178171
182818

Фруктосховища не окупаються, але без них — ніяк

До такого висновку дійшли в Українській плодоовочевій асоціації, пише agroday.com.ua.

Як зазначають аналітики, наявність сховища для професійного виробника яблука для свіжого ринку не є способом заробити більше, а є невід’ємною частиною бізнесу. В розвинених країнах світу оптова ціна на яблуко може бути стабільною протягом всього року. Тому заробити на зберіганні там неможливо.

В США взагалі середня оптова ціна на яблуко в квітні на 11% нижча, ніж у вересні-жовтні, коли яблуко збирається. Це зумовлено тим, що на ринку надлишкова кількість сховищ, а весною ціни знижуються з надходженням на ринок яблук з Чилі та інших країн Південної Півкулі.

В Україні також існує тенденція до зниження різниці між ціною на яблуко після та до зберігання. Проаналізувавши середні оптові ціни на яблуко, аналітики Української плодоовочевої асоціації дійшли наступних висновків:

  • десять років тому ті виробники, хто міг зберегти яблуко до квітня, мали можливість заробити додатково на кожному кілограмі приблизно півтора долари. Тобто заробляли на зберіганні більше, ніж середня оптова ціна на яблуко в квітні в останні 3 сезони
  • протягом 5 сезонів заробіток на зберіганні яблука впав в 4,7 разів, і виробник вже міг заробити лише близько 0,3 доларів на кожному кілограмі, якщо приймав рішення продати яблуко не в середині вересня, а в середні квітня
  • в минулому сезоні виробники, що зберігали яблуко до середини квітня, в середньому отримували лише на 0,09 доларів більше за 1 кг, ніж при реалізації в середині вересня.

Але ці цифри не враховують витрат на зберігання, які включають в себе електроенергію, робочу силу, відсотки по кредиту на заморожені обігові кошти та інше. Ці витрати можуть сягати від 4 до 10 центів за кг, констатують в УПОА.

Важливий аспект — зберігання взагалі без втрат не буває. В ідеальних сховищах втрачається від 2 до 3% ваги яблука, що навіть при рекордно низьких цінах минулого сезону складає близько 1 цента за кілограм.

Фактично середня вартість інвестицій в зберігання 1 кг яблук в регульованому газовому середовищі складає приблизно 1 долар. Отже, при різниці в ціні на рівні 9 центів, тільки щоб окупити інвестиції (без врахування відсотків по кредиту) потрібно понад 11 років. Фактично, інвестиції в сховище для виробника в умовах України вже не окупаються в принципі.

В той же час потрібно розуміти, що вирощувати яблука в сучасному саду навіть на 5 га без сховища дуже складно, адже реалізувати такий великий обсяг продукції «з коліс» буде фізично дуже важко. Крім того, в Україні велика проблема з якістю яблука, яке закладається на зберігання та з управлінням сховищами, що призводить до суттєвих втрат.

В УПОА прогнозують, що різниця в ціні на яблуко до зберігання та після зберігання в умовах України буде поступово нівелюватися. А це вже створить можливості для збільшення внутрішнього споживання яблука, яке буде не дуже дорогим навіть в квітні-травні, та дозволить Україні розшири географію експорту яблук.



Посівна-2018: розпочато посів цукрових буряків

У 20 областях продовжується посів ранніх ярих зернових та зернобобових, який проведено на площі 551 тис. га або 23% до прогнозу. У розрізі культур вже посіяно:

- ярого ячменю - 362 тис. га (23%);

- вівса – 21 тис. га (10%);

- пшениці – 27 тис. га (15%);

- гороху – 142 тис. га (34%).

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 5,5 млн га (75% до прогнозу), крім того озимий ріпак - 844 тис. га (84%). У Хмельницькій та Волинській області завершено підживлення озимих зернових.

За оперативними даними областей очікувана забезпеченість насінням ярих культур складає 638 тис. тонн (100% до потреби). Також, з урахуванням перехідних залишків, в сільськогосподарських підприємствах в наявності 1,0 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (101% до заявки).

Для захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників сільськогосподарських культур товаровиробниками придбано 28,9 тис. тонн засобів захисту рослин (96% до потреби), в тому числі 19,1 тис. тонн (96%) гербіцидів.

 



Волинське господарство покращує продуктивність корів за допомогою освітлення

ПОСП імені Івана Франка (село Губин Перший Горохівського району Волинської області) встановило на своїй фермі жовте та червоне освітлення для кращої продуктивності корів, пише AgroTimes.

Проект пілотний і поки що тестується в одному з хлівів ферми.

LED-освітлення випромінює холодний спектр, а лампи розжарювання – жовтий, теплий спектр.

«Правильно, коли світло на фермі відповідає біоритмам тварини. Його кількість програмується, є нормованим, – розповів заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко. – Ми використовуємо жовте світло вдень і приглушене червоне – вночі. Відповідно до методики, денне світло збігається з найдовшим світловим днем і з найкоротшою ніччю (приблизно червень-липень).

За його словами, це впливає на споживання сухої речовини – тварини більше їдять. Окрім того, сприяє кращому відтворенню тварин, тому що вони сприймають це як середину літа за світловими циклами.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Кукурудза стала найдорожчою експортною культурою

Про це розповіла аналітик ринку зернових і олійних культур компанії «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова, пише kurkul.com

«За лютий-березень поточного року ціни на кукурудзу зросли більш ніж на 20%, зробивши її до кінця березня найдорожчою зерновою культурою серед основних експортних позицій», — повідомила експерт.

Ще на початку сезону кукурудза була аутсайдером серед інших культур за ціню та рентабельністю. Проте через сильну засуху в Аргентині, місцеві фермери серйозно скоротили посіви сої та кукурудзи. Що й вплинуло на подорожчання цих культур.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


НБУ порівняв ціни на м'ясо та молочку у пострадянських країнах

Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, передає УНН.

Першим і головним чинником був індекс споживчих цін. Минулого року інфляція в Росії та Білорусі уповільнилася, натомість в Україні — прискорилася.

“Це, насамперед, відображало відмінності в динаміці цін на базові продукти харчування”, — пояснили в НБУ.

Наступним фактором є рівень заробітних плат, нарівні з яким в Україні зростала вартість продовольчих товарів.

Натомість, протягом минулих років у Росії та Білорусі політика оплати праці була відносно стриманою, зазначили у Нацбанку.

За даними НБУ, ціну продовольчих товарів формує активність експорту відповідних позицій. Протягом минулих років Білорусь експортувала велику кількість м’ясної та молочної продукції до РФ. Разом з тим, через забезпеченість внутрішнього ринку, білоруси не відчули подорожчання цін на дані товари.

“Натомість в Україні, після суттєвого зростання цін у 2014-2015 роках на продукцію тваринництва, у 2016 році відбулося їх стримування через низку шоків, що призвело до збільшення пропозиції харчових продуктів на вітчизняному ринку.

Так у 2016 році Росія поширила продовольче ембарго й на Україну та заборонила транзит українських товарів через свою територію. Частково Україна зуміла переорієнтуватися на інші ринки, у тому числі до країн ЄС.

Однак переорієнтація за окремими видами продукції потребувала часу, а на окремих ринках (наприклад Білорусі) відносні ціни були нижчими, ніж на російському ринку. Додатковими чинниками були переорієнтація турецьких товарів з російського ринку, обмеження на експорт окремої продукції тваринництва через нестабільну епізоотичну ситуацію”, — розповіли у Нацбанку.

На сьогодні в Україні, попри складну ситуацію в тваринництві, обсяги внутрішнього виробництва м’яса (за винятком свинини), молока та молочних продуктів перевищують внутрішні потреби. Проте, з урахуванням експорту, в Україні досі не вистачає власного виробництва практично усіх продуктів тваринництва. Даний чинник має зворотній вплив на стабілізацію внутрішніх цін, підкреслили у Нацбанку.

Аби ціни на внутрішньому продовольчому ринку України не стрибнули вгору на фоні зростання експорту, вітчизняним агрокомпаніям необхідно збільшити обсяги виробництва, зазначають фахівці.

“Експорт м’яса і молочної продукції зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно збавляти країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. У такому випадку держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво — небагато. Але для цього запущені аграрні дотацій, які мають спонукати підприємців будувати та реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я.

На сьогоднішній день ефективність дотацій вже показали птахівники. Мова не тільки про виробників курятини, які за минулий рік збільшили поголів’я, але і виробників індичатини. Останні розраховують, що дотації незабаром допоможуть їм вийти на міжнародний конкурентний ринок. Гірше справи йдуть у сфері утримання великої рогатої худоби і свиней. Виділені цим виробникам дотації зможуть позначитися на споживачах в кращому випадку через декілька років безперервної дії програми держпідтримки. Все через довгу окупність їх виробництва”, — пояснив економічний експерт Павло Мороз.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій був змінений. Держава відмовилася дотувати аграріїв за принципом “хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки”, оскільки в сфері тваринництва виявилося лише два найбільших платники податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Косюка і “Укрлендфармінг” Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% від вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.



На вирощуванні індиків можна заробляти €200 тисяч щороку

Про це свідчать розрахунки аналітиків Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Зокрема, фахівцями Pro-Consulting розроблений бізнес-план індичої ферми на 16,2 тис. голів. Передбачається, що молодняк для цього підприємства закуповуватиметься у польської компанії Gerczak по €2,1 за шт.

Для вирощування птиці необхідно придбати земельну ділянку площею від 3 до 5 га, на якій мають розміщуватися: виробниче приміщення (розмір – 96х18 м), склади, адміністративна будівля, гараж для техніки, свердловина для води і необхідні комунікації.

Для виробничої діяльності радять купити і перепрофілювати вже готове сільгосппідприємство чи фермерське господарство. Наприклад, велику кількість відповідних агропідприємств продаються в Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Рентабельність господарства становитиме на рівні 11,9%. Іншими словами, в кожному євро доходу буде міститися чистий прибуток майже в 12 центів.

У Pro-Consulting зазначають, що завдяки зростанню попиту на індичатину вирощування птиці на м’ясо стало рентабельним і перспективним видом агробізнесу. Лідерами в цій галузі лишаються США, де виготовляється 55% всієї індичатини, Франція – 15%, Англія – 7%, Бразилія – 4%.

Україна поки що значно відстає за споживанням індичатини. У нас цей продукт становить приблизно 1,5% у загальному обсязі споживання пташиного м’яса, і на одного українця доводиться приблизно 0,2 кг у рік. Наприклад, в Західній Європі, США і Канаді частка індичатини в балансі м’яса птиці досягає 22-26%.

Ваш вибір 'Подобається'.