178171
182818

Фермер вирощує органічні овочі на тепловій системі з пластикових пляшок

За сезон він отримує до 45 кг/м2 огірків та до 35 кг/м2 томатів, які і приносять його господарству основний дохід, повідомляє «Плантатор».

Поряд з огірками, томатами та капустою, у господарстві вирощують салати, кінзу, кріп, петрушку, базилік та м’яту.

Зараз у Марченка 400 кв. м зимових опалюваних теплиць, 600 кв. м неопалюваних та 20 соток овочів, що вирощуються у відкритому ґрунті.

Зимові теплиці Марченка мають більш стабільну температуру: взимку вони зберігають тепло, завдяки полікарбонату, яким вони накриті, а влітку не перегріваються. Одна з зимових теплиць заглиблена в ґрунт на 1,5 м. Теплиці опалюються дровами. Мікроклімат та система підігріву ґрунту контролюються автоматично. Проте, через меншу кількість світла, у зимових теплицях рослини ростуть повільніше.

Для того аби весною та восени згладжувати добові коливання температури в інших теплицях, з пластикових пляшок Марченко облаштував саморобну систему теплонакопичення. Він наповнив їх водою, додав ЕМ-кераміки й шунгіту проти зацвітання та розвісив по усій довжині теплиці. Таким чином, вдень пляшки набирають тепло, а вночі – віддають. Влітку у пляшках немає потреби і їх знімають.

За словами Марченка, зараз у пляшках 2 тонни води. Кожна з них віддає 15–30 кіловат-годин тепла, які не будуть зайвими, коли зовні нічна температура сягає -10°С і теплиця за годину може втратити 30 кіловат тепла.

До 2003 року фермер займався традиційним агровиробництвом, але у спеціалізованому журналі тоді прочитав про американського фермера, що вирощував овочі без хімії і зміг настільки оздоровити ґрунт, що хвороби просто зникли. Тоді Марченко вирішив повторити його досвід.

У перший рік він отримав удвічі менший урожай, проте відмова від пестицидів зменшила кількість хвороб у теплиці вдесятеро. Третій рік органічного виробництва порадував уже й хорошим врожаєм.

Зараз Марченко застосовує у своєму господарстві інтенсивну органічну технологію. Рослини живить азотом, фосфором, калієм та мікроелементами, також використовує пробіотики та біофунгіциди.

Раніше використовував багато компосту, а відмовившись від нього на 5 років, помітив, що урожайність знижується, тому минулого року знову вносив 1 тонну компосту на сотку ґрунту.

Крім того, фермер підживлює рослини трав’яними настоями, які самостійно готує з води, лікарських та звичайних трав, конюшини, бобових із додаванням бактерій. Також використовує попіл та курячий послід, що перебродив.

Щомісяця, щоб стримувати патогенну мікрофлору у ґрунті він використовує пробіотики, а від шкідників захищає посіви за допомогою ентомофагів.

Джерело: agroday.com.ua



Чехія вироблятиме в Україні сільгосптехніку

У Празі під головуванням віце-прем'єр-міністра України Володимира Кістіона і міністра промисловості і торгівлі Чеської Республіки Томаша Гинера відбулося восьме засідання українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва, пише agropolit.com.

Як стало відомо, на зустрічі сторони обговорили ключові напрямки — торгівлю, промисловість, енергетику, співробітництво в яких відповідає взаємним інтересам України та Чехії.

Повідомляється, що сторони домовилися сприяти організації на території України виробництва сільськогосподарської техніки та розширенню експортно-імпортних поставок сільськогосподарської продукції. 

Підписано План заходів співробітництва в сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та оцінки відповідності між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Управлінням з технічної стандартизації, метрології і державних випробувань Чеської Республіки.

Кістіон висловив переконаність, що досягнуті домовленості створять основу для подальшої реалізації конкретних проектів в пріоритетних сферах та будуть сприяти виведенню українсько-чеського торговельно-економічного співробітництва на якісно новий рівень. 

 



Норвезький центробанк став співвласником найбільшого виробника курятини в Україні

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, пише НВ.

Так, МХП був проінформований про перетин Norges Bank порога з глобальних депозитарних розписок МХП в розмірі майже 5,4 млн НДР, які становлять 5,05% акціонерного капіталу, випущеного МХП.

Глобальна депозитарна розписка є в обігу в декількох країнах, зазвичай країнах Європи. НДР являє собою сертифікат, випущений банком-депозитарієм і засвідчує право його власника користуватися вигодами від депонованих в цьому банку цінних паперів іноземного емітента. Одна ГДР може бути еквівалентна одній акції, частини акції, або декільком акціям іноземної компанії-емітента.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона посідає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

У 2017 році МХП збільшив чистий прибуток в 3,3 рази - до $230 млн в порівнянні з 2016 роком (тоді чистий прибуток склав $69 млн), дохід компанії за рік збільшився на 13%: з $1,135 млрд до $1,288 млрд.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема й на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.



Україна втрачає зернові через відсутність сучасної системи зрошення полів

Про це ГолосUA повідомив президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат Леонід Козаченко.
 
«Дійсно, в цьому році ми маємо значні проблеми щодо забезпечення врожаю через кліматичні умови на півдні країни, що може призвести до значної втрати врожаю», - вважає експерт.
 
Але при цьому, Л. Козаченко не вважає, що у відсотковому відношенні втрати врожаю складуть 50%.


«Не можу стверджувати точних цифр можливих втрат, але в цьому році Україна точно втратить більше зернових, ніж в минулому році», - вважає співрозмовник.
 
В якості вирішення даної проблеми, Л. Козаченко зазначив, що Україна потребує системи зрошення полів.
 
«У радянський час існуюча тоді система зрошення покривала більше 2 мільйонів гектарів посівних земель, - нагадав нардеп.
 
Але, як додав Л. Козаченко, тоді було більше опадів. Але навіть при цьому, 2 мільйони гектарів землі все одно залишалися без зрошення. Зараз же обсяг земель скоротився в три рази.
 
«Тому, для створення ефективної системи зрошення, потрібні великі гроші. А окупність такого устаткування становить близько п'яти років», - пояснив експерт.
 
Як вважає нардеп, навіть якщо теоретично припустити, що знайшовся б банк, який видав гроші державі в кредит на п'ять років під 20% річних, то в підсумку доведеться віддавати суму в два рази більшу.
 
«Тому, для вирішення цієї проблеми потрібні дешеві довгострокові кредити для закупівлі необхідного обладнання. Але оскільки грошей для його придбання немає, то ситуація і далі буде залишатися такою ж і раніше», - підсумував Л. Козаченко.
 



Рейдери викрали майно Братського маслопресового заводу

Про це повідомляє громадська організація Бізнес-Варта, пише agropolit.com.

«Братський маслопресовий завод» забрали у власників незаконним шляхом – через підробку підписів, рішень, договорів.

«Завдяки роботі Антирейдерської урядової комісії та поліції з 8.00 год. ранку на території заводу слідчими проводиться обшук із метою виявлення цього майна. 
З’явилася інформація, що, на жаль, злочинці розкомплектували та викрали з заводу систему водопідготовки котельні, відсутність якої веде до руйнування паропроводів та котлів, що завдає багатомільйонних збитків. Також викрадено дороговартісне лабораторне обладнання, вартістю близько 2 млн грн», – йдеться у повідомленні.

На території заводу разом із слідчими перебувають адвокати.



Лише третина вітчизняних овочесховищ відповідають сучасним нормам зберігання

Лише третина овочесховищ в Україні відповідають сучасним нормам зберігання овочів, решта – це споруди радянського періоду. По це повідомляє «ProConsulting», пише agro-business.com.ua. Аналітики галузі зазначають, що дефіцит овочесховищ призводить до втрати біля 15% вирощеного врожаю овочів.

Водночас виробництво овочів в Україні збільшується. Причому, в основному їх вирощують і відкритому ґрунті. Наприклад, позаторік виробництво овочів склало 9414,5 тисяч тонн. А на відкритому ґрунті зібрали 8867,8 тисяч тонн.

Лідерами за обсягами виробництва є помідори, капуста та цибуля. До найпопулярніших для фермерів овочевих культур також належать морква, буряк, огірки та корнішони, гарбузи й кабачки.

Ваш вибір 'Цікаво'.