150670

Голландці вирощуватимуть високоякісну насіннєву картоплю в Україні

Теґи: 

Про те, як на вітчизняних ґрунтах розводять елітну, впізнавану у 80 країнах світу картоплю, виданню Latifundist.com розповів Микола Гордійчук, засновник компанії «Агріко Україна», пише superagronom.com.

«Агріко Україна» є єдиним офіційним представником кооперативу AGRICO в Україні. Компанія спеціалізується на розмноженні насіннєвої картоплі, імпортованої з Голландії.

У реєстрі компанії наразі налічується близько 22 сортів, проте флагманами є 5-7 з них. У їх числі — найбільш ранній сорт, який є в Україні, — Рів'єра. Урожай достигає через 45 днів після сходів отримуємо. Через 10 днів після неї дозріває сорт Імпала, потім — Арізона. Останнім часом «Агріко Україна» рухається у напрямку виробництва ранніх сорт столової картоплі. Окремі сорти вирощують для виробництва чіпсів та крохмалю.  

У користуванні «Агріко Україна» перебуває 600 га земель, окрім картоплі, вирощують сою, пшеницю та інші зернові, проте основний акцент роблять все ж на картоплі. За словами Миколи Гордійчука, ніша виробництва насіннєвої картоплі в Україні не заповнена повністю, у свою чергу «Агріко Україна» у цьому сегменті займає лідируючі позиції.

«Ми імпортуємо голландське насіння. Чому саме? Справа в тому, що Голландія — країна, яка омивається морями. Там дуже хороший клімат для виробництва якісної насіннєвої картоплі, низьке вірусне навантаження на культуру», — ділиться засновник «Агріко Україна».

Не обходить і без труднощів. За словами Миколи Гордійчука, проблемою на сьогодні є брак висококваліфікованих агрономів. Окрім цього, через застаріле обладнання та техніку, багато виробників переорієнтовуються на вирощування інакших культур. Попри це, світові потреби у картоплі з кожним роком зростають, потреби у якісному посадковому матеріалі наразі ще вищи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НАБУ взялось за ДПКЗУ

Також, за повідомленням прес-служби НАБУ, розшукується бізнесмен російського походження, Олексій Федоричев. Обидва підозрюються у завданні збитків корпорації.

Відповідно до повідомлення на сайті МВС, Вовчуку інкримінують зловживання владою, порушення закону за ч.2 статті 364 та одержання хабара за ч.4 статті 368.

Олексій Федоричев, який є громадянином Угорщини, уродженцем Красногорська Російської Федерації, а проживає у Монако, підозрюється у даванні хабара, ч.3 статті 369; шахрайстві – ч.4 статті 190 та відмиванні коштів – ч.3 статті 209 Карного кодексу України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціна молока

На думку Максима Фастєєва, провідного аналітика Інфагро, навіть незважаючи на ф'ючерсну основу (по всіх регіонах), динаміка закупівельних цін молока є дуже волатильною, а "змови переробників" Нової Зеландії, ЄС і США ще серйознішими, ніж в Україні.

Після нарощування виробництва в 2017 році, останні місяці у всіх регіонах спостерігається зниження закупівельної вартості сирого молока. Фермери США, наприклад, втратили за рік третину ціни (20% лише за останній квартал).

Причини падіння цін практично однакові у всіх експортерів - загальне перевиробництво молока і, як наслідок, ситуація на біржових ринках.

Тепер про ситуацію в Україні:

  • Україна в 2017 збільшила переробку молока на 2-3%.
  • Кожен четвертий-п'ятий літр переробленого молока в Україні призначений для експорту.
  • Світовий ринок біржових товарів затоварений (крім масла).
  • Сировина у всіх ключових країн-експортерів дешевшає.
  • У Північній півкулі спостерігається сезонне зростання виробництва сировини (ціна знижується в рамках ринкової логіки і динаміки останніх років).

 

"Але в усьому "винні" переробники. Українські, але інтернаціональні ще більше. Така теорія навіть пояснює світові тренди. Схоже на змову молочних масонів", - коментує ситуацію, що склалася, експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пшениця "на експорт" стає дорожчою

У країнах-експортерах регіону експортні ціни на борошномельну пшеницю в березні продовжували зростати. Головним чином, ціни зміцнилися завдяки стабільному попиту і були вищими, ніж роком раніше, за винятком Казахстану, повідомляє ФАО.
 
У Російській Федерації великі національні поставки зберігали ціни на внутрішньому ринку стабільними – вони були нижче за показник березня минулого року. За даними митних органів, на кінець березня країна експортувала 31 мільйон тонн пшениці, що більш ніж на 40 відсотків більше, ніж в попередньому році. Однак станом на 1 березня сукупні запаси зернових були, як і раніше, більше ніж на 20 відсотків вищими в річному численні.
 
В Україні, навпаки, низькі запаси високоякісної пшениці сприяли зміцненню внутрішніх цін на пшеницю і пшеничне борошно, які зросли і стали більш ніж на 10 відсотків вищими, ніж у березні минулого року.
 
У Казахстані роздрібні ціни на пшеничне борошно залишаються стабільними в результаті хороших внутрішніх поставок і низького експортного попиту.
 

Експортні та оптові ціни на борошномельну пшеницю та борошно в країнах СНД,
доларів США за тонну, березень 2016 – березень 2018

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Карпатські вівчарі перетворюють традиційне сироваріння в прибутковий бізнес

В справи є великі перспективи, вважає ватажок Василь Киромощук. Про це розповідає Ukrainer, передає NewsOboz.org.

Василь Кирмощук - самий молодий ватажок в регіоні. Йому 22 роки. Родом хлопець з селища Верховина. Його сім'я займалася цією справою: один дід був бовгаром, інший - вождем. Батьки Василя також тримали корів. В 12 років він вже міг самостійно впоратися з усією роботою - був ватажком і варив сир. Батьки допомогли Василю почати свою справу.

"Ми намагаємося зараз щось змінити, але тримаємося традиційного. - каже Василь. - Це пішло в попит. Кожна країна свій сир робить, намагається того триматися. Ось і ми теж. Люди зрозуміли, що це смачно, що це екологічно чисто, без добавок".

Худобу на випас пастухи збирають у господарів з довколишніх сіл. В цьому році в стаді було 62 корови, 30 телят і 13 коней. В минулому році зібрали 110 голів. Незважаючи на великий попит на сир, більше худоби брати не потрібно - кожне пасовище розраховано на певну кількість голів.

Робітників у свою команду Василь набирає навесні. На сезон досить 7 осіб. Зараз серед бовгарив багато юнаків.

В команді є старший, який готує їжу, збирає молоко і виробляє з нього сир. Є бовгари, які пасуть корів, і ватрачок, який підтримує вогонь у вогнищі для копчення сиру. Працюють від 9 ранку до 15-ї години. Восени за день стада корів можна зібрати до 150 л молока. Навесні - до 300 л. Сировари з Кринти використовують коров'яче молоко. Восени за день можна зробити 25 кг сиру, влітку - 50 кг.

Крім солі, інших домішок в сири не додають. З вечірнього молока вранці збирають вершки - для масла і сметани. Сметану бовгары зазвичай залишають собі, а масло і сир йдуть на продаж. Продавати молочні вироби Василю допомагає батько. У чоловіків є свої покупці серед місцевих і у Львові. Щоб сир не зіпсувався під час перевезень, його кладуть в герметичний посуд і тримають на холоді. Дохід від такої справи не фіксований.

"Залежить як міряти, - каже Василь. - Зараз у мене грошей немає. Те, що за літо зароблю, то все працівникам віддаю. А та продукція, яка у мене є, я її продам і у мене залишається. Наприкінці буду знати скільки вийде".

З власниками дійних корів бовгари розраховуються сиром. За дві корови в середньому можна отримати 130 кг бринзи за сезон. Якщо корова недойна - господарі платять бовгарам гроші за випас. Василь вже має замовлення на наступний рік. Переживає тільки за місце - на пасовищі можна взяти лімітовану кількість голів.

Хоча сироварів і бовгарів стає все менше, місцеві стверджують, що справа розвивається. Два роки тому відкрили нову полонину для випасу.

Іван каже, що у відновленні долин зацікавлені не тільки бовгари, але і селяни, які мають вдома господарство. Крім того, це допомагає підтримувати регіон - сюди приїжджають туристи. З кожним роком їх стає все більше.

"Ясно, що за кордоном більше, але треба тут робити, розвивати свою країну, - каже Василь. - І потім, може, в майбутньому, воно піде за кордон. Сподіваюся, що за пару років розвинемося, раскрутимся, і буде попит від того".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дефіцит елеваторів в Україні призводить до втрати врожаю аграріїв

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Pro-Consalting.

За даними аналітиків, наявні в країні зерносховища можуть прийняти приблизно половину сучасного валового збору, але понад рік зберігати зерно можуть лише 44% елеваторів.

За різними оцінками експертів, через недосконалість інфраструктури українські аграрії втрачають щороку від 15% до 30% зібраного врожаю. Будують же нові склади недостатньо швидкими темпами.
Нові елеватори можуть зберігати приблизно 1,5 мільйони тонн щороку, хоча за міжнародними стандартами сумарна потужність зерносховищ має бути більшою в 1,2 рази від середньорічного врожаю.

Таким чином, потреба в нових площах зберігання залишається на дуже високому рівні, особливо з урахуванням того, що зернові культури є одними із найважливіших експортних товарів для України та планів уряду довести в недалекій перспективі валовий збір зернових і зернобобових до 100 млн тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview