Епізоотична ситуація в Україні стабільна – Держпродспоживслужба

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», - наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявлено 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявлено в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

При проведенні моніторингу АЧС серед домашніх свиней відповідно до Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні у 2018 році досліджено 45,9 тис. проб та виявлено 222 випадки АЧС ранній стадії, що дозволило упередити поширення хвороби.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік було зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. Завдяки цьому Держпродспоживслужба у 2018 році вперше за останній період провела масштабну кампанію з імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу, яка охопила майже всю територію України. Було використано понад 6,6 млн доз антирабічної вакцини. Для цих цілей застосовувався авіатранспорт, який оснащений системами GPS і системами реєстрації скидання вакцини.

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», - зауважив Борис Кобаль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі

В.о. голови аграрного Комітету ВР і за сумісництвом голова робочої групи з розробки проекту Концепції обігу с/г земель Олександр Бакуменко в коментарі УНН розповів, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі.

Бакуменко нагадав, що робоча група була створена 20 березня 2018 року і до її складу увійшли 22 народні депутати, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та багатьох профільних асоціацій, серед яких: “Український клуб аграрного бізнесу”, “Українська аграрна конфедерація”, “Всеукраїнська аграрна рада”, “Аграрний союз України”, “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”, “Союз птахівників України”, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.

Присутні в робочій групі також експерти Світового Банку і проекту USАID “Агросільрозвиток”.

За словами Бакуменка, основною метою створення робочої групи є напрацювання концептуальних засад української моделі обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Питання, хто буде власником земель сільськогосподарського призначення у найближчій перспективі є надзвичайно резонансним та досить складним у вирішенні.

Тому, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було запропоновано провести фахову дискусію та напрацювати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який потім направити для широкого громадського обговорення”, — зазначив він.

Бакуменко розповів, що на засіданнях робочої групи детально обговорювались основні питання, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні до відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

— строки та етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

— хто може купувати землю та максимальна площа земель, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— заборона на першому етапі запровадження ринку земель продажу сільськогосподарських земель іноземним фізичним та юридичним особам;

— порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також земель державної і комунальної власності;

— максимальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— хто матиме переважне право на придбання у власність земель сільськогосподарського призначення;

— які умови повторного відчуження земель сільськогосподарського призначення;

— якою має бути процедура зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

— чи можливе внесення сільськогосподарських земель до статутного капіталу сільськогосподарських підприємств;

— яким чином буде здійснюватися кредитування сільськогосподарських виробників коштами для покупки земель та на який строк будуть видаватися кредити і під який відсоток, а також який орган на державному рівні буде здійснювати кредитування;

— запровадження обов’язкової перевірки легальності набуття коштів, за які планується придбати у власність сільськогосподарські землі;

— яка державна установа буде здійснювати управління землями державної власності;

— який державний орган буде здійснювати державний контроль за раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, збереженням їх родючості.

“І на останок, хочу наголосити, що тільки після широкого громадського обговорення, отримання та узагальнення пропозицій і зауважень до проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, власників та користувачів сільськогосподарських земель аграрним Комітетом планується підготувати цей законопроект та подати в установленому законодавством порядку на реєстрацію до Верховної Ради України”, — резюмував Бакуменко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську кондитерку добре знають та полюбляють в країнах арабського світу

Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами фахівця, оптовий ринок в Дубаї уявляє собою вуличку з магазинами, на вітринах яких розташована кондитерська продукція суто для показу покупцеві. Економіст ФАО також підкреслив, що “ці магазинчики дуже люблять екслюзив і дуже хочуть познайомитися з новими постачальниками”.

“Покупці з країн Африки (Судан, наприклад та інші), а також з арабських країн, приїздять на цей ринок, розглядають та пробують товар, і ведуть переговори з продавцями. Після чого, наступного дня, забирають з їхніх складів продукцію, бо на ринку немає сховищ з товаром.

Приблизно в половині цих магазинчиків є кондитерка з України. Але було неприємно чути від продавців, що дуже важко працювати з постачальниками: подекуди покупець просить продукцію, але йому кажуть, що фабрика не працює, або що немає запасів, або що не можуть банально додзвонитися на фабрику”,- зазначив Андрій Ярмак.

За словами фахівця ФАО, дуже позитивні відгуки місцеві гравці ринку висловили від співробітництва з українською компанією Millenium.

Андрій Ярмак також звертає увагу на початок домінування на арабському ринку  продукції з Індії. “Інколи фабрики з Індії мають власний магазинчик тут. Це дуже дешевий товар, але на нього шалений попит. Місцеві роботяги, а їх тут більшість, не купують цукерок – вони не дуже багато заробляють. Але коли їдуть додому, купують багато подарунків”,- зазначив економіст ФАО, акцентувавши увагу на тому, що українському виробнику варто звернути увагу на нішу недорогих подарункових наборів.

Джерело: ukrainefood.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вино має високий експортний потенціал

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, перебуваючи на виставці “Зелений тиждень”, який наразі триває у Берліні (Німеччина).

«Одним з видів продукції АПК, яку ми з гордістю представили на виставці «Зелений тиждень» в Берліні, була продукція наших виноробів (Колоніст, Шабо). Надзвичайно приємно бачити позитивну динаміку розвитку сектора виноградарства та виноробства, всупереч тимчасовій окупації Криму та іншим викликам», – зазаначає пані Трофімцева.

За офіційними даними, тільки у 2018 році в Україні було висаджено нових виноградників на площі 229 га. Таким чином, загалом під цією культурою в країні було зайнято 43,5 тис. га. Валове виробництво винограду в с.-г. підприємствах склало 228,1 тис. тонн. 121 суб’єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво вин та горілчаних виробів, з них 100 – виключно на виробництво вин.

«Ми експортували вина та іншої продукції виноробства на понад $38 млн. в минулому році, що на 20% більше порівняно з 2017 роком, хоча все ще є нетто-імпортерами цієї продукції (імпорт в 2018 році склав 113,5 млн.дол.). Я абсолютно впевнена, що українське вино буде і далі впевнено завойовувати нові ринки і нових прихильників в усіх регіонах світу», – констатує посадовець.

Джерело: fruit-ukraine.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії виходять на ринки ЄС з новою продукцією

Про це Укрінформу на полях виставки «Зелений Тиждень», що проходить в Берліні, сказала заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Наші виробники поступово «намацують» європейський ринок і виходять дедалі більше з новою продукцією», - сказала Трофімцева.

Як приклад вона навела гриби, за якими збільшується вибір квоти, масло вершкове та іншу молочку. Це продукти, які раніше або взагалі не поставлялися, або в дуже малих кількостях.

Хорошим прикладом чиновниця назвала часник, тарифну квоту за яким українські виробники не вибирали аж до 2017 року, а торік вибрали майже на 100%. Трофімцева сподівається, що цього року ситуація повториться.

Звичайно, не вибираються квоти з баранини і яловичини, але на те є об'єктивні причини - у нас ця продукція не відкрита для експорту в ЄС.

Що стосується продуктів, які користуються особливим попитом, таких як мед, соки, за якими річні квоти вибираються буквально за лічені тижні, то ситуація, за оцінкою заступника міністра, може змінюватися. Зокрема, з огляду на, що меду буде вироблятися менше, відповідно буде зменшено і експорт в країни ЄС.

На порядку денному стоять як розширення торгівлі, так і диверсифікація продуктів.

В цілому Трофімцева бачить «хороші перспективи» в тому, що стосується співпраці з ЄС. Двосторонній товарообіг в сфері АПК зростає, Зона вільної торгівлі «працює для двох сторін». Позитивно розвивається не тільки торгова складова, але і кооперація в широкому сенсі, те, що пов'язано з проектуванням, дигиталізацією, розвитком сільських територій.

«Ми задоволені і торговою і коопераційною складовою», - резюмувала заступник міністра.

За її даними, за перші 11 місяців минулого року аграрний і харчової товарний оборот між Україною і ЄС зріс на 11% або 778,6 млн дол в порівнянні з відповідним періодом 2017 року і досяг 8,01 млрд дол. Водночас український аграрний експорт в країни Євросоюзу збільшився на 362,3 млн дол і досяг 5,6 млрд дол. ЄС входить у п'ятірку основних торгових партнерів України в сфері АПК.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент наголосив на необхідності відкриття ринку землі

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє Укрінформ.

“У чому є функція держави? Захистити селянина від того, щоб його не обдурили та задешево у нього не забрали. А зараз держава виконує цю функцію? Ні. Ми з вами знаємо ділків, що, незважаючи на мораторій, оббирають, обдурюють та забирають землю у селянина”, - наголосив глава держави.
Читайте також: Порошенко прогнозує у 2019-му найвище за вісім років економічне зростання

Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

“Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, - наголосив Порошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview