Фермери Німеччини вимагають знищити 70% кабанів

Це змушує німецьку фермерську асоціацію вимагати відстрілу 70% диких кабанів в якості запобіжного заходу, пише agroperspectiva.com.

"Крім того, повинно бути дозволено вбивати самок кабана, — сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц. — Страждання тварин в результаті дій мисливців набагато менше, ніж від поширення чуми". Шварц також визнав, що масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі і місця для укриття — прекрасні умови для зростання популяції".

У числі додаткових протиепізоотичних заходів пропонується використання собак на прикордонному контролі для пошуку  можливо зараженої їжі, інформування під розпис сезонних сільськогосподарських працівників на їх рідних мовах про забезпечення регулярного очищення і дезінфекції приміщень ферм і транспорту.

Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згоден із запропонованим посиленням відстрілу. "Розумне скорочення популяцій дикого кабана відіграє ключову роль у профілактиці поширення АЧС", — сказав Шмідт. — Щоб досягти мети скорочення їх популяції, сезони полювання на кабана повинні бути цілорічним".

Президент Асоціації Йоахім Руквид попередив, що спалах африканської чуми свиней у Німеччині буде мати «катастрофічні наслідки» для свинарської галузі. "Ринки впадуть, — заявив він. — Тому необхідно використовувати всі доступні засоби для захисту від хвороби".

За оцінкою фахівців, потенційний збиток німецькому сільському господарству становить від двох до трьох мільярдів євро в рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов'язаної з сільським господарством харчової промисловості, то сума буде обчислюватися десятками мільярдів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим вигідне вирощування сорго

Для цього науковці порівняли витрати й собівартість вирощування на богарі зернового сорго, кукурудзи, сої та соняшнику, пише AgroTimes.

З’ясувалося, що витрати на виробництво зернового сорго однакові із соняшником і дещо менші, ніж у кукурудзи. Зокрема, через меншу вартість насіння та менші видатки на добрива.

Спираючись на середню ціну продажу цих культур в останні роки, в інституті дійшли висновку, що хоч сорго й не може конкурувати з кукурудзою щодо прибутковості, вигода в його вирощуванні насамперед полягає в можливості розширити сівозміну й до того ж не втратити цінову маржу.

Особливо вигідним є вирощування сорго за несприятливих погодних умов, оскільки культура є досить стійкою і має стабільну продуктивність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сало в Україні буде в дефіциті

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації "Свинарі України" Артур Лоза.

"Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало й субпродукти. Україна давно дефіцитна на сало й імпортозалежна в цьому сегменті. Це не тенденція лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки складно сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року - 40-50 тис. тонн" - сказав експерт.

З його слів, кризову ситуацію в галузі посилює АЧС і скорочення поголів'я, зокрема в присадибних господарствах.

"Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м'яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться - сало в дефіциті", - вважає Лоза.

Він розповів, що в Україну із субпродуктів в основному імпортується сировина 1 категорії - печінка, легені та інше, що використовується у виробництві харчових продуктів.

"Через зростання цін і рух попиту в більш низький ціновий сегмент, у виробництві використовується значно більше дешевої сировини, щоб знизити вартість продукту", - пояснив експерт.

Він зазначив, що все імпортоване сало повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів, а на продуктових ринках в основному представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із сегмента присадибних господарств.

Загальний імпорт свинини (м'ясо, сало, жир, субпродукти) оцінюється в 95 тис. тонн, за попередніми даними, при цьому в 2016 році показник становив 78 тис. тонн.

Експорт цієї ж продукції збільшився порівняно з 2016 роком з 9 тис. тонн до біля 15-16 тис. тонн.

Водночас, в 2015 році експорт становив 50-55 тис. тонн, і спрямовувався цей обсяг переважно в Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження на прийом молока у населення не вводилося

А до дії нових норм ДСТУ, введення яких заплановане на 1 липня 2018, у Мінагрополітики є досить суттєві претензії, оскільки за багатьма параметрами стандарт не відповідає європейським нормам.

«Ми не робимо жодної різниці при контролі якості молока у індивідуальних та колективних господарств. Мова йде лише про контроль його якості, котрий існує і зараз і є абсолютно узгоджений з європейськими нормами якості вже два роки.

Про те, що реально проблем в даній царині не існує говорить те, що понад 90% вітчизняного молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає нормам харчової продукції», - прокоментував ситуацію перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

«В умовах, коли 80% молока збирається в господарствах населення, коли від функціонування ринку сирого молока залежить добробут сотень тисяч селян - держава має приймати дуже зважені рішення і Мінагрополітики завжди буде відстоювати саме інтереси дрібних селянських господарств», -  відзначив Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Сумах почали вирощувати рідкісні рослини

У рамках щорічного конкурсу наукових робіт в Сумському національному аграрному університеті відбувся захист проектів молодих вчених, представлених до Наукової ради Міністерства освіти й науки України, повідомляє superagronom.

Досліджуваний вид є складовою багатьох лікарських препаратів. Але значна частина їх виготовляється за кордоном, і вітчизняні фармацевтичні фірми для виготовлення лікарських препаратів за участю Ginkgo biloba змушені імпортувати сировину.

Впродовж весни та осені 2017 року дослідники заклали плантацію цих рослин для вирощування площею близько 1,2 га. При цьому було використано більше п’яти тисяч власноруч вирощених трирічних сіянців.

Заготовлене листя досліджуваного виду буде екологічно чистим, тому його можна використовувати як для експорту, так і для внутрішнього ринку, що у свою чергу сприятиме зниженню ціни на вітчизняні препарати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продають винний завод

"В даному лоті застосовується процедура проведення електронних торгів з пониженням ціни (редукціон). Зниження ціни можливе доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір, але не нижче граничної вартості, яка становить 29 715 323.00 грн", - йдеться в оголошенні.

У разі створення першої ставки будь-яким допущеним учасником, торги переходять у режим аукціону з підвищенням ціни і подальше зменшення актуальної ціни припиняється.

«Комплекс (завод) будівель та споруд, загальною площею 5 766.70 кв.м., по виробництву виноробної продукції, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н; Будівлі та допоміжні споруди комплексу очисних споруд, загальною площею 80.8 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н; Спеціалізоване обладнання, по виробництву виноробної продукції 293 шт., яке розміщене в комплексі (заводі) будівель та споруд, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н", - зазначається в оголошенні

Судячи з фотографій об’єкту, йдеться про СП «Котнар», яке засноване в 1996 році, в 2008 підприємством був зведений найсучасніший на той час завод потужністю до 30 мільйонів пляшок вина на рік, розташований в селі Мужієво. Наразі СП «Котнар» володіє також 180 га власних виноградників.

Джерело: mukachevo.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.