182818
178171

Фермерам пропонують віддати по 4 га землі, але ввести на неї подвійний мораторій

На противагу урядовому законопроекту №8236, який обіцяє відновити справедливість по відношенню до фермерів, які у 90-х роках отримали землі для ведення своїх ФГ, але не могли нею володіти та розпоряджатися, у Верховній раді одна з депутатських груп зареєструвала альтернативний законопроект, який навпаки унеможливлює отримання фермерами цих земель. Про це у своєму блозі на сайті «Економічна правда» написав Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань розвитку фермерства.

Згідно з даною редакцією законопроекту, фермери не зможуть отримати у приватну власність всю землю, якою вони користуються з 1990-х років.

У тексті законопроекту пропонується передавати землі «безоплатно у власність у наданому розмірі громадянам України – власникам таких [фермерських] господарств». Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу, норми безоплатної приватизації для ведення фермерського господарства встановлені на рівні земельної частки (паю) на території відповідного села чи селища» та складають у середньому 4 га, тоді як середній розмір ділянок, що перші українські фермери отримували у 1990-х рр., становить 50 га. Жодних змін до відповідної статті Земельного кодексу розробники законопроекту не пропонують, а значить – фермери зможуть претендувати лише на 4 га – у 12,5 разів менше.

У цьому законопроекті закладено ще одну несправедливість: введення на фермерські землі «подвійного мораторію», що унеможливлює продаж їх земель навіть після закінченні терміну мораторію на продаж аграрних земель в Україні.

Шеремета зазначає, що сам обережно ставиться до ринку землі, але звуження прав фермерів у даному випадку нічим не виправдане.

Нагадаємо, 5 квітня на засіданні уряду було прийняте рішення передати на розгляд парламенту законопроект, що дозволить надати 23 тис. українських фермерів право на володіння 500 тис. га сільськогосподарської землі, на якій вони зараз працюють.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Польські фермери вимагають побудувати паркан проти російських кабанів

Теґи: 

Про це повідомляє «Польське радіо», пише landlord.ua.

Рільники кажуть, що паркан не дозволив би кабанам, інфікованим AЧС, потрапляти на територію Польщі, і звинувачують владу у пасивності.

«Якби побудовано паркан, повіти Бранєво і Бартошиці не мали б проблеми з африканською чумою свиней, не було б мертвих кабанів та інших проблем», – кажуть фермери.

Підприємці нарікають, що змушені збільшувати витрати на біологічний захист своїх ферм, а тим часом уряд «нічого не робить».

Міністр рільництва Кшиштоф Юрґєль обіцяє, що ключові рішення щодо будівництва паркану будуть прийняті уже цього місяця.

Принципи біозахисту, яких повинні дотримуватися фермери, котрі вирощують свиней, будуть вводитися по всій Польщі, не тільки в районах, що знаходяться під загрозою AЧС. За словами міністра, «малі ферми, які не побажають адаптуватися до цих вимог, отримають 3-річну компенсацію за відмову від свинарства».

Як відомо, у Польщі запланували звести паркан на кордоні з Україною та Білоруссю для захисту від диких кабанів.

За уточненими даними, вартість будівництва стіни завдовжки понад 1 тис. км становить 130 млн злотих (понад $37 млн). При цьому в перший рік функціонування вартість її утримання та обслуговування сягне 190 млн злотих (понад $54 млн). Стіну будуватимуть упродовж 2018-2021 років.

Загалом у Польщі з 2014 року зафіксовано 104 спалаху АЧС, при цьому 81 – цього року. Крім того, за цей час хворобу АЧС виявлено у майже 900 диких кабанів поблизу польсько-білоруського кордону, а також в околицях Варшави.

Ваш вибір 'Подобається'.


Легковажні експерименти із плодоовочевим експортом загрожують іміджу всієї країни

Періодично в ЗМІ та на просторах соцмереж з’являються повідомлення про чергову спробу експортувати в цей регіон деякі види плодоовочевої продукції, пише Інфо-Шувар.

Експортні амбіції будуються на аграрному іміджі країни і, на жаль, в більшості випадків не враховують важливість вивчення специфіки вимог  потенційного покупця та конкурентного середовища на зовнішньому ринку. Тому, реальних  історій успіху в плодоовочевому експорті сьогодні  дуже мало, а компанії, які системно експортують в розвинуті країни свіжі овочі, фрукти та ягоди взагалі можна порахувати по пальцях. І саме керівники цих компаній вважають, що  експерименти із експортом повинні починатись із досконалого вивчення, насамперед, потреб клієнта та аналізу всього ланцюга поставок, а  відповідальність за виконання обов’язків перед європейськими покупцями повинні в рівних частинах розподіляти між собою і  виробник, і торгова компанія.

«Давайте будемо говорити відверто, Україна має не дуже гарні асоціації в країнах ЄС -  це, частіше за все,   корупція, Чорнобиль та війна. Втім, в останні роки розвинуті країни Європи  дійсно стали розглядати нас, як потенційного крупного гравця на плодоовочевого ринку ЄС і саме на цьому етапі дуже важливо не нашкодити нашому іміджу, який тільки створюється»,- розповів   Тарас Баштанник, керівник ТЗОВ «Українська ягода», під час виступу на другому Міжнародному форумі "Ягідництво та кооперація".

Фахівець зауважив, що навіть такі делікатні види продукції, як м’які ягоди українські фермери вже навчились вирощувати за сучасними технологіями, а от продавати , на жаль, ще не вміють. Втім, пробіли в маркетингу, на рівні поодиноких виробників та постачальників псують імідж всієї країни.

«Серйозні  покупці в ЄС чи  Азії роблять висновки про можливості всієї країни дивлячись безпосередньо на постачальника. Тобто, будь-яка невідповідність специфікації чи невиконання обіцянки по обсягах лягає темною плямою на всю країну! Це дуже важливо усвідомлювати тим, хто зараз намагається  потрапити на ринок розвинутих країн за будь-яких умов, не дуже заглиблюючись у вивчення клієнта та самого процесу»,- каже   Тарас Баштанник.

Також експерт зробив акцент на тому,  що сьогодні тільки поодинокі українські виробники ягід можуть самостійно експортувати свою продукцію, більшість продукції фермери експортують через посередника, при цьому,  відповідальність виробника закінчується одразу після відвантаження продукція з поля.  Ця схема не може вважатись ефективною, відповідальність за якісну поставку виробник і постачальник повинні розподіляти в рівних частинах, до того ж і виробник, і експортер повинні навчитись чекати на гроші.

«Більшість українських фермерів звикли працювати  по передоплаті. З європейськими покупцями про це треба одразу забути, вони навпаки вимагають відтермінування і ти або погоджуєшся грати на цих умовах, або продовжуєш працювати на внутрішньому ринку, де конкуренція буде зростати, а ціни знижуватись досить швидко», - зауважив  фахівець.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Невигідну гречку витісняють з полів кукурудза і соняшник

При цьому ситуація, що склалася, обумовлена зниженням цін на цю культуру, пише «АПК-Інформ».

Так, за словами аграріїв середня ціна попиту на зерно гречки в даний час складає 7000 грн/т, що практично в два рази нижче рівня минулого року.

Разом з тим, респонденти відзначають, що погодні умови сприяють проведенню посівної кампанії, згідно з агрономічним термінами.

За даними Минагопрода України, станом на 5 травня п. р. гречкою засіяно 14,6 тис. га (10% до прогнозу).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Волині відкриють елеватор на 65 тисяч тонн

Про це пише kurkul.com.

Елеватор — проект відомого аграрія Валерія Діброви, а поряд, на території Устилузької ОТГ знаходиться сучасний насіннєвий завод ТОВ «П'ятидні», відкривати який приїжджав Президент України.

Будівництво потужного елеватора розпочали декілька місяців тому. Директор ТОВ «П'ятидні» Валерій Діброва розповів, що комплекс, окрім силосів та бункерів, включатиме в себе дві потужні зерносушарки, які зможуть сушити 2,5 тонни кукурудзи за добу. Аграрій також додав, що вивчав європейський досвід, тож найліпшим варіантом для цієї технології є застосування газу.

«Ми вирішили питання газопроводу і електрики, лишилося питання дороги… Для зручності транспортування зернових на елеватор, господарство власним коштом планує побудувати від Володимир-Волинської об’їздної дороги 1 кілометр бетонного покриття, що дасть можливість розвантажити міські шляхи від проїзду великовагового транспорту», — зауважив Діброва.

За його словами, будівельники вкладаються в графіки виконання робіт. І якщо такий графік буде виконуватися, у жовтні цей елеватор відкриється на прийомку і сушіння кукурудзи.

Вартість будівництва –— $8 млн, і це один із наймасштабніших об’єктів не лише в місті і районі, а й на Волині. Поряд із елеватором розміщена залізнична колія, тож уже придбали власний тепловоз та підписали договір із Крюківським вагонобудівним заводом на купівлю 54 вагонів-зерновозів. Обсяг інвестицій в залізничний транспорт становитиме 92 млн грн. Крім того господарство придбало п’ять нових автомобілів-зерновозів шведського виробництва та підписаний контракт ще на придбання п’яти автомобілів-зерновозів. Таким чином, за добу зможуть завантажувати весь ешелон та відправляти або у порти, або ж на Захід, у Європу.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Посіви сої попри прогнози не зменшилися

Побоювання окремих експертів щодо різкого скорочення площ посів під сою у нинішньому сезоні через скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних виявилися марними. У Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляють, що сої насіяли, за попередніми підрахунками, навіть більше, ніж торік, пише agro-business.com.ua.

Так, за словами, в.о. міністра агрополітики та продовольства Максима Мартинюка, показники посіву сої станом на початок травня вже перевищили минулорічні на аналогічну дату.

Аграрії заклали сої на 661,9 тисячах гектарів супроти 636 тисяч гектарів торік, повідомив Мартинюк.

В.о. міністра зауважив, що остаточну крапку поставить кінцевий показник. Адже заплановано посіяти понад 1,9 мільйона гектарів сої. Однак нині передумов для зменшення посівів немає, зазначив чиновник.

Ваш вибір 'Подобається'.