Фінансування державного інтервенційного фонду зросло на 10 тисяч відсотків

Теґи: 

Про це повідомляє Асоціація тваринників України.

Зокрема, мова йде про комплекс заходів із зберігання, перевезення, переробки та експорту об’єктів державного цінового регулювання. Якщо у 2016 році на це було виділено 25,3 млн грн, то у 2017 році на аналогічні потреби виділено 51,4 млн грн. Зростання на 102,4%.

Так само удвічі зросли видатки на діяльність підприємств агропромислового комплексу та Аграрного фонду. Якщо у 2016 році на ці потреби було виділено 48,6 млн грн, то у 2017 – 108 млн грн. Зростання на 121,8%.

Окрім цього, спостерігається справжній прорив у формуванні державного інтервенційного фонду, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників. Так, якщо у 2016 році на ці потреби були витрачені відверто жалюгідні 72 тисячі гривень (або 0,004% від загального розміру спеціального фонду), то цього року на аналогічні потреби виділено 773 млн грн (або 7,5% від загального розміру). Тобто, цьогоріч зростання на 10631,7%.

Такі цифри наводяться Міністерством аграрної політики та продовольства у відповіді на запит Асоціації тваринників України  № 37-21-15/12677 від 23.05.2017 року.

 
«Різке зростання фінансування Аграрного фонду несе в собі низку можливостей. По-перше, це дає можливість збільшувати державні продовольчі резерви та згладжувати сезонні коливання цін на сільськогосподарську продукцію.

Це також може позитивно впливати на експорт аграрної продукції, дозволить підвищити його ефективність. Підтримка експорту аграрної продукції є вкрай важливим на сьогодні джерелом поповнення української казни і, що особливо важливо, надходження у державу валюти.

Разом з тим ефективність використання цих коштів Аграрним фондом потребує прискіпливого державного та громадського контролю. Й найближчим часом ми звернемося до Мінагрополітики з проханням проінформувати громадськість про хід виконання програм Аграрним фондом і прозорість використання коштів», - прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Мотор Січ» випустив для аграріїв вертоліт «Надія»

На аеродромі «Мокра», де показали новинку, президент «Мотор Січі» В’ячеслав Богуслаєв підтвердив, що вертоліт може згодитися не лише для пасажирських перевезень, а й у сільському господарстві, пише landlord.ua.

Задіяний в агросекторі, вертоліт «Надія» міг би здійснювати аеропосів, вносити сухі мінеральні добрива, а за допомогою спецобладнання й обробляти площі рідкими хімічними препаратами.

Через високу продуктивність аеропосів був популярним у Радянському Союзі. Завдяки літакам, а пізніше вертольотам, висіювали горох і ячмінь на площах, де через стан ґрунту складно було задіяти сівалки. Завдяки рівномірному розподіленню насіння підвищували природну конкурентоздатність культурних рослин.

Практика радянського часу пам’ятає підвищені урожаї ячменю в Полтавській області саме через висівання його з вертольоту.

Утім, попри високу продуктивність – 100 га/годину, посіви були неточними. Прийом називали виправданим лише в умовах ранньої підкормки зернових. Попри велику вартість, окупність за рахунок збільшення урожаю була великою.

При обробці рослин інсектицидами й фунгіцидами, додаткові завихрення від роботи гвинтів сприяють якісному покриттю рослин робочим розчином. Однак є загроза, що деякі препарати можуть конденсуватися з ранковим туманом на несільськогосподарських площах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 виробників соєвої олії

"Миронівський Хлібопродукт" посів друге місце за обсягами виробництва. Про це повідомляє аналітик аграрного ринку Станіслава Ярош, пише "ПроАгро".

На частку перших двох компаній припадає понад 42% сукупного виробництва соєвої олії в Україні.

ТОП-10 виробників соєвої олії:

1. "Астарта" - 24,5% (частка в загальному обсязі виробництва);
2. МХП - 17,5%;
3. Комапния "Фон Засс АГ" - 11,3%;
4. "Оліяр" - 7,3%;
5. "Промтехагроторг" - 6,1%;
6. GREENSTONE - 4,2%;
7. Theeuwes holding B.V - 4,1%;
8. Агрофірма "Відродження" - 2,8%;
9. "Каховка Протеїн Агро" - 2,1%;
10. "Юкон Агро" - 1,4%.

 

Крупнейшим производителем соевого масла в Украине в сентябре-июне 2016/17 МГ стал агропромхолдинг "Астарта-Киев". "Мироновский Хлебопродукт" занял второе место по объемам производства. Об этом сообщает аналитик аграрного рынка Станислава Ярош, пишет "ПроАгро".

На долю первых двух компаний приходится более 42% совокупного производства соевого масла в Украине.

В ТОП-10 производителей соевого масла вошли:

    "Астарта" — 24,5% (доля в общем объеме производства);
    МХП — 17,5%;
    Комапния "Фон Засс АГ" — 11,3%;
    "Олияр" — 7,3%;
    "Промтехагроторг" — 6,1%;
    GREENSTONE — 4,2%;
    Theeuwes holding B.V — 4,1%;
    Агрофирма "Возрождение" — 2,8%;
    "Каховка Протеин Агро" — 2,1%;
    "Юкон Агро" — 1,4%.



Источник: https://delo.ua/business/kto-v-liderah-po-proizvodstvu-soevogo-masla-333852/?supdated_new=1503314289 © delo.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Українці стали менше їсти свинину

Про це свідчать результати їх щомісячного моніторингу економічних оцінок та очікувань українців, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, хоча за підсумками липня оцінки власного поточного матеріального становища зазнали незначного послаблення, проте цей показник на 10,5 відсоткових пунктів чи на 4,5 одиниці вищий ніж рік тому. У порівнянні з відповідним місяцем 2015-го, цього липня показник відчутно покращився, збільшившись майже на 20 пунктів. При цьому відчутніше змінилися девальваційні та інфляційні очікування. Але висхідний рух цих показників відзначали і роком раніше.

Водночас розрахунки Економічного дискусійного клубу фіксують скорочення споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у січні-липні на рівні 2,6% у порівнянні з 2016-м — до 478 тис. т. Проте це не вказує на послаблення попиту на свинину порівняно з минулим роком.

«Таке коливання скоріше є наслідком меншої сукупної пропозиції м’яса свиней та продуктів з неї на внутрішньому ринку», — коментують в аналітичному відділі АСУ. — «Так, і за нашими оцінками, і за оцінками експертів Економічного дискусійного клубу надходження свинини на внутрішній ринок цьогоріч дещо менше через подвоєння експорту продукції свинарства, послаблення „притоку“ імпортної сировини, а також деякого скорочення внутрішнього виробництва».

Звичайно, споживачі у більшості випадків не відчувають дефіциту свинини у роздрібній торгівлі, проте він відбивається на кінцевій ціні охолодженого чи мороженого м’яса свиней та продуктів з нього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС не є головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні

Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України. Сьогодні розберемо один з них, пов’язаний з гарячою темою африканської чуми свиней (АЧС).

МІФ: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є АЧС.

Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа, і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив «фактору АЧС» не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі.

Всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней – менше 2% середньорічного поголів'я. В той же час, ЩОРІЧНІ втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (це – дані з балансу руху поголів’я, який публікував донедавна Держстат). Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів! Всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн. голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості.

Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це «психологічний забій»), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуто у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники, для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій для опору хворобі. За нашими оцінками, такий «психологічний забій» дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС.

Насправді ж, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках. Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник – низька прибутковість вирощування свиней. Ось така банальність. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом – девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку, тощо.

Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво.
 


 



Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині хімічної атаки зазнала ціла плантація рису

Працівники сільськогосподарського підприємства у Каланчацькому районі області помітили, що на території шести «чеків» рослини почали стрімко жовкнути, наче їх поливали кислотою, й припинили розвиток.

Про це пише Херсонці.

Аграрії звернулися до поліції, яка й з'ясувала: на рис потрапили отрутохімікати, що призначалися для пшениці. Агрофірма обробляла ними з повітря своє поле по сусідству, але пілот АН-2 помилився — порив вітру поніс хмару пестицидів у інший бік. І «хімія» потрапила на рис.

Тепер винуватцям знищення врожаю доведеться компенсувати виробникам мільйонні збитки. А поліція вже розпочала кримінальне провадження за фактом умисного знищення майна в особливо великих розмірах.

Винуватцям злочину «світить» до десяти років позбавлення волі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview