Фермер на Київщині створює авторські сири і планує розширювати виробництво

Сайт "Сегодня" поспілкувався з Сафроновим в рамках серії матеріалів про те, як у сучасній Україні можна зайнятися фермерством з нуля і домогтися успіху.

"Моя мрія – створити не просто ферму, а фінансовий простір з доданою вартістю продукту, де кожен зможе реалізувати мрії про здорову їжу, життя на природі і вихованні дітей. Але для цього потрібна земля і партнери, що поважають природу, люблять тварин, щоб доглядати за ними, і людей, щоб спілкуватися з ними на ярмарках", – розповідає бізнесмен.

Ігор Сафронов виріс у Києві. Дідусь з дитинства прищепив йому любов до архітектури, пізніше Ігор отримав спеціальність реставратора – досі у нього є своя столярна майстерня, де він робить дитячі дерев'яні іграшки (які, до речі, часто продає на ярмарках, де представляє свої сири).

"Так пройшли мої перші 10 років після університету, народилися діти, час минав. Згодом я втомився від Києва і зрозумів: дітям варто показувати приклад того, як кайфувати від роботи. Тоді я вирішив зайнятися тваринництвом, так як "зеленка" – вирощування рослин – мене ніколи не приваблювала. Я купив 80 соток під будинок, почав орендувати 4 га під випас худоби і переїхав в село. Так ферма стала не мрією, а реальністю. А реальність – любов'ю, інакше ніяк", – говорить Сафронов.

На території ферми Ігор сьогодні живе з сім'єю, худобою і невеликою сироварнею на 200 кг сиру в місяць.

"До нас на літо приїжджають друзі з дітьми та волонтери, вони вчаться доглядати за худобою і сирами. Ми з партнерами залучили невеликий кредит і купили спочатку дві корови і п'ять кіз. Зараз у нас чотири корови та 40 кіз, а в наступному році плануємо завести 300 кіз і вісім корів і спробувати вирощувати коней і ослів – ослине молоко прекрасно підходить для делікатесних сирів", – ділиться планами Сафронов.

За три роки ферма виробила 5 тонн сиру, було створено 12 швейцарських авторських сирів, рецептуру яких тестували самі, 4 кисломолочних сирів і сири з особливою витримкою від 1-2 років. Підприємство потрібно розширювати, для цього потрібна земля, і в умовах, поки не запроваджено ринок землі, фермеру доводиться шукати вихід.

"Наступного року плануємо відкрити магазин в Києві і шукаємо землю для розширення. Також ми в пошуку партнерів. Наша мрія – виростити пшеницю для запашного хліба в сирній заквасці. Для цього потрібна ще земля. Орендувати або кооперуватися? Важливе для мене питання, сподіваюся, вдасться залучити 15-40 сімей до фермерського кооперативу і розвивати агротуризм", – каже Ігор.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конституційний суд відмовився відкривати провадження щодо мораторію на продаж землі

Про це повідомляє прес-служба КСУ.

"Велика палата Конституційного Суду України на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 69 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 14, 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Постановлено Ухвалу Великої палати Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі", - йдеться у повідомленні.

Відповідне рішення КСУ було ухвалено 1 листопада 2018 року.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

22 серпня 2018 року вступило в силу рішення Європейського суду, згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнаний таким, що порушує права людини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Подорожчання хліба: чому це відбувається і що буде з цінами далі

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів економіст Борис Кушнірук.

"Якщо ми говоримо про хліб, тобто особливість подорожчання зернових цього року, а з урахуванням того, що в Європі досить поганий урожай пшениці, це і призвело до істотного зростання ціни. Зрозуміло, що якщо у наших аграріїв (і це стійка тенденція з початку 2000-х, коли було знято будь-яке регулювання), є можливість експортувати, то вони будуть продавати цю продукцію за кордон, а не в Україні. Водночас вартість зерна в Україні чітко корелюється з цінами на зовнішніх ринках. Тому зростання цін на зовнішніх ринках автоматично провокує подорожчання зернових і, відповідно, борошна на українському ринку", – пояснив він.

За словами експерта, на зростання цін в Україні також впливають деякі інші другорядні чинники, серед яких – зростання зарплат працівників в АПК (і зокрема, в борошномельній і пекарській галузях) і підвищення цін на пальне.

"Це все відбивається на ціні хліба. Але єдине, що слід зазначити: в Україні ні на ринку зернових, ні на ринку борошна, ні у виробництві хліба немає монополії. Тому, умовно кажучи, учасники ринку підвищити ціну вище, ніж необхідно для їх роботи в умовах конкуренції, вони не можуть. Вони таке не можуть собі дозволити, тому що їхні конкуренти відразу ж "переб'ють". Таким чином, те підвищення ціни на хліб, яке ми спостерігаємо, є об'єктивним з точки зору ситуації і сукупності ринкових складових, на які вплинути держава не може, якщо тільки вона не збирається в ручному режимі це контролювати, а це до добра не призведе. Тому нікуди не дітися від цих трьох складових – подорожчання зернових, пального і зарплат, – які і визначають поведінку на ринку. Але ніякого надмірного зростання цін на конкурентному ринку бути не може. Якщо сильно завищити ціну, то продукцію ніхто не купуватиме, а споживачі її купуватимуть в інших виробників", – пояснив Кушнірук.

Коментуючи загрози зростання цін на х/б вироби і борошно в сільській місцевості та віддалених населених пунктах, де відповідно присутня мала кількість учасників ринку, експерт спрогнозував, що істотного зростання цін там не буде.

"В Україні в сфері виробництва хліба ніде у нас монополії немає. Проблеми можуть виникати там, де є монополізований ринок, наприклад на ринку збуту автомобільного газу. Його монополізація призвела до того, що там були відчутні скачки цін. Що стосується, зокрема, сільської місцевості, то там теж не виходить значно підвищити ціни, тому що якщо там буде істотне зростання в рази, то хліб просто возитимуть з району. Але там ціни сильно підприємці і так не підвищують з ряду переваг місцевих гравців – вони там ближче до покупців, там нижчі зарплати у працівників, технології виробництва, скажімо, не дуже дотримуються тощо. Таким чином, в такій місцевості хліб виходить навіть дешевше, ніж у великих населених пунктах. Він нижчої якості, але дешевий. Тому на сьогодні є менш проблемною ситуація саме в таких далеких населених пунктах", – підсумував економіст.

Нагадаємо, за даними офіційної статистики, "хлібний кошик" за рік подорожчав на 35%, або на 8,6 грн. Вартість хлібного кошику на кінець вересня 2018 становила 33,2 грн, тоді як в торік він коштував 24,6 грн. Соціальний білий хліб за рік виріс в ціні на 30%, а чорний хліб – на 39%.

При цьому, як повідомляв директор Української асоціації постачальників роздрібних мереж Олексій Дорошенко, у вересні 2018 року найдорожчий "хлібний кошик" зафіксовано в Києві (85,4 грн), а найдешевший – на Миколаївщині (58,1 грн). Різниця в ціні "хлібних кошиків" між цими регіонами становить понад 27 гривень, або 47%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Американці показали дешевий, але практичний спосіб зберігання зерна на елеваторах

У США на території елеваторів застосовують незвичну для України технологію підлогового зберігання зерна - його складують на великі купи, які потім накривають поліетиленовою плівкою. Такий спосіб зберігання, хоч і не виглядає фундаментальним, але забезпечує необхідне збереження зернових і є економічно вигідним, дозволяючи економити на будівництві традиційних складів.

Про це учасникам проекту L. A. B. Logistics Agro Benchmark розповіли на залізничному зерновому терміналі сільгоспкооперативу МКС у Мілані, штат Канзас (США), пише ЦТС.

На території терміналу в даний момент зберігається близько 200 тис. т зернових, з яких 80 тис. т - у силосах елеватора, а весь інший обсяг - на складах під плівкою. Один такий склад може вміщати до 27 тис. т зерна (на прикладі кукурудзи).

Таким чином зерно можуть зберігати 2-3 роки. Однак, якщо склад "розпакували", то зерно з нього намагаються продати за один, максимум - два тижні, оскільки закрити склад назад і забезпечити подальше збереження зернових вже стає проблематично. За словами керуючого терміналом, при такому зберіганні втрати зерна становлять 3-5%.

З технологічних особливостей він зазначив, що для складів під плівкою забезпечується вентиляція. Відразу після накриття туди закачується повітря - для того, щоб зерно краще сохло. Надалі повітря постійно відкачують і закачують.

Довідка:

Центр транспортних стратегій і "Маріупольська Інвестиційна Група" (МИГ) спільно реалізують проект L. A. B. Logistics Agro Benchmark. На першому етапі учасники проекту відвідали понад 15 аграрних і логістичних підприємств Німеччини і Франції, щоб вивчити особливості агрологістики в цих країнах і застосувати отриманий досвід в українських реаліях. Другий етап проекту проходить в США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Садівники об’єднуються для створення експортних партій волоського горіха

На цьому наголосив віце-президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін, пише AgroTimes.

«Жоден, навіть найбільший виробник, не зможе самостійно виконати серйозний контракт. Тому ми вже з наступного року почнемо об’єднувати садівничі господарства для створення великих експортних партій — так, щоб вони вже з третього-четвертого року життя саду могли вигідно продавати врожай», – заявив він.

Також, на думку Геннадія Юдіна, щоб вирішити проблему якісної експортної партії горіха, потрібно створювати сучасні сортові сади. Адже придбана від населення продукція різнорідна за сортовим і якісним складом.

Легальне ведення бізнесу, крім можливості без посередників експортувати вирощене, дозволяє господарствам претендувати на державну підтримку – отримати кошти може лише офіційно зареєстрований суб’єкт господарської діяльності, що спеціалізується на садівництві.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Нідерландах запустили виробництво горілки з тюльпанів

Напій отримав назву Tulip Vodka, пише AgroPortal.

Путман експериментував над створенням горілки кілька років. Проби проводилися на невеликому лікеро-горілчаному заводі Clusius Craft Distillers, який належить виробнику напою.

«Зараз Tulip Vodka користується популярністю навіть в ресторанах з мішленівськими зірками», — пише видання.

Всього в арсеналі Tulip Vodka два види напоїв: Pure (€ 295) і Premium (€ 48). Для виробництва першої Путман використовував близько 350 тюльпанових цибулин, для останньої — близько 40.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview