Головні продукти українського агроекспорту до ЄС

При цьому Україна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашій двосторонній торгівлі.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Два кластера Кернела об'єднуються в один і збільшують зембанк

Про це в коментарі latifundist.com повідомив директор Придніпровського кластеру компанії Михайло Петров.

За його словами, в середині 2017 р. розпочався процес об'єднання активів і реорганізація компаній кластера, а головне підприємство кластера — «Пальміра» було перейменовано в «Придніпровський край».

Крім цього, до складу Придніпровського кластера увійдуть компанії колишнього кластера «Полтава-Захід», землі якого розташовані в Полтавській області та нещодавно придбані господарства сербського холдингу MK Group.

Таким чином, новий кластер «Придніпровський край» буде включати в себе 70 тис. га в Київській, Полтавській та Черкаській областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вершкове масло б’є рекорди на європейському ринку

Про це заявила виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

За підсумками 11 місяців 2017 року, Україна зайняла друге місце серед експортерів цієї продукції до європейських ринків, де очолює лідерів Нова Зеландія, пише landlord.ua.

«Не варто при цьому забувати, що вершкове масло – це товарна лінія, на яку виділена квота. І минулорічний експорт не лише вичерпав її, а й суттєво перевищив — більша частина експорту відбувалася уже без преференцій квоти (розмір річної квоти – 1,8 тисяч тонн)»,- розповіла вона.

За її словами, частково допомогла успіху нижча ціна українського вершкового масла на ринку ЄС, в тому числі за рахунок девальвації гривні, ніж у інших експортерів. Окрім того, позиція Нової Зеландії була послаблена через природні катаклізми. Для європейських країн є важливим питанням якості та безпечності харчового продукту. Тому наразі в Україні триває робота над законопроектом, щодо надання споживачам інформації про харчові продукти – це теж зобов’язання України відповідно до Угоди про асоціацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим багаті, тим і раді: інфографіка врожаю 2017

Урожай зернових та зернобобових культур у 2017 році склав 61,3 млн тонн

За даними Державного комітету статистики України у 2017 році урожай зернових та зернобобових культур склав 61,3 млн тонн з 14,5 млн га при врожайності 42,3 ц/га.

Найбільше зібрали аграрії Вінницької (4,8 млн тонн), Одеської (4,2 млн тонн), Полтавської (4,2 млн тонн) та Чернігівської (4,0 млн тонн) областей.

У розрізі зернових культур було зібрано:

- пшениці – 26,1 млн тонн з 6355,4 тис. га при врожайності 41,1 ц/га;

- кукурудзи – 24,1 млн тонн з 4429,4 тис. га при врожайності 54,4 ц/га;

- ячменю – 8,3 млн тонн з 2499,9 тис. га при врожайності 33,1 ц/га;

- жита - 506,8 тис. тонн з 170,5 тис. га при врожайності 29,7 ц/га;

- вівса – 471,1 тис тонн з 197,6 тис. га при врожайності 23,9 ц/га;

- гречки – 180,4 тис. тонн з 184,8 тис. га при врожайності 9,8 ц/га.

Зернобобових культур у 2017 році було зібрано 1,2 млн тонн з 503,0 тис. га при врожайності 24,6 ц/га.

Урожай овочів у 2017 році склав 9,3 млн тонн

За інформацією Держстату українські аграрії у 2017 році зібрали 9,3 млн тонн овочевих культур з 446,3 тисяч га при врожайності 207,8 ц/га. Крім того, урожай картоплі склав 22,2 млн тонн з 1,3 млн га при врожайності 167,8 ц/га.

Овочів відкритого ґрунту було зібрано 8,7 млн тонн (94% від усіх овочів) з 440,3 тис. га при врожайності 197,9 ц/га, закритого ґрунту – 0,56 млн тонн (6%) з 6 тисяч га при врожайності 929,1 ц/га.

У розрізі культур найбільше було зібрано:

- капусти головчастої – 1,6 млн тонн з 63,7 тис. га при врожайності 259,3 ц/га;

- помідорів – 2,26 млн тонн з 74,2 тис.га при врожайності 304,9 ц/га;

- цибулі ріпчастої – 0,97 млн тонн з 54,7 тис. га при врожайності 177,5 ц/га;

- моркви – 838 тис. тонн з 42,7 тис. га при врожайності 195,2 ц/га;

- буряка столового – 837 тис. тонн з 38,4 тис. га при врожайності 216 ц/га.

Найбільше було зібрано овочевих культур у Херсонській (1,26 млн тонн), Дніпропетровській (0,7 млн тонн), Харківській (0,69 млн тонн), Київській (0,57 млн тонн), Миколаївській ( 0,55 млн тонн) та Львівській (0,51 млн тонн) областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вигідний бізнес: ферма з вирощування лохини може приносити $540 тис. за сезон

За даними компанії Pro-Consulting, в 2016 році українські аграрії зібрали 2,1 млн тонн ягід, що на 2% більше, ніж роком раніше, при тому що внутрішній ринок ягоди насичений місцевою продукцією тільки на 1/8. Про це пише propozitsiya.com

Так, за 2016 рік було вироблено 64,2 тис. тонн суниці та полуниці, 33,1 тис. тонн малини, 26,8 тис. тонн смородини. Але є культура, яка до сих пір є нішевою - це лохина. Її збір в минулому році склав всього 0,86 тис. тонн, що робить ягоду найбільш рідкісною і дорогою в Україні. В цілому, під лохину зараз відведено близько 750 га площ, але для того, щоб повністю задовольнити ринок, площа насаджень повинна досягти 8 тис. га. Проблема полягає в тому, що зараз цей величезний попит покривається, в основному, за рахунок імпортних поставок, а значить українським аграріям варто звернути увагу на цю ягоду для прибуткової диверсифікації свого агропортфеля.

Для запуску ферми, перш за все потрібно визначиться із земельною ділянкою - добре освітленим, з грунтом необхідної кислоти. Якщо грунт виявилася недостатньо кислим, то підкислити його можна за допомогою ялинових голок або тирси. Також можна використовувати сірку. Далі потрібно вибрати саджанці. Щоб лохина прижилася на новому місці, вибирати необхідно саджанці із закритою кореневою системою. При цьому висаджувати їх можна як навесні так і восени.+

Найбільш витратною частиною бюджету стануть інвестиції на закупівлю обладнання. Це, по-перше, грамотні системи зрошення. Будь-яка ягода краще плодоносить і солодша на смак при рясному поливі. Але надмірна постійна волога на листях може привести до захворювань кущів і нападам дрібних шкідників, тому придбати потрібно таку систему, яка поливає рослини під корінь, не заливаючи при цьому листкову частину.

Так як робоча сила в Україні дешева, то для збирання врожаю можна використовувати ручну працю. Але краще все таки зупинити свій вибір на техніці, зокрема на спеціальному комбайні із США, так як у них є багаторічний досвід співпраці з ягідним бізнесом.

Таким чином, загальні інвестиції в ферму з вирощування лохини на 10 га землі складуть $ 520 тис., з урахуванням покупки комбайна. З них $187,1 тис. піде на закупівлю саджанців, $213, 2 тис. на закупівлю техніки, $52 тис. на систему зрошення.
Що стосується ціноутворення, то тут все залежить від сезону. Вона може коливатися від $3 до $10 за кілограм. Після 6 років її вирощування урожай досягає вже 5 кг з куща. На 1 гектарі висаджують 3000 кущів. Таким чином, за сезон з 1 гектара збирають близько 16 500 кг.

В результаті, бізнес зі збору лохини з площі в 10 га буде приносити близько $540 тис. за сезон. Рентабельність продажів по проекту становлять 70,5% - кожен долар доходу принесе підприємству $0,75 чистого прибутку. Окупність вкладених інвестицій становить 3,5 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна вже імплементувала 400 технічних регламентів ЄС у агрогалузі

Про це сказав представник України при ЄС Микола Точицький в інтерв'ю люксембурзькому виданню «AGEFI Luxembourg», пише Укрінформ.


«Станом на сьогодні близько 400 технічних регламентів ЄС вже наближені до українського законодавства», - повідомив посол.

Точицький зазначив, що за цим стоять роки тяжкої підготовчої роботи, спрямованої на запровадження сучасних та єдиних з ЄС стандартів ведення сільського господарства, вимог у галузі безпеки продуктів харчування.

«Цими результатами ми великою мірою завдячуємо Угоді про асоціацію з ЄС, яка містить важливий розділ щодо наближення законодавства ЄС до національного, зокрема, в галузі санітарних та фітосанітарних стандартів», - сказав представник України при ЄС.

Він підкреслив, що зона вільної торгівлі Україна-ЄС відкриває суттєві торговельні можливості для українських експортерів у світлі нульових або знижених тарифів на практично 97% усіх товарів, що постачаються в ЄС, включаючи імпортні квоти для багатьох чутливих сільськогосподарських продуктів.

«Процес законодавчої апроксимації – вулиця з двостороннім рухом. В міру просування зазначених законодавчих реформ покращуватимуться й інвестиційний та бізнес-клімат в Україні. Європейські компанії першими відчують позитивні змін», - переконаний Точицький.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview