150670

Херсонщина покращить зрошуваність земель

Про це пише Любимый Херсон.

Нові об'єкти для забезпечення стабільного водопостачання та зрошення споруджено на площі понад 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь Херсонської області. Зокрема, в Чаплинському, Новотроїцькому, Каланчацькому районах та на землях Каховської зрошувальної системи.

Будівництво штучного водопостачання на цих територіях має поліпшити інвестиційну привабливість агропромислового сектора регіону.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Латвія активізують співпрацю в області АПК

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі, ветеринарії та фітосанітарії, земельні відносини, науково-дослідне співробітництво та розвиток сільських територій.

Питання двосторонньої співпраці були обговорені під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом сьогодні, 21 липня.

«Україна – важливий гравець у системі забезпечення світової продовольчої безпеки, тому ми всебічно вивчаємо міжнародний досвід з розвитку сільського господарства та запровадження відповідних реформ. Досвід Латвії є важливим для нас, зокрема у питаннях розвитку фермерства та кооперації, земельних відносин, заходах запобігання АЧС», - зазначив Максим Мартинюк.

У свою чергу Міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс запевнив, що латвійська сторона готова всіляко сприяти активізації співпраці у пріорітетних напрямах АПК. Він детально зупинився на латвійському досвіді у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства.

Також сторонами було обговорено можливість залучити спеціального радника уряду Латвії для консультативної допомоги щодо реалізації Програми двостороннього співробітництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нашестя сарани загрожує посівам на Херсонщині

У Херсонській області вже бували випадки навали сарани, тепер існує нова загроза нашестя шкідників. Про це пише superagronom.com.

За словами Наталії Рожелюк, головного спеціаліста управління фітосанітарної безпеки області, останнє нашестя зафіксували два роки тому. На щастя, сільськогосподарські посіви тоді не постраждали.

«Комахи вражали в основному угіддя, які довгий час не оброблялися — територію заповідника «Асканія-Нова» та його околиці, так звану, буферну зону», — розповіла вона.

Однак зараз уже почався процес окрилення личинок, хоча в області помічені поки тільки поодинокі особини, але загрозу представляє азіатська перелітний сарана з сусідніх районів Криму.

Нагадаємо, наразі Крим потерпає від нашестя сарани, шкідником пошкоджено 1,2 тис. га полів, подекуди чисельність шкідників становить 310 личинок на квадратний метр.

У комах азіатської сарани жахливий апетит, вона пожирає всю рослинність, що потрапляє їй на шляху: пшеницю, жито, цукрові буряки, тютюн, ячмінь, конюшину, бобові, сорго, горох, рис, просо, сою, квасолю, овес, огірки, кукурудзу, люцерну, мак, коноплі, картоплю, капусту, дині, хміль і плоди чагарників.

Ті райони Криму, які зазнали впливу сарани можуть взагалі залишитись без продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні не вистачає висококласних аграрних фахівців

Таку думку висловила керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник, пише ГолосUA.

«В Україні вже останні років 5 не вистачає висококласних аграрних фахівців», - зазначила експерт.

За її словами, Академія аграрних наук не готує сучасних фахівців-практиків, проводячи навчання технологіям 25-річної давності. Так, зокрема, сучасна аграрна техніка повністю комп'ютеризована, і управляти нею можуть тільки висококваліфіковані і навчені люди, яких в Україні не так багато.

«Фахівців необхідно готувати, потрібно міняти всю аграрну освіту. Те, що є на сьогодні, не відповідає попиту, який є на ринку. Компанії частково самі навчають фахівців, частково вже завозять з-за кордону», - додала Марія Колесник.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха істотно знизить врожай зернових

Про це повідомила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, пише УНІАН.

«Центр посухи цього року знаходиться в Київській області. На території Київської області випала найменша кількість опадів за останні 60 років... Також страждають Черкаська, Полтавська, Кіровоградська області», - сказала вона.

За словами Тетяни Адаменко, посуха в Україні була зафіксована ще у квітні, коли ранні колосові культури (пшениця і ячмінь) почали відчувати нестачу вологи в грунті. Тепер посуха позначилася і на майбутній врожайності пізніх культур, таких як кукурудза і соняшник. При цьому агрометеоролог наголосила, що в західних областях України загрози посухи немає, і сталий температурний режим сприяє нормальному розвитку рослин.

Експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Петро Лахай зазначив, що, за експертними прогнозами, врожайність зернових в Україні у поточному році буде на 15-20% нижче від торішнього показника. Так, за його словами, врожайність озимої і ярої пшениці вже скоротилася на 18-20% порівняно з 2016 роком, озимого ячменю - на 5%, ярого ячменю - на 19%, гороху - на 25%.

Нагадаємо, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, аграрії на 18 липня зібрали урожай на площі 3,1 млн га (32% від прогнозу), намолотивши 10 млн тонн зернових. Середня врожайність зернових становить 32,6 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Падіння врожайності ріпаку може стати плюсом для України

Таку думку  висловив генеральний директор УАК Павло Коваль.

Ріпак – культура, яка майже на 95% виробляється для експорту.

«Основний споживач українського ріпаку – Євросоюз. Чому? Тому що там є обов’язкова квота на біодизель. Але є нюанс – в цьому році очікуються високі врожаї в Німеччині і Франції. Тобто близько 500 тисяч тон будуть зняті з пропозицій імпорту до ЄС», - зазначив Павло Коваль.

За його словами, падіння врожайності ріпаку в Україні може вирівняти ситуацію. Однак інший варіант розвитку подій полягає у тому, що у боротьбі за покупця українцям доведеться використовувати фактор ціни.

В цьому році світові перехідні залишки ріпаку найменші за останні 10 років, нагадав Павло Коваль. Причому світове споживання ріпаку зростає і у нинішньому МР прогнозується на рівні 72 млн тонн.

«Тому по ряду культур профільні асоціації, консалтингові агентства повинні відстежувати ситуацію і інформувати виробників, щоб вони мали актуальні дані для прийняття рішень. Бо у нас питання ефективності – це питання ціни. А ціна на ряд сільськогосподарських культур формується не в Україні, а за межами. З якою собівартістю ми прийдемо на світові ринки, таким чином ми і забезпечимо свою економічну ефективність», - наголосив генеральний директор УАК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview