Фермери VS Агрохолдинги — названо найперспективнішу модель розвитку агросектору України

Яка модель агросектору найбільш перспективна для України, розповів експерт юридичної фірми ОМП Вадим Арістов у блозі на Latifundist.com.

За його словами, частіше про ці моделі говорять як про дві альтернативні та взаємовиключні: або агрохолдинги, або фермери. Також побутує думка, що агрохолдинги шкідливі й по-хижацькому експлуатують природні ресурси, попутно знищують село, а фермери — благо, і тільки відсутність належної турботи та підтримки з боку держави не дає їм стати успішним і найбільш представленим класом.

"Не буде перебільшенням сказати, що наявним статусом могутнього агроекспортера та досить помітним становищем у глобальній економіці України зобов'язана саме агрохолдингам. Окрім виробництва традиційних високомаржинальних культур рослинництва, агрохолдинги розвивали стратегії вертикальної інтеграції, розвивали переробку, виробництво продуктів харчування, створювали потужності зі зберігання і перевалки. Це, зокрема, й десятки тисяч робочих місць», — стає на захист холдингів Арістов.

Та водночас він додає, що без фермерства Україна також багато втратить, адже малий виробник здатен зробити те, що неможливо у жодному вертикально інтегрованому агрохолдингу.

"Особисто, своїми руками, підв'язати кожен кущик, обрізати кожне дерево, подивитися за кожною твариною. Фермер може максимально розкрити й реалізувати потенціал земельної ділянки, рослини, тварини. Саме фермер, і тільки фермер, може створювати гастрономічні шедеври виноробства або сироваріння. Наскільки це може бути затребуваним і стає економічно ефективним і успішним бізнесом? Сьогодні зростає кількість людей, охочих не просто їсти, а бажаючих вживати якісну, в їхньому розумінні, смачну, здорову їжу. Така тенденція спостерігається і в світі, і в Україні. Внутрішнє споживання зростає і, відповідно, зростає попит на продукти харчування з додатковою споживчою цінністю - органічні продукти, біопродукти, фермерські продукти, суперфуд, фітнес-продукти», — зазначив експерт юридичної фірми.

На його думку, найперспективніша модель розвитку українського агросектору — це синергія агрохолдингів і фермерських господарств.

"Ми маємо унікальну можливість об'єднати обидві моделі. Нині агрохолдинги увійшли в стадію здорової конкуренції. Вони вже змушені конкурувати за ресурси — насамперед, людські. Конкуренція за доступ до землі посилюється. На черзі, гадаю, вода. У цій, уже багато в чому ринковій, конкуренції виживуть і переможуть найбільш пристосовані з погляду ефективності компанії. Решта припинять своє існування. Їхнє місце займуть нові. Більш ефективні. Паралельно можливо та необхідно розвивати малий і середній бізнес. Тільки збільшення загальної кількості економічно активних одиниць забезпечить розвиток ринкових відносин за рахунок конкуренції, забезпечить оздоровлення, зростання і розвиток економіки», — підсумував Вадим Арістов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна побила антирекорд з кількості спалахів АЧС

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

У цифрах це:

- знищені майже 130 тисяч свиней — понад 13 тис. у присадибників і близько 117 тис. з ферм, лише за поточний рік.
- на компенсацію збитків, завданих АЧС країна витратила понад 15 млн гривень, виплати тривають.

Від появи хвороби у 2012-му, в Україні було вилучено і знищено понад 120 тисяч голів свиней (2014-й — 339 тис., 2015-й — 67,8 тис., 2016-й — 51,9 тис.). На відшкодування збитків витрачено більше 136 млн гривень (присадибним та спеціалізованим свинарським господарствам).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перекинутий зерновоз заблокував рух на трасі Київ-Одеса

ДТП сталася в Одеській області біля  с. Жовтень, пише kurkul.com.

Водій вантажівки не впорався з керуванням, збив близько 50 м відбійника, виїхав на зустрічну смугу, де перекинувся набік.

В результаті були заблоковані всі смуги руху в напрямку Києва. Через що  утворився багатокілометровий затор.

На місці події працювали співробітники правоохоронних органів і рятувальники.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: Як створити розплідник і що вигідніше вирощувати

Про те, скільки коштує закладення розплідника в Україні і на які культури варто звернути увагу, розповідає фермер Віталій Забудько, повідомляє Пропозиція.

Процес створення розплідника не є особливо складним. Для старту необхідно мати $1,5-2,0 тис. / га на насіння для майбутніх підщеп. Плюс до цього потрібно врахувати витрати на воду і полив, які розраховуються індивідуально, і на роботу окулірувальників. Так, оплата праці українських фахівців за окулірування 240 тисяч сіянців складе в районі 10 тис. доларів. Зарубіжні окулірувальники, наприклад з Туреччини, коштуватимуть дорожче.

Але це того варте. Так, один гектар розплідника саджанців волоського горіха в умовах України може приносити своєму власникові від одного до п'яти мільйонів доларів доходу в рік за грамотної організації і ведення господарства.

Потрібно тільки визначитися з рослинами, проаналізувавши, які культури затребувані на внутрішньому і зовнішньому ринках, які плодово-ягідні культури експортуються, що вирощують у Європі.

«Серйозні розплідники, які працюють на світовому або локальному ринку, як правило, пропонують своїм клієнтам комплексні пакети - від закладення садів і насаджень до технічної і технологічної підтримки», - пише Забудько.

Більшість таких розплідників або співпрацюють з науковими селекційними центрами, або самі проводять роботу із селекції, або роблять і те й інше.

На думку Забудька, у найближчому майбутньому в Україні та світі будуть затребувані такі культури:

1. Вся горіхова група (від фундука та волоського горіха до фісташки і мигдалю і підщепи для них);

2. Кісточкова група (черешня, вишня, слива, абрикос, персик і нектарин). Підщепи для кісточкової групи, особливо для черешні і диплоїдної сливи;

3. Зерняткова група тільки в клубних сортах яблук і груш. Загалом цей напрямок зараз не має великої перспективи розвитку;

4. Ягідна група з орієнтацією на сорти, придатні до механізованого збирання;

5. Вересковая група і нішеві культури: обліпиха, аронія, горобина, калина, ірга, актинідія, бузина, глід, айва, шипшина;

6. Медоносні рослини, чагарники і дерева;

7. Посадковий матеріал лікарських й ефіроолійних культур;

8. Посадковий матеріал для заліснення територій.

Останні дві позиції особливо цікаві з урахуванням посилення загальносвітової тенденції до здорового способу життя і великого попиту в ЄС на посадковий матеріал для лісів. У цій специфічній ніші зараз лідирують німці й австрійці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС вводить мито на зерно

Про це повідомляє agropolit.com з посиланням на Reuters.

Так, із листопада 2014 року в ЄС діяло нульове мито на імпортні поставки кукурудзи.

Основною причиною є зміцнення євро на тлі низьких світових цін на кукурудзу через надлишок світової пропозиції.

Попри те, що Європейський Союз виробляє понад 60 млн тонн кукурудзи, він є одним з основних імпортерів даної культури, оскільки його споживання у 2017/18 МР оцінюється на рівні 74,7 млн  тонн за останнім прогнозом USDA.

Згідно з чинними в ЄС правилами, імпортне мито вводиться у випадку, якщо імпортні ціни, які розраховуються на основі експортних цін США з урахуванням вартості фрахту, опустяться нижче від позначки у  €157 за тонну, та триматимуться на такому рівні не менше 10 діб. Мито покриває різницю між ціною поточного імпорту та запровадженим у Європейському Союзі граничним значенням і може бути скорегованим із зміною цін імпорту.

Варто зазначити, що розмір квот на безмитне постачання в рамках асоціації Україна—ЄС залишається без змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземні виробники пива об'єдналися на українському та російському ринках

Теґи: 

Виробники пива "Клинское" та "Старый мельник" об'єдналися на ринках України та Росії, повідомляє ТСН.

Бельгійська пивоварна компанія Anheuser-Busch InBev уже підписала договір з турецькою Anadolu Efes про об'єднання своїх представництв. Нову компанію назвали AB InBev-Efes, у її раді директорів буде рівне предстаництво від обох компаній.

Виконавчим директором має стати президент російської AB InBev Дмитро Шпаков. Остаточно злиття компаній має відбутися в першому півріччі 2018-го. А нова компанія має стати найбільшим виробником пива на російському ринку. За підсумками 2016 року лідерство залишилося за Carlsberg з майже 34% ринку. Сумарна доля AB InBev та Anadolu Efes склала майже 27%. У четвертого крупного гравця Heineken майже 12%.

Серед торгових марок компанії AB InBev – Bud, Corona Extra, Staropramen і Stella Artois, "Клинское", "Сибирская Корона", "Тинькофф Авторское", Bagbier, "Толстяк", ДАО.

Anadolu Efes випускає в Росії Efes Pilsener, Essa, "Старый мельник", "Белый медведь".

Зазначимо, що 2016-го року продажі алкогольного пива в Росії впали на 3,7%, безалкогольного пива – навпаки зросли на 12%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview