Херсонська томатна паста поїде до країн Близького Сходу

Про це повідомили у департаменті аропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, пише AgroTimes.

«Наразі ми активно працюємо в напрямку виходу з нашою томатною пастою на ринки країн Близького Сходу, який є дуже цікавим», – розповів  директор підприємства Олександр Касьяненко.

Щоправда, за його словами,там велика конкуренція з китайськими виробниками в плані ціни, проте українська томатна паста має значно кращу якість і смак. Тому перспектива працювати на цьому ринку є цілком реальною, резюмував керівник.

«Наш продукт» вже має напрацювання щодо експорту до країн Балтії, Польщі, Чехії.

Крім того, на замовлення однієї торгової мережі підприємство розробляє інноваційний  продукт на основі болгарського перцю. «Це новий вид овочевої консервації», – зауважив Олександр Касьяненко.

Довідка:

«Наш продукт» виробляє консервовану продукцію з місцевих овочів під власною ТМ «Наш продукт» і на замовлення для інших відомих брендів: томатну пасту, соуси, борщову заправку, кабачкову ікру, гриби, квасолю, соки.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики ініціює спрощення та здешевлення оформлення аграрних розписок

14 травня у Мінагрополітики відбулася зустріч під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової щодо можливості інтеграції Реєстру аграрних розписок (РАР) з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Участь у заході взяли керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Аграрні розписки в Україні» Хелен Феірлемб, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру, ДП «Аграрні реєстри».

«В Україні успішно реалізовується проект аграрних розписок. З початку проекту в аграрний сектор залучено понад 11 млрд грн, 8 банків співпрацюють з виробниками. Для подальшого розвитку цього фінансового інструменту Мінагрополітики розглядає можливість пришвидшення та здешевлення процедури оформлення аграрних розписок. Йдеться про налагодження інформаційної взаємодії між Реєстром аграрних розписок та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно», - зазначила Олена Ковальова.

Сьогодні при посвідчені аграрної розписки нотаріус спочатку перевіряє відомості щодо права власності або права користування земельною ділянкою агровиробника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а потім реєструє її в РАР, при цьому зазначає кадастрові номери, місце розташування кожної земельної ділянки, майбутній врожай, з якої передано в заставу тощо.

«Інтеграція та здійснення автоматичного обміну даними між РАР та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно дозволить автоматизувати процес перевірки нотаріусом прав володіння і користування земельною ділянкою агровиробиком при посвідченні аграрних розписок. Це сприятиме зниженню вартості послуг приватних нотаріусів та зробить фінансовий інструмент доступнішим для сільгоспвиробників», - додала заступник Міністра.

За результатами зустрічі вирішено провести додаткові технічні зустрічі з представниками Міністерства юстиції України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Миколаївщині вбили фермера та його дружину

Про це повідомили у відділі комунікації ГУ Національної поліції України в Миколаївській області .

«15 травня у Березнегуватському районі у власному будинку син знайшов тіла батьків із зовнішніми ознаками насильницької смерті. Встановлено, що загиблі - 71-річний голова фермерського господарства та його 64-річна дружина», - йдеться у повідомленні.

Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група, оперативники з’ясовують усі обставини та вживають заходів щодо встановлення причетних до злочину осіб.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (Умисне вбивство двох або більше осіб), санкція статті передбачає покарання до довічного ув’язнення.

Тривають першочергові слідчі дії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стартує перша онлайн-платформа для продовольчих товарів

Скоро на ринку України стартує Ukrainian Food Platform — перша онлайн-платформа для продовольчих товарів, яка дозволить налагодити пряму комунікацію між українським виробником та іноземними закупівельниками. Про це повідомляє Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства UFEB.

Платформа абсолютно відкрита і кожен український виробник зможе представити на ресурсі свою продуктову лінійку.

Щоб потрапити до 3D каталогу, відправляйте запит на e-mail: [email protected], або телефонуйте: +38 067 636 93 17, Ірина Усик.

Як працює онлайн-сервіс:

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині оголосили карантин через АЧС

У наслідок цього 11 травня Бородянська районна державна адміністрація встановила карантинні межі та затвердила план заходів щодо недопущення поширення хвороби.

Про це повідомляє прес-служба Бородянської РДА, пише pigua.info.

За результатами роботи комісії визначили зоною захисту територію сіл Бородянської ОТГ: Новий Корогод, Дмитрівка та Озерщина та зоною нагляду села Нова Гребля, Вабля, Дружня, хутір Гай, Загальці, Галинка, Нова Буда, Вишняки, Майданівка, Язвинка та мисливські угіддя ТОВ «МРК «Ярик», ТОВ «Поле Вовк», свиногосподарство ТОВ «Агро Еко Технології ім.Шевченка».

Також вирішено вжити невідкладних заходів щодо організації обліку свиней та недопущення руху тварин; забезпечити облік поголів’я свиней у всіх населених пунктах Бородянського району; повідомити Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Макарівській РДА про випадок АЧС; забезпечити створення матеріального резерву відповідно до районної цільової програми превентивних заходів щодо африканської чуми свиней та інших інфекційних захворювань на території Бородянського району.

Карантин буде знятий за рішенням ДНПК при Бородянській РДА через 40 днів після виконання всього комплексу заключних ветеринарно-санітарних заходів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

П'ять перешкод для повноцінного ринку землі в Україні

Мораторій на продаж землі сільгосппризначення, найімовірніше, зніме уже новий парламент  наступного року.

Проте, в профільних відомствах говорять, що готуються до відкриття ринку землі, пише НВ.

«Все практично готове. Міністерство, Держгеокадастр, уряд багато для цього зробили. Для скасування мораторію необхідне політичне рішення. Політичний процес запуску ринку землі почнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», – говорить в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Як буде працювати ринок землі в деталях – досі незрозуміло. Уряд пропонує продавати землю виключно громадянам України, при чому не більше 200 га в одні руки, а також ввести високе мито на перепродаж. Можливість продажу юридичним особам залишається під питанням.

Всі ці нюанси повинно бути прописано в урядовому законопроекті про ринок сільськогосподарських земель, але його досі не подано до парламенту. Ольга Трофімцева каже, що щоб уникнути політичних спекуляцій, зареєструвати його планують у Верховній Раді вже наступного скликання. Парламентські вибори пройдуть 27 жовтня і, якщо після формування нової коаліції і нового уряду політичне рішення буде прийнято, повноцінний ринок сільськогосподарських земель зможуть відкрити з 2021 року.

Таке рішення може дати Україні додаткові 1,6% до зростання ВВП, вважає керівник програми Всесвітнього банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Бахер Ель-Хіфнаві. «Для країни зі зростанням ВВП на 2-3% на рік додаткові 1,6% призведуть до процвітання», – сказав Ель-Хіфнаві. Однак, щоб досягти такого процвітання, необхідно вирішити кілька важливих питань.

НВ Бізнес знайшов п'ять перешкод для вільного і цивілізованого ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні

Слабке наповнення земельного кадастру

У кадастровій базі даних, яку веде Держгеокадастр, досі відсутня інформація про приблизно четверту частину сільськогосподарських земель. Всього в Україні близько 7 млн пайових земельних наділів. Переносити дані зі старих паперових носіїв в електронну систему доводиться вручну, тому процес йде повільно. На думку заступника голови Держгеокадастра Олександра Краснолуцького, у багатьох країнах ЄС кадастр заповнений на 50-80% і це не впливає на якість послуг, що надаються. При цьому в Україні окремо існують земельний кадастр і реєстр прав на нерухоме майно. У першому реєструються ділянки, а в другому – майнові права на них. Дані в цих двох реєстрах часто не збігаються, що призводить до хаосу з оформленням прав на землю.

М'яке покарання для нечистих на руку реєстраторів

Два договори оренди на одну ділянку – одна з найпопулярніших рейдерських схем в аграрній сфері, як раніше розповіла заступник міністра юстиції Ірина Садовська. У цьому процесі можуть брати участь нечисті на руку реєстратори, які реєструють «нове» право оренди на земельну ділянку, за чинного старого договору. Після цього «новий орендар» блокує техніку сільгоспвиробників на полях, а шахраї збирають чужий урожай.

Яке покарання для реєстраторів, що провинилися? «Які санкції може накласти Міністерство юстиції? Відключити реєстратора від реєстру? Це недостатньо жорстке покарання», – говорить старший проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів Андрій Мартин. Раніше в інтерв'ю НВ Бізнес Садовська сказала, що можливо накладати санкції виключно на реєстраторів, які контролюються Міністерством юстиції. «Наприклад, це може бути тимчасове блокування доступу до реєстрів, адміністративна відповідальність. Найбільші санкції до рейдерів застосовувати може тільки суд», – говорить вона.

Відсутність повної інвентаризації земель

Інвентаризація державних земель сільськогосподарського призначення в Україні проводилася в 2013 році в рамках бюджетної програми Держгеокадастра «Проведення земельної реформи». До Державного земельного кадастру було внесено інформацію про 92 000 земельних ділянок загальною площею 1,6 млн га. На проведення цих робіт було витрачено 189,2 млн грн.

В Україні досі не проведено інвентаризацію всіх земель сільськогосподарського призначення, що створює можливості для зловживань. «Інвентаризація дозволить уникнути корупції. Необхідно забезпечити прозорість ринку. Таку необхідність показали земельні реформи, які проводилася в 90-х роках у країнах Східної Європи », – говорить керівник програми Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Бахер Ель-Хіфнаві.

Слабкий захист власників земельних ділянок

Суб'єкт права користування земельною ділянкою в державному реєстрі може змінитися, а орендар може навіть не дізнатися про це. Проблема для фермера спливає несподівано, коли на його полях з'являються рейдери. Така ситуація – не рідкість. Щоб мінімізувати загрозу Всесвітній банк пропонує впровадити систему sms-оповіщення користувача ділянки в тому випадку, якщо якісь зміни відбуваються в земельному кадастрі.

Подібні сервіси вже працюють на ринку нерухомості. За будь-яких змін в Державному реєстрі майнових прав, його власник об'єкта отримує смс-повідомлення.

Монополія з боку Держгеокадастру

Держгеокадастр протидіє наданню органам місцевого самоврядування права вносити зміни до земельного кадастру. Це не дозволяє надавати цю послугу швидко і без корупції. «Можна виділити місце і комп'ютер для співробітника Держгеокадастра в Центрах надання адміністративних послуг, і він зможе надавати всі послуги на місці», – наполягає Олександр Краснолуцький. Рішення про передачу таких повноважень може прийняти Верховна Рада, і відповідний законопроект зареєстровано, каже Краснолуцький. Але чи зможуть депутати розглянути його до завершення своєї каденції – невідомо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview