182818
178171

Французький агрохолдинг має намір збільшити земельний банк в Україні

Французька група AgroGeneration з активами в Україні розглядає можливість збільшення земельного банку, планує оновити техніку в 2018 році. Про це повідомив віце-президент компанії Сергій Булавін, пише delo.ua.

"Ми розглядаємо можливість збільшення земельного банку і плануємо оновлення техніки. Оновлення техніки істотно впливає на економічну ефективність. Проводячи планові оновлення техніки, агрокомпанія скорочує витрати на обслуговування і ремонти, знижує ризики невиконання виробничих планів із-за раптових поломок", — сказав він.

Крім того, як повідомив віце-президент, в 2017 році був проведений незалежний аудит технологій групи та внесено ряд удосконалень.

"Ми придбали нове і відновили старе обладнання на $6,5 млн. Завдяки цим змінам і прогнозу цін на нашу продукцію, вирощену в сезоні 2017-2018 року, ми ухвалили рішення розширити площі під озимими приблизно на 10% від загального розміру земельного банку — приблизно до 48 тис. га. Ці площі розподілені між усіма нашими господарствами в Харківській, Сумській, Житомирській, Тернопільській і Львівській областях, на них посіяні озимі пшениця, ріпак і ячмінь", — сказав Булавін.

Він також додав, що структура полів під яровими культурами також переглянута на підставі прогнозу цін.

Головним завданням компанії на найближчий час, за словами Булавіна, є отримання максимальної економічної ефективності.

"Саме для цього в 2017 році ми проінвестували навчання наших спеціалістів за програмою Lean Six Sigma, впровадження в компанії цієї технології. Зараз в роботі — близько 50 проектів, пов'язаних з отриманням додаткової ефективності. Велика частина з них буде завершена в 2018 році, і буде дано старт таких проектів", — зазначив він.

Французька група AgroGeneration заснована в 2007 році. Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. В Україні в даний час опрацьовує близько 120 тис. га.

В жовтні 2013 року AgroGeneration завершила злиття з українською аграрною компанією Harmelia.

AgroGeneration в 2016 році отримала 0,888 млн євро чистого збитку, що у дев'ять разів менше, ніж за 2015 рік, її виручка збільшилася на 3% — до 60,26 млн євро.

Ваш вибір 'Подобається'.


Перехідні запаси зерна в Україні цього сезону будуть найменшими за останнє десятиліття

Ще донедавна достатніми в країні вважалися залишки, здатні забезпечити 10-15% обсягу річного розподілу зерна – витрати на внутрішнє споживання, нормативні втрати, посівний матеріал, експорт тощо, пише AgroTimes.

Якщо враховувати, що останніми роками Україна розподіляє близько 60 млн тонн зерна на рік, то достатніми вважалися кінцеві запаси в розмірі 6-9 млн тонн.

Кілька останніх сезонів вони перебували саме в цих межах, хоча інколи їх навіть суттєво перевищували – наприклад, на кінець 2011/12 МР перехідні запаси зернових становили аж 12,8 млн тонн.

Однак з рекордним врожаєм 2016 року, коли аграрії намолотили більше 66,5 млн тонн зерна, прийшло розуміння, що навіть якщо в подальші роки валові збори дещо й зменшаться, то країна все одно власні потреби забезпечить, а тому тримати мільйони тонн збіжжя в «замороженому» стані особливого сенсу нема.

Уже на кінець 2016/17 МР перехідні залишки скоротилися до 4,5 млн тонн, або 6% від загального обсягу розподілу.

Цього сезону перехідні запаси пшениці в Україні зростуть з минулорічних 1,8 млн тонн до 1,9 млн тонн. Водночас залишки кукурудзи зменшаться з 1,5 млн тонн до 0,9 млн тонн, а ячменю – з 1,2 млн тонн до 0,9 млн тонн.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості

25 квітня у Києві, в ТПП України в рамках Конференції «Вода в промисловості» відбудеться панельна дискусія «Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості».

Під час заходу будуть представлені доповіді та обговорення наступних тем:
•    Сучасне європейське та вітчизняне обладнання та технології для водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовій промисловості
•    Фінансові механізми підтримки проектів підприємств державою
•    Законодавчі реформи в сфері водокористування
•    Актуальні проблеми забруднення водних ресурсів сільськогосподарською промисловістю

Серед зареєстрованих учасників: Вінницька птахофабрика (МХП), ППР Броварський (ТМ Інделіка), Астарта-Київ, Сигнет Холдинг, Агротрейд, Поділля Агропродукт, Украгроком, Цукорагропром, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України та інші.

Конференція «Вода в промисловості» відбудеться 25 квітня з 10.00 до 16.30 в рамках Міжнародної виставки обладнання та технологій для очищення муніципальних і промислових стічних вод Waste Water Management 2018.

Участь у заході для представників агроіндустрії безкоштовна за попередньої реєстрації!

Детальна інформація та посилання на реєстрацію - на сайті www.wwm-expo.com/ua

В разі виникнення запитань, Ви можете звернутися до організаторів:

Дмитро Радіонов
+38 056 794 33 94, вн. 242
+38 099 288 08 62 (mob. - Viber, WhatsApp, Telegram)
[email protected]
[email protected]

Олена Воєвода
тел.: +38 056 794 33 94, вн. 240
моб.: +38 099 718 28 41
[email protected]
[email protected]

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні посилять контроль виробництва органічної продукції

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув доопрацьований урядовий законопроект, яким пропонується регламентувати вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, а також встановити основні принципи сертифікації, пише Юрліга.

При доопрацювання законопроект доповнено новими положеннями, зокрема:

детальними правилами органічного виробництва аквакультури і тваринництва;
окремими положеннями, що стосуються виробництва та маркування органічної продукції;
особливостями ввезення і вивезення органічної продукції;
запровадження дворівневої системи контролю за органічним виробництвом шляхом надання права Держпродспоживслужбі контролювати діяльність не тільки операторів ринку, але і органи сертифікації;
нормами про відповідальність операторів і органів сертифікації.

Згідно з проектом, виробники будуть зобов'язані щорічно проходить сертифікацію (з обов'язковим виїзним інспектуванням). Такі підприємства включаються до реєстру операторів ринку органічної продукції. Повноваження щодо сертифікації органічного виробництва отримають акредитовані органи сертифікації.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ембарго на російські добрива призведе до зменшення врожаю та виснаження ґрунтів

Результатом цього стане поглиблення проблеми виснаження ґрунтів і скорочення валового збору врожаю.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

«Початок весни - сезон проведення посівної кампанії та внесення добрив, але українські фермери в цьому році знову внесуть їх значно менше необхідного мінімуму, що веде до виснаження ґрунтів і скорочення валового збору аграрної продукції. За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин», - зазначив Соколов.

За його словами, основною причиною того, що вітчизняні сільгоспвиробники не можуть вносити необхідний об’єм добрив, є їх висока вартість. Так, наприклад, ціни на карбамід та популярну серед українських фермерів аміачну селітру на вітчизняному ринку перевищують світові на 30%. Загальна сума переплати аграріїв за всі азотні добрива, за оцінкою консалтингового агентства «ААА», в 2017 році склала близько 5 млрд грн, або 200 млн долл., що приблизно дорівнює загальному обсягу державної підтримки аграрної галузі на 2018 рік.

Урядове рішення щодо заборони імпорту російських добрив може призвести до ще більшого зростання цін, тоді як частка мінеральних добрив в матеріальних витратах фермерів вже становить близько 30% (33,5% у виробництві пшениці, 25,9% - кукурудзи, 29,1% - ячменю) і продовжує збільшуватися через їх здорожчання.

Монополістом на вітчизняному ринку азотних добрив є група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Сировиною для виробництва добрив групою Ostchem є російський природний газ та аміак. Відтак, криза на українському ринку мінеральних добрив розпочалась ще у 2015 році, після того як група Ostchem втратила доступ до дешевого російського газу.

«Якщо заяви представників хімічної галузі про те, що заводи Ostchem працюють у збиток, а природний газ в собівартості їх продукції складає 80-90%, відповідають дійсності, Україна вжеплатить за російський газ і аміак, які використовуються у виробництві Ostchem, стільки ж, або навіть більше, ніж могла б платити за готові добрива, вироблені з них», - підкреслює Михайло Соколов.

А відтак подальше посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них, не має нічого спільного із захистом національних інтересів. Це лише призведе до того, що Україна буде ще більше платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак. Крім того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російському Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

Єдиний вихід з ситуації, що склалася, - забезпечити українські хімічні підприємства власною сировинною базою за рахунок виробництва азотних добрив з вітчизняного природного газу, або будівництва заводів газифікації вугілля, котрі дозволять робити азотні добрива з українського газового вугілля.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні набудуть чинності нові правила забою та продажу м'яса

Про те, як це буде відбуватися, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв'ю БизнесЦензор.

Нововведення диктує закон "Про основні принципи і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". У травні 2017 року народні депутати внесли поправку, яка посилює правила забою.

Так, з квітня 2018 року починається частковий перехід на "централізований" забій тварин шляхом зменшення кількості забитих тварин на бойні (подворно) в день. З 1 січня 2025 продукти, отримані в результаті забою не на бойні, планують використовувати виключно для власного споживання або реалізації на ринку в межах 50 кілометрів від місця забою.

На сьогоднішній день в Україні близько 400 боєнь. Географія розташування різна. У деяких випадках максимальний радіус 20 км. Лапа зазначає, що поки мова йде про обмеження кількості "дворового" забою.

"Раніше можна було забивати три голови в день, а тепер три голови в тиждень. Якщо порахувати по три голови в тиждень, то це 150 голів в рік. Якщо забиваєш менше, то можна це робити для себе. Але якщо більше, то мова йде про бізнес, який повинен працювати за правилами ", – вважає глава служби.

Що стосується повної заборони подвірного забою, то поки це тільки законодавча пропозиція.

"Я читав у багатьох ЗМІ, що буде заборона продавати домашнє м'ясо". Відверта брехня. Можна привезти на бійню, забити і потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій повинен проводитися у відповідності з вимогами, які існують у всіх цивілізованих країнах", – вважає чиновник.

За підрахунками Держпродспоживслужби, в середньому 70-80% продукції, яка продається на ринках – це перекупники, які їздять по селах і збирають тварин.

"Немає великої проблеми потім заїхати і забити на бойні. Якщо забиваєш собі, родині, то будь ласка. Не виносиш на ринок – немає проблем. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все повинно бути більш легалізовано. Нецивілізований забій – серйозна загроза для епізоотичної ситуації", – підсумував Володимир Лапа.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.