Хамон всьому голова, або як українські фермери конкурують з іспанськими

В селі Глибоке на Київщині двоє чоловіків започаткували власний бізнес – вони виготовляють м’ясні делікатеси, які можуть конкурувати з італійськими чи іспанськими виробами, пише news.agro-center.com.ua.

Започаткували виробництво два товариші – Юрій Сербін та Сергій Чучков. Перший є фінансовим аналітиком, другий – маркетологом. Для виробництва м’ясних виробів вони орендують частину території місцевого м’ясопереробного заводу. Хоча, все починалося з того, що чоловіки вирішили взяти участь в одному з фестивалів і почали в’ялити м’ясо на балконі. Згодом це переросло у власний бізнес.

М’ясо для своєї продукції підприємці закупляють у місцевих фермерів. До цього етапу ставляться дуже відповідально. Підприємці вирішили робити унікальну продукцію, адже у масовому виробництві без значних інвестицій конкурувати важко – тому акцент робиться на якість. Продають продукцію виключно в Україні, обійдеться вона приблизно в 300 гривень за кілограм.

Український хамон не поступається в смаку італійському, але коштує в рази дешевше. Самі підприємці вирішили поїхати в Італію та пройшли відповідні курси. Зараз ж експерементують з рецептурами. Чоловіки переконані – створити аграрний бізнес в Україні без значних ресурсів можливо, але треба все робити поступово, крок за кроком.

Як стверджують підприємці, ніша виготовлення хамону в Європі зараз звільняється. Молоде покоління італійців та іспанців не бажають ставати фермерами, тому традиційний бізнес нікому спадкувати. Українці планують виходити на європейський ринок, адже найближчим часом там може бути дефіцит товару.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відеоінтерв'ю із крафтовим виробником приправ

Сьогодні агропромислове виробництво України виборює права і можливості виробляти готовий продукт, а не просто сировину. На часі переорієнтація виробнитва від сировинної моделі розвитку економіки до економіки створення продукту з високою доданою вартістю. І флагманами в цьому процесі виступають малі та середні бізнесмени та фермери. Саме вони не бояться експериментувати, створювати та просувати нові продукти, не маючи допомоги від державного та місцевого керівництв. Завдяки ентузіазму та професіоналізму створюються нові конкурентно здатні та якісні продукти з натуральної української сировини.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

У Вінниці студенти створили шиншилову ферму

У Вінниці студенти створили шиншилову міні-ферму. Гризунів тут більше півсотні. Ціни на шуби з їхнього хутра іноді сягають 500 тис. грн, пише gazeta.ua.

Раціон у гризунів - комбікорм, сушені фрукти та родзинки.

На фермі студентів Аграрного університету вчать доглядати та розводити шиншил. Крім стандартної сірої масті, тут є бежеві, білі і чорно-білі.

Директор кафедри каже, що розплідники дають непоганий заробіток за кордоном. Шиншил можна розводити навіть у квартирах. Ціна одного самця досягає понад 17 тис. грн.

"Одну кімнату виділяють для шиншил. Треба поставити кондиціонер, закупити корм і можна розводити. Найголовніше, щоб температура була не нижче +5°, в літній період - не вище +25°", - розповідає Віталій Кучерявий.

Продавати своїх шиншил не планують. Навпаки, хочуть запатентувати не лише нові кольори хутра тварин, а й зручні клітки для них.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер грає на гітарі для індичок, щоб ті краще неслися

25-річна фермерка Елін Вільям з валлійського міста Коруен обожнює грати на гітарі для індиків, що живуть у неї в господарстві.

За словами дівчини, птиці обожнюють пісні Кайлі Міноуг і відразу заспокоюються, коли чують одну з її найбільш відомих пісень, повідомляє quibbll.com.

Крім популярних хітів, Вільям виконує для індичок валлійську версію «Аллілуї».

Фермерка каже, що це робиться й для того, щоб птахи не так сильно нервували перед прийдешньої смертю.

Фермерша играет для индеек на гитаре, чтобы те лучше неслись

«Переддень Різдва – не найприємніший час для індичок. Тому треба зробити так, щоб вони якомога менше переживали», — заявила Вільям.

Дівчина розповіла, що заспівати для птахів їй порадив начальник.

«Спочатку ця ідея здалася мені маячнею. Потім я подумала: «А чому ні?». У підсумку всім сподобалося, і в першу чергу, індичкам», — зазначила фермерка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні вирощують рис

Своя місія у херсонських аграріїв, вони прагнуть навіть після анексії Криму повернути країні стабільне вирощування рису. Адже до приходу росіян ми забезпечували себе на 70% цим продуктом, тепер лише на 30, пише “Агро-Центр”.

Збільшити площі посівів є куди, головне – аби держава трохи допомогла. Саму ж культуру вирощувати не просто, вона потребує особливого клімату – тепла і вологості. Насіння купують українське. Його беруть в єдиному в Україні інституті рису. Тут під посівами 800 гектарів білого золота. Робота на полі кипить від ранку.

Кожна плантація вкрита водою. Глибину затоплення поля періодично міняють. Відкачують воду лише перед збором урожаю – у вересні. За один куб води у середньому платять від 50 копійок до гривні плюс електроенергія. А ще – саме обладнання для зрошення дороге. Держава ж аграріям нічим не допомагає.

До анексії Криму основні посіви були на півострові. Ми експортували товар до Туреччини, Румунії та Болгарії. Нині рис росте лише в Одеській та Херсонській областях. Для внутрішнього споживання нам потрібно понад 150 тисяч тонн. А ми збираємо лише 70. Частину купуємо у Пакистані та Китаї.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У середмісті Черкас зростає понад півтисячі кроликів

У Черкасах діє регіональний навчально-практичний Центр розвитку багатофункціональних кооперативів, де вирощують кроликів. Центр здатний виростити та передати кооперативам близько трьох тисяч кроликів щороку. Зараз у так званому інкубаторі зростає близько 700 тварин.

Про це розповів керівник проекту Валерій Бегменко, пише procherk.info.

За його словами, тривав проект майже три роки. За цей час створено вказане комунальне підприємство, яке функціонує як репродуктор та навчальний центр.

"Тут розводять поголів’я кролів, яке потім передають сільськогосподарським кооперативам. Тут вони зростають не більше ніж 90 днів. Кролі, які відповідають нормам, направляють у кооперативи, решту – продають на м'ясо. В середньому кілограм живої ваги кроля коштує близько 50 гривень. Середня вага дорослого кроля – 3 кг", - розповідає Валерій Бегменко.

За словами координатора заходів проекту Таміли Лепьошкіної, проект фінансується за кошти Європейського союзу. Однак, 20% мав профінансувати регіон. Так, обласна влада вклала 125 тисяч євро, тоді як загальна вартість проект – 516 тисяч євро.

Начальник управління агропромислового комплексу Черкаської ОДА Ігор Колодка у свою чергу наголосив на тому, що створення кооперативів – це велика перспектива.

"Складнощі були в тому що проект почав працювати через державні органи. Законодавство, збільшений бюрократизм давали певний негатив", - розповів Колодка.

Він також додав, що в рамках проекту створено 52 кооперативи, з яких понад 40 – з кролівництва.

Директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік зазначив, що за допомогою проекту створено 200 робочих місць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview