Факти проти міфів: яке майбутнє української молочки

Розгублені власники корів уже не знають, кому вірити. Центр громадського моніторингу та контролю вирішив розвіяти основні міфи про введення нових вимог до якості молока, пише finance.ua.

Міф 1. Селяни не зможуть здавати молоко на переробку

1 січня набув чинності новий ДСТУ якості сирого молока, однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики і продовольства відклало його дію до 1 липня 2018 року.

Новий ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Зараз в молоці другого сорту допускається бактеріальна забрудненість до 3000 тис./см3 і кількість соматичних клітин до 800 тис./см3. За новим стандартом максимально допустима бактеріальна забрудненість молока, як і кількість соматичних клітин, становить 500 тис./см3.

Держстандарт, як і раніше, не допускає наявність у молоці мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо. Молоко після доїння повинно бути охолоджене до температури 6 °С. Термін його зберігання при температурі 4 °С повинен бути не більше 24 годин, а при температурі від 4 до 6 °С – не більше 18 годин.

В уряді запевнили, що поки ніяких обмежень на прийом молока другого сорту у населення немає. З 1 липня другий сорт зникне з харчової переробки, однак залишиться в нехарчовому виробництві.

«Поступовість, державна підтримка і готовність галузі є ключовими принципами перегляду чинних норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту ні з січня, ні далі – не буде», – підкреслила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Міф 2. У всьому винна Асоціація з ЄС

В Угоді про асоціацію з ЄС немає прямих вимог змінити молочні стандарти, але це потрібно зробити, якщо підприємства хочуть отримати доступ на європейський ринок. В ЄС немає поділу молока за якістю, вся продукція повинна бути тільки «екстра» класу.

Насправді, підвищити якість української молочки намагаються останній десяток років. Ще в 2005 році, коли Україна вирішила приєднатися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Однак для вирішення цього питання потрібна була політична воля. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за непопулярне серед багатьох українців рішення, зазначають експерти.

Тільки в липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до низки законів у сфері безпеки харчових продуктів. Причому дію нововведень відклали: вимоги до якості молока на 2015 рік, а обов’язковий лабораторний контроль для роздрібної торгівлі – до 2020-го.

Фахівці галузі зазначають, що безпека харчової продукції перш за все потрібна самим українцям, оскільки це питання здоров’я нації. Водночас, як свідчать дані Держкомстату, 87% молока, яке виробляють домашні господарства, має найнижчий – другий – сорт.

Міф 3. Нові стандарти знищать молочну галузь

З 2005 року виробництво молока в Україні скоротилося майже на 25%, а поголів’я корів зменшилося більш ніж на 45%. За статистикою, українці споживають молоко і молочні продукти майже вдвічі менше норми, встановленої МОЗ, і майже на 43% менше європейців, у яких вимоги до якості продукції дуже високі. Українському молочному виробництву потрібні зміни, і підприємці покладають на них великі надії.

В уряді обіцяють подбати про постачальників молока. Щоб полегшити перехід на нові стандарти, Міністерство аграрної політики ініціює фермерам фінансову підтримку.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачено високу суму на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві і реконструкції молочно-товарних ферм, доступі до необхідного обладнання, поліпшенні генетичного потенціалу поголів’я. Одним з інструментів буде доступне кредитування», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Водночас для невеликих господарств уряд передбачив можливість відшкодування вартості закупленого обладнання і техніки в рамках держпідтримки кооперативів. У міністерстві зазначають, що для звичайних селян перейти на нові стандарти теж буде нескладно: потрібно лише дотримуватися гігієни персоналу і тварин (мати чисті сараї і одяг, дезінфікувати руки і ємності для доїння і т.д.), а також забезпечувати ветеринарний нагляд за коровами. Щоб отримати якісну сировину, фахівці радять використовувати доїльний апарат або установку і дезінфікувати їх після кожного застосування.

Як зазначають економісти, українська харчова галузь має достатній потенціал для нарощування експорту, і вищий стандарт якості – один з кроків до цього. Зараз продукцію 19 українських молочних виробників можна купити в магазинах Європи. Якщо українські підприємства перейдуть на виробництво з молока екстра-класу, то їх кількість на ринку ЄС ще більше зросте.

Варто зауважити, що за 11 місяців 2017 року було експортовано на 75% більше молочної продукції, ніж в 2016 році, всього на суму 292,4 млн дол.

«Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс вийшов на найбільше джерело валюти, що надходить до держави і забезпечує міць української гривні», – підкреслив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Волинської області.

Звісно, проблем у галузі залишається ще багато. Виробники очікують, що перехід на новий стандарт допоможе вирішити питання з ціноутворенням. Сьогодні ціна молока на роздрібному ринку зростає, в той час як закупівельна ціна – падає. Забезпечивши високу якість молока, фермери зможуть продавати сировину на переробку дорожче, а значить, отримувати більший прибуток. Також вони сподіваються на розвиток кооперативів та ефективність державної підтримки. Чи вдасться реформувати молочну галузь, зможемо побачити вже в найближчі роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутатів Черкаської обласної ради підозрюють у сприянні поширенню земельної корупції

Низка депутатів Черкаської обласної ради у ході позачергової сесії утримались від голосування щодо висловлення недовіри начальнику Головного управління Держгеокадастру Черкаської області Ользі Залозі та голові Держгеокадастру в Маньківському районі Черкаської області – Віктору Гончару. Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради, пише propozitsiya.com.

Таким чином, на думку членів ВАР, депутати висловились на підтримку корумпованих чиновників Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, дії яких призводили до виникнення суперечливих моментів та підозр, щодо незаконної передачі земель в оренду.

Зокрема, від голосування утримались низка депутатів від БПП «Солідарність», «УКРОП», ВО «Свобода. Варто додати, що скликання даної сесії було однією з вимог аграріїв, які за підтримки ВАР 17 січня провели акцію протесту під стінами аграрного управління Черкаської ОДА.

Основною причиною для проведення даного заходу стало свавілля керівництва Держгеокадастру Черкаської області, яке, на думку аграріїв, сфабрикувало результати проведених напередодні торгів щодо передачі в оренду земельної ділянки фермера Григорія Білецького. Він не зміг взяти участь в аукціоні, оскільки кілька документів з поданого ним пакету були вилучені.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпродспоживслужба втратила контроль над сферою своєї відповідальності – нардеп

Про це під час засідання аграрного комітету заявив нардеп Валерій Давиденко, передає УНН.

“Через неефективні або переважно відсутні заходи профілактики, Держпродспоживслужба фактична втратила вплив і контроль над епізоотичною, санітарно-епідемічною та фітосанітарною ситуацією в Україні. У нас за 2016 рік і перше півріччя 2017 року, зареєстровано найбільша за останні 15 років, кількість спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, найбільша кількість постраждалих серед них, на жаль, це є діти.

Крім того, зростає кількість випадків ботулізму. Отруєння фальсифікованим алкоголем також зростає”, — сказав В. Давиденко.

Нардеп додав, що ситуація із африканською чумою свиней (АЧС) в Україні взагалі стала критичною.

“Якщо у 2014 році неблагополучні пункти по африканській чумі фіксувалися там раз на 13 діб, або, на 30 діб, то на сьогоднішній день, кожні дві доби ми реєструємо спалахи АЧС”, — наголосив він.

Нагадаємо, що згідно зі звітом Рахункової палати, Держпродспоживслужба України неефективно розпоряджається державними коштами. А в цілому, повільне реформування цього органу призвело до того, що на сьогодні населення країни не захищене від неякісних продуктів харчування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося виробництво хлібобулочних виробів

Про це, посилаючись на дані Державної служби статистики, пише Аналітичний департамент УАК.

Загалом, така тенденція пояснюється зниженням споживання хлібобулочних виробів серед українців та зростанням цін. Так, для прикладу, за рік середні ціни на пшеничний хліб з 10,85 грн зросли на 22,6% до 13,30 грн, в той час як ціна житнього зросла на 22,7%  і на початку року становила 13 грн.

Серед позитивних моментів - зростання обсягів експорту хлібобулочних виробів  на 20,4% , адже в 2017 році Україна продала за кордон  100,55 тис. т. продукції, отримавши $139,3 млн.  Найбільшими торгівельними партнерами в цьому секторі стали  Білорусь (13,17%), Казахстан (10,07%) та Молдова (9,79%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті планують запустити унікальний проект з виробництва біодобавок

Про це розповів Полянський сільський голова Іван Дрогобецький, повідомляє agro-business.com.ua.

"16 лютого у Поляні відбудеться велика наукова конференція за участю представників університетів Кошіце та Ужгорода, Академії наук України, МЗС Словаччини й різноманітних урядових установ України. Науковці мають визначити, чи має право на життя ідея організувати у селі Родникова Гута на висоті 1100 м над рівнем моря виробництво харчових біодобавок. Цей проект має умовну назву «Родниковий край»", – розповів він.

Як зазначив пан Дрогобецький, особливість проекту у тому, що всі необхідні ресурси він отримуватиме з природи, не порушуючи її чистоти. Приміром, сонячну енергію планується отримувати з сонячної електростанції, яку буде збудовано зі своєрідних «парасольок» таким чином, щоб вона займала якнайменше місця. Воду можна буде отримувати з гірських струмків. Вартість проекту обраховується мільйонами євро. Але вже є чимало зацікавлених.

Він додав, що у появі лабораторії, у якій можна було б досліджувати цілющі властивості гірських рослин, зацікавлені не тільки Ужгородський та Кошицький університети, але також й університет Пекіну. Чимало підприємців теж не проти брати участь у цьому проекті.

"У Карпатах ростуть такі рослини, які не ростуть більше ніде. Один науковець, якого я привіз до Гути, сказав мені, вказуючи на якусь рослинку, що вона лікує близько сімдесяти хворіб. Карпати у свідомості українців за останні тридцять років перетворилися на відпочинковий регіон. І чомусь ніхто не розглядає наші гори як невичерпну сировинну базу для лікарських препаратів та біодобавок", – розповідає Іван Дрогобецький.

Він стверджує, що Родникова Гута має перетвориться на великий дослідницький центр Східної Європи, у якому буде створено чимало робочих місць для місцевого населення. Це дасть поштовх для розвитку усього регіону.

Голова Полянської ОТГ також є головою Асоціації «Закарпаття - за чисте довкілля», до якої входить 3 об’єднані громади та кілька необ’єднаних. Насамперед Асоціація займається будівництвом та реконструкцією систем водовідведення, що є значною проблемою для Закарпаття. Крім власних коштів, громада також використовує грантові кошти Євросоюзу. Так, минулоріч на сортування та збір твердих побутових відходів і будівництво систем водовідведення ЄС виділив Асоціації 630 млн грн. Зараз «Закарпаття - за чисте довкілля» розробляє спільний проект для всіх своїх членів вартістю 23 млн євро. 10% з цієї суми має освоїти Полянська ОТГ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають яблука

Станом на 29 січня 2018 року, середня ціна на яблуко на гуртових ринках України вже досягнула рівня 12-17 грн/кг (0,34-0,48 EUR/кг).

Про це повідомляють фахівці «Інфо-Шувар», згідно результатів власного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, згідно цих даних, ціна на такі популярні сорти яблука, як “Чемпіон”, “Ренет Симиренка”, та “Айдред” зросла мінімум на третину. Сьогодні ціна на сорт “Чемпіон” вже зросла до рівня 13-15 грн/кг (0,37-0,42 EUR/кг). Аналогічна ситуація зараз спостерігається і по сорту “Ренет Симиренка”, який на майданчиках найбільшого гуртового ринку Західної України ОРСП “Шувар” вже подорожчав до відмітки 12-16 грн/кг (0,34-0,45 EUR/кг). Станом на сьогодні, сорт “Айдред” на “Шуварі” можна купити не дешевше, ніж 13-14 грн/кг (0,37-0,39 EUR/кг).

Сорт “Голден”, який є одним із найпопулярніших на ринку, сьогодні вже продається за ціною 13-17 грн/кг (0,37-0,48 EUR/кг), тобто на 24% дорожче, ніж на початку минулого тижня.

На 22% подорожчав також і сорт “Ліголь”, який зараз коштує не дешевше 13-15 грн/кг (0,37-0,42 EUR/кг).

І лише на 12% за тиждень зросла ціна на яблуко сорту “Муцу”, яка зараз перебуває в межах 13-16 грн/кг (0,37-0,45 EUR/кг)

Як зазначають експерти “Інфо-Шувар”, в порівнянні із аналогічним періодом минулого року яблуко в Україні вже подорожчало більш, ніж на 60%. Слід також згадати, що в минулому сезоні ціна на яблуко в Україні залишалася стабільною майже до середини весни.

Тенденція до зростання ціни сьогодні спостерігається в сусідній Польщі, там за останній тиждень ціни на яблуко зросли мінімум на 10%, а в порівнянні з минулим роком польське яблуко стало дорожчим в 2 рази. Українські гуртові компанії вважають, що зростання ціни в Польщі буде лише підсилювати позитивний тренд в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview