Фермер на Черкащині влаштував пекарню для туристів, аби врятувати село

У селі Івківці, що в Чигиринському районі проживають  трохи більше 200 мешканців. Тут навіть продовольчого магазину немає. Однак місцевий  підприємець Назар Лавриненко три роки тому вирішив відкрити  хлібопекарню та облаштувати   туристичний комплекс. Назар взяв участь у конкурсі “Село: Кроки до розвитку”, який проводить агрохолдинг  МХП. І отримав грант на розвиток своєї справи, пише espreso.tv.

Хлібопекарня розташована на території просвітницько-розважального комплексу “Зернолен”. Це родзинка Івківців! На туристів на природі чекають  найрізноманітніші майстер-класи. Серед них помел  зерна в борошно за допомогою жорен. Кожен може самостійно намолоти собі борошна. А потім з нього випікають козацькі коржі.  «Діти самі замішують тісто, самі роблять вироби. А  потім забирають з  печі. Везуть додому  або зразу їдять їх. І це такий елемент позитиву дуже важливий”, - розповідає Назар.

Територію “Зерноленду” господар постійно облаштовує   новими приміщеннями та об'єктами старовини. В комплексі є і свій краєзнавчий музей.  Експонати  знаходили й збирали по околицям Івківців. А ще Назар відновив млин, який стояв у селі. Тепер  мріє створити  ще й музей вітряків.  «Ми хочемо зробити на схилах Національний парк вітряків. В співпраці з Українською млинарською асоціацією ми проводимо роботу над збором інформації, над домовленостями про те, щоб нам передали вітряки різних типів з усіх куточків України. Їх одиниці збереглися взагалі”, - ділиться планами підприємець.

Проект МХП “Село: кроки до розвитку” – щорічний конкурс спрямований на розвиток малого підприємництва на селі. Конкурс стартував у 2016 році і був реалізований у 3 районах Черкаської області, а у 2019- му охопив уже  7 областей України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер вирощує унікальних виставкових курей бійцівських порід

Фермер Сергій Клименко з Василькова вирощує курей бійцівських порід. У його господарстві – птиці практично з усього світу. Деякі з них вражають кольором шкіри й оперення, а деякі – незвичайним кольором яєць, пише uatv.ua.

“Моя земля – це моє життя. З самого дитинства люблю працювати на землі, люблю бачити плоди своєї праці. Це як нагорода за неї, ростиш курчат від моменту її появи на світ і до дорослої особини, бачиш плід своєї роботи. Це найбільше зворушує душу”, – зізнається Клименко.

За його словами, кури всіх порід дуже розумні. Фермер підкреслює, що для того, щоб виростити здорову птицю, її треба любити, а також любити те, чим ти займаєшся.

Сергій згадує, що ще в дитинстві розводив голубів.

“Одного разу мій товариш подарував мені птицю однієї з порід, яких я зараз тримаю – орпінгтон. Мені вони дуже сподобалися і я почав цікавитися не тільки орпінгтоном, але і всіма породами птиці, яка існує в Україні і за її межами”, – зазначає фермер.

Клименко їздить за кордон на спеціалізовані виставки. Він сподівається, що незабаром і в Україні будуть проводитися подібні заходи.

“Я починав з 2 порід: це юрловська голосиста і орпінгтон палевий, і з кожним навіть не роком, а місяцем я купував нових курей. Адже кожна порода по-своєму особлива і цікава. Кури породи ухей-люі примітні тим, що несуть яйця зеленого кольору. А колір їх шкіри та м’яса абсолютно чорний”, – розповідає Сергій.

Зараз у нього є птиця більше 30 порід, 10 з них – бійцівські кури. В “колекції” Сергія – пернаті з усього світу. Наприклад, кубалая з Куби, суматра – з острова Суматра (Індонезія).

Породу ошамо раніше не можна було вивозити з Японії, але тепер цю птицю можна розводити і в Україні, і в будь-якій іншій країні.

Бійцівські птиці, яких вирощує фермер, не беруть участі в півнячих боях. Їх вирощують для виставок.
За його словами, бійцівська курка несе набагато менше яєць, адже у неї зовсім інше призначення.

“Якщо звичайна несучка несе до 300 яєць в рік, то курка бійцівської породи несе максимум 100, а деякі з них несуть 20-30 яєць за сезон. Із цих 20 можна отримати 3-5 курчат”, – пояснює фермер.

Курка дуже багато їсть. У раціоні бійцівських птиць повинен переважати протеїн, оскільки тварина дуже рухлива, висока, з добре розвиненими м’язами. Кожна птиця за добу з’їдає 120-150 грамів корму.

На фермі Клименко дорослі птахи харчуються збалансованим кормом. Це суміш зернових. Курчатам купують спеціальний корм, адже правильно підготувати харчування для курчат в домашніх умовах практично неможливо.

“Всі вольєри та зимові приміщення для птахів, все це я зробив своїми руками – з любов’ю, з думкою, щоб їм було максимально зручно”, – говорить Сергій.

Він підкреслює, що українці можуть досягти великих успіхів у вирощуванні курей бійцівських порід.

“Моя задача, як заводчика – дати споживачеві дійсно якісну птицю, яка буде відповідати всім нормам“, – підсумував фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як уникнути отруєння бджіл?

З метою уникнення непорозумінь між бджолярами та аграріями громадськість створила ролик про правила взаємодії всіх зацікавлених сторін: як зібрати смачний мед, хороший урожай та попередити отруєння бджіл.

Не забувайте, що аграрне виробництво та бджільництво залежні один від одного!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Угіддя, ферма і переробка в одному місці: новий молочний завод на Вінничині

Уже не копіювати, а конкурувати з іноземними виробниками молока, сирів та йогуртів можуть українські заводи, пишуть fakty.com.ua.

Нове підприємство на Вінниччині не лише працює за міжнародними стандартами, а й за своїми технологіями натуральності. Там за добу обробляють лише 5 тонн молока. Але це молоко, яке надоїли від власних корів, які вигодували кормом, що росте на власних полях.

Біля ферм для двох сотень корів вирощують кукурудзу, пшеницю й сіно. Склад корму розробляли довго. Все для великих надоїв.

Молочний комплекс – чи не перший в Україні, де все поряд. Свої угіддя, ферма і переробка – цей замкнений цикл заради безпеки молочки. Від приватних господарств молока не приймають. Сировина не контактує з повітрям, а відтак не хапає шкідливих бактерій. І жодних стабілізаторів і барвників. Продукція натуральна.

На підприємстві планують збільшити поголів’я корів, які даватимуть молоко на м’які сири і масло. Розширення асортименту потребуватиме додаткових робочих рук. Працюють тут місцеві. Оплата погодинна – в середньому щодня люди заробляють по 400-500 грн.

Якісний продукт доступний і за ціною. Літр молока чи кефіру коштує до 35 грн. Незабаром комплекс доповнить готель, влаштовуватимуть екскурсії на натуральне виробництво.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Двадцятиметрові дерева вирощує фермер з Рівненщини

Фермер з Рівненщини почав вирощувати двадцятиметрові іноземні дерева. Таких маштабів рослина досягає лише за п'ять років, пише rivne1.tv.

Декілька місяців і на земельній ділянці видніються двометрові красені. Пан Антон зовсім нещодавно почав займатися вирощуванням Павловнії Clone In Vitro 112. Саме таку назву має ця рослина. За словами фермера, дерева лише за 5 років можуть досягти висоти 15-20 метрів.

Стовбур дуже міцний, каже пан Антон. Наразі - це перший технічний зріз рослини. В планах отримати ділову деревину. Завдяки своїй стійкості і легкості, вона широко застосовується в меблевій промисловості.

Фермер додає, на ґрунтах, які схильні до ерозії, рослина може бути використана як відновник. А завдяки глибокій кореневій системі, вона насичує ґрунт азотом.

В подальшому фермер планує збільшувати посадкові зони. Адже умови для вирощування цієї рослини у нашій місцевості сприятливі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер перетворив покинутий сад-смітник на Черкащині на успішне господарство

Борис Кукунін з Монастирища на Черкащині заснував господарство “Золота ягода” і дає роботу всьому селу, пише shotam.info.

5 років тому чоловік кинув успішне деревообробне підприємство і вирішив почати таку справу, аби все містечко прогодувала. Почав з 5 га покинутого саду-смітника на околиці села, а тепер у нього 18 га з малиною та 2 га з лохиною.

Тепер з Монастирища більше не їдуть на заробітки, бо всі збирають по 80 тонн ягоди на рік. “Золота ягода” працевлаштувала 75 робітників. Кожен з яких отримує 8-10 тисяч на місяць.

“Мої діти не їдуть на чужину заробляти гроші, робітники обирають моє господарство”, – каже Борис Кукунін.

Сам забирає і розвозить по домівках робітників. Платить по 14 грн за кілограм зібраної ягоди. До 2021 року планує засадити 40 га і дати роботу 150 селянам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview