Фермери Миколаївщини перекриватимуть трасу тракторами

Про це повідомив глава фермерського господарства “Волошка” Євген Гаршин, пише agro-yug.com.ua.

7 червня аграрії Миколаївського району в черговий раз прийшли просити допомоги у влади щодо незаконних дій депутата обласної ради Ігоря Івануни. На цей раз фермери громадського об’єднання “Агро-Сила” відвідали комісію з питань промислової політики і підприємництва, енергетики та енергозбереження, транспорту та розвитку інфраструктури. Але будучи не почутими депутатами аграрії заявили, що будуть збиратися для прийняття рішень про подальші дії.

У понеділок, 10 червня, фермери громадського об’єднання “Агро-Сила” вирішили, що будуть перекривати трасу М-14, на яку приженуть від 40 до 60 одиниць техніки.

“Фермери приженуть туди техніку, але поки без причіпного, щоб не створювати аварійної ситуації. Погоджуються пригнати 40-60 одиниць техніки. Кожне господарство приганятиме 2-3 трактора”, – заявив Гаршин.

Для проведення мітингу фермери подали всі необхідні заяви.

“Ми попередили поліцію району, офіційна заява є про це. Також офіційну заяву було надано Веснянського ОТГ і голові райдержадміністрації”, – розповів він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринні рештки фермери розкинули в селі на Тернопільщині

Там фермери викинули перемелені тваринні рештки. Люди стурбовані, адже на вулиці стоїть неймовірна спека і такі відходи - це особлива небезпека, повідомляє 0352.ua

За 2 км від села Купчинці. Мешканці села скаржаться, що тут викинули рештки тварин, через що стоїть неприємний запах коли під’їжджали із вітряної сторони почули запах гною десь за 50 м до цієї купи. А є фото днями раніше, коли сюди нібито вивезли рештки тварин. Селяни кажуть, це була так звана "жижа" з подрібнених відходів тваринного виробництва. Наразі бачимо, крім гною тут нічого не видно. 

"В нас було виявлено факт, що на території сільської ради, на поля, було викинено тваринницькі відходи, нас це дуже збентежило. Вони закопали, засипали, все вроді нормально, але як буде дальше", переймається жителька села Купчинці Ганна Питель. 

Люди кажуть, живучи в селі  розуміють, є ферма, виробництво, і гній потрібно кудись вивозити. Проте зазначають, хотіли б, щоб тваринні рештки правильно утилізували, а особливо у спеку. Жителі додають, наразі із представниками місцевої ферми дійшли порозуміння, аграрії людей запевнили, що більше такої ситуації не допустять. Тож поки що - на слово вірять.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Представлено 3-тє видання експортного портфоліо аграрного сектору України

«Третє видання експортного портфоліо надає чіткі орієнтири в питаннях експорту аграрної продукції. Документ містить актуалізовану статистику щодо аграрної торгівлі, динаміку розвитку українського експорту, перелік товарної номенклатури та важливі контакти галузевих об’єднань», - прокоментувала в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Експортне портфоліо викладене англійською мовою та містить наступні розділи:

- Ukrainian agriculture (українське сільське господарство);

- livestock products (продукції тваринництва);

- milk and dairy products (молоко і молочні продукти);

- grains (зерно);

- vegetables (овочі);

- fruits and fruit products (фрукти та продукти з них);

- tree nuts (горіхи);

- alcoholic and non-alcoholic beverages (алкогольні та безалкогольні напої);

- oil seeds (насіння олійних культур);

- sugar, honey, sugar confectionery (цукор, мед, цукрові кондитерські вироби);

- confectionery (кондитерські вироби);

- vegetable oils and their cleavage products (рослинні олії та продукти з них);

- products of the milling industry (борошномельна продукція);

- residues and waste from the food industries (залишки та відходи харчової промисловості);

- seeds (насіння);

- fish industries (рибна галузь);

- Ukrainian organic products (українська органічна продукція).

Повна версія 3-го видання експортного портфоліо українського аграрного сектору за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці споживають гречку з Казахстану

Посів гречки вже виконано на 53,2%, що становить 51,9 тис. га від запланованої площі на 2019 рік, повідомлє прес-служба UFEB.

«Гречка нині поступається за рентабельністю таким культурам як пшениця, кукурудза та соняшник. Основними виробниками є переробники та бджолярі, які вирощують гречку для підтримки власного бджільництва», - повідомляє експерт Ради з питань експорту продовольства, Людмила Пасічник.

За підсумками чотирьох місяців поточного року  показник виробництва гречаної крупи становив 24,54 тис. т, що на 26% перевищує показник минулого року. Експортний обсяг за аналізований період зріс більше ніж вполовину ( на 56%) до 3,85 тис. т.

Імпортні показники перевищують експортні на 48%.Загалом з січня по квітень поточного року до України було імпортовано 7,34 тис. т гречки. Основним постачальником є Казахстан.

Стосовно цінової ситуації на внутрішньому ринку, то варто відзначити доступність гречки у порівнянні з іншими крупами (окрім ячмінної). Так, згідно з даними Державної служби статистики, у квітні за гречку платили 18,74 грн/кг, тоді як ціна на рис у аналізований місяць склала 24,4 грн/кг, пшоняної крупи - 38,48 грн/кг. Від початку року ціна на гречку зросла на 8,3% ( від 17,14 грн/кг до 18,74 грн/кг).

«Внутрішній попит на гречку буде стабільно високим, підтримкою даної тенденції є не тільки цінова доступність, але і тенденція здорового харчування,» - зазначають аналітики Ради з питань експорту продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АМПУ інвестує у розвиток портів Азова 1 млрд грн

Так виглядає перелік реальних кроків та ініціатив, що вимагають затвердження на державному рівні та стосуються підтримки українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі, повідомляє прес-служба АМПУ.

Зазначажться, що порти Маріуполь і Бердянськ активно диверсифікують свої потужності з перевалки вантажів. У 2019 році в Маріуполі повинен почати роботу зерновий термінал, а в минулому році нові потужності з перевалки зерна були введені в експлуатацію в Бердянському порту. Необхідними умовами для розвитку цих портів, що мають стратегічне значення для України на Азовському морі, є державні та приватні інвестиції, залучення нових вантажів і комплексний розвиток транспортної інфраструктури регіону.

«Адміністрація морських портів України, зі свого боку, протягом 2018-2020 рр. направить на реалізацію проектів з розвитку інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ близько 1 млрд грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію причалу №4 в рамках реалізації проекту держстивідора «ММТП» з будівництва нового зернового терміналу. Крім того, значна частина цих коштів піде на відновлення паспортних глибин в обох портах, що дозволить повністю використовувати їхні технічні можливості по завантаженню суден і підвищити їх конкурентоспроможність», – заявив на відкритті конференції керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс.

Він також підкреслив, що істотно збільшити інвестиційний потенціал галузі і стати хорошим стимулом для розвитку українських портів, в тому числі на Азові, може зниження розміру обов’язкових відрахувань до бюджету з 90% до 50% для АМПУ і до 30% — для держстівідорів «ММТП» і «БМТП». Для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури.

Також позитивний вплив на ефективність роботи портів на Азові надасть 20% зниження вартості доставки вантажів залізницею, анонсоване наприкінці травня поточного року.

«Я сподіваюся, що найближчим часом механізм надання знижки буде розроблений і затверджений на рівні Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Це істотно розширить можливості портів Маріуполь і Бердянськ, зробить морську логістику більш доступною та зручною як для існуючих, так і для нових вантажовідправників і трейдерів», – підкреслив Вецкаганс.

Ще одним важливим кроком для розвитку транспортної інфраструктури регіону в цілому буде продовження співпраці з ЄС з розробки ТЕО автодороги Маріуполь-Бердянськ-Миколаїв, а також розвитку та електрифікації залізничної гілки на ділянці Запоріжжя-Маріуполь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експортний прорив України - інфографіка

Україна є нетто-експортером продукції АПК. У цілому, за останні 10 років експорт агропродовольчої продукції з України зріс удвічі й досяг рекордної позначки в 18,6 млрд дол США у 2018 році. В той час як імпорт відносно залишався на рівні 5 млрд дол США, повідомляє прес-служба УКАБ.

Основою агропродовольчого експорту України є продукція рослинництва, котра в структурі займає 53% (в основному мова йде про кукурудзу та пшеницю), другою найбільшою категорією виступають жири та олії – 24% (соняшникова олія), ще 16% припадає на готові продукти (макуха соєва та соняшникова), решта 7% - продукція тваринництва (м’ясо птиці, молочна продукція та мед).

У структурі імпорту агропродовольчої продукції Україною найбільшу частку займає готова продукція – 46% (левову частку займає тютюнова сировина, спирт етиловий, продукти для годівлі тварин), ще 30% припадає на продукцію рослинництва (насіння соняшнику, цитрусові і банани), 18% на тваринницьку продукцію (здебільшого морожена і охолоджена риба й сири) і 5% на жири та олії (в основному пальмова олія).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview