Фермер придумав спосіб як обійти карантинну заборону і продовжувати продавати

Пандемія коронавірусу, яка охопила практично весь світ, кардинально змінила звичне життя мільйонів людей. Багато підприємств вимушено зупиняють виробництво, дотримуючись карантинних обмежень, що вводяться урядом. Небезпечний вірус проник навіть у холодну Канаду, де на острові Принца Едуарда займається розведенням великої рогатої худоби фермер Рональд Макфарлейн. Канадець багато років реалізує коров’яче молоко, а також продукти зі свинини, маючи велику базу постійних клієнтів. Самоізоляція і припинення продажів через коронавірус сильно вдарили по фермеру, але він знайшов оригінальний вихід з ситуації, що склалася.

Рональд вирішив, що йому зовсім не обов’язково контактувати з покупцями. Коли клієнт приїжджає на ферму, він дистанційно робить замовлення, переказуючи гроші на банківську карту фермера. Після цього він під’їжджає до невеликого цеху, переобладнаного під магазин, з вікна якого показується Рональд. Чоловік вправно закидає придбану продукцію, попередньо упаковану в вакуумну упаковку, в салон автомобіля клієнта, при цьому відстань між ним і покупцем становить не менше чотирьох метрів.

Фермер зазначив важливу деталь:

“Коли ви кидаєте заморожене свиняче м’ясо в вікно припаркованого автомобіля, потрібно бути впевненим, що ви потрапите. Тому я часто тренуюся вдома, щоб максимально відточити свої навички і завжди потрапляти точно в ціль, – каже Макфарлейн. – Однак деякі люди не дуже довіряють мені , тому вважають за краще вийти з машини, залишивши вікна відкритими, щоб я міг закинути їм в салон придбану продукцію. Але це все одно краще, ніж залишитися без роботи і розгубити всіх своїх клієнтів ” – додає фермер.

Джерело:  Agri-gator 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на соняшник зростають слідом за ринками рослинних олій

Після різкого обвалу двох минулих тижнів ціни на рослинні олії поступово починають зростати за підтримки позитивних новин: скасування карантину в Китаї та пожвавлення економічної активності країни, а також обмежень портової діяльності через запроваджений карантин у Аргентині та Бразилії, які є основними світовими експортерами.

В Україні закупівельні ціни на соняшник отримали потужну підтримку від зростання цін на соняшникову олію та різкої девальвації гривні, викликаної панікою через поширення Covid-19.

Слідом за цінами на нафту травневі ф’ючерси на пальмову олію в Малайзії у п’ятницю виросли на 3,3% до 2288 рінггитів/т або 521,18 $/т, навіть попри дані про скорочення експорту пальмової олії з країни за 20 днів березня в порівнянні з відповідним періодом лютого на 20%. Додатково їх підтримала перспектива обмеження переробки та експорту соєвої олії з Аргентини через карантин.

В понеділок котирування пальмової олії залишилися на рівні 2289 рінггитів/т, але через девальвацію місцевої валюти до найнижчого з березня 2017 р. рівня ціна в доларах впала на 1,1% до 515,5 $/т.

Ціни на нафту вчора виросли на 3-4% і ф’ючерси на нафту марки Brent сягнули 27,8 $/барель, що суттєво підтримує ринки рослинних олій.

Ф’ючерси на соєву олію в Чикаго вчора виросли ще на 1% до 577,6 $/т на тлі імовірного закриття підприємств та портів Південної Америки на карантин.

Ф’ючерси на соєвий шрот, що є основним експортним продуктом Аргентини, вчора в Чикаго виросли на 3% до 369,8 $/т, тоді як на соєві боби – на 3,5% до 324,45 $/т. За тиждень США збільшили експорт сої до 570,6 тис т, що на 33,6% поступається відповідному показнику минулого року. Проте трейдери спостерігають зростання відвантажень з Західного узбережжя до Китаю та Тайваню.

За підтримки ринків пальмової та соєвої олії, а також активізації попиту ціни пропозицій соняшникової олії в Україні виросли до 650-660 $/т FOB, а ціни попиту – до 640 $/т FOB для відвантажень у квітні-травні.

Уряд України обговорює можливість посилення карантину, проте обіцяє, що пов’язані з експортом підприємства працюватимуть без обмежень.

Закупівельні ціни на соняшник з минулого тижня розвернулися догори та виросли на 500-600 грн/т до 10000-10600 грн/т з доставкою на завод. Але виробники стримують продажі через нестабільність гривні, яка останнім часом знецінилася на 14%. Вони продають зерно обмеженими партіями, оскільки не бажають тримати гроші у банках на тлі чуток про можливий дефолт України.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Уряд призначив відповідального за реорганізацію Мінагрополітики

Про кадрове рішення під час засідання уряду повідомив міністр економрозвитку Ігор Петрашко.

«Проектом розпорядження пропонується призначення головою комісії з питань реорганізації Мінагрополітики державного секретаря МЕРТу Олександра Черних», – сказав Петрашко.

Уряд проголосував за прийняття відповідного рішення.

Джерело: AgroPolit.com 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Сумщині аферисти ошукали аграрія на майже 145 000 грн

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Depo.Суми.

В результаті такої довірливості його фірма залишились і без посівного матеріалу, і без грошей.

В поліцію Сумщини з заявою про шахрайство звернувся представник однієї з агрофірм Шосткинського району. 

Чоловік розповів, що для придбання посівного зерна вівса розмістив відповідне оголошення в інтернеті. Невдовзі йому зателефонував чоловік, який представився мешканцем Волинської області, і запропонував купити зерно. Чоловіки домовилися, що спочатку продавець повинен вислати зразки посівного матеріалу для відповідної перевірки на схожості та енергії проростання, а вже потім покупець надішле автівку за вказаною адресою та після повного завантаження ваговоза зерном – перерахує гроші.

Коли всі попередні умови були виконані, продавець зв'язався з покупцем та попросив перерахувати 144 696 гривень на вказаний номер банківської картки. Гроші заявник перевів, а от вантажівку з зерном тамтешній фермер зі своєї території не випустив. Свої дії чоловік пояснив тим, що гроші за товар він так і не отримав.
У поліції за даним фактом відкрили кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України "Шахрайство", в рамках якого проводяться слідчо-оперативні заходи щодо встановлення особи афериста.
 

Уряд запровадив надзвичайну ситуацiю по всiй Українi та продовжив карантин

Кабмiн ухвалив рiшення ввести режим надзвичайної ситуацiї по всiй країнi сьогоднi, 25 березня.

Вiдповiдне рiшення ухвалили на черговому засiданнi уряду.

Режим надзвичайної ситуацiї запровадили на 30 днiв. Вiдповiдно, карантин продовжать до 24 квiтня.

Рішення обумовлене тим, що випадки захворювання на COVID-19 вже виявили в 13 областях та Києві.

Додатково до цього рішення Кабмін постановив:

належним чином облаштувати КПП в зонах надзвичайної ситуації з обов’язковим санітарним оглядом громадян та пропуском лише після медичного огляду осіб та дезінфекції транспортних засобів;
залучити до роботи на цих пунктах працівників та технічні засоби МОЗ, Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Держпродспоживслужби;
усі приміщення, дороги та тротуари мають проходити ретельну дезінфекцію;
надавати допомогу малозахищеним верствам населення із залученням працівників соціальних служб, громадських і волонтерських організацій.

Запропонована детінізація негативно вплине на сільгоспвиробників

Проект зі змінами до податкового кодексу, який передбачає детінізацію сільгоспвиробництва, зареєстрували народні обранці зі Слуги Народу.

Аналітик Інституту законодавчий ідей Тарас Рябченко для ІА «Вежа» розповів, що чекає на виробників сільської та господарської продукції у разі прийняття цього законопроекту.

Що пропонується у законопроекті?

Мінімальне податкове зобов’язання фізичної або юридичної особи. Відтак, це стосується власників, постійних користувачів, користувачів на інших умовах, орендарів (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних паїв. Однак на земельні ділянки, визначені деякими підпунктами 165 статті Податкового Кодексу, податкове зобов’язання не накладається.

Подання інформації про суб’єктів до контролюючого органу, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та рад ОТГ.

Зобов’язання щорічно подавати додаток з розрахунком. Відтак виробники повинні надавати додаток із розрахунком загального до річної податкової декларації ППЗ. Також встановлено елементи та складові цього додатку.

У додатку вказується різниця між сумою загального ППЗ та сумою сплачених податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок. Інші платежі також вказані.

Читайте також: «Слуги народу» підготували атомну бомбу для сільського господарства

Автори законопроекти пропонують не оподатковувати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, власникам земельних ділянок, розміри яких не перевищують розміри, встановлені Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва, а також для ведення особистого селянського господарства (в межах 1 гектарах).

Тарас Рябченко із Інституту законодавчих ідей стверджує, що положення про зменшення площі сільськогосподарської ділянки, дохід від якої не підлягає оподаткуванню з 2 гектарів до 1 гектару вплинуть негативно на господарників, які вирощують власну продукцію. Відтак вони лише підвищать податкове навантаження. Оскільки 2 гектари це та норма, яка була встановлена та успішно функціонує. До того ж поширюється лише на одну земельну ділянку. Він також зазначає, що зміни площі може призвести до зменшення виробництва та підвищення податкового навантаження на малих, в першу чергу, сільськогосподарських товаровиробників.

Утім, створення додаткового податкового навантаження на сільськогосподарських виробників, як зазначає експерт, спричинить додатковий фіскальний тиск та порушить принципи рівності та достатності оподаткування. Оскільки з доходу платників додатково вимиватимуться кошти, які могли би піти на розвиток власного виробництва.

Тарас Рябченко зазначає, що в умовах земельної реформи, це може призвести до неможливості ведення сільського господарства малими та середніми підприємцями, і як наслідок до продажу земельних ділянок на користь великих платників податків.

Поряд з існуючою платою за землю, вводиться поняття поставлене податкове зобов’язання, яке по своїй суті є новим податком. Фактично, це є подвійне оподаткування, адже плата за землю не скасовується. Де-факто, це просто інша форма земельного податку, стверджує аналітик.

До того ж, введення додаткової звітності потребуватиме як адміністративного ресурсу і відповідного розширення контролюючих органів, так і створення додаткових обтяжень для платників податків, які мають готувати додаткову звітність, що потребуватиме часу та грошей.

Експерт впевнений, що замість послаблення адміністрування, дотримання сервісної функції контролюючого органу, запровадження електронних процесів, у разі платники податків отримають додаткову звітність, додаткові витрати людських та матеріальних ресурсів.

Окрім цього, законопроект, враховуючи земельну реформу, та складнощі її впровадження, як зазначає Рябченко, може призвести до підвищення соціального вибуху. В умовах сьогодення, його прийняття може призвести до непередбачуваних наслідків.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.