Голландський інвестфонд купує 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні

Як стало відомо Delo.UA, угода вже завершена і найближчим часом про неї буде офіційно оголошено в ЗМІ.

Поява нового інвестора прискорить реалізацію масштабного інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого складе більше 25 млн євро.

У компанії відзначають, що приватний інвестиційний фонд Safedam зі штаб-квартирою в Амстердамі зосереджений на консервативних інвестиціях в нерухомість. Ця угода — перший досвід інвестицій Safedam у виробництво продуктів харчування. І дебютний досвід інвестицій в українську компанію.

"Володимир-Волинська птахофабрика" входить у групу компаній OPENMIND і в трійку найбільших виробників курятини в Україні, займаючи 6% внутрішнього ринку курячого м'яса. В інфраструктурі фабрики 100 пташників, власний забійний цех та комбікормовий завод.

Компанія виробляє більше 200 тонн м'яса птиці в живій вазі на добу. "Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє продукцію під торговою маркою "Курка Чеботурка".

ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" закінчило 2015 рік з чистим прибутком 84,757 млн грн.

Група компаній OPENMIND включає напрямок з виробництва курячого м'яса ("Володимир-Волинська птахофабрика") та виготовлення і продаж крафтового пива (складається з виробництва — пивоварня Red Cat і рітейлу — мережа з більш ніж 60 магазинів крафтового пива "ПивоБанк").

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"В полях у фермерів": нелегальний бізнес "АТОшників"

Про це повідомив боєць легендарної 95-ї бригади, кіборг Євген Турчак, пише Обозреватель.

"Обдзвонив сьогодні 42 своїх бойових товаришів. Збирав інформацію про те, кому з них потрібна квартира. В результаті 20 з них - не в цивілізації, а в полях у фермерів. Це новий вид заробітку для "АТОшників" - вирішувати питання для фермерів, а вони добре платять", - зазначив Турчак.
За його словами, "АТОшники" відбивають або утримують поле, а в замін забирають урожай з половини, це приблизно $200-400 тис".
Турчак розповів, що більш "спритні" АТОшники "навіть схему придумали".

"Розбилися на дві групи, одна приходить до фермера і створює проблеми. Тут же з'являється друга група і їх вирішує за винагороду. І всі задоволені - фермер-л*х зберіг урожай і землю, а рейдери заробили. Це схема "90-х", називається "Вилка". Свого часу нею користувалися афганці, тепер ми естафету перехопили", - пояснив боєць.

Він уточнив, що існують ще й інші види "бізнесу", а також закликав фермерів відразу йти в поліцію, а "АТОшників" не ганьбити інших бійців.
"Заощадите гроші і позбавите "АТОшників" непорядного заробітку, а значить на наступний урожай будете мати менше проблем", - додав Турчак.

Крім того, він готовий розповісти поліції, хто в якій області і на яких полях "працює", і за якою схемою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість меду в різних регіонах України

Теґи: 

Медовим спасом свято називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір.

Кореспонденти УНН дізнались вартість головного атрибуту Медового спасу у різних куточках України. Так,  одесити 1 літр меду акації можуть придбати за 120грн., гречаного меду - 100 грн., липи - 110 грн., різнотрав'я - 90-120грн.

У Львові за баночку меду акації  потрібно  заплатити 150 грн., гречка- 140-150грн, липи- 120-130грн. Мешканці Закарпаття поласувати медом акації можуть за 180 грн.,  липи- 160-180 грн., різнотрав'я - 120-160 грн., гірський, лісовий - 180-200 грн., коріандровий - 120 грн.

У Кропивницькому за літр цьогорічного меду з соняшника просять 80 грн., різнотрав'я 100-120 грн., липи 160-200 грн., акація 180- 240 грн.

Мед із різнотрав'я у Житомирі можна придбати за за 90 грн., тоді як у Маріуполі він коштує близько 100 грн., а травневий мед можна придбати приблизно за 170 гривень за 1 л.

Дніпряни перед святом зможуть придбати мед за 100 грн., а соняшниковий мед за 80 грн. - 1 л.

У Рівному, мед різнотрав'я  можна придбати за 120 грн, гречаний 90 грн., липовий - 80грн, мед акції – 100 грн за 1 літр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Палюче сонце знищило врожай херсонських кавунів

Звідcи і зpоcли ціни на баштан, розповідає  ТCН.

Але ягода є. І нею тpадиційно xвалилиcя на Феcтивалі укpаїнcького кавуна. Cвято як завжди влаштували в міcті Гола Пpиcтань на Xеpcонщині. Для людей там - дегуcтації, яpмаpки та забави.

У цьому pоці на феcтивалі кавунів значно менше, ніж завжди. І пpоблема не в баpжі, що вивезла значну чаcтину кавунів до Києва, а в дуже виcокій темпеpатуpі. Влаcники баштанів cкаpжатьcя, що чеpез шалену cпеку на поляx кавуни пpоcто згоpають.

"Це cвеpxжаpа. Кавуну потpібно, щоб було 20 гpадуcів вночі і вдень 28-30. А у наc темпеpатуpа на повеpxні піcку доcягала 60 гpадуcів. Тобто cтояти на піcку без взуття неможливо. Звичайно, і кавун лежить на цьому піcку", - каже кеpівник феpмеpcького гоcподаpcтва Юpій Покотилов.

Виcока темпеpатуpа - вище ціни. У цьому pоці на яpмаpку пpодавали кавуни по 1,5-2 гpн за кілогpам. За дині пpавили по 4-5 гpн. Але це оптові ціни. І вони, як для Xеpcонщини, чималі. У київcькиx cупеpмаpкетаx кавуни пpодають по 2-5 гpн за кілогpам. Дешевше – ті, що з баpжі.

"Pанній кавун вже відійшов, cеpедній обпікcя пpи такій темпеpатуpі. Ми заpаз очікуємо пізній кавун, це буде кінець cеpпня - початок веpеcня", - говоpить диpектоp Депаpтаменту агpопpомиcлового pозвитку Xеpcонcької облдеpжадмініcтpації Олекcандp Паливода.

Cпека вплинула і на баштанні pекоpди. В цьому pоці пеpеможці - дpібнуваті. Найважчий кавун – важив тpоxи менше 18 кілогpамів. Це коли минулоpічні pекоpдcмени cягали аж 40 кілогpамів. А оcь на категоpію "найменша" гаpбуз - cпека не вплинула: 32 гpами пpоти тоpішніx 42 гpамів.

Кавуни і дині на cтендаx і вантажівкаx - це вже звична pіч для гоcтей феcтивалю. Тому в наcтупному pоці феpмеpи xочуть запpоcити людей кудиcь у cело - щоб покупці могли побачити, як pоcте баштан, і купити cолодку ягоду пpямо з поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію імпортуємо та звідки?

Цікаво - а що імпортуємо та звідки?

Про це пише expres.ua.

"До трійки основних продуктів, які завозимо з інших країн, входить насіння соняшнику, морожена, а також свіжа або охолоджена риба і тютюнова сировина. Активно імпортуємо пальмову олію і фрукти, зокрема банани й цитрусові, концентрати кави, чаю та замінники кави", - зазначає Дарія Гриценко, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу.

"Приміром, за перше півріччя за кордоном закупили насіння олійних (переважно соняшнику) на 217 млн дол., риби, ракоподібних і молюсків (переважно мороженої риби) - на 205 млн дол., плодів та горіхів - на 204 млн дол., тютюну та виробів з нього - на 172 млн дол. Різні харчові продукти, у тому числі концентрати чаю та кави, імпортували на суму 162 млн дол. Ці позиції разом становлять 45% у загальній вартості агропродовольчого імпорту. Крім того, значною є вартість поставок насіння кукурудзи (93 млн дол.) та пальмової олії (75 млн дол.). Усю цю продукцію імпортуємо, бо її або не виробляють у нас (екзотичні фрукти, морська риба, кава, чай, пальмова олія), або використовують для конкретних потреб, наприклад, високоякісне насіння кукурудзи і соняшнику агрохолдинги завозять для сівби", - підкреслює Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

За його словами, близько 45% імпорту припадає на країни ЄС (мова передусім про Польщу, Німеччину і Францію). Ще 24% йде з Азії, 16% - з Америки. Майже 8% продукції АПК завозимо з Туреччини (здебільшого насіння соняшнику, цитрусові та помідори), Польщі (яблука і м'ясо птиці), Німеччини (екстракти кави та чаю, насіння, плоди для сівби), США (насіння соняшнику, морожена риба, тютюнова сировина) і Франції (насіння соняшнику, кукурудзи і продукти для годівлі тварин).

За перше півріччя, у ЄС Україна купила агропродукції на 1 млрд 29 млн дол, у країн Азії - на 443 млн дол., країн Латинської Америки - на 176 млн дол., країн Африки - на 107 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

WAPA представила прогноз врожаю яблук та груш у 2017 році в Європі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ.

Згідно з оцінкою WAPA, виробництво яблук у 2017 році складе 9,343 млн. тонн, що на 21% нижче показника минулого року та на 23% поступається середньорічному показнику за останні 3 роки. Зокрема, в Польщі зниження цьогорічного врожаю до показника минулого року прогнозується на рівні 29%, в Італії – 23%, у Франції – 8%, Німеччині – 46%.

Як зазначають у WAPA, основною причиною скорочення врожаю стали несприятливі погодні умови – морози навесні у період цвітіння дерев та посуха навесні та на початку літа.

Врожай груш у Європі прогнозується на рівні 2,148 млн. тонн, що на 1% менше минулорічного показника і на 3% поступається середньорічному показнику за останні 3 роки. Найбільше зниження врожаю серед основних країн-виробників очікується в Нідерландах – 18%. У Бельгії врожай груш може скоротитися на 7%. При цьому в Іспанії врожай, за оцінкою WAPA залишиться на рівні минулого року, а в Італії зросте на 5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview