Фермер грає на гітарі для індичок, щоб ті краще неслися

25-річна фермерка Елін Вільям з валлійського міста Коруен обожнює грати на гітарі для індиків, що живуть у неї в господарстві.

За словами дівчини, птиці обожнюють пісні Кайлі Міноуг і відразу заспокоюються, коли чують одну з її найбільш відомих пісень, повідомляє quibbll.com.

Крім популярних хітів, Вільям виконує для індичок валлійську версію «Аллілуї».

Фермерка каже, що це робиться й для того, щоб птахи не так сильно нервували перед прийдешньої смертю.

Фермерша играет для индеек на гитаре, чтобы те лучше неслись

«Переддень Різдва – не найприємніший час для індичок. Тому треба зробити так, щоб вони якомога менше переживали», — заявила Вільям.

Дівчина розповіла, що заспівати для птахів їй порадив начальник.

«Спочатку ця ідея здалася мені маячнею. Потім я подумала: «А чому ні?». У підсумку всім сподобалося, і в першу чергу, індичкам», — зазначила фермерка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У середмісті Черкас зростає понад півтисячі кроликів

У Черкасах діє регіональний навчально-практичний Центр розвитку багатофункціональних кооперативів, де вирощують кроликів. Центр здатний виростити та передати кооперативам близько трьох тисяч кроликів щороку. Зараз у так званому інкубаторі зростає близько 700 тварин.

Про це розповів керівник проекту Валерій Бегменко, пише procherk.info.

За його словами, тривав проект майже три роки. За цей час створено вказане комунальне підприємство, яке функціонує як репродуктор та навчальний центр.

"Тут розводять поголів’я кролів, яке потім передають сільськогосподарським кооперативам. Тут вони зростають не більше ніж 90 днів. Кролі, які відповідають нормам, направляють у кооперативи, решту – продають на м'ясо. В середньому кілограм живої ваги кроля коштує близько 50 гривень. Середня вага дорослого кроля – 3 кг", - розповідає Валерій Бегменко.

За словами координатора заходів проекту Таміли Лепьошкіної, проект фінансується за кошти Європейського союзу. Однак, 20% мав профінансувати регіон. Так, обласна влада вклала 125 тисяч євро, тоді як загальна вартість проект – 516 тисяч євро.

Начальник управління агропромислового комплексу Черкаської ОДА Ігор Колодка у свою чергу наголосив на тому, що створення кооперативів – це велика перспектива.

"Складнощі були в тому що проект почав працювати через державні органи. Законодавство, збільшений бюрократизм давали певний негатив", - розповів Колодка.

Він також додав, що в рамках проекту створено 52 кооперативи, з яких понад 40 – з кролівництва.

Директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік зазначив, що за допомогою проекту створено 200 робочих місць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ягідництво стає модною нішею для фермерів

Поблизу села Небелиця, що на Київщині, розташована велика ферма з вирощування ягід. На місцевих полях майже на 50 гектарах землі розміщене справжнє ягідне королівство. Фермери вирощують малину, лохину, суницю звичайну і дрібноплідну.

І це не випадково, адже ягоди зараз – це золоте дно.

Потяг до землі

Ще три роки тому підприємці Євген Базілюк та Олександр Попчук навіть і не думали, що займуться органікою. Перший займався різними видами бізнесу – від ковбасного цеху до металобрухту. Другий заробляв на торгівлі електротоварами. Підприємці зізнаються, що в агробізнес їх затягнув інтерес до землі. "Був інтерес зробити щось своїми руками", – посміхається Базілюк.

Компаньйони спочатку спробували свої сили у зернових культурах. Та трохи згодом пішли у ягідництво і не прогадали. Дохідність ягід на одному гектарі в рази вища, ніж у зернових.

"Якщо на пшениці на одному гектарі можна отримати валовий прибуток – 12-20 тис. грн, то на ягодах це від 700 тис. грн до 1 млн грн з гектару", – пояснює Базілюк. На їхньому господарстві майже 2/3 засіяно саме малиною.

Тільки-от швидких прибутків у ягідництві не буває. За три роки фермери вже вклали у цю ферму близько 4 млн грн. Проте органічна полуниця окупить себе протягом 2-х, малина – 3-х, а лохина – аж 5-ти років.

Лохина має дуже великий потенціал. На відміну від малини або суниці, кущ лохини за сприятливих умов може давати плоди майже 20-30 років.

За словами Попчука, що більше вона росте, то дорослішим стає кущ і то більше він буде давати врожай, тобто і рентабельність з роками стає вищою. "Треба довше чекати повернення грошей, але якщо ти дочекаєшся, то будеш на коні", – стверджує Попчук.

Щоб виростити органічний продукт, треба прямо на грядці створити добрива. І в цьому фермерам допомагають бактерії. У ґрунт вносяться різні бактерії, тріски, інші органічні речовини. "В процесі переробки органіки виходить той самий фосфор, той самий калій – все, що потрібно рослині", – каже Базілюк.

Такі процедури слід проводити лише на спеціальній землі – органічній.

Що таке органічна земля? Це земля, в яку не вносилося як мінімум 3 роки жодних мінеральних добрив і засобів для захисту рослин.

А ще – органічні ягоди переважно збирають вручну. На цій фермі у пікові періоди працює приблизно п’ятдесят робітників із сусідніх сіл. З гектару малини чи то суниці вони можуть зібрати від 3-х до 6-ти тонн врожаю, полуниці – десять. Але до таких ягідних об’ємів український ринок поки що не готовий. "Ринок свіжих органічних ягід дуже слабкий", – нарікає Базілюк.

Економіка ягід

Підприємці по свіжих ягодах працюють лише зі столичними супермаркетами. Кілограм органічної полуниці чи малини фермери віддають по 100 грн, суниці або лохини – майже по 400 грн. Звичайно, такі ягоди не по кишені багатьом українцям. Тому підприємці вирішили 90% відсотків врожаю заморозити.

Продукцію можна збирати весь рік, урожай заморожувати і формувати партію. "Культура органічної замороженої продукції в нашій країні ще не розвинена. А за кордоном це на порядок вище коштує. Там є клієнт і туди ми будемо йти", – говорить Попчук.

За останні п’ять років експорт вітчизняних ягід у країни Європейського Союзу потроївся і продовжує зростати. До Європи непогано йдуть українські ягоди. За сім місяців 2017 року експорт суниці та полуниці становив $3,1 млн, а малини, ожини, шовковиці, смородини – $6 млн.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, у першому півріччі 2017 року поставки ягід до Європи становили 16,7 тис. тонн, що майже в два рази вище за аналогічний показник 2016 року. Такий попит на українську продукцію не випадковий. ЄС теж вирощує значні обсяги ягід, проте попит на цю продукцію залишається суттєво вищим, ніж власне виробництво.

"Європейські ж компанії, як правило, виявляли інтерес до закупівлі малини, причому, переважно замороженої. З огляду на перспективи скорочення виробництва цієї ягоди у Польщі через несприятливі погодні умови, ми очікуємо, що ці тенденції збережуться і в поточному сезоні", – говорить Олександр Хорев, керівник АПК-Інформ.

Бас Трампер, керівник із закупівель International Procurement&Logistics, каже, що роздрібні мережі Великої Британії також виявляють інтерес до української ягоди.

Погляд у майбутнє

Іти в Європу потрібно з органічним сертифікатом. Та Базілюк і Попчук заздалегідь подбали про це і з самого початку подали відповідні документи. Але чекали 3 роки, щоб отримати сертифікат на органічну ягоду.

Наразі фермери із ВЛТ Флора вже зібрали по 10 тонн замороженої малини та полуниці. Тільки-от на європейський ринок краще заходити зі ще більшими партіями.

Для того, щоб експортувати за кордон, бізнесмени створили кооператив, до якого входять схожі підприємства. "Ми всі разом збираємо врожай, заморожуємо його, формуємо партію і будемо цим кооперативом шукати клієнта і відправляти продукцію за кордон", – каже Попчук.

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині аграрії майже наполовину недоотримали врожаїв

На Полтавщині зібрали значно менше врожаїв, ніж планували. Особливо підвели пізні культури – кукурудза, соя та соняшник, повідомляє hromadske.poltava.ua.

2017 рік закінчується збитками для сільського господарства. Іван Степаненко – аграрій із досвідом, однак, говорить, що цього року його порадували лише ранні культури.

"Щодо пізніх культур, таких, як соняшник, кукурудза та соя, ми отримали не зовсім добрі врожаї. Якщо порівняти з минулими роками, то майже наполовину ми недоотримали врожаїв", – бідкається Іван Степаненко.

А директор профільного департаменту Сергій Фролов розповів, що полтавські фермери зазнали особливих збитків у кукурудзі, якої на Полтавщині посадили багато.

"На сьогодні маємо зниження врожайності на дві з чимось тонни на кожному гектарі. Якщо кожного року мали більше трьох мільйонів тонн кукурудзи, то на цей рік ще й двох мільйонів немає", – говорить директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов.

Причиною такого неврожаю називають посушливе літо. Сергій Фролов зауважив, що 2017 рік став успішним лише для ячменю.

Наразі ж аграрії Полтавщини зібрали третій мільйон тонн збіжжя та посіяли озимини на рівні з минулим роком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сенсаційні висновки американських учених про м'ясо

Їсти м'ясо, або не їсти - ось в чому питання. Багато хто сьогодні відмовляються від м'яса, мотивуючи це якоюсь інформацією про шкоду цього продукту.

Але справа в тому, що досі єдино правильного рішення в цьому питанні не існує, а вчені видають все нові і нові сенсаційні висновки та вердикти, novostiua.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті зібрали урожай екзотичного ківі

В ужгородця Генріха Стратона на подвір’ї замість винограду в’ється екзотичний фрукт – ківі. Разом з батьком 25 років тому почали вирощувати власний сорт, який на сьогодні є єдиним в Україні, що витримує морози до 30 градусів Цельсія, пише uzhinform

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.