178171
182818

"Хлібний дар" заявляє про продаж заводу в Росії

Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив генеральний директор холдингу Анатолій Корчинський.

"Ми не ведемо бізнес в Росії вже протягом трьох років. У акціонера там був актив, але, наскільки мені відомо, він від нього відмовився, продав. Можу відповідально заявити: у компанії " Баядера немає заводів у Росії. Нас із цією країною нічого не пов'язує", - сказав він.

При цьому Корчинський додав, що компанія розливає свою продукцію в Білорусі. "Там ринок влаштований так, що якщо ти хочеш продавати, змушений там і розливатися. Ми співпрацюємо з двома підприємствами, які мають квоти на ботлинг - в Гомелі і Климовичах. Розливаємо і продаємо там 2 торгові марки - Хлібний дар і Повітря: сукупні обсяги приблизно 8-10% від українського виробництва", - повідомив він.

Згідно з інформацією на сайті уряду Вологодської області, в 2015 році міжнародний Баядера холдинг Груп придбав 100% акцій ВАТ Великоустюзький лікеро-горілчаний завод. Основна мета покупки - розвиток виробничих потужностей по розливу алкогольної продукції в РФ. Баядера з 2013 року виробляла горілку Цельсій в РФ за контрактом на потужностях ЛГЗ Петровський в Карелії, філії Росспиртпрома. Інформації про зміну власника заводу в російських ЗМІ немає.

Bayadera Group створена в 1991 році, її власники - Наталія Бондарева і Святослав Нечитайло. Компанія об'єднує профільні активи в алкогольній галузі - торгівлю, логістику і власне виробництво лікеро-горілчаних виробів в Україні та Білорусі, вина, вермутів і коньяків, а також є ексклюзивним імпортером світових алкогольних брендів в Україні. Оборот холдингу в 2017 році склав 6,5 млрд грн, що на 14% більше, ніж в 2016-м. За даними Держслужби статистики, частка компанії на ринку горілки сягає 32,4%.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Зернотрейдер, створений екс-менеджерами Louis Dreyfus, виходить на ринок України

Як повідомляє ЦТС, у травні новий зернотрейдер почне операції на українському ринку. Агентство Reuters пише, що фокус компанії буде спрямований головним чином на експорт зерна з Чорноморського регіону.

Це випливає зі слів виконавчого директора Sierentz Девіда Охайона, який раніше очолював зерновий підрозділ Louis Dreyfus, і покинув компанію разом з колегами в серпні 2017 року після розбіжностей з керівництвом.

Нагадаємо, що 9 жовтня 2017 року Мін'юст України зареєстрував компанію Sierentz Global Merchants Ukraine з статутним фондом майже 40 млн гривень. Вона підконтрольна Sierentz Global Merchants.

Кінцевими бенефіціарами Sierentz Global Merchants Ukraine були вказані Томас Шульц і Хелен Лавлі. Остання була віце-президентом Louis Dreyfus Highbridge Energy LLC - колишньої "енергетичної дочки" зернотрейдингового гіганта.

Основним видом діяльності Sierentz Global Merchants Ukraine вказана оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Директором компанії значиться Лампракіс Лазос. Разом з ним в нову компанію також перейшли ще 6 колишніх менеджерів "Луї Дрейфус Україна".

Заступником гендиректора з комерційних питань призначений Сергій Кирилюк, фіндиректором - Катерина Крыцька, головним юристом - Світлана Гладченко.



Україна вже закрила 4 квоти на експорт до ЄС

Закрита також квартальна квота на експорт м’яса птиці і піврічна квота на вершкове масло, повідомляє УКАБ.

Минулого року спостерігалося більш активне закриття квот на початку року. У лютому 2017 року поміж 4-х закритих квот спостерігалось значне використання низки інших квот у межах 70%-80%.

Нагадаємо, що з 1-го жовтня 2017 року вступили в дію додаткові безмитні квоти на 8 груп товарів, а саме: мед, крупи і борошно, оброблені томати, соки і низку зернових: овес, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Наразі закриті 4 квоти із додаткових: по меду, обробленим томатам, пшениці і кукурудзі.

«Третій рік дії Угоди про Асоціацію вже почав приносити позитивні результати. Частка країн ЄС у структурі агропродовольчого експорту України наразі становить біля 32%, а сам аграрний експорт України до ЄС став рекордним за останні 5 років. І хоча більшість експортованої до ЄС це сировина, активно нарощуються поставки нішевих і готових продуктів, як, наприклад, – кондитерських виробів, ягід, горіхів і соків», - прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Національне блюдо українців стало на третину дорожче

Про це повідомив Олексій Дорошенко, гендиректор Асоціації постачальників торгмереж, пише etcetera.media.

За підрахунками економіста, інгредієнти для приготування 2 кілограмів вареників за рік подорожчали з 37,2 до 47,5 гривень.

При підрахунку Дорошенко керувався такими пропорціями: 800 г борошна, 1 кг картоплі, 150 г цибулі і сала – для засмажки, 250 г сметани.

Нагадаємо, при офіційних темпах інфляції 13,7% в минулому році м’ясо і молочні продукти подорожчали на 25-40%. В цьому році, на думку Дорошенка, зростання цін може прискоритися.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українські виробники курятини реалізують м'ясо українцям дорожче ніж в Європу, незважаючи на держдотації

Про це йдеться у публікації "Покупці курятини "Наша ряба" годує 70 країн світу" видання "Бізнес медіа".

"У наведеному вазі середня ціна на курятину зросла на 33% рік до року. Ціни МХП на внутрішньому ринку зросли на 31%, а на експорт – на 30% рік до року... В доларах США середня ціна на курятину МХП в 4 кварталі 2017 зросла на 29% рік до року, а за 12 місяців – на 21% рік до року", - йдеться в опублікованому виданням документі.

При цьому, автори публікації наводять дані, згідно з якими вартість 1 кг тушки курки ПАТ "Миронівський хлібопродукт" ("Наша ряба") в 2014 році становила на внутрішньому ринку 20 грн, в 2015 – 31,5 грн, а в 2017 – 55 грн. При цьому, за розрахунками видання, курятина українцям продається за цінами вищими, ніж для зарубіжних споживачів. "Виявляється, ціна на курятину в Україні дорівнює ціні м'яса на експорт! А враховуючи, що в експортній ціні закладена також дорога логістика, виходить, що м'ясо в Україні коштує дорожче, ніж на експорт! В інших країнах Косюку доводиться конкурувати з Америкою і Бразилією і, відповідно, пропонувати покупцям більш привабливі ціни, а в Україні монопольне становище дозволяє компенсувати втрати за рахунок високої ціни", - йдеться у публікації.

У той же час, саме МХП залишається головним споживачем державних дотацій на підтримку АПК в Україні. У 2017 році ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша ряба") отримав 1,4 млрд гривень – 40% від усієї суми державних дотацій, виділених у бюджеті для всього українського АПК.

При цьому, отримуючи держдотації і продаючи курятину по світовим конкурентним цінам, компанія отримує надприбутки і постійно виплачує дивіденди акціонерам, які сплачують податок з дивідендів на території Люксембургу. Так, у 2014 році отримавши прибуток у 555 млн дол, компанія виплатила акціонерам 50 млн дивідентів, а в 2016 із 415 млн прибутку вже 80 млн дол дивідендів.

"Не всі знають, що компанія не зобов'язана виплачувати дивіденди щороку, акціонери заробляють на зростанні вартості акцій, а не на дивіденди. Це по суті своїй "зайві" відсотки від надприбутків, які компанії вже нікуди вкладати. Таким чином, факт виплати щорічних дивідендів красномовно показує, що "Миронівський хлібопродукт" має в достатній мірі і оборотні засоби, і гроші на інвестиції в розвиток своїх активів", - йдеться у публікації.

Джерело: Українські новини



Органічна теплиця окупиться за два роки

Окупляться вкладення приблизно за два роки. Про це свідчать розрахунки Organic Business School, пише agroday.com.ua.

Однією з особливостей органічного виробництва є більш широке використання ручної праці, механічної обробки: прополювання рослин, обробка біопрепаратами, і само собою – збір урожаю. Тобто в штат доведеться найняти не менше 5 осіб.

Додаткову робочу силу знадобитися залучити на період збору врожаю, і при необхідності — на фасувальну лінію. Чисельність персоналу залежатиме від обсягів виробництва продукції.

Щоб урожайність в органічній теплиці досягла максимуму, знадобляться також знання технології. Вірогідно, перші 2-3 роки доведеться вчитися й набиратися досвіду, і тільки потім працювати на прибуток, кажуть у Organic Business School.

Важливим аспектом є збут вирощеного. Органічна продукція може бути на 30, і навіть на 1000% дорожчою за звичайну. Найбільший попит на неї спостерігається в Києві. Навіть в таких містах як Львів, Харків, Одеса чи Дніпро обсяги продажу сертифікованих органічних овочів і зелені не дозволять побудувати успішний бізнес з великими оборотами, вважають експерти.

До слова, в Україні під органічним виробництвом зайнято понад 420 тис. га. Найбільше вирощують органічного зерна (48% площ), олійних культур (16%). Під овочами зайнято лише 2%, фруктами — 0,6%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.