Tempo950x100

Tempo300x100

Факти проти міфів: яке майбутнє української молочки

Факти проти міфів: яке майбутнє української молочки

Розгублені власники корів уже не знають, кому вірити. Центр громадського моніторингу та контролю вирішив розвіяти основні міфи про введення нових вимог до якості молока, пише finance.ua.

Міф 1. Селяни не зможуть здавати молоко на переробку

1 січня набув чинності новий ДСТУ якості сирого молока, однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики і продовольства відклало його дію до 1 липня 2018 року.

Новий ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Зараз в молоці другого сорту допускається бактеріальна забрудненість до 3000 тис./см3 і кількість соматичних клітин до 800 тис./см3. За новим стандартом максимально допустима бактеріальна забрудненість молока, як і кількість соматичних клітин, становить 500 тис./см3.

Держстандарт, як і раніше, не допускає наявність у молоці мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо. Молоко після доїння повинно бути охолоджене до температури 6 °С. Термін його зберігання при температурі 4 °С повинен бути не більше 24 годин, а при температурі від 4 до 6 °С – не більше 18 годин.

В уряді запевнили, що поки ніяких обмежень на прийом молока другого сорту у населення немає. З 1 липня другий сорт зникне з харчової переробки, однак залишиться в нехарчовому виробництві.

[[{“fid”:”278535″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]

«Поступовість, державна підтримка і готовність галузі є ключовими принципами перегляду чинних норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту ні з січня, ні далі – не буде», – підкреслила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Міф 2. У всьому винна Асоціація з ЄС

В Угоді про асоціацію з ЄС немає прямих вимог змінити молочні стандарти, але це потрібно зробити, якщо підприємства хочуть отримати доступ на європейський ринок. В ЄС немає поділу молока за якістю, вся продукція повинна бути тільки «екстра» класу.

Насправді, підвищити якість української молочки намагаються останній десяток років. Ще в 2005 році, коли Україна вирішила приєднатися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Однак для вирішення цього питання потрібна була політична воля. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за непопулярне серед багатьох українців рішення, зазначають експерти.

Тільки в липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до низки законів у сфері безпеки харчових продуктів. Причому дію нововведень відклали: вимоги до якості молока на 2015 рік, а обов’язковий лабораторний контроль для роздрібної торгівлі – до 2020-го.

Фахівці галузі зазначають, що безпека харчової продукції перш за все потрібна самим українцям, оскільки це питання здоров’я нації. Водночас, як свідчать дані Держкомстату, 87% молока, яке виробляють домашні господарства, має найнижчий – другий – сорт.

Міф 3. Нові стандарти знищать молочну галузь

З 2005 року виробництво молока в Україні скоротилося майже на 25%, а поголів’я корів зменшилося більш ніж на 45%. За статистикою, українці споживають молоко і молочні продукти майже вдвічі менше норми, встановленої МОЗ, і майже на 43% менше європейців, у яких вимоги до якості продукції дуже високі. Українському молочному виробництву потрібні зміни, і підприємці покладають на них великі надії.

В уряді обіцяють подбати про постачальників молока. Щоб полегшити перехід на нові стандарти, Міністерство аграрної політики ініціює фермерам фінансову підтримку.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачено високу суму на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві і реконструкції молочно-товарних ферм, доступі до необхідного обладнання, поліпшенні генетичного потенціалу поголів’я. Одним з інструментів буде доступне кредитування», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Водночас для невеликих господарств уряд передбачив можливість відшкодування вартості закупленого обладнання і техніки в рамках держпідтримки кооперативів. У міністерстві зазначають, що для звичайних селян перейти на нові стандарти теж буде нескладно: потрібно лише дотримуватися гігієни персоналу і тварин (мати чисті сараї і одяг, дезінфікувати руки і ємності для доїння і т.д.), а також забезпечувати ветеринарний нагляд за коровами. Щоб отримати якісну сировину, фахівці радять використовувати доїльний апарат або установку і дезінфікувати їх після кожного застосування.

Як зазначають економісти, українська харчова галузь має достатній потенціал для нарощування експорту, і вищий стандарт якості – один з кроків до цього. Зараз продукцію 19 українських молочних виробників можна купити в магазинах Європи. Якщо українські підприємства перейдуть на виробництво з молока екстра-класу, то їх кількість на ринку ЄС ще більше зросте.

Варто зауважити, що за 11 місяців 2017 року було експортовано на 75% більше молочної продукції, ніж в 2016 році, всього на суму 292,4 млн дол.

«Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс вийшов на найбільше джерело валюти, що надходить до держави і забезпечує міць української гривні», – підкреслив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Волинської області.

Звісно, проблем у галузі залишається ще багато. Виробники очікують, що перехід на новий стандарт допоможе вирішити питання з ціноутворенням. Сьогодні ціна молока на роздрібному ринку зростає, в той час як закупівельна ціна – падає. Забезпечивши високу якість молока, фермери зможуть продавати сировину на переробку дорожче, а значить, отримувати більший прибуток. Також вони сподіваються на розвиток кооперативів та ефективність державної підтримки. Чи вдасться реформувати молочну галузь, зможемо побачити вже в найближчі роки.

Перегляди: 4
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/fakty-proty-mifiv-yake-majbutnye-ukrayinskoyi-molochky
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати