ФАО закликає до широкомасштабної вакцинації худоби, щоб стримати нодулярний дерматит

В офіційному документі, опублікованому сьогодні, ФАО попередила, що навіть країни, які досі не піддавалися епідемії цього захворювання, але вважаються схильними до ризику, повинні провести вакцинацію, щоб запобігти поширенню хвороби, яка може призвести до руйнівних наслідків для фермерського господарства, особливо для дрібних фермерів.

Нодулярный дерматит - це вірус віспи великої рогатої худоби, який переноситься укусами комах, який може виявитися смертельним для великої рогатої худоби, але не впливає на здоров'я людей.

Раніше хвороба зустрічалася тільки в Африці. У 2013 році вона з'явилася в Туреччині, а потім швидко поширилася по дев'яти країнам у Східній Європі та на Балканах.

У розпал поширення захворювання в Європі постраждалі країни зареєстрували до 200 спалахів, що призвело до значних економічних втрат внаслідок падіння виробництва молока і зниження якості шкіри тварин, а також до загибелі приблизно 15 відсотків тварин у постраждалих стадах.

«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з'являється в останні місяці в Албанії, Греції і Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена, і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», - сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

«Незважаючи на прогрес, досягнутий у боротьбі з нодулярним дерматитом, все ще існують деякі прогалини, на яких нам потрібно зосередитися. По-перше, нам необхідно краще розуміти, наприклад, може нодулярный дерматит передаватися через заражене молоко від однієї тварини до іншої, або можуть заражені тварини, які не виявляють клінічних ознак, все ще поширювати вірус», - зазначив Ванг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт олійних перевищив минулорічні показники

Такі показники експорту олійних із початку поточного маркетингового року наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

Із зазначеної кількості експорт ріпаку теж показує позитивну динаміку зростання – 1,2 млн тонн у порівнянні з минулорічними 0,56 млн тонн.

Загалом станом на сьогодні Україна експортувала уже понад 10 млн тонн зернових культур, зокрема 5,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої майже 3 млн тонн та фуражної майже 2,7 млн тонн), ячменю – майже 3 млн тонн, кукурудзи – 1,18 млн тонн. За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 10,2 млн тонн зернових, зокрема 6,5 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої понад 3,3 млн тонн та фуражної пшениці 3,2 млн тонн), ячменю – понад 3,06 млн тонн, кукурудзи – понад 0,48 млн тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Груші приносять у чотири рази більше прибутку ніж яблука

Чистий прибуток за сім років за вирахуванням капітальних витрат становитиме: для яблуневого саду ― 4,42 млн грн, для грушевого ― 18,91 млн грн. Окупність проекту ― з 6-го року вегетації ― для яблуні, з 4-го року ― для груші.

Про це повідомила президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden» Валентина Лановенко,  пише Kurkul.com.

1 га інтенсивного саду яблуні та груші забезпечує урожайність на рівні 40-45 тонн з 4-5-річного періоду вегетації паротягом 15-30 років.

Якщо взяти середню цінову політику для груші ― 20 грн ― валовий дохід з 1 га саду становитиме: 40 т*20 грн = 0,8 млн грн. Доцільніше продавати грушу з лютого-березня: дохідність становитиме ― 40 т*35 грн = 1,4 млн грн. Для цього необхідно мати сховища з регульованим газовим середовищем або ж орендувати холодильники для зберігання продукції.

Витрати на поточне обслуговування яблуневого та грушевого садів знаходяться на одному рівні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

III щорічна Аграрна фінансова конференція + практичний тренінг: разом ефективніше!

У п'ятницю, 22 вересня, в Київському Гольф Центрі пройшла III щорічна Аграрна фінансова конференція, зібравши понад 80 профільних фахівців, які прагнуть підвищити свій професійний рівень.

Пізнавальні, засновані на власному досвіді, доповіді фінансових керівників провідних українських агрохолдингів не залишили байдужими нікого з учасників форуму.

В учасників конференції була можливість послухати виступи представників агрохолдингу «Мрія», компаній «Агродом», DuPont Pioneer Україна, «Сварог Вест Груп», Baker Tilly, Alexandrov&Partners, Smart Consulting Україна та Державної фіскальної служби України. Фахівці охопили широке коло питань, що стосуються фінансових інструментів, внутрішнього контролю, вибудовування системи адміністрування фінансів, використання бізнес-аналізу, трансфертного ціноутворення, питань реєстрації податкових накладних та інші. Після кожного виступу спікерам доводилося відповідати на питання аудиторії, особливо багато роз'яснень просили у представника ДФС. Конференція пройшла в робочій обстановці, під час кава-пауз, обіду і майстер-класу з гольфу обговорення гострих тем і ділове спілкування тривало.

Для бажаючих отримати більш глибокі та практичні знання з окремих аспектів фінансової діяльності агрокомпаній 23 вересня відбувся тренінг «Шахрайство в компанії», де досвідчена бізнес-тренер Оксана Басманова, керуючий партнер Smart Consulting Україна, навчила розпізнавати випадки зловживання в компанії, вибудовувати систему профілактики шахрайства. Учасники тренінгу відзначають високий професіоналізм Оксани Басманова, її вміння доносити знання до слухачів. Приклади з практики були дуже доречними, розгляд окремих випадків проходив у ігровій формі. Учасники бізнес-тренінгу вважають відвідування заходу дуже корисним і впевнені, що отримані знання знадобляться їм у повсякденній роботі.

Перший досвід проведення відразу двох заходів, об'єднаних однією темою, виявився успішним! Спільно з компанією Smart Consulting Україна організатори продовжать проводити тематичні тренінги. Крім того, «ПроАгро» планує радувати своїх гостей новими форматами: семінари, бізнес-сніданки, круглі столи. «ПроАгро» дякує спікерам, бізнес-тренеру, модераторам, усім інформаційним партнерам та учасникам конференції за підтримку, активність і довіру! Чекаємо Вас на наступних заходах «ПроАгро».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У грудні в Україні почне дорожчати хліб

Теґи: 

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«В Україні ближче до середини грудня почне дорожчати хліб. Протягом періоду зима - весна 2017-2018 хліб подорожчає на 20%. Для цього є багато чинників. Один з них - подорожчання енергетичних ресурсів», - сказав І. Томич.

Експерт зазначив, що неврожай зернових не вплине на собівартість хліба.

«Ціна на внутрішньому ринку залежить від цін на зовнішніх ринках і експорту, а також зростання мінімальної заробітної плати, транспортування та інших факторів. В половині вартості хліба закладається борошно, а вона в порівнянні з минулим роком вже подорожчала до 20%. У підсумку потрібно готуватися, що перше подорожчання хліба відбудеться вже до нового року. Другий етап подорожчання відбудеться вже навесні, а третій влітку 2018 року», - резюмував В. Томич.

 


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що дасть Україні моніторинг земельних відносин

Відповідне рішення вже прийняли в уряді.

Які наслідки воно матиме для учасників земельного ринку і не тільки — розбиралися журналісти сайту "24".

Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". В уряді нагадали: у форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Тоді дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Відповідно до постанови, з 1 вересня цього року впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Цього разу будуть акумулюватися групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Моніторинг і "техзавдання"

Як відзначив у коментарі сайту аналітик Андрій Вігірінський, ідея моніторингу – в тому, щоб мінімізувати ризики, пов'язані як з можливостями незаконного використання, заволодіння земельними ділянками юридичними та фізичними особами, які не мають на них права, так і з метою мінімізації можливостей ухилення від оподаткування, плюс наявність єдиного інформаційного ресурсу/бази даних, яка дасть можливість тим самим контролюючим органам та органам місцевого самоврядування володіти повнотою інформації щодо того чи іншого об'єкту, без необхідності оформлювати звернення/запити до органів. Це захист прав власників, користувачів, держави.

"Бачимо, що є прагнення об'єднати інформацію щодо земельних відносин, у тій чи іншій частині реалізації правомочностей щодо неї, якою володіють різні органи державної влади. У першу чергу, інформацію про те, кому, що належить у якому обсязі, в яких межах, чи оформлено правоустановчі документи, на якій підставі тощо. Хто володіє земельною ділянкою, дані реєстрації угод щодо угідь, зміни власників, користувачів", – уточнив аналітик.

Далі за планом проведення моніторингу – узагальнення інформації щодо фіскальних навантажень, нараховані-сплачені податки, судові спори. Це теж важлива інформація, наголосив експерт, адже часто бачимо тільки результат розгляду справи у суді у вигляді рішення, яке породжує права та обов'язки.

"Якщо обмін інформацією чи її внесення будуть оперативними, це спрацює на упередження неправомірних посягань на земельну ділянку через судовий процес, це можна буде попередити ще на стадії судового розгляду", – констатував Вігірінський.

Не менш важливим є облік інформації про порядок відчуження земельних ділянок через аукціони, торги, приватизацію тощо.

Положення проекту Закону України про держбюджет на 2018 рік передбачають проведення грошової оцінки земель с/г призначення, а це дає нам підстави розуміти, що Україна готується до скасування мораторію на продаж такого типу земельних ділянок, тим самим закладаючи основи ринку землі, наголосив аналітик.

"Ініціатива, визначена постановою, має велике значення: на її основі у подальшому можна буде відслідковувати і земельні відносини, пов'язані з купівлею/продажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі і для громадян, і для суспільства в цілому. Така інформаційна система дозволить моніторити і рівень цін, і покупців, і обсяги реалізації",– уточнив він.

Важливими будуть саме дотримання принципів функціонування цього порядку, актуальність та оперативність надання відомостей та інформації, яка у ньому відображатиметься. В ідеалі, коли процес буде доведено до автоматизму, дані будуть оновлюватись постійно, відомості щодо земельної ділянки будуть відображатись актуально на момент запиту, а не з часовим лагом у декілька днів/місяців, необхідних для відповіді від кожного органу.

Моніторинг і перспектива

Віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії Sigma Bleyzer Вадим Бодаєв  запевнив, що моніторинг потрібен в будь-якому випадку. Це ще не реформа, але об'єктивна необхідність для її проведення, для запуску нормального механізму ринкових відносин на ринку землі.

"Немає закону – реформи немає. Закон визначає питання відносин учасників ринку землі та умови продажу або не продажу землі. Але моніторинг потрібно робити, щоб розуміти, в якому стані ми зараз перебуваємо. Тому що отримати об'єктивне розуміння, кому яка земля належить, і хто яку діяльність веде і що з нею відбувається — практично неможливо", — відзначив Бодаєв.

Він уточнив: дані про приватних власників землі частково є у відповідному реєстрі, але і він далеко не об'єктивний (зокрема, є багато людей, які не оформили свою земельну власність з різних причин, є багато померлих власників – і це масивні обсяги землі).

"З іншого боку, є власник держава, чия земля перебуває у власності або в розпорядженні державних підприємств. І ми не розуміємо, що ці підприємства роблять із землею. Там якраз найбільші проблеми: тіньовий обіг, тому що землю здають в суборенду, а кому, як, за які гроші, і де ці гроші – це найголовніше питання. Сьогодні ніхто не знає, скільки у держави в обробці землі. Для цього треба робити моніторинг",— пояснив Бодаєв.

Він також констатував, що нормального реєстру землі, де видно всіх її власників, приватних і державних, досі немає, хоча на це виділялися гроші в тому числі і міжнародних організацій. Але, на думку експерта, це не має стати на заваді моніторингу. "Він буде робитися за фактом. Наприклад, у районної влади є розуміння. Це ж легко зрозуміти на місці – хто так чи інакше працює з тією чи іншою землею. І так само об'єктивно можна зрозуміти — де які є накладки, і намагатися їх вирішувати. Це і є завдання", – уточнив Бодаєв.

Труднощі і часові межі

На першому етапі будуть труднощі в реалізації, відзначив Андрій Вігірінський. Причина – кількість суб'єктів інформаційної взаємодії та інформаційних даних є значною, а також обсяг даних, якими вони повинні обмінюватись, теж чималий. Як ми знаємо, з великими даними державі часто важко впоратись, особливо якщо існує спротив (згадаймо ефективність наповнення того ж реєстру власників землі).

Але нині прийшов час таки впроваджувати моніторинг далі, впевнений Вадим Бодаєв. Він пояснив: в результаті спроб щось врегулювати після "дикого" періоду, безорганізаційного, намагаємося побудувати цю систему. А не можемо в цей момент її навіть описати. Побудувати щось нове неможливо, тому що маса запитань без відповідей. Тому зараз відкотилися назад – щоб дати відповіді на ці запитання, після яких можна почати реформу.

"У Кабміні зрозуміли, як це почати?" – поцікавились ми. "А Кабмін – це ми і є, як і Верховна Рада", – наголосив експерт. Він нагадав, окремі політики вже давно пропонували провести референдум з питаннь про ринок землі. Але це як проводити референдум в дитсадку на тему "Чи є життя на Марсі". З одного боку – так, дізналися б думку суспільства. З іншого – як люди, які не розуміють тему, можуть щось вирішувати? Тому цей етап підготовки, дискусій і суперечок повинен був мати місце. Наступний крок на цьому шляху – якраз зрозуміти, скільки у нас землі і хто нею керує, на ці питання і має дати відповідь моніторинг. Наступний крок буде – зрозуміти, яка вартість оренди, ціна цих відносин.

Згідно із задумом урядовців, до 31 березня 2018 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинне оприлюднити інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті і надати Кабінету Міністрів України звіт про результати.

Причому, уточнив Бодаєв, результати моніторингу земельних відносин, які отримає держава, не будуть істиною в останній інстанції, адже все залежатиме від методик оцінки.

"Але це вже буде набір інформації, з яким експертне співтовариство зможе працювати і критикувати, в разі потреби. А сьогодні всі фантазують на ці теми, наводячи приклади інших країн. Ці приклади – необхідний об'єкт для вивчення, але в Україні вже сформувалися свої взаємини, і просто взяти будь-яку модель і перенести нам – неможливо. Нам потрібно будувати свою",– наголосив експерт.

Як саме будувати – досі немає єдиного плану. Але є велике сподівання, що моніторинг сприятиме його розробці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview