150670

Харчові підприємства перевірятимуть без попереджень

У квітні набирає чинності Закон України «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів i кормів, здоров'я та благополуччя тварин», інформує eizvestia.com.

Фактично цей документ знімає мораторій на перевірки харчових підприємств. А окремі види продукції взагалі будуть піддаватися більш ретельному контролю.

Основне нововведення цього закону в тому, що будь-яка перевірка буде проходити раптово, навіть про планові візити ніхто нікого попереджати не буде.

Виняток становить лише підприємства, які проходять перевірки на ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points — оцінка і контроль потенційних небезпечних факторів (біологічних, хімічних, фізичних), що виникають в процесі виробництва продукції), необхідної для експорту продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр порушує права орендарів земельних ділянок

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Справа в тому, що напередодні, 11 січня, був проведений аукціон на продаж близько 21 га землі у Маньківському районі, що були орендовані фермерським господарством «Білецьке». Договір оренди на право користування цією ділянкою закінчився ще у 2014 році. Однак власник підприємства – Григорій Білецький, який веде чесний бізнес та справно сплачує податки до бюджету, навіть не був допущений до торгів. З поданого ним пакету документів кілька файлів було вилучено, що і послугувало основною причиною для відмови.

«По закону вони були зобов’язані ще 4 січня підтвердити участь Білецького у торгах. Натомість його відсторонили, і аукціон виграла стороння людина, яка проживає за межами Маньківського району», - повідомив член Всеукраїнської Аграрної Ради та Асоціації виробників молока, керівник ТОВ «Дзензелівське» Микола Северин, що виступає головним організатором акції протесту проти свавілля чиновників.

За його словами, аграрії блокуватимуть діяльність Держгеокадастру в Маньківському районі, вимагаючи пояснень від його керівника – Віктора Гончара, який мав пряме відношення до усунення фермера з аукціону.

Головна мета протестантів – зупинити корупцію в державних установах та захистити свої законні права. А також виявити, чи це політика виключно Маньківського Держгеокадастру, чи загалом політика відомства на загальнодержавному рівні. У випадку, якщо чиновники не дослухаються до вимог аграріїв, акції протесту поширюватимуться на інші регіони.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині цукровий завод відновить роботу після тривалого простою

Підприємство відновить роботу після тривалого простою, пише AgroTimes.

Лінії з виробництва цукру на заводі почнуть готувати до запуску вже наступного місяця.

Для того, щоб забезпечити завод сировиною, три фермерські господарства, що працюють у селі Моївка, з осені підготували площі для вирощування буряків.

«Коли завод запрацює, сівозміни перегляне більшість господарств району», – вважає сільський голова Моївки Олександр Вівдич.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За 10 днів Україна використала річну квоту на експорт меду в ЄС

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк у Facebook.

"На календарі – 11 січня, а 100% експортної квоти на постачання меду до ЄС уже вибрано, навіть з урахуванням того, що в минулому році її обсяг був збільшений. Зрозуміло, що експорт на цьому не зупиняється, просто продовжується на загальних підставах (на щастя, український продукт є конкурентним на європейському ринку навіть поза межами автономних преференцій). Але водначас дата 11.01 та нульовий баланс свідчать про надвисокий потенціал цієї галузі", - пише Мартинюк.

За його словами, в Україні налічується близько 400 тис. бджолярів, які сумарно виробляють в середньому 70 тис. т меду на рік, що є найвищим показником в Європі. Майже 57 тис. т, або 80% всього українського меду експортується - в основному, в ЄС. Потенціал виробництва, виходячи з посівів медообразующіх рослин - до 140 тис. т меду на рік, вдвічі більше поточних обсягів.

Мартинюк також зазначив, що в Україні не діють ніякі обов'язкові вимоги до якості меду, а існуючий держстандарт є добровільним. У той же час, в рамках Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе зобов'язання запровадити європейські вимоги до меду, які зафіксовані в Директиві Ради 2001/110/ЄС. Україна повинна зробити це до кінця 2019 року.

Крім того, додав заступник міністра, за першу декаду 2018 року Україна також повністю використовувала квоту на експорт виноградного і яблучного соку (14 тис. т).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд затвердив проект будівництва зернового комплексу в Маріупольському порту

Згідно з розпорядженням Кабміну, зазначене будівництво внесено в план розвитку порту до 2020 року і в інвестиційний план на 2018 рік, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Проект передбачає будівництво 10 силосів для зберігання зерна ємністю по 5,7 тис. тонн, двох оперативних силосів по 500 тонн, прикордонної галереї, сировинною лабораторії, станції розвантаження автомобільного та залізничного транспорту.

Завдяки новому комплексу щорічний обсяг перевалювання зернових в Маріупольського порту зросте на 1 млн тонн, потужність з одночасного зберігання зерна складе 57 тис. тонн.

Загальна кошторисна вартість за проектом становить 467,385 млн грн, в тому числі будівельних робіт – 168,728 млн грн, обладнання – 211 млн грн, інші витрати – 87,5 млн грн.

Термін будівництва становить, згідно з проектом, 15,5 місяців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як мінімізувати збитки від втрати врожаю фруктів та ягід

Останнім часом Україну лихоманить від капризів природи. Аномально тепла температура повітря в грудні-січні 2017-2018 роках неабияк сполошила вітчизняних аграріїв, адже за відсутності снігу морози можуть знищити майбутній врожай та стати причиною загибелі фруктових садів та ягідних насаджень на території України.

«У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки у квітні та на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай.

Так, у 2017 році загальні втрати врожаю плодів, ягід і горіхів через несприятливі погодні умови, за оцінками асоціації «Укрсадпром», складають приблизно 800 тис. тонн або близько 8-10 млрд грн в грошовому вираженні. За словами голови об’єднання Дмитра Крошки, було втрачено близько 40% врожаю, очікуваного на початку року. При цьому спостерігалися не лише погіршення якісних характеристик плодів і ягід, а й дефіцит пропозицій на ринку навіть такої поширеної групи фруктів, як яблука.

Водночас, за словами начальника відділу Агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, врожайність у 2018 році залежатиме від того, на скільки низькими будуть температури у другій половині зими.

Враховуючи неприємні сюрпризи погоди минулого року, аграріям слід завчасно подбати про свою фінансову стабільність, аби не зазнати значних збитків від втрати врожаю.

«Передбачуваний бізнес в аграрній сфері можливо побудувати лише із залученням агрострахування. В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище, і в першу чергу це ризики природного характеру. Тому аграріям треба думати заздалегідь та застрахувати свій врожай, щоб отримати якщо не врожай, то гроші!», - зауважує експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Так,  страхування врожаю ягід та фруктів проводять на випадок недобору врожаю, або його гибелі. Страхова виплата (компенсація) розраховується як різниця між вартістю фактично отриманого врожаю і застрахованої вартості, виключаючи франшизу. Розмір франшизи встановлюється у процентному відношенні до загальної страхової суми і складає 10% або 20% від загальної страхової суми. Основою для визначення вартості є узгоджена між Страховиком і Страхувальником вартість одного кілограма ягід/фруктів при підписанні договору. Страхування пропонується для юридичних осіб по всій території України.

Агрострахування  передбачає відшкодування збитку в результаті таких подій, як весняні та осінні заморозки, град, ураган, посуха, надлишкові опади, які заважають застосуванню засобів захисту рослин і збору врожаю.

«Наприклад, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю яблук чи то ожини на суму 1 000 000 грн. Ця сума розраховується як добуток площі саду, що страхується на вартість тони продукції, що страхується, на врожайність, що страхується. Застрахував збитки від граду та весняних заморозків. Обрана фермером франшиза – 10%. Тариф – 6%. Премія 60.000 грн, сплачена в декілька платежів.
В кінці травня були заморозки, а протягом серпня декілька градів. Клієнт дотримався усіх вимог, встановлених договором страхування щодо заяв у страхову компанію про ці події.

Комісія по визначенню збитку зафіксувала фактичну врожайність ожини (чи яблук) за результатами збирання на суму 500 000 грн.

Розрахунок страхового відшкодування наступний: (1 000 000 – 10%) – 500 000 = 400 000 грн», - пояснює Володимир Юдін.   

За його словами, передстраховий огляд і визначення збитку по кожному застрахованому ризику є обов'язковим. Оповіщення страхової компанії про настання страхової події повинно бути представлено протягом 3 днів з моменту настання події та підтверджено довідкою з найближчої метеостанції про погодні умови, що призвели до втрати врожаю.

«Найкращий спосіб мінімізувати ризик полягає зовсім не у тому, щоб його уникнути, а в тому, щоб забезпечувати максимальний контроль над ним. Використовуючи такий механізм, як агрострахування,  аграріїї отримують більше влади над власним бізнесом та фінансами. Головне, що агрострахування  дає фермерам відчуття впевненості і захищеності» -  переконаний експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії  «Агрориск» Володимир Юдін.

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview