Формуємо систему підживлення для озимих культур

Та як вирахувати необхідні норми внесення добрив під запланований урожай? Адже кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень; крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям, – пояснює керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів».

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів – для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує експерт, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації – таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страх втратили: як фермерам зберегти гроші під час погодних негараздів

Урожай пшениці цього року мав потенціал досягти рекордних показників, однак цьому перешкодила червнева спека, яка не дала зерну наповнитися.

«Засуха, яку ми спостерігаємо останніми роками, цього року також була аномальною, але не досягла критичних позначок, тому врожай, сформований на полях, досить пристойний», — зазначила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко. 

Вона підкреслила, що в липні середня температура повітря була близькою до кліматичної норми. Попри невеликі дощі в Україні, за винятком деяких південних, центральних і східних областей, спостерігався брак вологи. Проте періодичні похолодання та активні роси підтримували вологість на достатньому рівні. 
 
Тетяна Адаменко говорить, що за останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла майже на 2°С. За стандартом вона мала б бути 7,8 °С, а нині — 9,5 °С. Температура в країні підвищилася, а кількість опадів – ні. 

Межею безпечного землеробства вважають 700 міліметрів річних опадів. Все, що нижче – несприятливі умови. В Україні опади стають дуже нерівномірними, а їх середня кількість становить 568 міліметрів на рік. Тобто щороку нам і так не вистачає понад 130 міліметрів. 
Крім того, цьогоріч літня негода завдала значних збитків аграріям: в деяких регіонах України панували грози, град і буревії. 

Саме тому перед аграріями як ніколи постає питання, як застрахувати свої посіви від погодних негараздів, адже вже у більшості регіонах України розпочато посів озимого ріпаку під урожай 2020 року. 

«Із закінченням літньо–польових робіт саме час аграріям подумати про майбутній урожай озимих. Але у зв’язку зі зміною клімату значно підвищуються й агроризики. Передбачити, які погодні умови будуть найближчі півроку та як вони вплинуть на врожайність культур, на жаль, ніхто не може. Несприятливі погодні умови та стихійні лиха можуть повністю знищити всі посіви, тим самим не даючи сільськогосподарським підприємствам можливості отримати прибуток від своєї діяльності. Для середніх і малих сільськогосподарських підприємств такі фактори загрожують навіть припиненням діяльності. Вирішити цю проблему дозволяє агрострахування, яке убезпечить  сільськогосподарські підприємства від можливого ризику втрати посівів, врожаю, а значить і своїх доходів» - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, більшість аграріїв сьогодні страхують свої посіви та насадження на вимогу фінансових установ. Але зараз, коли на переважній частині України панують нетипові погодні умови, все частіше сільгоспвиробники замислюються про фінансові механізми мінімізації можливих збитків.

«Ризики для аграріїв зростають, оскільки останніми роками динамічно змінюється клімат. Щоб нормально розвивати свій бізнес, сільгоспвиробники мають бути впевненими у завтрашньому дні. Застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку», – говорить Володимир Юдін. 

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Він підкреслив, що аграрії мають змогу застрахувати  різні види посівів: пшеницю, сою, ріпак, соняшник горох, багаторічні насадження або інші культури. Також можна використовувати страховий захист як від повної, так і часткової загибелі посівів або врожаю. Застрахувати посіви та врожай сільгоспвиробники мають змогу на період повного аграрного циклу або на певний сезон. Аграрії при цьому можуть вибрати оптимальний для себе формат страхування: мультиризикове страхування або страхування на основі індексу врожайності. Страхові тарифи за кожною з програм визначаються в залежності від культури, регіону вирощування, обраного розміру франшизи, переліку ризиків, розміру площ посівів, переданих на страхування тощо.

«Працюючи в сфері страхування сільськогосподарських ризиків багато років, експерти "Аграрної Агенції АГРОС" добре розуміють потреби аграріїв та підбирають програми страхування, що враховують особливості сільгоспвиробництва та забезпечують комплексний захист.  Вже на початковому етапі фахівці допомагають обрати варіанти кращого покриття, застосування франшизи, визначитися із врожайністю, переліком ризиків тощо»,- зазначає Володимир Юдін.

За його словами, якщо посіви були застраховані, то у разі настання страхового випадку для виплати відшкодування, аграріям необхідно орієнтуватися на порядок фіксації загибелі посівів, встановлений у договорі страхування.

«Сільське господарство є ризиковим видом діяльності, адже аграрії певний відсоток врожаю втрачають від зміни погодних умов. Тож страхування є реальним інструментом, який може зберегти фінансову стабільність виробника. Страхування посівів для аграріїв в умовах зміни клімату стає реальною допомогою, яка дозволяє зменшити втрати  Спека і заморозки, посуха і надмірна кількість опадів несуть потенційну загрозу майбутньому врожаю. Тому щоб природа не завадила ефективній роботі аграріїв, їм необхідно застосувати страховий захист, щоб бути впевненим у фінансовій стабільності господарства.»,  - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринництво: поголів’я зменшується, виробництво зростає

За останні 10 років, виробництво м’яса всіх видів зросло на 23%, молока – впало на 13%. В Україні спостерігається активне скорочення поголів’я ВРХ з одночасним нарощенням обсягів виробництва м’яса. Так, за січень-червень поточного року було вироблено порядку 1,2 млн т м’яса всіх видів, що на 5% більше ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє прес-служба УКАБ. 

Структура виробництва м’яса в Україні виглядає наступним чином: 56% всього виробленого м’яса – м’ясо птиці, 33% - свинина і 11% складає яловичина і телятина. Виробництво в поточному році зросло по всім категоріям, проте найбільше вдалося наростити виробництво м’яса птиці – на 7,5% порівняно з першою половиною 2018 року. Щодо основних виробників м’яса, варто зазначити, що левову частку яловичини виробляють господарства населення – 64% всієї виробленої яловичини за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами, в той час як основна частина м’яса птиці виробляється підприємствами – 89%.

Можна очікувати, що в подальшому частка населення, яка залучена у виробництві яловичини, продовжуватиме скорочуватися, адже збитковість вирощування ВРХ спонукає виробників вирізати поголів’я. В той же час, рівень споживання яловичини в Україні стагнує, що одночасно з обмеженими можливостями експорту м’яса ВРХ (закритий ринок ЄС і Китаю) перешкоджає пожвавленню промислового виробництва. Також, наразі досі існує проблема з розповсюдженням АЧС по Україні, чому сприяє неконтрольований подвірний забій свиней господарствами населення.

Виробництво молока останніми роками невпинно зменшується і у 2018 році був зафіксовано найнижчий показник за всю історію незалежності України – 10,1 млн т. За січень-червень поточного року вироблено майже 4,8 млн т молока, що на 3,4% менше ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше молока виробляється господарствами населення – 71% всієї продукції, проте їх частка у виробництві з року в рік скорочується і зростає частка підприємств, що є позитивним зрушенням в контексті якості молока. Адже промислове виробництво зазвичай має достатньо потужностей для охолодження, належного зберігання і транспортування продукції, що забезпечує вищу якість молока (екстра і вищого ґатунку), в той час як населення подібного устаткування не має і виробляє здебільшого молоко першого і другого ґатунку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року змінилися вимоги до якості молока. Так, наразі існує лише три категорії якості молока: екстра, вищий та перший ґатунки. Фактично, переробні підприємства мають приймати молоко лише зазначених вище ґатунків. Проте до 1 січня 2020 року ще діятимуть вимоги до молока 2-го ґатунку, що фактично дозволяє виробникам здавати дане молоко на переробні підприємства. Після цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

«В цілому, можна констатувати, що галузь тваринництва трансформується – населення скорочує поголів’я і виробництво, промислові виробники намагаються нарощувати потужності, де це можливо (що видно по галузі птахівництва), розширюються експортні можливості (у 2016 році відкрили ринок ЄС для українського молочної продукції). Подальші тенденції ринку залежать значним чином від економічної ситуації в країні», - підсумувала Дар’я Гриценко, аналітик УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жимолость в Україні – приховані можливості для розторопних фермерів

Ягоди жимолості нагадують фіолетові мішечки, наповнені справжніми багатствами для нашого тіла: органічні кислоти; вітаміни А, В, С; мікроелементи кальцію, йоду, калію, фосфору; фруктоза, сахароза, дубильні речовини і пектин - весь цей коктейль обумовлює протизапальні, антибактеріальні, жовчо і сечогінні, протигрибкові властивості ягід жимолості. Знаючі люди із задоволенням купують цей продукт, а оскільки в Україні жимолості вирощується дуже мало, то ціна її в роздробі знаходиться в діапазоні від 200 до 300 гривень за кілограм. У цьому сезоні дану ягоду можна було придбати лише в деяких столичних супермаркетах.

Ще одним аргументом на користь вирощування жимолості є її реєстрація як продукт харчування в Євросоюзі. Це викликало зростання попиту на ягоду в Бельгії, Австрії, Голландії, Швейцарії, Франції, інших розвинених країнах Європи, а також в Канаді, США та Японії. Українським виробникам пора заходити на ці платоспроможні ринки, поки це не зробили конкуренти з інших країн.

Плантації жимолості вже можна зустріти у Львівській, Хмельницькій та Київській областях, звідси походять ягоди під уже відомими в Україні та за кордоном брендами Еко Віста, iBerry і Star Berry. Найбільший в Україні ягідник площею 30 га закладає фермерське господарство «Лада» на Волині. Там планують вирощувати аж 12 сортів жимолості різного періоду дозрівання, що дозволить господарству збирати ягоди з травня по липень.

Жимолость дуже невибаглива рослина і, на відміну від лохини, може витримувати навіть тридцятиградусні морози. Головною проблемою при її комерційному вирощуванні є підібрати досить солодкі сорти, які сподобаються споживачам. Адже ягода жимолості може бути і солодкою, і кислої, і навіть з гірчинкою. Деякі кажуть, що вона володіє нотками відразу декількох відомих ягід, а еталоном смаку жимолості вважається канадський сорт «Boreal Blizzard». В розсадниках України саджанці цього сорту можна купити за 80-90 гривень, а кожен дорослий кущ дає більше чотирьох кілограм свіжих ягід.

Джерело: Pro-Consulting.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сир і сирний продукт: як не дати себе обманути?

Деякі виробники для того, аби здешевити виробництво, виготовляють «сирний продукт» замість сиру твердого, при цьому намагаються приховати це від споживача.

Відповідно до ДСТУ 6003:2008 сир твердий — це сир, який визріває під впливом мікроорганізмів закваски (заквашувального препарату), з чеддеризацією сирної маси або без неї, який пресують, із показником твердості від 51% до 60%.
«Поживна цінність продукту доведена, він містить білки, жири, незамінні амінокислоти, вітаміни, А і В, солі кальцію і фосфору, які так необхідні для розвитку організму», — зазначає Олена Жупінас, керівник проекту «Гуртовий збут молока».

До справжнього сиру обов’язково повинен входити молочний жир, який легко і майже повністю засвоюється організмом, при цьому відіграє роль у процесі травлення і правильному обміні жирів в організмі.

Для того, щоб виготовити 1 кг сиру потрібно близько 10 л молока, зауважує експерт.

На сьогоднішній день деякі недобросовісні виробники виготовляють сир, замінюючи молочний жир рослинним, такий продукт прийнято називати «сирним продуктом». Роблять це з метою зниження собівартості продукту, отримуючи вигоду.

Ціна — це сумнівний показник якості, бо виробники або ж продавці можуть під виглядом справжнього сиру продавати сирний продукт як за високою ціною, так і за нижчою. У першому випадку сподіваючись на неуважність, а у другому — на низьку купівельну спроможність покупця.

«Технологія виробництва виготовлення сирного продукту полягає у тому, що у знежирене молоко вноситься рослинний жир, потім готується суміш, і вже після цього вноситься сичужний фермент, далі вноситься закваска, щоб отримати сир», — розповідає Олена Жупінас.

Вживання подібного продукту не тільки не принесе користь, але й може нашкодити організму людини.

Переробні підприємства мають законодавче право розробляти свої технічні умови (ТУ) виготовлення сирів. Проте вимоги, які висувають до продукції технічні умови, повинні бути не нижчими, ніж ті, що передбачені державними стандартами і неприпустимо вводити в ТУ положення, що призводять до зниження якості продукції або ускладнюють її ідентифікацію.

Обов’язок виробника зазначати достовірну інформацію під час маркування.

На зовнішній поверхні покриву головки сиру (парафіновій, полімерній плівці чи полімерному або комбінованому сплаві) має бути вказано:

- назва сиру (сирний продукт чи сир твердий);
- назва та повна адреса і телефон виробника, адреси потужностей виробництва;
- маса нетто, г або кг;
- склад сиру у порядку переваги складників, що їх використовували під час його виробництва;
- харчова (поживна) та енергетична цінності (калорійнысть) із вказівкою на кількість жирів, білка у встановлених одиницях вимірювання на 100 г сиру (додаток Б);
масова частка жиру в сухій речовині, %;
- кінцева дата споживання «Вжити до …» або дати виробництва та строку придатності;
номер партії виробництва (крім спожиткового пакування);
- умови зберігання;
- штриховний код згідно з ДСТУ 3147;
- позначення цього стандарту.

Аби зробити правильний вибір, споживач має знати на що слід звернути увагу. Перш за все на зовнішній вигляд товару, не варто купувати сир із пошкодженнями, бо разом із продуктом ризикуєте придбати хвороботворні бактерії, які туди потрапили. А безпечність продукту — понад усе! Також не варто гнатися за дешевизною, а також краще купуйте продукцію перевірених виробників у спеціалізованих магазинах, радить фахівець.

Якщо ж ви все-таки придбали сир і хочете перевірити його на якість у домашніх умовах, то спробуйте покласти шматочок на сонце, справжній сир підсохне і підніме свої кінці, а з рослинним жиром просто почне плавитись. Простий і дієвий спосіб, який в майбутньому застереже вас від фальсифікату.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лайфхак від агрономів Vitagro Partner: комбінуємо суміш для захисту насіння

Однією з найважливіших фаз розвитку рослин для формування майбутнього врожаю є сходи рослин. Характеризується вона проникненням колеоптиля до верхнього прошарку ґрунту і його виходу на поверхню. З появою листків починається асиміляція СО2 (процес фотосинтезу), таким чином, рослина переходить з гетеротрофного до автотрофного способу життя, і тут важливо  отримати дружні сходи та не пропустити хвороби ростків, адже надалі проблеми тільки накопичуватимуться. 

Як захистити паростки та яку суміш використати для обробки насіння щоб досягти максимального ефекту? І тут головне не тільки підібрати ефективного протруйника й комплексно підійти до вирішення проблеми. Давайте разом скомпонуємо ефективну суміш для захисту, стимуляції та живлення насінини.

- Протруйник - як мінімум двокомпонентний системної дії, адже інфекція найпоширенішого гриба фузаріум уражує насіння не лише зовні, а й усередині. Додайте ще сюди збудники септоріозу, гельмінтоспоріозу, пліснявіння насіння, сажкові хвороби і т.д.  Як відповідь на переважаючі патогени оптимальним рішенням буде використання універсального багатокомпонентного контактно-системного фунгіцидного протруйника канадського походження Тевірон.

Ефективність Тевірону зумовлена вдалим поєднанням двох діючих речовин – тіамбендазолу та флутріафолу. Тіабендазол — діюча речовина системної дії (група бензимідозоли), яка зупиняє процеси поділу клітин патогену. Добре діє проти збудників сажкових хвороб, а також проти кореневих гнилей (гельмінтоспоріозної та фузаріозної). За рахунок переміщення в молоді органи проростка захищає культуру від хвороб вегетативних органів на перших етапах росту та розвитку рослин. Флутриафол є потужною мобільною діючою речовиною з групи триазолів. Речовина швидко рухається по рослині, що забезпечує ефективну винищувальну дію щодо грибкових захворювань рослини.

- Мікдобрива. Обробка насіння мікродобривами є першим  кроком у сучасній технології реалізації максимального потенціалу культури. Проводиться для підвищення енергії проростання та схожості насіння, прискорення росту та розвитку потужної кореневої  системи, раннього розвитку рослини. Цей агрозахід є маловитратним і найважливішим у частині закладки максимальної майбутньої  урожайності. Фосфор, кальцій та мікроелементи позитивно впливають на розвиток коренів, що збільшує доступ до вологи і поживних речовин, покращує стан рослин протягом усього вегетаційного  періоду. Незаперечна перевага тут за EG Start - висококонцентрованим комплексним добривом преміум класу  з антистресантним ефектом для стартового росту культур.  Даний комплекс містить  оптимально збалансоване співвідношення макро- та мікроелементів в легкозасвоюваній формі для цілеспрямованого живлення проростаючих рослин, з антистресовим ефектом. Крім того, збільшує енергію проростання насіння, покращує схожість, забезпечує ранні дружні сходи культур. Застосовується для  передпосівної обробки насіння та для позакореневого підживлення культур.

- Стимулятор росту, антистресант. Без сумніву, в цьому сегменті лідером є Гуміфілд (гумат калію) - натуральний природний продукт, вироблений німецькою компанією Humintech GmbH за сучасною технологією з леонардіта, спеціального виду бурого вугілля, що має високий вміст гумінових кислот.


Отже, тільки збалансований комплекс захисно-стимулюючої, антистресантної дії гарантуватиме отримання ранніх дружніх та вирівняних сходів з запасом міцності на початкових етапах росту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview