Філії ДПЗКУ прийняли на зберігання перший мільйон тонн зерна

Про це повідомив в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Дмитро Гавриш, пише прес-служба корпорації.

«З початку цього маркетингового сезону наші лінійні елеватори вже заготовили трохи більше 1 млн тонн зернових, що становить майже 40% від річного плану.  Зокрема, у вересні прийнято на зберігання понад 135 тис. тонн зерна», - зазначив в.о. голови правління держкорпорації.

За його словами, лідером серед філій корпорації за обсягами заготівлі став Білоколодязький елеватор, який вже на 5% перевиконав свій річний план, прийнявши на зберігання більше 120 тис. тонн збіжжя.

Як повідомлялось раніше, у 2016/17 маркетинговому році філії ДПЗКУ заготовили близько 2,7 млн тонн зернових. Цей показник став продовженням рекордних обсягів заготівлі за результатами календарного 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське с/г може забезпечувати життя за кордоном

Стимулювання розвитку фермерства та обслуговуючої кооперації – це необхідні дії держави, які спрямовані на те, щоб людина, яка працює на землі, могла заробити достатньо грошей для того, щоб бути зацікавленою у продовженні роботи на власній землі. А реформа в цілому має зробити фермерську модель домінуючою, на противагу латифундистській, коли агрохолдинг заробляє настільки багато грошей, що може за них жити не в Україні, а в якійсь іншій країні. Це принципово важливо для того, щоб Україна була державою українців і через 50, і через 100 років - підкреслив Костянтин Малеєв, політолог, соціолог Інституту філософії НАН України.

Зрозуміло, що агрохолдинги за рахунок великих масштабів мають і дешевші ресурси, і більший вплив на прийняття рішень. Проте стимулювання з боку держави може мати декілька важливих аспектів. Окрім консультативної допомоги, держава може купувати продукцію фермерів на пріоритетних засадах (наприклад, для організації харчування у навчальних та інших закладах), може встановлювати певні преференції – наприклад, квоти та спеціальні пільгові умови для фермерської продукції на полицях супермаркетів, тощо.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштує започаткувати горіховий бізнес

Цьогоріч, за очікування USDA, збір волоського горіха в Україні складе 113 000 тонн, 40 000 тонн буде спожито на внутрішньому ринку. Продукт активно експортується, тому фермери все частіше закладають нові сади. Така тенденція спостерігається з 2009 року, пише landlord.ua

Щоб не лише закласти горіховий сад, але і побудувати переробні потужності площею 1000 м2, потрібно інвестувати $5 млн. На кожен вкладений долар фермер отримає $1,8 чистого прибутку, підрахували в ProConsulting.

«Горіховий» проект реалізується в 2 етапи. Спочатку відбувається закладка саду й вирощування дерев до етапу плодоношення. На це знадобиться 5-6 років.

«Тут треба правильно обрати регіон розміщення виробництва, – зазначають аналітики. – Для промислового розведення найкраще підходить Придністров’я, Закарпаття, Буковель, де можна отримати 1 500 кг горіхів з гектару».

Другий етап – будівництво переробних потужностей. За їх наявності фермер зможе торгувати одразу кількома видами продукції: ядра горіхів різних ступенів подріблення, перегородки і шкарлупа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хімзаводи Фірташа обіцяють погасити борги перед аграріями до початку посівної

Про це повідомив керуючий директор Group DF Борис Краснянський, передає Інтерфакс-Україна.

"Ми знаходимо шляхи, щоб поступово гасити ці борги, але і щоб нам не довелося зупинити заводи. За декілька місяців ми вже погасили понад 300 млн грн. Думаю, до завершення сезону осінь-зима – до весни – ми погасимо цей борг", – сказав Краснянський.

Топ-менеджер нагадав, що борг у розмірі близько 2 млрд грн виник після зупинки заводів в лютому, коли їм була припинена поставка природного газу.

"Ми намагаємося працювати з усіма кредиторами. Не з усіма це легко виходить, але з ким працюємо, рухається добре: більшість з наших кредиторів розуміють це і працюють з нами успішно", – сказав керуючий директор Group DF.

Краснянський уточнив, що співпраця Ostсhem з державним "Аграрним фондом", розпочата в червні 2017 року, триває і має хороші перспективи для продовження.

"Фонд купує добрива заздалегідь і у нього посилюється важіль у взаєминах з аграріями, заводи отримують роботу, а ринок (який не настільки багатий, щоб авансувати такого роду речі) заздалегідь насичується добривами", – пояснив керуючий директор Group DF.

Як повідомлялося, три хімічні заводи, які входять в групу Ostсhem, зупинили роботу в лютому через припинення газопостачання з боку НАК "Нафтогаз України" з причини відсутності коштів для передоплати за паливо.

При цьому сільгосптоваровиробники тоді вже внесли передоплату за добрива на загальну суму близько 2 млрд грн.

ПАТ "Аграрний фонд" в червні 2017 року замовив на 1 млрд грн міндобрив у групи компаній Ostсhem, що дозволило трьом підприємствам групи відновити свою роботу. Зокрема, 16 червня відновив роботу ПАТ "Азот" (Черкаси), 5 липня - ПАТ "Рівнеазот", а 7 липня - ПРАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна на шостому місті експортерів у ЄС

Про це говориться в матеріалах Єврокомісії, пише landlord.ua.

У червні імпорт підскочив на 98,5%, або на 261 мільйон євро, до 526 мільйонів євро, інформує dairynews. Отже, в липні порівняно із попереднім місяцем, відбулося зниження вартості імпорту подібних товарів з України в Євросоюз.

У річному обчисленні — тобто з серпня 2016 року по кінець липня 2017 року — вартість імпорту з України в ЄС сільськогосподарської та продовольчої продукції піднялася на 9,2%, або на 414 мільйонів євро в порівнянні з аналогічним попереднім періодом, до 4,888 мільярда євро.

Україна піднялася із 7 на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз, поступаючись Бразилії, США, Аргентині, Китаю та Індонезії.

За 2016 рік експорт української аграрної продукції до країн Європи збільшився майже на 1,6%, порівняно з 2015 роком, та становив $4242,4 мільйона.

Торік країни Європи посіли друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції з часткою 27,5%, поступившись лише країнам Азії. У загальному ж товарообігу сільськогосподарською продукцією частка ЄС минулого року становила 31,5%. До топ-5 країн-імпортерів наших продуктів з ЄС увійшли Іспанія, Польща, Нідерланди, Італія та Німеччина, інформує Міністерство аграрної політики і продовольства України.

Головними продуктами українського експорту до країн Європи торік стали зернові злаки, олія, насіння олійних, плоди та горіхи. Також у минулому році серед європейських споживачів великим попитом користувався український мед, м’ясо, кондитерські вироби та соки.

Близько 40% усього експорту України становить експорт у країни Європейського Союзу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На AGROEXPO встановили рекорд України

Теґи: 

Під час заходу було встановлено рекорд України у категорії  «Спорт, спец. підготовка» по перетягуванню агрегату (трактор агрегований посівним комплексом). В якості «снаряду» була використана зчіпка: трактор NEW HOLLAND T8.40 та посівний комплекс ELVORTI ALCOR 10.0 загальною вагою 27.200 кг. Рекорд встановлювали четверо атлетів, які подолали дистанцію 3,07 метри.

Рекорд було зафіксовано «Книгою рекордів України».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview