150670

"Хлібне перемир'я": чого просять аграрії в ОБСЄ та Нормандської четвірки

Аграрії Донеччини просять посередників із Нормандської четвірки та ОБСЄ домовитися з російсько-окупаційними військами про місяць затишшя. Так зване "хлібне перемир'я" їм потрібне, щоб розпочати жнива. Про це повідомляє 5 канал.

Селяни скористалися затишшям навесні і встигли засіяти поля поблизу окупованих територій. Тепер турбуються, чи зможуть зібрати врожай у липні, а до цього - провести польові роботи через обстріли бойовиків. Окрім пошкодженої техніки, вони втрачають найцінніше - своїх працівників.

"У нас вже загинули два трактористи, двоє поранені. Кілька людей постраждалих та контужених", - зазначає голова Павлопільської сільради Сергій Шапкін.

Свої вимоги аграрії виклали у листі, в якому, зокрема, запросили режим тиші під час збирання врожаю.

"Ми звернулися до Нормандської четвірки, звернулися в ОБСЄ .... Ми очікуємо, що нашу ініціативу підтримають. Ту ініціативу, що ми назвали "хлібне перемир'я". Вона спрямована на те, щоб під час збирання врожаю не було військових дій", - зазначає голова селищної ради Сартани Олександр Куркчі.

Зі змістом листа аграріїв - представники чотирьох місцевих рад – Сартани, Павлополя, Чермалика та  Лебединського - ознайомили заступника голови  ОБСЄ в Україні Александра Хуга.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Харкові будуть готувати ІТ-фахівців сільськогосподарського профілю

Харківський національний аграрний університет ім. В. Докучаєва збирається запровадити підготовку ІТ-фахівців сільськогосподарського профілю. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-релізі Харківського ІТ кластера.

Ця освітня ініціатива виникла як початок співпраці найстарішого агарного вузу України з Харківським ІТ кластером. Відповідний Меморандум про партнерство та співробітництво між ними був підписаний 16 червня.

Згідно з документом, сторони об’єднають зусилля в підготовці ІТ-фахівців для аграрного сектора і сприятимуть впровадженню новітніх ІТ-технологій в сільськогосподарській сфері. У ХНАУ ім. В. Докучаєва планують за підтримки ІТ кластера відкрити відповідні спеціальності і створити нову кафедру. Прихід фахівців такого рівня також буде сприяти якнайшвидшому впровадженню сучасних ІТ-технологій в аграрному секторі.

Національний сільськогосподарський комплекс, здатний стати повноцінним замовником для ІТ-компаній, оскільки розвиток будь-якої галузі веде до автоматизації процесів і передачі ряду функцій електронними системами. Зараз на ринку практично немає фахівців, які володіють профільними знаннями в аграрному секторі і могли б створювати для нього програмні продукти і сервіси.

Ректор ХНАУ ім. Докучаєва, професор Олександр Ульянченко, заявив, що якісні зміни в підготовці агарних фахівців будуть помітними вже через 2-3 роки.

«У нас вже є план розвитку співпраці з університетом, який ми почнемо втілювати вже в цьому навчальному році, а буквально з наступного вересня відкриється набір студентів на нову спеціальність, пов’язану з ІТ», ― підкреслив співзасновник Харківського ІТ кластера і один з ініціаторів проекту Едуард Рубін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Комітет Європарламенту погодив збільшення Україною об’ємів експорту аграрної продукції – МінАПК

Комітет з міжнародної торгівлі «International Trademark Association» (INTA) підтримав надання Україні торговельних преференцій більшою кількістю голосів. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

«За» проголосувало 29 голосів, 8 – було проти, а 1 – утримався. Про результати голосування йдеться на офіційному сайті Європейського Парламенту.

Пряма мова

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції: «Комітет підтримав більшою кількістю голосів надання торговельних преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Це є проміжною торговельною перемогою та результатом кропіткої дипломатичної роботи Мінагрополітики, МЕРТ та МЗС разом с представниками європейської сторони».

Довідково:

Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту проголосував за збільшення обсягів автономних торговельних преференцій для України, в тому числі: на оброблені томати на 3000 т/рік, пшеницю – на 65 000 т/рік, кукурудза – 625 000 т/рік, ячмінь – 325 тис. т/рік, мед – 3 тис тон/рік, виноградний сік – 500 л/рік, овес – 4 тис тон/рік, крупи та оброблене зерно – 7800 тон/рік. Дане розширення автономних торговельних преференцій буде діяти 36 місяців з моменту їх затвердження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Компанія Viteo побудує завод з виробництва сушених овочів і фруктів до 2018 року

Компанія Viteo (Київ) має намір побудувати завод з виробництва сушених овочів і фруктів. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Інтерфакс-Україна.

Згідно з планами, перша лінія заводу буде функціонувати вже з наступного року. Перший етап виробництва передбачає виготовлення сушених овочів, – повідомили агентству в прес-службі компанії.

Надалі Viteo планує збільшувати виробничі потужності і розширювати можливості заводу. Зокрема, мова йде про виробництво пектину, сублімації і розширенні асортименту сушеної продукції.

Зараз компанія активно впроваджує перший етап проекту і веде переговори з інвесторами щодо залучення коштів на наступні етапи.

Серед потенційних регіонів, де може з’явитися виробничий комплекс, – Вінницька, Київська та Херсонська області.

Слід зазначити, що організація власного виробництва створить додатковий попит на свіжі овочі на внутрішньому ринку. За попередніми прогнозами, завод буде переробляти близько 30 тис. тонн сировини на рік, – уточнили в компанії.

Згідно з інформацією, основним завданням Viteo є забезпечення національного ринку сушеними овочами місцевого виробництва.

Сьогодні понад півсотні компаній, що працюють на вітчизняному ринку, імпортують сушену продукцію з Індії та Китаю, оскільки не мають альтернативи. Тільки за минулий рік Україна імпортувала близько 4,5 тис. Тонн сушених овочів на суму $ 13,8 млн. Попит на імпорт сушеної продукції помітно зростає, тоді як національне сировину не переробляється в повному обсязі, – повідомили в прес-службі “Viteo”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Насіннєвий завод Інституту зрошуваного землеробства НААН відкрито на Херсонщині

В селі Наддніпрянське Херсонської області відкрито новий універсальний насіннєвий завод на зерновому току Інституту зрошуваного землеробства НААН. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Інституту.

Згідно з повідомленням, в закупівлю і монтаж лінії заводу вклали близько 2,3 млн грн.

Завдяки цьому, говориться в повідомленні, завод має високу продуктивність і точністю калібрування насіння зернових, олійних, технічних культур і багаторічних трав. Продуктивність очистки зернових культур - 5 т / год, соняшнику - 1,5 т / год.

"Насіння не травмується, що забезпечує отримання високоякісного насіннєвого матеріалу високих репродукцій. Подібна очищення дозволить помітно підвищити врожайність і поліпшити стану майбутніх посівів", - йдеться в інформації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагропрод: у червні аграрії отримали вдвічі більше держдотацій

За новий звітний місяць аграрії отримали бюджетні дотації у розмірі 473,5 млн грн, що удвічі більше за попередній період. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу відомства.

Відтак, сума виплат, отриманих у 2017 році, склала 795 млн грн.

«Сума дотацій, яку отримали аграрії у цьому місяці, збільшилась у 2 рази. Загалом, сільгоспвиробникам вже перераховано 795 млн гривень. Всі кошти надходять в автоматичному режимі. Ті виробники, які ще не скористатися державною підтримкою, можуть у будь-час подати відповідні документи та отримати виплати», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

За квітень Державна казначейська служба України перерахувала з небюджетного рахунку Мінагрополітики бюджетної дотації 668 агровиробникам 473 470 084,36 гривень. Залишок у розмірі 251,8 млн грн буде перенесено на наступний місяць.

Нагадаємо, у лютому загальна сума дотацій становила 79,8 млн грн, а у березні - 241,8 млн грн.

Довідково:

Державною програмою квазіакумуляції ПДВ на 2017 рік передбачено дотації у розмірі 4 млрд грн. На отримання дотації мають право сільськогосподарські товаровиробники – платники податку на додану вартість. Види діяльності, на які розповсюджується бюджетна дотація: тваринництво, вирощування винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрового буряку.

Обмеження – щомісячний розмір бюджетної дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50 відсотків виділених асигнувань на бюджетну дотацію у поточному місяці. Програма «квазіакумуляції ПДВ» спрямована на розвиток сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview