Ферма з вирощування личинок зібрала 125 мільйонів доларів інвестицій

Французький стартап Ynsect зібрав 125 мільйонів доларів венчурних інвестицій. Про це повідомляє Reuters, пише Економічна правда.

Компанія планує запустити повністю автоматизовану ферму в Ам'єні, на півночі Франції.

Ферма буде виробляти близько 20 тисяч тонн білка з комах в рік. Машини будуть годувати жуків, стежити за їхнім здоров'ям і збирати їх у вигляді 4-сантиметрових личинок, які потім варять і переробляють у коричневий порошок.

Ця сировина буде використовуватися для виробництва рослинних добрив і кормів для тварин і риб.

"Ми протестували з десяток видів, таких як метелики і цвіркуни, перш ніж зосередитися на личинках жука, які є найкращими з точки зору виробничого процесу і користі для здоров'я", – розповів Антуан Хьюберт, засновник компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Робота навчили самостійно знаходити бур'яни і поливати їх гербіцидами

Австралійські інженери навчили сільськогосподарського робота SwagBot самостійно виявляти на полі бур'яни для подальшого автоматичного обприскування гербіцидом.

На розробку звернуло увагу видання IEEE Spectrum, пише agrarii-razom.com.ua.

Інженери з Австралійського центру польової робототехніки, які представили в 2016 році робота SwagBot, показали його нову функцію, що дозволяє йому в автономному режимі шукати бур'яни і поливати їх гербіцидом. Робот має незвичайну конструкцію - від його центральної частини відходять чотири стійки, на кінцях яких закріплені поворотні колеса, що приводяться в рух електродвигунами. У центральній частині робота розташовуються плата управління, лідар, кілька камер, а також антена для обміну інформацією з системою управління. Крім того, під центральною частиною корпусу розташовується маніпулятор, на якому повинен розташовуватися розпилювач гербіциду.

На представленому інженерами відеоролику можна бачити, що робот самостійно їздить по полю, аналізуючи зображення з двох камер, одна з яких спрямована на землю, а друга на простір перед роботом. Розробники оснастили робота алгоритмом комп'ютерного зору, навченим розпізнавати бур'яни виду Nassella trichotoma - інвазивного виду з Південної Америки, що внесений в австралійський державний список бур'янів національного значення. Після розпізнавання бур'яну алгоритм виділяє його на зображенні, і цей сигнал передається системі управління, яка переміщує робота таким чином, щоб бур'ян виявився рівно під маніпулятором. Потім робот зупиняється і висуває маніпулятор для обприскування. Варто зазначити, що під час випробувань робот не розпилював гербіцид, але ця частина системи не представляє особливої ​​інженерної складності і легко можна реалізувати.

Раніше інші інженери також створювали роботів для усунення бур'янів, але не таких якісних. Наприклад, раніше американський інженер Джо Джоунз, який працював в компанії iRobot і створив робота-пилососа Roomba, представив робота, який зрізає бур'яни за допомогою тріммера. Однак його принцип роботи набагато простіше - як бур'яни робот сприймає всі рослини, що проходять під ним. Крім того, робота-садівника, який вміє видаляти бур'яни, показав проект Farmbot, але він розуміє рослини, що вирощуються в спеціальній зоні під стаціонарним роботом, а не на полі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер розповів про нові технології вирощування корів

Розведення корів – одна з найвідповідальніших і важких галузей тваринництва. Адже молоко – це необхідний для населення продукт.

Фермер Олег Балагура – більше 30 років займається розведенням корів. Він розповів, яка нинішня ситуація в цій сфері і які в неї є перспективи в Україні, пише uatv.ua.

“Сьогодні є такі технології вирощування, коли корови утримуються без прив’язі, до цього ми намагаємося потихеньку прийти. Ми хочемо зробити не просто сучасну ферму, у нас в планах будівництво біогазової установки, щоб відразу отримувати органічні добрива. Ці проекти вже в розробці”, – каже фермер.

За його словами, щоб корови давали молоко високої якості, їм необхідний хороший корм. У цьому році на його фермі заготовили для корів 4 000 кг силосу, 600 тонн соломи і, найголовніше, – лугове сіно з різнотрав’я, яке заготовляють з ранньої весни, плюс сіно люцерни.

“За рік корови з’їдають 130 тонн сіна“, – розповідає Олег Балагура.

“Найважче в нашій справі – це підготувати молодняк. До телят потрібно ставитися дуже уважно. Це найвідповідальніша робота, яку довіряють найкращому персоналу”, – ділиться досвідом фермер.

Дієтолог Олена Шевченко зазначає, що в молоці багато необхідних інгредієнтів, вітамінів, амінокислот, білка. Це будівельний матеріал (для організму, – ред.), починаючи від голови і до п’ят, починаючи від гіпофіза, закінчуючи щитовидною залозою, яка є “диригентом в оркестрі по відновленню обмінних процесів”.

Від вирощування корів фермер отримує не тільки молоко, але і м’ясо, на яке є великий попит у іноземних інвесторів. Багато хто хоче вирощувати тут корів і їх м’ясо відправляти на експорт до країн Близького Сходу і Північної Африки.

“Пишаюся своїм селом і люблю його, докладаю всіх зусиль, щоб воно було краще, ставало більш комфортним для життя людей”, – говорить Олег Балагура.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Заробляв на них гроші і морив голодом": фермера звинувачують у знущанні над конями

На приватному конегосподарстві на Хмельниччині господар роками морить тварин голодом. Про жахливі умови утримання коней повідомили волонтери та зоозахисники. Активісти б'ють на сполох та вимагають негайно відібрати тварин у господаря. Фермером уже зацікавилися правоохоронці, йдеться у сюжеті "5 каналу".

Відеодоказ волонтери та зоозахисники зафільмували поблизу приватного конегосподарства. У полі без сіна і води були прив'язані п'ятеро коней. Тварин без їжі тут залишив їхній господар.

"Він на них їздив у місто, заробляв на них гроші. За ті гроші він для них нічого не купив. Ні сіна, ні вівса. Нічого. Коні всю зиму стояли в таких умовах. Ні води, ні сіна не мали. Він їх тримав на учхозі. Де кущі, гнила трава і нічого. Вони згрібали копитом до бетону сніг. І просто гризли гнилу траву", – розповів волонтер Іван Волотюк.

Знесилених тварин обстежили правоохоронці та ветеринари.

"Ми оглядаємо коней: який вік, яка порода. За словами власника, є 30-35 коней. Половина тут, а інша – в Чемирівцях", – каже слідча місцевого відділу поліції Аліна Тарнавська.

Коли активісти потрапили на територію ферми, то побачили тут два трупи коней, мертвими знайшли корову та гусака. Волонтери кажуть, усіх тварин господар заморив голодом.

Поліції підприємець заявив, що має тридцять п'ять коней. Волонтери та правоохоронці знайшли лише п'ять тварин. Показувати решту господар відмовився.

"10 коней загинули, 10 я здав на бойню", – зізнався фермер Микола Рачковський. 

Ветеринар, переглянувши відео, зафільмоване на фермі, вжахнувся. Каже, за десятки років практики таке бачить уперше.

"Це не тварина. Це півтварини. Є ознаки жорстокого поводження з тваринами", – прокоментував спеціаліст Кирило Чумаков.

Через жорстоке поводження з тваринами поліція відкрила кримінальне провадження. Правоохоронці та волонтери шукають можливість забрати тварин на реабілітацію.

"На сьогоднішній день провадження кримінальне вже відкрито за ч.1 ст.299 ККУ. Влітку було виявлено 16 порушень, пов’язаних з утриманням тварин. Харчуванням, годуванням. Виписувались штрафи, які людина не сплачувала", – прокоментувала керівниця слідчого комітету обласного ГУ НП Інна Глега.

Щоб домогтися вилучення тварин у фермера, волонтери прийшли під будівлю обласної поліції. Активісти вимагають негайно передати тварин на перетримку. Щоб притягнути підприємця до відповідальності, зоозахисники обіцяють звернутися ще й до прокуратури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині блогер вчить розводити свиней

Блогер-свиновод розказує, як зробити ферму на 1000 свиней з одного поросяти. Фермер у своєму блозі розповідає, як завести свиней і не зганьбитися, пише shotam.info.

В Олександра Дмитрука ферма на 1000 свиней на Житомирщині. 14 років тому він власноруч перетворив покинуті корівники на ферму. Вирощує корми для свиней без жодних мінеральних добрив. Поросята тут живуть, як у природі.

“Свиня хоче купатися у грязюці, це природою закладено, я їй не заважаю, вона так краще росте”, – переконаний Олександр Дмитрук.

У блозі він розповідає, як створити ферму з одного поросяти.

“Якщо будете лише вдавати, що годуєте свиней, вони вдаватимуть, що ростуть”, – жартує Олександр Дмитрук.

Чоловік розказує, які краще обрати породи, корми та навіть миски для свиней.

“Якщо моя діяльність стане для когось імпульсом відкрити свою справу, я буду такий щасливий!”, – ділиться Олександр Дмитрук.

Однією з найголовніших умов успішної роботи свиноферми є створення такого середовища, яке б мінімізувало ризики захворювань свиней. Термін окупності такого бізнесу – близько 5-6 років, він залежить від багатьох факторів: починаючи від генетичних особливостей тварин і закінчуючи умовами їхнього годування. За словами фермера, особливість свиней у тому, що вони не пітніють. У них немає потових залоз. Що вологіше середовище – то легше свині віддавати своє тепло. Свині дуже нагрівають приміщення, тому взимку ми його не опалюють.

Олександр Дмитрук про тварин, яких розводить, знає усе. Однак зазначає, що рецепта успішного господарства немає. На кожній фермі – свій досвід, який визначає практика.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як село на Харківщині стало незалежним від газу, і де бере електрику

Село Веселе Харківської області – перше енергонезалежне село України, тут більше не опалюють газом та не купують електроенергію, пише shotam.info.

Опалюють тут не газом, а брикетами із лушпиння і стебел. Власна сонячна електростанція освітлює школу, садочок та клуб. Цього року заощадили на освітленні 82%.

Амбулаторія забезпечує себе сама. Сонячні панелі на даху дають електрику. А новенький тепловий насос – опалення.

5 км вулиці освітили світлодіодами. На освітленні вулиць заощадили 314 500 гривень. Фінансували все місцева влада, бізнесмени та благодійники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview