га (1%);
- озимого ячменю – 80,6 тис. га (10%).
Крім того озимий ріпак підживлений на площі 92,9 тис. га (9%).
Нагадаємо, що озимий клин зернових сформований на рівні минулого року.
Річні збитки українських свинарів через АЧС оцінили в 12 млн доларів

Про це повідомила аналітик асоціації свинарів України Олександра Бондарська, передає УНН з посиланням на Global Meat News.
"У 2017 році українська свинарська галузь зазнала збитків у розмірі близько 12 млн дол. Через нездатність експортувати м'ясну продукцію зі свинини за кордон. Росія, Білорусь, Молдова і Вірменія, а також Румунія і Угорщина заборонили імпорт свиней з України", - пояснила вона.
У той же час, в поточному році в сусідній Польщі через АЧС може бути закрито до 15% свинокомплексів. Планується знищити близько 1,5 млн свиней.
Відзначається, що в березні 2018 року в Польщі вступає в силу нова державна програма боротьби з АЧС.
"Усі без винятку свиноферми країни зобов'язані діяти відповідно до документа або ж - відмовитися від свинарства", - йдеться в повідомленні.
Тим часом в Україні Мінагрополітики майже рік ігнорує проблему з АЧС і не приймає відповідну Програму по боротьбі з вірусом.
За словами експертів, прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стало б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвало б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.
Виробництво малини на 20 гектарах може приносити до 156% прибутку

Про це йдеться у матеріалі компанія Pro-Consulting, пише landlord.ua.
Такий дохід буде у разі вирощуватися ягоди на площі 20 гектарів. Для заморозки і зберігання врожаю знадобиться приміщення площею 150 м2, в якому будуть обладнані камера шокової заморозки і холодильна камера.
«Перша продукція буде отримана вже через 12 місяців після початку реалізації плану. Отриманий підприємством врожай ягід передбачається поставляти як на внутрішній ринок — в свіжому вигляді в сезон збору, так і на експорт — в замороженому вигляді. Стійкий попит на продукцію забезпечить господарству продаж з рентабельністю 27,7%. Це означає, що кожен долар доходу буде містити більше 27 центів чистого прибутку», — кажуть аналітики.
Вони підрахували, що самі ємні статті витрат за проектом стануть: закупівля саджанців малини — 22-23%; придбання і обслуговування техніки по догляду за посадками і збирання врожаю — 19-20%; покупка обладнання для обробки, заморозки і зберігання ягід — 17-18%; покриття витрат до першого врожаю -18-19%.
«З останні сім років в структурі українського ягідного виробництва відбулися помітні зміни. На прилавках з’явилися ягоди, які раніше вважалися нішевими: ожина, агрус. Полуниця більше не домінує в структурі вітчизняного експорту. Тепер у неї приблизний паритет з малиною. Саме малина продемонструвала в 2015 році рекордне зростання обсягів експорту — 90%, а в 2016-му її поставки за кордон були найбільшими за весь час незалежності України. Причому сталося це без збільшення посадочних площ і врожайності культури. Очевидно, такий ефект дало поширення нових сортів малини, по споживчим якостям придатних для експортного продажу», — наголосили фахівці компанії.
Згідно повідомленню, у вітчизняному плодово-ягідному виробництві 2016 року частка безпосередньо ягід становить всього 0,06%. Ягідництву України не вистачає системного підходу і передових технологій. Найчастіше ягоди у нас вирощують аграрії без знань і досвіду в цій справі. З 19,6 тис. Гектарів, зайнятих ягідниками, 76,3% — це особисті господарства українців. Тому і врожайність ягідних культур у нас на 7-20% нижче, ніж у схожій з клімату Польщі.
«Найбільші площі засаджені ягідниками у Волинській, Дніпропетровській, Київській, Житомирській та Донецькій областях. У даних регіонах для них виділено від 1,8 до 1,3 тис. га. Відстаючими в цій сфері є Миколаївська — 0,1 тис. га, Закарпатська та Кіровоградська області по 0,3 тис. га», — додали в компанії.
У Roshen ладні "згноїти" Липецьку фабрику, аби не продешевити

Про це в інтерв'ю виданню "Ліга" повідомив гендиректор і міноритарний акціонер корпорації "Рошен" В'ячеслав Москалевський, повідомляє Depo.ua.
На питання, чи змінив він оцінку фабрики порівняно з $200 млн два роки тому, гендиректор відповів так:
"Я не оцінюю. У скільки б ви оцінили ті активи, які залишилися у вас після революції 1917 року, коли ви самі переїхали в Париж? Скільки вони коштують?.. А зараз, я думаю, вони нічого не варті. $200 млн мені за них ніхто на Росії не заплатить, а за менше я нікому не продам", - сказав він.
На уточнювальне питання, чи мають російські активи "згнити за принципом "так не діставайся ж ти нікому ", Москалевський відповів ствердно.
Нагадаємо, що з квітня 2015 року майно Липецької фабрики Roshen знаходиться арештували через податкові претензії. У зв'язку з цим інвестгруппа ICU, у якій є мандат на продаж російських активів Roshen, не може знайти покупця.
20 січня 2016 року керівництво компанії Roshen вирішило закрити свою Липецьку фабрику – з політичних та економічних причин.
У червні 2017 року Roshen повністю завершила процес консервації Липецької кондитерської фабрики на Росії.
Довідка: Президент України Петро Порошенко, який був кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen, після вступу на посаду глави держави найняв для продажу своїх активів інвестиційну компанію Rothschild і ICU. Однак у зв'язку з відсутністю покупців в січні 2016 року Порошенко заявив про підписання договору про передачу кондитерської корпорації в траст.
У квітні 2016 року інвестиційна компанія ICU заявила про завершення передачі в "сліпий" траст компанії Rothschild Trust 85% частки Порошенка.
Президенту корпорації Roshen В'ячеславу Москалевському належить 13% через інвестфонд Кондітерінвест, ще чотирьом топ-менеджерам - по 0,5%.