Фермер з Черкащини у 17 років створив успішний агробізнес

Його фермерське господарство – одне з найпрогресивніших у регіоні.

Про це пише "Високий замок".

Олег Загородній – студент-третьокурсник агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування. Уся його родина з діда-прадіда працювала на землі, проте обробляти поля для заробітку нікому й на думку не спадало. Та й відповідної освіти ніхто не мав. Коли Олег закінчував школу, спливав термін на оренду паїв. Тоді хлопець вирішив: здобуватиме професію агронома й самостійно господарюватиме на наділах своєї сім’ї.

"Батьки були проти такої ініціативи. Я вчився на "відмінно", тож вони хотіли, щоб здобував "моднішу" професію. Наполіг на своєму: буду агрономом, – . – 3 14 років я захоплювався садівництвом, вирощував малину та смородину, саджанці продавав. Врешті-решт вмовив батьків ризикнути і зважитися працювати на себе", - розповідає молодий фермер  

Зізнається, починати власну справу у 17 років було нелегко: бракувало і знань у вирощуванні польових культур, і грошей для старту.   

"Зимовими вечорами перечитував профільну літературу. Шукав, де взяти кошти на закупівлю насіння. Грошей трохи назбирав, продаючи саджанці. Частину позичив. Тож до початку весняної посівної у коморі лежало найкраще насіння, повний набір добрив та засобів захисту рослин. На той час я вже працював, тож частину затрат з обробітку землі покривав із зарплати. Наприклад, заробив грошей, заплатив за оренду комбайна для обмолоту зернових",  – ділиться першими успіхами Олег Загородній.

У перший рік господарювання чималу площу поля Олег засадив часником. Купив повітряних цибулинок і власноруч сіяв їх ручною сівалкою. Зібравши урожай, частину однозубки часнику залишив собі, решту – продав. Виручені кошти стали хорошою підтримкою для розвитку бізнесу.

"Мене запитують, чи не важко поєднувати навчання, роботу та власну справу. Важко. Зараз я – агроном-дослідник в одній аграрній фірмі. До того ж займаюся науковою діяльністю, працюю над розробкою та впровадженням нових методів та технологій у рослинництві. Маю в обробітку 50 гектарів землі, на яких вирощую кукурудзу, соняшник, сою, ячмінь, озиму пшеницю. Цьогоріч хочу посіяти горох та нут. Чималу площу відводжу під озимий часник. Менші ділянки засаджую білокачанною капустою різних груп стиглості, солодким перцем. Досі розводжу червону та чорну смородину, малину".

У своєму господарстві хлопець застосовує експериментальні технології вирощування культур. Озиму пшеницю, приміром, фермер сіє на самому початку оптимальних термінів із невеликими нормами висіву. Завдяки цьому, каже, вдається отримати продуктивне кущення з осені, рослина набирає більше необхідних цукрів для перезимівлі. Втім, застерігає Олег, існує ймовірність того, що рослина переросте – тоді слід вносити регулятори росту. Також хлопець експериментує із ярими культурами, висіваючи їх на зиму. Проте, наголошує, це досить ризикований метод, який потребує тривалого вивчення.

"А от озимий часник сіємо в оптимально ранні терміни та без особливих експериментів. Єдине, що коли немає системи штучного зрошення, а погода посушлива, його треба садити глибше, аби овочу вистачало вологи. Щодо кукурудзи, соняшнику чи сої, тут слід дотримуватися рекомендацій виробників насіння. Також на своїх полях застосовую елементи систем точного землеробства – маю детальне картографування полів, аналізи ґрунтів, проводжу діагностику азотного живлення. Завдяки цьому можна максимально підвищити ефективність виробництва",  – ділиться секретами Олег Загородній.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні продукти українського агроекспорту до ЄС

При цьому Україна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашій двосторонній торгівлі.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінапк і НКЦПФР домовилися розвивати товарний біржовий ринок

Цей документ має на меті підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері функціонування аграрного ринку. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Зокрема, йдеться про удосконалення правових засад використання товарних деривативів у відносинах, пов’язаних з обігом сільськогосподарської продукції та підвищення обізнаності учасників ринку у цій сфері.

Меморандум дозволить налагодити ефективний обмін інформацією між державними органами, скоординувати їх дії для розвитку в Україні товарних біржових ринків, запровадити використання товарних деривативів та інших фінансових інструментів суб’єктами господарювання аграрного сектору.

Серед напрямів співробітництва в рамках меморандуму – надання взаємної методичної допомоги щодо механізмів та інструментів моніторингу ринку сільгосппродукції, участь у розробці законопроектів, проведення спільних конференцій, нарад, семінарів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Два кластера Кернела об'єднуються в один і збільшують зембанк

Про це в коментарі latifundist.com повідомив директор Придніпровського кластеру компанії Михайло Петров.

За його словами, в середині 2017 р. розпочався процес об'єднання активів і реорганізація компаній кластера, а головне підприємство кластера — «Пальміра» було перейменовано в «Придніпровський край».

Крім цього, до складу Придніпровського кластера увійдуть компанії колишнього кластера «Полтава-Захід», землі якого розташовані в Полтавській області та нещодавно придбані господарства сербського холдингу MK Group.

Таким чином, новий кластер «Придніпровський край» буде включати в себе 70 тис. га в Київській, Полтавській та Черкаській областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вершкове масло б’є рекорди на європейському ринку

Про це заявила виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

За підсумками 11 місяців 2017 року, Україна зайняла друге місце серед експортерів цієї продукції до європейських ринків, де очолює лідерів Нова Зеландія, пише landlord.ua.

«Не варто при цьому забувати, що вершкове масло – це товарна лінія, на яку виділена квота. І минулорічний експорт не лише вичерпав її, а й суттєво перевищив — більша частина експорту відбувалася уже без преференцій квоти (розмір річної квоти – 1,8 тисяч тонн)»,- розповіла вона.

За її словами, частково допомогла успіху нижча ціна українського вершкового масла на ринку ЄС, в тому числі за рахунок девальвації гривні, ніж у інших експортерів. Окрім того, позиція Нової Зеландії була послаблена через природні катаклізми. Для європейських країн є важливим питанням якості та безпечності харчового продукту. Тому наразі в Україні триває робота над законопроектом, щодо надання споживачам інформації про харчові продукти – це теж зобов’язання України відповідно до Угоди про асоціацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим багаті, тим і раді: інфографіка врожаю 2017

Урожай зернових та зернобобових культур у 2017 році склав 61,3 млн тонн

За даними Державного комітету статистики України у 2017 році урожай зернових та зернобобових культур склав 61,3 млн тонн з 14,5 млн га при врожайності 42,3 ц/га.

Найбільше зібрали аграрії Вінницької (4,8 млн тонн), Одеської (4,2 млн тонн), Полтавської (4,2 млн тонн) та Чернігівської (4,0 млн тонн) областей.

У розрізі зернових культур було зібрано:

- пшениці – 26,1 млн тонн з 6355,4 тис. га при врожайності 41,1 ц/га;

- кукурудзи – 24,1 млн тонн з 4429,4 тис. га при врожайності 54,4 ц/га;

- ячменю – 8,3 млн тонн з 2499,9 тис. га при врожайності 33,1 ц/га;

- жита - 506,8 тис. тонн з 170,5 тис. га при врожайності 29,7 ц/га;

- вівса – 471,1 тис тонн з 197,6 тис. га при врожайності 23,9 ц/га;

- гречки – 180,4 тис. тонн з 184,8 тис. га при врожайності 9,8 ц/га.

Зернобобових культур у 2017 році було зібрано 1,2 млн тонн з 503,0 тис. га при врожайності 24,6 ц/га.

Урожай овочів у 2017 році склав 9,3 млн тонн

За інформацією Держстату українські аграрії у 2017 році зібрали 9,3 млн тонн овочевих культур з 446,3 тисяч га при врожайності 207,8 ц/га. Крім того, урожай картоплі склав 22,2 млн тонн з 1,3 млн га при врожайності 167,8 ц/га.

Овочів відкритого ґрунту було зібрано 8,7 млн тонн (94% від усіх овочів) з 440,3 тис. га при врожайності 197,9 ц/га, закритого ґрунту – 0,56 млн тонн (6%) з 6 тисяч га при врожайності 929,1 ц/га.

У розрізі культур найбільше було зібрано:

- капусти головчастої – 1,6 млн тонн з 63,7 тис. га при врожайності 259,3 ц/га;

- помідорів – 2,26 млн тонн з 74,2 тис.га при врожайності 304,9 ц/га;

- цибулі ріпчастої – 0,97 млн тонн з 54,7 тис. га при врожайності 177,5 ц/га;

- моркви – 838 тис. тонн з 42,7 тис. га при врожайності 195,2 ц/га;

- буряка столового – 837 тис. тонн з 38,4 тис. га при врожайності 216 ц/га.

Найбільше було зібрано овочевих культур у Херсонській (1,26 млн тонн), Дніпропетровській (0,7 млн тонн), Харківській (0,69 млн тонн), Київській (0,57 млн тонн), Миколаївській ( 0,55 млн тонн) та Львівській (0,51 млн тонн) областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview