Фурсенко: селяни позбавлені права виробляти продукцію і планувати свій розвиток.

На думку експерта, перед тим, як впроваджувати Земельну Реформу, українська влада має поставити перед собою важливе питання і шукати шляхи його вирішення. А саме: якою ми бачимо Україну за 30-50 років: убранізованою з концентрацією населення у великих містах чи децентралізованою із рівномірним розселенням людей по всій території країни? Звідси потрібно відштовхуватися у форматі впровадження ринку землі, обігу земель сільськогосподарського призначення.

На сьогодні великі аграрні підприємства надають величезну підтримку державному бюджету за рахунок валютного прибутку. Якщо аналізувати досвід інших країн, подібну ситуацію можна побачити у Бразилії, сільське населення якої становить 7%. Всі землі належать аграрним компаніям і уряд Бразилії думає: як і які ввести обмеження, щоб повернути ринок селянам. Латвія запровадила ринок землі одразу без обмежень, пенсійні фонди багатьох більш заможних країн, таких як Швеція і Данія, викупили земельні наділи, і латвійські селяни емігрувати працювати у Великобританію. В результаті, у країні, яка статистично має 2,3 мільйони населення, проживає 1,4 мільйони.

Окремо Фурсенко звертає увагу на статус селян.

Ми багато говоримо про фермерів, фермери мають юридичний статус, а селянин, який працює на своєму городі, на своїх 2-3 гектарах? Він не має статусу виробника продукції, тому в статистичні дані він не потрапляє. А насправді, скільки відсотків картоплі виробляє селянин - більше 90%, молока - більше 70%. Це не підприємство, це звичайний сільський мешканець, який працює поза межами законодавчого поля. Ми очікуємо на Пенсійну Реформу, яка передбачатиме 35 років трудового стажу. Де взяти селянину 35 років трудового стажу, попри те, що він кожного ранку встає і працює на своїх ділянках з ранку до ночі? Він не виробник, він не матиме стажу, він не отримуватиме пенсії, куди він поїде? Звичайно, в місто.

Крім того, існує величезна проблема з Земельним Кадастром. В одній із областей країни наразі проводиться пілотний проект, в рамках якого на території новоствореної об’єднаної громади зібрали всіх зацікавлених власників земельних наділів, враховуючи лісників, водників - тих, хто має акт на право власності земельної ділянки.

Виникає цікава ситуація: ми маємо акт на власність 120 га, а кадастр показує значно менше - 93 га. На чиїй стороні правда? Адже, земля одна і та сама. Державні акти на право власності у державних органах, а кількість землі різна. Звідси висновок: що ми будемо продавати? Ми стикнемося із судовими рішеннями. Литва зняла мораторій, але поставила обмеження: власники мають право продавати землю, держава - ні. А ми зараз хочемо продати державні землі, хоча невідомо - де і як вони знаходяться. Ми маємо незрозумілі генеральні плани, межі за рамками населених пунктів не інвентаризовані. Це величезний спектр проблем, який потребує колосальних інвестиції. Держава не займалася цим питанням 25 років, і навряд чи стане займатися тепер, адже незабаром вибори до Парламенту. Натомість громади і звичайні селяни позбавлені права не тільки виробляти продукцію, а планувати свій розвиток.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: Готовність проекту земельної реформи становить 90%

Проект земельної реформи вже готовий на 90%, і нині його обговорюють в колі експертів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, сповіщає агенція Укрінформ.

Нагадаємо, експерти ГО «Публічний аудит» переконані, що запускати ринок землі можна лише тоді, коли бюджет України буде профіцитним.

«Законопроекти на 90% концептуально готові. Зараз ми маємо більше провести дискусій в українському суспільстві, бо це дуже чутливе питання», ― сказав Володимир Гройсман.

За його словами, є розуміння того, що реформа відбувається в інтересах українців, тому її необхідно обговорювати.

Щодо терміну розглядів законопроекту, точних дат ще немає.

«Я зараз не можу сказати, які це будуть терміни але точно знаю, що дуже важливо враховувати думку громадян», ― зазначив Прем’єр-міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам доступні безвідсоткові кредити в державному фонді – Ковальова

Наразі Мінагрополітики працює над удосконаленням кооперативного законодавства та формуванням практичних моделей розвитку кооперації, щоб стимулювати кооперативну активність у сільській місцевості. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

«На сьогодні, крім загального доступу до всіх програм підтримки, фермери можуть отримати безвідсоткові кредити в Українському державному фонді підтримки фермерських господарств з пріоритетом на тваринництво, органічне виробництво, садівництво та кооперацію», - додала заступник міністра.

«Невеликому виробнику майже неможливо самостійно конкурувати без об’єднання, навіть у секторі нішових культур. У перспективі кооперативи мають допомогти їх учасникам вийти не тільки на внутрішні, але й зовнішні ринки. Якщо ми хочемо досягти успіху, ми маємо активізувати ініціативність територіальних громад», - відзначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, вже є приклади, коли українські кооперативи постачають свою продукцію на експорт, зокрема, мед та ягоди. Так, на допомогу при Мінагрополітики діє офіс з підтримки експорту до країн ЄС, у якому усі охочі можуть отримати інформацію про те, які документи треба підготувати при здійсненні експортних операцій, куди їх подавати, як проходити самі процедури зовнішніх постачань. Більше того, цим проектом організовуються поїздки «B to B» - «business to business» до Європейського Союзу з метою пошуку ділових партнерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Леонід Козаченко: рекордного врожаю цьогоріч не буде

Не варто сподіватися на рекордний урожай в цьому році чи перевершення минулорічних показників урожайності. Таку відповідь на запитання кореспондента AgroReview дав під час ділового сніданку Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат України, голова «Аграрного об’єднання» в ВРУ. 

«Загальні показники та кліматичні умови в цьому році жорсткіші, ніж в минулому. Крім того, аграрії внесли менше мінеральних добрив, ніж торік», - пояснив Леонід Козаченко.

Така ситуація, за його словами, сталася внаслідок того, що виробник Osthem вимагав передплату в 2,5 млрд від підприємств, а потім зупинив виробництво, не поставивши добрива. Дехто з аграріїв зміг отримати добрива з інших джерел, але величезна кількість господарств (особливо середні та малі) не змогли знайти для цього коштів. Аграрії взяли кредити, оплатили добрива, але компанія, яка отримала від них кошти, відмовилася надавати добрива, начебто через арешт газу на 6 млрд грн в припортовому заводі.

Наразі всі громадські об’єднання аграріїв збираються підписати меморандум відносно мінеральних добрив, щоб не зірвати осінні роботи - крок, що може призвести до втрати об’ємів продукції в майбутньому році.

«Не можу сказати, що такі кліматично-погодні умови радикально вплинуть на урожай, але є ризик, що зерна буде зібрано менше, аніж у минулому році. Через меншу кількість вологи, і меншу кількість добрив», - резюмував народний обранець.

За його словами Вадима Бодаєва, віце-президента агрокомпанії AgroGeneration, ще одним чинником зменшення врожайності стане втрата аграріями дотацій, які надходили у формі повернення ПДВ – а це, до речі, 15 млрд грн!

«Саму на цю суму зменшились всі роботи – починаючи з закупівлі міндобрив і закінчуючи засобами захисту, насіння і т.д. Скоріше за все, буде зменшення урожайності в комплексі. Про ці речі потрібно говорити, адже вплив на врожай природніх умов буде менш помітним, аніж скорочення посівних площ, яке вже відбулося», - переконаний фахівець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Гройсман: Ми знаходимося в діалозі з фермерством по земельній реформі

Проект земельної реформи, напрацьований Кабінетом Міністрів України, наразі проходить широке обговорення в експертному колі, серед громадських організацій та об’єднань фермерів, оскільки в цьому питанні важливо ухвалити пакет правильних та виважених рішень.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в телевключенні з Лондона. Глава Уряду перебуває з візитом у Великій Британії.

«Земельна реформа має відбуватися в інтересах громадян. Хочемо, аби це був інструмент розвитку фермерства. Наразі ми в діалозі, напрацьовуємо пакет рішень - будемо дискутувати та отримувати зворотній зв'язок, з шаною та повагою до народу будемо проводити консультації», - наголосив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що земельна реформа дійсно входить в загальний пакет реформ програми співпраці з МВФ, проте це ті перетворення, які потрібні не стільки кредиторам та партнерам, скільки самій Україні – задля зміцнення економіки та зміни якості життя. Серед таких перетворень – не тільки земельна реформа, а й пенсійна реформа та реформа управління держвласністю.

«Без змін ми не зможемо формувати якісно нову країну», - сказав Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Мартинюк: зниження врожаю не матиме впливу на продовольчу безпеку країни

Несприятливі агрокліматичні умови в Україні приведуть до незначного зменшення врожаю зернових колосових культур, однак дане зниження не є критичним і не матиме впливу на продовольчу безпеку країни. Про це 27 червня написав заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook.

«Погодні умови дійсно в останні тижні є несприятливими, що призведе до деякого зниження врожаю зернових колосових культур проти рекордного врожаю минулого року. Однак це зниження не є критичним і не матиме впливу на продовольчу безпеку країни... При цьому ми очікуємо високу якість пшениці нового врожаю, що призведе до нарощування експорту борошна», – уточнив він.

Заступник міністра відзначив, що Україна – одна з небагатьох країн світу, що експортує майже половину вирощеного зерна на зовнішні ринки: за даними FAO, Україна посідає восьме місце у світі щодо показника співвідношення чистого експорту в загальному обсязі зібраного врожаю.

«Це означає, що внутрішні споживачі повністю огороджені, оскільки у них є подушка безпеки у вигляді 30+ млн. тонн експортного потенціалу, який може коригуватися в залежності від пропозиції зерна», – пояснив М. Мартинюк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview