182818
178171

Харчові підприємства високого ризику перевірятимуть раз на 3 місяці — Держпродспоживслужба

Про це Громадському повідомив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

«Далеко не кожне підприємство буде перевірятися, скажімо, раз на квартал. Тільки ті, що будуть віднесені до високого ступеню ризику. А я думаю, що їх буде близько півтора тисячі в Україні. Інші, менше ризиковані будуть перевіряти раз два роки, раз на три роки», — зазначив він.

До таких підприємств, наприклад, належать молокопереробні. Лапа також додав, через посилення контролю за якістю продукції, у Держспоживслужбі можуть виникнути проблеми із кадрами:

«Ми будемо дивитися на наше кадрове забезпечення. Там де буде потреба, будемо додатково оголошувати конкурси. Або інший варіант — якщо побачимо, що не справляємося, можливо будемо пропонувати зменшення періодичності такого контролю. Бо збільшити граничну чисельність державних службовців не так просто. Попередньо ми оцінюємо, що зможемо ефективно виконувати контроль в цій сфері», — додав Лапа.

В Україні з 4 квітня 2018 року набув чинності ухвалений минулого року Верховною Радою закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми та побічні продукти».

Контроль за якістю харчових продуктів здійснюватиметься за «ризик орієнтованою моделлю». У підприємствах, що відносяться до групи високого рівня ризику, перевірки будуть проводитись раз на квартал.

Крім цього, новий закон передбачає підвищення штрафів за порушення умов зберігання продуктів та неналежні умови їхнього виробництва.

Зокрема, за продаж продуктів, термін зберігання яких вже вичерпався, підприємцям доведеться заплатити до 45 тисяч гривень,  а якщо споживання таких продуктів нанесе шкоду здоров’ю, то відповідне підприємство можуть закрити на 10 днів.

Ухвалення такого закону щодо регулювання якості харчових продуктів було однією з євроінтеграційних вимог.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Причина низьких врожаїв в Україні - велика кількість сортів пшениці

Одна з причин такого стану – те, що на сьогодні в провідних областях України висівається надмірна кількість сортів пшениці - більше ста. Це катастрофічна ситуація для України, за якої втрачаються неймовірні ресурси та ні про яке насінництво не може бути й мови. Таку думку висловив завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, передає propozitsiya.com.

За словами вченого, в провідних країнах, де розуміють, що таке досягнення генетики, зароблені гроші спрямовують саме на сорти, оскільки бачать хорошу віддачу. У нас же всі кошти спрямовують на добрива, а до вибору сортів підходять з позицій «сарафанного радіо», тобто керуючись порадами колег та знайомих.

“Видатний учений-генетик Микола Іванович Вавілов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації», – зазначає Віктор Швартау. І додає: «Мені доводиться багато спілкуватися з обласним керівництвом, їздити по країні, і коли бачиш, що у нас в провідних областях висівається більше 100 сортів пшениці, розумієш, що це стан катастрофи. Яке насінництво 100 сортів?».

За словами вченого, для досягнення високої врожайності Україні слід зосередитись на сортах, які мають репутацію. «Адже ефективність поглинання елементів живлення, стійкість сортів до шкідників, патогенів, бур’янів - це генетично детермінована ознака, і не кожен сорт здатен окупити урожаєм витрати на технології», - вважає вчений.

Для ефективного землеробства, вважає Віктор Швартау, достатньо 15-20 сортів - 10 вітчизняних, і 10 західних. Вони й сформують весь зерновий клин.

Щоб зрозуміти, чи підійде певний сорт пшениці, чи ні, учений радить власнику упродовж 2-3 років висівати його на 10 сотках. Це дасть змогу зрозуміти, чи варто його поширювати на великі ділянки. Якщо зі свого виробництва господар отримує 5 тонн і мріє про 8, і якщо експериментальний сорт два роки поспіль забезпечує 8 тонн, його можна переводити на великі площі.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


У м'ясо виробники додають антибіотики, в молочні продукти - технічний жир

Про це ГолосUA повідомив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Висока конкуренція «змушує» вітчизняних виробників харчової продукції виробляти продукти з небезпечними добавками, причому ми говоримо про всі продукти без винятку, зазначив експерт.

«Наприклад, в м'ясі це можуть бути антибіотики. Якщо говорити про молочні продукти, то тепер стало дуже поширеним явищем додавати туди технічний жир», - пояснив аналітик.

Олексій Дорошенко додав, що зрозуміти, що це за технічні жири, не можна, оскільки для того, щоб провести дослідження цієї добавки, потрібно витратити десятки тисяч гривень. Далеко не кожному споживачеві це по кишені.

«Десятки тисяч гривень, ці величезні гроші, потрібні для того, щоб зрозуміти, що це таке - технічні жири. Це небезпечне хитрощі виробників триватиме, якщо ми не прийдемо до системи рівноваги, коли знову почнемо контролювати виробників харчової продукції », - підкреслив експерт.

Аналітик упевнений, коли почнуть накладатися штрафи, ми прийдемо до того, що в кілька разів стануть безпечнішими і якісніше продукти харчування в нашій країні.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Одеській області пройде чемпіонат зі швидкісної стрижки овець

Як повідомили в обласному управлінні туризму, реакріації і курортів, за звання кращого боротимуться стригалі з Арцизького, Болградського, Ізмаїльського, Тарутинського та Татарбунарського районів області. За правилами, їм потрібно буде не лише випередити суперників по швидкості, але і намагатися не поранити тварину, а також зістригти руно цілком. Все це впливає на підсумкові оцінки.

Першість пройде в рамках щорічного фестивалю «Vinogradovka Country Fest». Крім стрижки овець, заплановані кінні скачки, турніри з вільної боротьби та міні-футболу.

Вперше змагання по стрижці овець пройшли у Виноградівці у минулому році. Перше місце зайняв стригаль Іван Кедик з села Дмитрівка Болградського району. Він отримав грошову винагороду — 10 тисяч гривень. Друге місце посів Руслан Текменжи (Дмитрівка Татарбунарського району). «Бронзу» виграв житель Арцизького району Дмитро Шидеров.

Джерело: Думська

Ваш вибір 'Подобається'.


Як повинен працювати ефективний кооператив

Серед найбільш розповсюджених можна назвати: регіональні кластери, галузеві асоціації, кооперативи і, навіть, групи в соцмережах.

Кожна з цих організацій має на меті об’єднати інтереси, вирішити проблеми та підвищувати конкурентоспроможність  своїх членів.  Але серед цих формувань, тільки кооператив можна вважати бізнесом,  таке об’єднанні повинно ставити собі на меті  прибуток своїх членів за рахунок чітко налагоджених бізнес-процесів.  Сталий прибуток – це головний об’єднюючий фактор в кооперативі. Про це «Інфо-Шувар» розказала Ірина Кухтіна, президент асоціації «Ягідництво України».

«Об’єднання необхідні насамперед дрібному українському виробнику. У дрібного виробника органи влади навіть заяву не приймуть,  об’єднанню вплинути на владу  легше. Але треба чітко розуміти мету кожного формування, вона дуже різна в розрізі кожного об’єднання. Серед них тільки правильно створений кооператив  має на меті отримання прибутку для кожного з його членів – розповіла Ірина Кухтіна,

Експерт вважає, що  дуже важливо на етапі створення кооперативу донести до всіх його учасників головні цілі.

«На етапі формування цілей треба  уникати компромісів,  в компромісах завжди лишаються незадоволені і це обов’язково матиме негативні  наслідки для бізнесу. Ціль повинна бути чіткою і зрозумілою, наприклад  сталий дохід - це ціль, а створення товарної партії – це інструмент. Дуже важливо не підміняти цілі інструментами», – каже пані Кухтіна

В кооперативі потрібно встановити чіткі правила гри, розподілити обов’язки та ролі, вирішити, які питання будуть до загального обговорення, а які тільки на рівні керівництва. Специфікація продукції - це окреме і дуже важливе питання.

«Дотримуватись специфікації життєво необхідно для кооперативу. Змішуючи три літри борщу з одним літром помиїв ви отримуєте 4 літри помиїв. Тому товарна партія - це не просто об’єм, це об’єм однорідної за якістю продукції», – додає Ірина Кухтіна.

Також пані Кухтіна наголосила на тому, що сьогодні в Україні створюється багато кооперативів з ціллю отримати дотації від Держави, деякі кооперативи  ставлять на меті організувати бізнес , але знов таки за рахунок державної допомоги.  Більшість таких кооперативів приречені, вони зупиняють існування , коли закінчуються державні або грантові гроші. Ефективний кооператив на початках повинен розраховувати на власні гроші і розуміти з чого він буде їх заробляти.

Ваш вибір 'Подобається'.


Які лікарські трави перспективні для вирощування в Україні

Перелік культур залежить винятково від кон’юнктури ринку. Найбільш популярні – розторопша плямиста, ехінацея пурпурова, череда трироздільна, шавлія лікарська, м’ята перцева, лаванда тощо, пише AgroTimes.

Про це розповіла заступник директора станції лікарських культур Інституту агроекології і природокористування НААН України Наталія Куценко, інформує Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Для вирощування на півдні України Наталія Куценко радить такі рослини, як шавлія лікарська (сорт Шанс), астрагал шерстистоквітковий (сорт Фаворит), шавлія мускатна, маруна цинерарієлиста (сорт Ювілейна), гісоп лікарський (сорт Національний), коріандр посівний, марена красильна.

Після анексії Криму, де були промислові плантації лаванди, в Україні спостерігається дефіцит цієї рослини. Тому завідувач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Олег Коваленко рекомендує вирощувати вузьколисту лаванду.

Господарства переважно використовують насіння та садивний матеріал із селекції Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування, а також Національного ботанічного саду ім. Гришка НАН України.

Довідка

У 2017 році, за інформацією Наталії Куценко, площі під лікарськими рослинами в Україні складали 4,1 тис. га, ефіроолійними рослинами – 9,1 тис. га.


 

Ваш вибір 'Подобається'.