182818
178171

Фермерам потрібні дешеві кредити, щоб купувати землю

Для реалізації цієї мети треба акумулювати кошти для великих капіталовкладень, що на сьогоднішній день означає напрацювати надійний алгоритм отримання кредитів на тривалий термін під малі відсотки, пише УНІАН.

Цю тему обговорювали під час зустрічі Прем'єр Міністра з представниками різних регіональних засобів масової інформації, що відбувалася в Києві.

На думку першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, якщо дотримуватися основних положень земельної реформи, фермери повинні стати єдиними володарями земель сільськогосподарського призначення. Він зауважив, що потрібно передати землю від тих, хто може її обробляти до тих, хто організує своє господарство на ній. Земля повинна приносити прибуток не тільки агрохолдінгам, але людям, які народилися та живуть на цій землі, а тепер бажають вирощувати на ній якісну та прибуткову конкурентоспроможну продукцію.

На цю мету і спрямована Земельна реформа, основні положення якої чітко обмежують коло осіб, які допущені до купівлі землі:

• головні покупці – фізичні особи, які проживають в сільській місцевості і бажають працювати на своїй землі;

• націленість на розвиток дрібних і середніх товаровиробників;

• заборона на покупку землі іноземцями;

• обмеження доступу агрохолдингів до ринку землі.

Коли земля перейде до власності фермерів, вона може виконувати функцію застави для отримання кредитів від банків. Ця умова стане ключовою при переході до вільного земельного ринку. Для того, щоб цей процес стартував потрібно пройти шляхом прийняття двох, дуже важливих законопроектів, вважає Максим Мартинюк: перший – про обіг земель сільськогосподарського призначення, другий – про створення структури для фінансово-кредитної підтримки земельного ринку.

Другий документ має містити положення про порядок отримання кредитів для організації фермерських господарств, про їх терміни та розміри кредитних ставок. Перший заступник зауважив, що сьогодні 20% річних та строк до 5 років кредиту не може створити комфортні умови фермерам для придбання земельних ділянок, що мають стати для них інструментом для отримання прибутку.

На його думку виходом з цієї ситуації, має бути організація державними інституціями кредитно-гарантійного агентства, вважає перший заступник. Ця структура повинна забезпечити контроль видачі дешевих кредитів на термін до 30 років в гривні під малі відсотки на рівні 3-4% на рік. Ці доступні ресурси почнуть рух аграрної сфери в бік розвитку нових земельних відносин, коли будуть прийняті два згаданих законопроекти, які запустять механізм вільного ринку землі. На думку Максима Мартинюка ця мета буде досягнута, коли влада буде спостерігати зміни в суспільстві щодо позитивного сприйняття переходу до нового земельного ринку.



Україна посідає дев'яте місце в світі за площею орних земель

Про це сказав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, передає УНН.

"Україна є 44-ю за площею материковою країною світу. В той же час за даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН - ред.), за площею орних земель ми використовуємо 32,5 млн гектарів, і таким чином посідаємо 9 місце у світі", - зазначив міністр.

За його словами, за площею орних земель Україна поступається лише Індії, РФ, США, Китаю, Бразилії, Австралії.

"Тобто, за рівнем розораності території - це майже 54%, і ми займаємо одне з перших місць за цим показником у світі", - сказав Семерак.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Корупція у земельній сфері обійшлася Україні у 450 мільйонів – НАБУ

На сьогодні НАБУ розслідує кілька кримінальних проваджень, які стосуються махінацій із землею. Майже третину з цих справ вже направлено до суду, обвинувальні акти складено стосовно 14 осіб, пише ua.news.

За даними слідства, загальний предмет злочину в «земельних» справах перевищує 450 млн грн. Це — збитки, яких зазнали держава та місцеві громади через втрати понад 7 тис. гектарів», – йдеться у повідомленні прес-служби Національного антикорупційного бюро України.

Одним з ключових мотивів для таких злочинів, як стверджують у відомстві, є бажання отримати неправомірну вигоду. Зокрема, сукупний розмір хабарів у цих справах перевищує 2,5 млн гривень, 70 тис. доларів і 300 тис. євро.

Антикорупціонери повідомили, що досить поширеною є схема, згідно з якою земельні ділянки органу державної влади у подальшому передаються приватним компаніям-забудовникам в обмін на зобов’язання виділити певну кількість квартир співробітникам відповідного держоргану. Нерідко сукупна вартість таких квартир виявляється істотно нижчою за ринкову вартість земельної ділянки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ціни на молоко в Україні значно вищі за європейські

Такі дані наводить Єврокомісія, пише agro-business.com.ua.

Друге місце в списку країн з найвищими цінами на молоко належить Мальті – 46 центів (14,7 грн) за літр продукту.

Замикає трійку лідерів Греція з ціновим показником в 40 центів (12,7 грн) за літр молока.

У той же час за підсумками березня серед всіх країн ЄС найнижчі ціни на молоко зафіксовані в Латвії – 28 центів (8,9 грн) і Литві – 29 центів (9,2 грн).

Також Єврокомісія назвала країни-рекордсмени за темпами зростання вартості молока.

Повідомляється, що за рік (лютий 2018-лютий 2017) найбільше молоко подорожчало в Чехії – на 17%, в Словаччині та Португалії – на 12% і 11% відповідно.

Додамо, що мова йде про середню вартість молока в країнах ЄС.

У той же час в Україні молоко коштує на порядок дорожче, ніж в перерахованих вище країнах ЄС, про що свідчать дані Держстатистики.

Так, за підсумками березня поточного року, в Україні в середньому молоко коштувало 22,1 грн за літр продукту.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Виробники горіхів та меду об’єднались у кластер

Про це пише agroday.com.ua.

Кластер об’єднав підприємства малого і середнього бізнесу зі сфер горіхівництва і бджільництва. Головна мета кластера, за словами організаторів, – захист інтересів своїх членів, зниження собівартості виробничих процесів і спільне просування продукції і послуг.

На даний момент до горіхово-медового інноваційного кластера приєдналися пасічники, горіховоди, переробники, експортери, а також університет, одна з програм якого містить курс лекцій з даного напрямку.

Найближчим часом до кластеру планують приєднатися фінустанови, заклади громадського харчування, підприємства торгівлі та кондитери.

Організатори кластера бачать безліч переваг в такому об’єднанні. Воно дозволяє учасникам не тільки мати загальну техніку, склади, холодильне і переробне обладнання, спільно за більш вигідною ціною закуповувати засоби захисту горіхових насаджень і бджіл, а й в подальшому організувати свої мережі прямих продажів і спільний маркетинг.

На прохання партнерів асоціації, проект створення такого кластера готується для інших областей України. Зокрема рішення по створенню подібних кластерів прийнято у Львівській та Вінницькій областях.



Корми для ВРХ різко подорожчали

Економіст ФАО Андрія Ярмак проаналізував, як змінився український молочний індекс упродовж останніх чотирьох місяців. Так, за даними фахівця, ціна на молоко за підсумками вказаного періоду знизилася на 6,7%. В той самий час кормовий концентратний мікс для корів подорожчав на третину – 32,9%, пише agro-business.com.ua

Саме цим, за словами Ярмака, пояснюється стурбованість фермерів-молочників. Так, найбільшою проблемою виробників молока був соняшниковий шрот. В 2018 році він подорожчав на 80,2%, наголошує Ярмак. Торік ціни на цю продукцію за вказаний період не змінилися взагалі. Відтак фермери шукають, чим можна замінити дорогий корм і надають перевагу фуражній пшениці. Вона за звітний період подорожчала найменше – на 6,3%. Також доступною на тлі шротів є кукурудза.

Традиційно найдорожчий корм – соєвий шрот. Одна тонну продукції для худоби подорожчала на 2,1 тисячі гривень.

Експерт наголосив, що корми впливають на якість молока, а отже є основним питанням для молочників. Відтак на тлі зниження молочного індексу ( мінус 13,3% за квітень) стає зрозумілою стурбованість Української асоціації виробників молока, пояснили в ФАО.

Ярмак також повідомив, що квітневе зниження УМІ стало найрізкішим падіння індексу за останні три роки.  Для порівняння  - торік у квітня УМІ знизився на 2,9%, в 2016му взагалі не змінився, а в 2015 навіть зріс в квітні на 7%.

У ФАО роблять висновки, що прибуткоість виробників молока нині є найнижчою за три роки. Наступний місяць також не гарантує припинення негативної тенденції.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним – на 6,3%.