174499

Фермер виявив у корівнику тигра і викликав поліцію

У Великій Британії фермер злякався тигра і викликав поліцію, але тварина виявилася великою м'якою іграшкою. Про це пише видання The Sun.

Як повідомляється, 24-річний Брюс Грабб помітив тигра поряд зі своєю фермою. Він подзвонив в поліцію.

Поліцейські, що прибули на виклик, зупинилися неподалік і, не виходячи з машин, почали обговорювати, як краще зловити тварину. Однак через деякий час вони помітили, що «тигр» не рухається. Тоді правоохоронці наблизились до звіра, який виявися іграшкою.

Джерело: Главком

Під Києвом в полі гниє 160 тонн птиці

Відходи гниють та розповсюджують різкий неприємний запах, повідомляють місцеві активісти в мережі Facebook, пише agroday.com.ua.

«Звалище» розташоване поряд з селом Гаврилівка, за 1,3 км від найближчих жилих будинків. Від нього прокопані дренажні канали для відводу стоків у ліс.

Як виявилось, тушки біля лісу заскладував «Гаврилівський птахівничий комплекс» компанії «Комплекс Агромарс», що виготовляє продукцію під брендом «Гаврилівські курчата».

В самому «Агромарсі» таку міру називають вимушеною. «Обладнання для переробки відходів вийшло з ладу», — пояснює Олексій Марченко, виконавчий директор птахофабрики.

Микола Бабенко, генеральний директор «Центру підвищення ефективності в тваринництві», спілкуючись з AgroDay, допустив можливість падіжу птиці в компанії.

«Є нормативний рівень падежу: для птахофабрики — до 6% за весь період відгодівлі, для свинокомплексу — 12% за весь період відгодівлі від народження, — пояснює фахівець. — Бувають і надзвичайні ситуації. Схоже, що в «Агромарсі» вони трапляються часто».

Одна справа, якщо це могильник. «Але якщо ці гори розташовані прямо біля пташників — можуть потруїтися люди», — говорить Бабенко.

При цьому експерт запевняє, що такого однозначно не має бути. Для подібних відходів передбачаються могильники або крематорії.

Як виявилось, падіж курей дійсно мав місце. Ще в жовтні минулого року через відключення електроенергії у невентильованих пташниках задихнулось 64 тис. курей. Майже 160 тонн тушок вивезли у відркрите поле.

Як інформує Держпродспоживслужба, за фактом порушення на «Агромарс» було заведено кримінальну справу. «Інспектори спільно з представниками місцевої влади оглянули місце звалища та виявили велику кількість відходів (яєць та залишків тваринного походження), які займають значну площу», — повідомляв тоді контролюючий орган.

Значну — це понад 120 га, свідчать матеріали справи, що досі розглядається в суді.

Слідчі органи встановили, що відходи дійсно належать «Комплексу Агромарс», а земельна ділянка, на яку їх звозили, знаходиться неподалік пташника №1. Причому цільове призначення ділянки — ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правоохоронці запросили в суду дозвіл на тимчасовий доступ до документації компанії, аби виявити, яким чином проводилась утилізація відходів з 2015 року та хто є відповідальним за вчинений злочин. Але клопотання так і не задовольнили. «Агромарс» апелює тим, що надавав слідству всю запитувану інформацію і в подібній мірі немає потреби.

Поки судова тяганина триває, грунтові води та землю в місцях скупчення відходів забруднює азот, аміак та інші небезпечні сполуки. «Сховища мають бути бетонними, а не розташовуватись на відкритому грунті», — пояснює фахівець Національного екологічного центру Тамара Харчилава.

Зазначимо, що випадок масового падежу птиці на «Агромарсі» далеко не перший. У 2012 році на виробництві загинуло 100 тис. голів курей — і також через відключення електроенергії.

Нині «Агромарс» є одним з найбільших виробників курятини в Україні. Співзасновник компанії — Євген Сігал, статки якого в 2012 році оцінювали в $288 млн.

 

Аграрії готові до радикальних дій

7 лютого Всеукраїнська Аграрна Рада провела Друге Загальнонаціональне Аграрне Віче, в якому взяли участь депутати більш ніж десяти обласних рад, народні депутати від усіх парламентських фракцій та керівники аграрних підприємств з усіх областей України.

Учасники заходу висловились категорично проти відміни бюджетного відшкодування ПДВ при експорті олійних. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасоване з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

За підсумками Віче учасники направили офіційне звернення на ім’я президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови Верховної Ради України Андрія Парубія з вимогою сприяти прискоренню розгляду та прийняття законопроекту №7403-2, яким пропонується виключити з Податкового кодексу положення щодо невідшкодування ПДВ при експорті олійних культур.

У випадку, якщо законопроект № 7403-2 не буде розглянутий та прийнятий парламентом, аграрії готові влаштовувати масові акції протесту та перекривати дороги.

«У реаліях сьогодення варіант «просто поговорити» вже не працює. Для того, щоб нас нарешті почули, треба діяти жорстко і робити радикальні кроки. Ми даємо депутатам три тижні. Якщо за цей час законопроект №7403-2 не буде включений до порядку денного та підтриманий, переходимо до більш рішучих дій. Будемо перекривати дороги», - зазначив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

За прийняття законопроекту № 7403-2 виступили найбільші аграрні асоціації, депутати Верховної Ради та органів місцевого самоврядування.

Скасування відшкодування ПДВ означає, що при експорті олійних культур експортер буде зобов’язаний відносити податковий кредит з ПДВ, що виникає при закупівлі відповідних культур у виробників, на витрати, що призводить до падіння закупівельних цін на ці культури на 16,7%. Це, в свою чергу, наносить збитки українським сільгоспвиробникам і збільшує прибутки переробних підприємств, що належать великим вітчизняним олігархічним, а також міжнародним транснаціональним корпораціям.

«Ми вважаємо, що ініціатива в цьому питанні йде буквально від кількох агрохолдингів, в першу чергу – від переробників. Вони намагаються заробити гроші на простих аграріях. І ціна питання становить близько 10-15 млрд грн. По суті, це всього на всього проста корупційна схема», - підкреслив керівник ТОВ "Робімакс-Агро" (Хмельницька обл.) Алім Міщук.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України – рівність усіх платників перед законом незалежно від здійснюваного виду діяльності. Додаткове стимулювання переробних потужностей, про яке говорять прихильники скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних, насправді не потрібне. Переробка сої рентабельна і за останні п’ять років вона зросла на 65 %.

Більше того, за словами голови ВАР Андрія Дикуна, відмова від компенсації експортного ПДВ на сою призведе до зниження рентабельності вирощування цієї культури на 9%. Зрештою, аграрії будуть вимушені скорочувати посіви даної культури, в результаті чого у 2018 році виробництво сої в Україні зменшиться вдвічі.

Скорочення посівів сої автоматично призведе до скорочення виробництва соєвого шроту в Україні, одного з видів кормів для великої рогатої худоби. Тому молочні господарства будуть імпортувати його з Бразилії. В результаті, виробники молока будуть змушені збільшити ціни на свою продукцію. Таким чином, прийняття норми щодо невідшкодування експортного ПДВ завдасть шкоди усьому аграрному сектору та економіці нашої країни в цілому.

Скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, на що вказав Президент України у своєму листі до голови Верховної Ради України.

Ціни на капусту в Україні пішли на спад

Пропозиція білокачанної капусти на ринку України помітно збільшилася, оскільки багато фермерів почали розпродавати наявні обсяги, враховуючи погіршення якості продукції в сховищах. Як результат, це має досить негативний вплив на ціни, повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українські господарства готові відвантажувати капусту по 2,5-3,5 грн/кг (0,07-0,10 євро/кг) в залежності від регіону, якості і інших умов угоди. Таким чином, тільки за тиждень ця продукція подешевшала на 13-17%. У той же час, гравці ринку відзначають, що зниження цін могло б бути і більш різким, якби не досить активний попит роздрібних мереж.

При цьому необхідно додати, що навіть після помітного здешевлення капуста в Україні на даний момент обходиться оптовим покупцям в середньому в 1,5 рази дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період.

Як змінився агроекспорт за п’ять років

До цього найвищий експорт було зафіксовано у 2012 році – 17,9 млрд дол США, повідомляє прес-служба УКАБ.

Структура аграрного експорту за п’ять років фактично не змінилась.  57% усіх агропродовольчих поставок з України залишилися за топ-3 позиціями: соняшниковою олією, кукурудзою та пшеницею, що разом забезпечують біля 10 млрд дол США.

Перелік топ-10 основних експортних товарів протягом цього періоду також залишався майже незмінним, за виключенням лише кількох позицій: частка шоколаду та сирів знизилася, - і у 2017 році вони вже не входили до десятки основних експортних українських товарів через різке зниження торгівлі з Росією. Експорт шоколаду впав на 481 млн дол. США або на 76%, а сирів на 326 млн дол. США або -  91%.

Натомість відбулося нарощення експорту м’яса та субпродуктів птиці в 2,7 рази або на 244 млн дол. США. Основною причиною цього стало підписання ЗВТ з ЄС і активне використання квот на безмитний експорт продукції до країн Євросоюзу. М’ясо птиці з рейтингу найбільш експортованої продукції піднялась з 16 сходинки у 2012 році на 8 сходинку у 2017 році. Також у 2,5 рази зріс експорт цукру – з 113,9 млн дол. США до 280,2 млн дол. США.

«У 2017 році експорт аграрної продукції сягнув майже рекордних докризових показників, однак його структура не зазнала суттєвих змін. Майже 60% поставок, як і раніше, становить сировина, а сам перелік продуктів включає ті ж самі соняшникову олію і зернові. Україна втратила Росію як ринок збуту для сиру та шоколаду, натомість наростила поставки м’яса птиці. Надалі необхідно розвивати експорт інтенсивним шляхом, – збільшуючи поставки продукції з доданою вартістю аби нівелювати статус України як «сировинного придатку»» - коментує Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Ваш вибір 'Подобається'.

У скільки власники паїв оцінюють вартість землі

Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне нормативно-правове урегулювання цього питання, а також встановлення спеціальних обмежень, які діятимуть в інтересах українського народу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні на прес-конференції, яка відбулася в УНІАН 7 лютого 2018 року.

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, зауважила Ольга Ходаківська. Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га.

Найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що дане питання зараз не на часі.

За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу земель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» ринку земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, підсумувала Ольга Ходаківська.