182818
178171

Гереги побудують елеватор на місці старої нафтобази «ОККО»

Теґи: 

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як стало відомо, на придбаній ділянці в 6,6 га вже в поточному році буде побудовано сучасний елеватор для зерна потужністю 100 тис. тонн.

За оцінкою «Епіцентру К», існуючі в Хмельницькій та Вінницькій областях елеватори покривають лише половину потреб цього регіону в зерносховищах. А так як «Епіцентр» з 2015 року активно розвиває аграрний напрям (бренд «Епіцентр Агро»), наявність власних зерносховищ для них стало нагальною потребою.

Нагадаємо, що в 2016 «Епіцентр» придбав 80% «Вінницької аграрно-промислової групи», яка обробляє землю у Вінницькій і Хмельницькій областях.

У компанії відзначають, що економічна ефективність аграрного виробництва багато в чому залежить від наявності власних елеваторів, особливо якщо земельний банк значний. На сьогоднішній день у «Епіцентру К» він становить 110 тис. га.

«Також цього року розглядається можливість розширення Вінницького елеватора на 72 тис. тонн, Закупненського — на 66 тис. тонн і будівництво нового потужністю 120 тис. тонн в смт Вапнярка Вінницької області», — повідомили в «Епіцентр К».

Нагадаємо, що в 2017 році Олександр і Галина Гереги придбали частки у цілому ряді агропромислових підприємств в Київській, Черкаській та Вінницькій областях. У поточному році група «Епіцентр» планує інвестувати 1,4 млрд грн на будівництво і реконструкцію зернових елеваторів і 665 млн грн на оновлення парку сільгосптехніки.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.


Держдотації виманили фермерів з тіні

За рік кількість фермерських господарств зросла на 455 одиниць — з 33 682 на 1 листопада 2016 року до 34 137 на 1 листопада 2017 року, пише agroinsider.com.ua.

Найбільш поширена версія причин цієї тенденції (яку, до речі, підтримують і самі фермери) — прийнятий Кабміном курс на розвиток фермерства, зафіксований у відповідній Концепції і підкріплений 1 млрд грн в бюджеті на 2018 рік. Крім того, для фермерів передбачено рекордну кількість програм держпідтримки — компенсація вартості насіння, здешевлення кредитів та екстра-знижки на придбання вітчизняної техніки на рівні 40%.

Водночас, голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» Людмила Клебанова передбачає, що причина зростання кількості фермерських господарств може бути викликана легалізацією бізнесу. «Зараз реєструються, і для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — сказала вона, підкресливши, що значну роль зіграло і надання державою дотацій новоствореним фермерським господарствам. При цьому це не скасовує того, що агробізнес навіть в невеликих і середніх масштабах стає рентабельним, і частина позитивної динаміки викликана органічним приростом кількості фермерських господарств.

«Багато хто розуміє, що краще працювати на себе, ніж на дядю. Попри зростання цін на витратні матеріали та оборотні кошти, попит на сільгосппродукцію — стабільний», — сказала вона.

Ще два роки тому була тенденція до зниження кількості фермерських господарств: порівняльні дані Держслужби статистики на 1 листопада 2014 року і на ту ж дату 2015 року показували скорочення — з 39 428 до 38 850 фермерських господарств. Непрямим підтвердженням тези про те, що збільшення кількості фермерів може бути пов’язано з їх легалізацією, служить те, що, згідно з даними на 1 листопада 2015 року, із загального числа фермерів (майже 39 тис.) Більше 17% обробляли земельні наділи площею до 20 га, а 351 фермер і того менше — до 1 га. Неабияка частка фермерів з цієї кількості — це ті, хто обробляє виключно свій власний земельний пай.

Зокрема, керівник Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса недавно зазначив, що в Україні останнім часом різко зросла кількість «одноосібників» — селян, які самі обробляють свої паї 2-4 га. Він зазначав, що вони працюють неофіційно, і не платять податків, хоча загальні площі оброблюваних такими «одноосібниками» земель УКАБ оцінив майже в 1 млн га. Якщо процес виведення таких фермерів з тіні продовжиться, їх загальна кількість різко зросте.

Однак, з нинішніми показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість фермерів в Україні насправді не росте. «Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

Основною причиною він назвав відсутність вільної землі — вся земля вже розпайована і здана в оренду, а для того, щоб новоспеченому фермеру взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. «А фермер-початківець, де візьме гроші? Він же голий і босий», — вважає Володимир Варбанець.

Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація селян і сільськогосподарських робітників» Василь Клеванський впевнений, що запорука зміцнення і розвитку фермерського класу — розвиток перероблення агропродукції. «У нас в країні немає ні глибокого перероблення сільськогосподарської продукції, немає ні державної підтримки, а те, що дає держава — це мізерні гроші і їх важко отримати. Якщо фермерам на гектар не даватимуть хоча б 3 тис. грн допомоги, вони не виживуть», — сказав він.

 



70% аграріїв проти введення ринку землі

Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

З 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

«На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», - відзначив нардеп.



Російський виробник міндобрив йде з українського ринку

Про це ідеться в повідомленні "ЄвроХіму", пише Інтерфакс-Україна.

Раніше в середу "ЄвроХім" розкрив, що вийшов із капіталу "Агроцентр ЄвроХім-Україна".

Вартість операції та її умови не розкриваються.

"Нещодавні дії влади України щодо обмеження постачань добрив іноземними компаніями, а також очікування подальшого погіршення ділової кон'юнктури на цьому ринку зумовили таке рішення групи", - зазначає "ЄвроХім".

"ЄвроХім" має намір продовжити консультації з українською владою про майбутні можливості в Україні через своє європейське представництво, тоді як група зосередить свої зусилля на інших ринках, що зростають.

Восени 2017 року Україна впровадила санкції до низки підприємств групи "ЄвроХім", а також інших російських постачальників добрив. Торговельні обмеження було введено з 29 жовтня 2017 року. Влада мотивувала це тим, що компанії постачали продукцію в "ДНР" і "ЛНР".

У грудні українська влада наклала повну заборону на імпорт гранульованої та кальцинованої аміачної селітри, а також сульфату амонію російського виробництва з 1 березня 2018 року до кінця 2019 року.

"ЄвроХім" повідомляв, що вжив усіх необхідних заходів для переспрямування продукції з ринку України на альтернативні ринки "з мінімальною втратою прибутковості".

"ЄвроХім" - один із найбільших у світі виробників міндобрив. До складу групи входять російські заводи "Невинномиський "Азот", "Новомосковський "Азот", "Фосфорит", "Білоріченські міндобрива" і Ковдорський ГЗК, литовський завод фосфорних добрив Lifosa і завод у Бельгії EuroChem Antwerpen.

Основним акціонером "ЄвроХіму" є Андрій Мельниченко, який контролює через кіпрську AIM Capital SE 90% групи. Ще 10% - у кіпрської Midstream Group Limited, бенефіціаром якої є головний виконавчий директор компанії Дмитро Стрежнєв.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна втрачає 60 млн доларів на рік через відсутність ринку землі

Про це сказала на презентації програми п'ятирічної підтримки Світового Банку та ЄС щодо прозорого управління земельними ресурсами директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Крістіна Кахконен, передає УНН.

"Через неналежне управління земельними ресурсами держава втрачає 60 млн доларів на рік. Це гроші, які могли б використовуватись на охорону здоров'я та соціальний захист. Крім того, відкриття земельного ринку сприятиме розвитку сільських регіонів", - зауважила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, мораторій на продаж землі також впливає на ціни оренди.

"Оренда сільськогосподарських земель в Україні у 5 разів занижена. Власники землі могли б отримувати 3 млн доларів на рік, якби мораторій скасували і ринок правильно працював. Особливо це важливо для пенсіонерів які живуть у сільській місцевості", - сказала директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови.

Вона також звернула увагу на те, що ринок землі забезпечив би стимуляцію економічного росту та забезпечив зростання економіки на 1,6% на рік.

"Ми говоримо про дуже великі кошти і переваги, якщо провести реформу землі. Але реформа не відбувається, тому що політично і технічно це дуже складна реформа. Є люди, які не хочуть, щоб щось змінювалось. Тому ми запускаємо проект підтримки прозорого управління земельними ресурсами", - наголосила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, відкриття земельного ринку - одна з найбільших трансформаційних дій, які стимулюватимуть сільське господарство. Це дозволить Україні розвивати свій великий сільськогосподарський потенціал. Реформою зможе скористатись велика кількість українських землевласників і користувачів. Зростатимуть надходження до бюджету.

Довідка:

Програма впроваджуватиметься на території двох пілотних областей: Київської та Миколаївської. Вона передбачає технічну, аналітичну, методологічну та консультативну допомогу власникам сільськогосподарських земель, фермерам, об'єднаним громадам, місцевим, регіональним та центральним органам виконавчої влади.

Власникам надаватимуть допомогу з оформлення земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок в земельному кадастрі, інформацію про ціни на ринку. Сільські громади отримають підтримку зі встановлення та реєстрації кордонів населених пунктів та ОТГ, практичних інструментів планування та управління земельним ресурсами, а державні та регіональні органи влади одержать нові інструменти прозорості, такі як моніторинг земельних відносин, дистанційне зондування, цифрування кадастрових записів тощо.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Як правильно здати в оренду земельний пай, щоб мене не обманули?

Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

Які вимоги ставляться до орендаря?

Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

-        державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

-        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

-        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

Як має виглядати договір?

Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

-        об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

-        строк дії договору оренди;

-        орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

Скільки коштує така процедура?

Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

Джерело: uzhgorod.net.ua.

Ваш вибір 'Подобається'.