Фермери VS Агрохолдинги — названо найперспективнішу модель розвитку агросектору України
Яка модель агросектору найбільш перспективна для України, розповів експерт юридичної фірми ОМП Вадим Арістов у блозі на Latifundist.com.
За його словами, частіше про ці моделі говорять як про дві альтернативні та взаємовиключні: або агрохолдинги, або фермери. Також побутує думка, що агрохолдинги шкідливі й по-хижацькому експлуатують природні ресурси, попутно знищують село, а фермери — благо, і тільки відсутність належної турботи та підтримки з боку держави не дає їм стати успішним і найбільш представленим класом.
"Не буде перебільшенням сказати, що наявним статусом могутнього агроекспортера та досить помітним становищем у глобальній економіці України зобов'язана саме агрохолдингам. Окрім виробництва традиційних високомаржинальних культур рослинництва, агрохолдинги розвивали стратегії вертикальної інтеграції, розвивали переробку, виробництво продуктів харчування, створювали потужності зі зберігання і перевалки. Це, зокрема, й десятки тисяч робочих місць», — стає на захист холдингів Арістов.
Та водночас він додає, що без фермерства Україна також багато втратить, адже малий виробник здатен зробити те, що неможливо у жодному вертикально інтегрованому агрохолдингу.
"Особисто, своїми руками, підв'язати кожен кущик, обрізати кожне дерево, подивитися за кожною твариною. Фермер може максимально розкрити й реалізувати потенціал земельної ділянки, рослини, тварини. Саме фермер, і тільки фермер, може створювати гастрономічні шедеври виноробства або сироваріння. Наскільки це може бути затребуваним і стає економічно ефективним і успішним бізнесом? Сьогодні зростає кількість людей, охочих не просто їсти, а бажаючих вживати якісну, в їхньому розумінні, смачну, здорову їжу. Така тенденція спостерігається і в світі, і в Україні. Внутрішнє споживання зростає і, відповідно, зростає попит на продукти харчування з додатковою споживчою цінністю - органічні продукти, біопродукти, фермерські продукти, суперфуд, фітнес-продукти», — зазначив експерт юридичної фірми.
На його думку, найперспективніша модель розвитку українського агросектору — це синергія агрохолдингів і фермерських господарств.
"Ми маємо унікальну можливість об'єднати обидві моделі. Нині агрохолдинги увійшли в стадію здорової конкуренції. Вони вже змушені конкурувати за ресурси — насамперед, людські. Конкуренція за доступ до землі посилюється. На черзі, гадаю, вода. У цій, уже багато в чому ринковій, конкуренції виживуть і переможуть найбільш пристосовані з погляду ефективності компанії. Решта припинять своє існування. Їхнє місце займуть нові. Більш ефективні. Паралельно можливо та необхідно розвивати малий і середній бізнес. Тільки збільшення загальної кількості економічно активних одиниць забезпечить розвиток ринкових відносин за рахунок конкуренції, забезпечить оздоровлення, зростання і розвиток економіки», — підсумував Вадим Арістов.
Україна побила антирекорд з кількості спалахів АЧС
Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».
У цифрах це:
- знищені майже 130 тисяч свиней — понад 13 тис. у присадибників і близько 117 тис. з ферм, лише за поточний рік.
- на компенсацію збитків, завданих АЧС країна витратила понад 15 млн гривень, виплати тривають.
Від появи хвороби у 2012-му, в Україні було вилучено і знищено понад 120 тисяч голів свиней (2014-й — 339 тис., 2015-й — 67,8 тис., 2016-й — 51,9 тис.). На відшкодування збитків витрачено більше 136 млн гривень (присадибним та спеціалізованим свинарським господарствам).
Перекинутий зерновоз заблокував рух на трасі Київ-Одеса
ДТП сталася в Одеській області біля с. Жовтень, пише kurkul.com.
Водій вантажівки не впорався з керуванням, збив близько 50 м відбійника, виїхав на зустрічну смугу, де перекинувся набік.
В результаті були заблоковані всі смуги руху в напрямку Києва. Через що утворився багатокілометровий затор.
На місці події працювали співробітники правоохоронних органів і рятувальники.
Агролайфхак: Як створити розплідник і що вигідніше вирощувати
Про те, скільки коштує закладення розплідника в Україні і на які культури варто звернути увагу, розповідає фермер Віталій Забудько, повідомляє Пропозиція.
Процес створення розплідника не є особливо складним. Для старту необхідно мати $1,5-2,0 тис. / га на насіння для майбутніх підщеп. Плюс до цього потрібно врахувати витрати на воду і полив, які розраховуються індивідуально, і на роботу окулірувальників. Так, оплата праці українських фахівців за окулірування 240 тисяч сіянців складе в районі 10 тис. доларів. Зарубіжні окулірувальники, наприклад з Туреччини, коштуватимуть дорожче.
Але це того варте. Так, один гектар розплідника саджанців волоського горіха в умовах України може приносити своєму власникові від одного до п'яти мільйонів доларів доходу в рік за грамотної організації і ведення господарства.
Потрібно тільки визначитися з рослинами, проаналізувавши, які культури затребувані на внутрішньому і зовнішньому ринках, які плодово-ягідні культури експортуються, що вирощують у Європі.
«Серйозні розплідники, які працюють на світовому або локальному ринку, як правило, пропонують своїм клієнтам комплексні пакети - від закладення садів і насаджень до технічної і технологічної підтримки», - пише Забудько.
Більшість таких розплідників або співпрацюють з науковими селекційними центрами, або самі проводять роботу із селекції, або роблять і те й інше.
На думку Забудька, у найближчому майбутньому в Україні та світі будуть затребувані такі культури:
1. Вся горіхова група (від фундука та волоського горіха до фісташки і мигдалю і підщепи для них);
2. Кісточкова група (черешня, вишня, слива, абрикос, персик і нектарин). Підщепи для кісточкової групи, особливо для черешні і диплоїдної сливи;
3. Зерняткова група тільки в клубних сортах яблук і груш. Загалом цей напрямок зараз не має великої перспективи розвитку;
4. Ягідна група з орієнтацією на сорти, придатні до механізованого збирання;
5. Вересковая група і нішеві культури: обліпиха, аронія, горобина, калина, ірга, актинідія, бузина, глід, айва, шипшина;
6. Медоносні рослини, чагарники і дерева;
7. Посадковий матеріал лікарських й ефіроолійних культур;
8. Посадковий матеріал для заліснення територій.
Останні дві позиції особливо цікаві з урахуванням посилення загальносвітової тенденції до здорового способу життя і великого попиту в ЄС на посадковий матеріал для лісів. У цій специфічній ніші зараз лідирують німці й австрійці.
ЄС вводить мито на зерно
Про це повідомляє agropolit.com з посиланням на Reuters.
Так, із листопада 2014 року в ЄС діяло нульове мито на імпортні поставки кукурудзи.
Основною причиною є зміцнення євро на тлі низьких світових цін на кукурудзу через надлишок світової пропозиції.
Попри те, що Європейський Союз виробляє понад 60 млн тонн кукурудзи, він є одним з основних імпортерів даної культури, оскільки його споживання у 2017/18 МР оцінюється на рівні 74,7 млн тонн за останнім прогнозом USDA.
Згідно з чинними в ЄС правилами, імпортне мито вводиться у випадку, якщо імпортні ціни, які розраховуються на основі експортних цін США з урахуванням вартості фрахту, опустяться нижче від позначки у €157 за тонну, та триматимуться на такому рівні не менше 10 діб. Мито покриває різницю між ціною поточного імпорту та запровадженим у Європейському Союзі граничним значенням і може бути скорегованим із зміною цін імпорту.
Варто зазначити, що розмір квот на безмитне постачання в рамках асоціації Україна—ЄС залишається без змін.
Іноземні виробники пива об'єдналися на українському та російському ринках
Виробники пива "Клинское" та "Старый мельник" об'єдналися на ринках України та Росії, повідомляє ТСН.
Бельгійська пивоварна компанія Anheuser-Busch InBev уже підписала договір з турецькою Anadolu Efes про об'єднання своїх представництв. Нову компанію назвали AB InBev-Efes, у її раді директорів буде рівне предстаництво від обох компаній.
Виконавчим директором має стати президент російської AB InBev Дмитро Шпаков. Остаточно злиття компаній має відбутися в першому півріччі 2018-го. А нова компанія має стати найбільшим виробником пива на російському ринку. За підсумками 2016 року лідерство залишилося за Carlsberg з майже 34% ринку. Сумарна доля AB InBev та Anadolu Efes склала майже 27%. У четвертого крупного гравця Heineken майже 12%.
Серед торгових марок компанії AB InBev – Bud, Corona Extra, Staropramen і Stella Artois, "Клинское", "Сибирская Корона", "Тинькофф Авторское", Bagbier, "Толстяк", ДАО.
Anadolu Efes випускає в Росії Efes Pilsener, Essa, "Старый мельник", "Белый медведь".
Зазначимо, що 2016-го року продажі алкогольного пива в Росії впали на 3,7%, безалкогольного пива – навпаки зросли на 12%.