Гонконг зацікавлений в українському шоколаді

На виставці HKTDC Food Expo 2017 кожен з учасників бізнес-поїздки, організованої Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримав більше 50 нових ділових контактів та можливість розпочинати переговори про поставки до Південно-Східної Азії.

Про це повідомила заступник директора UFEB з розвитку Анастасія Павлюк.

«Увага трейдерів та дистриб’юторів зосередилася на шоколаді та ірисі, хоча інша продукція також була для них цікавою. Кожен з учасників поїздки зміг отримати більше 50 нових ділових контактів в основному з Гонконгу, Китаю та Південної Кореї. Успіх забезпечили чудові смакові властивості українських солодощів та високі стандарти виробництва», - зазначила Анастасія Павлюк.

Учасниками бізнес-поїздки до Гонконгу стали представники трьох кондитерських компаній: «Малбі Фудс» (ТМ Millennium), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та «Кріоліт-Дніпро» (ТМ «Клім») – а також Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». На виставці вони представляли свою продукцію на об’єднаному стенді Ukrainian Food.

За словами Анастасії Павлюк, ринки Азії дозволяють знайти торговельного партнера для виробника практично будь-якого виду кондитерської продукції, однак потрібно зважати на споживчі вподобання населення. Наприклад, шоколад – це сезонний та доволі дорогий продукт для Китаю, тому закупівельники з Гонконгу та КНР зацікавлені в поставках невеликих батончиків і лише з вересня по березень. А от імпортери з більш платоспроможної Південної Кореї віддають перевагу повноцінним плиткам шоколаду. При цьому в усіх випадках найбільшим попитом користується чорний та екстра-чорний шоколад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Теґи: 

Про це пише propozitsiya.com 

Місіс картопля

Те, з чого роблять пюре у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають "картоплею". А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь садять "бульбу". На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують "бараболі" та "барабулі". На Закарпатті - нізащо не здогадаєтесь: там садять "крумплю" та... "ріпу". В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають "мандебуркою". А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть "біб". Товченим, смаженим та запеченим "бандзом" ласують на межі Волинської та Рівненської областей.
 

Популярні деруни

Майже вся західна Україна використовує слово "деруни". Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають "тертюхи". Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує "тертими пляцками". Ближче до центральної частини країни їх вже називають "бараболяники". На північному сході Рівненщини труть картоплю на "бульбаники", адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби. "Картопляники" та "картофляники" труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять не аби що, а "бацонита беци". Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: кийзлики, ґуґіль, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики з хремзеликами.
 

Та, на якій смажать картоплю

Бульбу та тертюхи на заході України здебільшого смажать на пательні. А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають "палачінта" чи "палачінтош". "Сковорода" кажуть у Центральній Україні. На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь "жаровню". А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на "ронделі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться Плодоовочева Асоціація

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише agropolit.com.

За його словами, перші установчі збори в поєднанні з великою галузевою подією планується організувати в перших числах листопада.

Економіст відмітив, що основне завдання асоціації полягатиме в створенні конкурентної плодоовочевої галузі, що буде постійно нарощувати ефективність, якість, експорт та обсяги виробництва, та експортувати не тільки продукти, а й знання.

На меті також ‒ змінити законодавство, що є важливим для галузі.

"Створення прозорої процедури реєстрації ЗЗР, відміна застарілих «нітратних» норм, створення зрозумілих правил найму сезонних працівників, створення прозорого кооперативного законодавства, що дозволить професійним виробникам кооперуватися і багато іншого», ‒ розповів Ярмак.

Він додав, що багато законодавчих змін для галузі й зараз «просуваються» за рахунок коштів асоціацій з інших галузей.

Підтримка експорту овочів та фруктів. У нас величезний потенціал експорту ‒ говорю це як людина, що присвятила 15 років плодоовочевій галузі, працюючи в різних країнах. Потрібно лише систематизувати роботу в цьому напрямку. Буду радий ділитися знаннями та досвідом, звичайно, якщо керівництво асоціації захоче та буде в змозі його сприймати», ‒ зазначив експерт.

За його інформацією, в молочній галузі, де 99% йшло до РФ та її сателітів, ФАО вдалося докорінно змінити ситуацію всього протягом 3-4 років.

Накопичення та розповсюдження знань та передового досвіду. Зараз садівники та овочівники поодинці знаходять час, щоб поїхати і десь щось побачити, запрошують дорогих експертів, які не завжди говорять всю правду, бо хочуть повернутися. Це хаотичний процес, який асоціація зможе систематизувати. Ми можемо і повинні не лише вийти на ефективні показники продуктивності та якості, але й експортувати ці знання. А з часом, можливо, й елементи технологій, виробництво яких можна організувати в Україні», ‒ відмітив ще одну перевагу Ярмак.

Також він наголосив, що створення асоціації сприятиме залученню інвестицій в галузь.

Садівники, овочівники, тепличники України не є конкурентами між собою ‒ їхніми конкурентами є постачальники з інших країн, як на ринку України, так і на ринках ЄС, Близького Сходу і т.п.. Нам потрібні розумні інвестиції, збільшення обсягів розумного та ефективного виробництва та експорту. «Розумного», значить такого, що має перспективу», ‒ пояснив фахівець.

За його словами, потрібно розвивати ефективну співпрацю торгівлі та фермерів, підвищити прозорість як оптового, так і роздрібного ринків.

Кооперація не має відношення безпосередньо до асоціації, але вона може стати каталізатором кооперативної переробки та експорту. Це реально і можливо ‒ доведено досвідом інших галузей», ‒ підсумував Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Ніка-Тера" ввів в експлуатацію олійноперевальний комплекс потужністю 500 тис. тонн

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Ми вводимо в експлуатацію новий вантажний район (№4), спеціалізацією якого буде виключно перевалка наливних вантажів. Вже у вересні плануємо приймати перші партії рослинної олії соняшника, далі - розвивати перевалку олій з інших культур, таких як ріпак і соя", -зазначається голова товариства Наталія Дворник.

Сума інвестицій в комплекс не розголошується.

За словами Н.Дворнік, до теперішнього часу цей комплекс є одним з найсучасніших і технологічних в Україні. Пропускна здатність перевантажувального комплексу оцінюється в 500 тис. тонн наливних вантажів на рік, але в планах - подальше збільшення його потужностей.

В олійноперевалочний комплекс входять три технологічних парки, що складаються з 18 резервуарів з обсягом одноразового роздільного або загального зберігання 33 тис. тонн. Для перевалочних робіт з автомобільного та залізничного транспорту зведені естакади, розраховані на одночасне розвантаження п'яти залізничних і чотирьох автомобільних цистерн. Комплекс оснащений чотирма автономними насосними станціями, що забезпечують оперативність зливу цистерн - до 20 хвилин / цистерна.

Устаткування олійноперевалочного комплексу забезпечує повну автоматизацію всіх виробничих процесів, включаючи облік, рух і зберігання вантажу, а багатоступінчастий контроль олії дозволить виявити недобросовісного постачальника вантажу вже на етапі відбору проб і під час приймання.

Як зазначає начальник порту Алім Агакішієв, перевалка рослинних олій є перспективним напрямком портового бізнесу.

"Українські аграрії продовжують нарощувати обсяги експорту олії. Відповідно, прогнозується зростання ринку перевалки цього продукту. Крім того, аграрії та трейдери, які вже є нашими ключовими клієнтами по перевалці зернових, також працюють в сегменті рослинних олій. Тому запуск окремого олійноперевалочного терміналу надасть нам конкурентну перевагу", - додав він.

МСП "Ніка-Тера" - сучасний високомеханізований морський термінал, що входить в холдинг Ostchem, який об'єднує підприємства азотної хімії Group DF. Спеціалізується на перевалці таких видів вантажів, як зернові, мінеральні добрива, інші сипучі вантажі.

Морський термінал розташований на лівому березі Бузького лиману в 63 км від Чорного моря. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко зростає ринок агротуризму

Якщо в Європі агротуризм розвивається вже кілька століть, то в Україні – від сили років 15, пише Інформатор. І хоча українським сільським господарствам в основній масі ще далеко до європейських стандартів, за темпами розвитку цей вид бізнесу випереджає інші туристичні галузі, – повідомив голова правління Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв виданню Landlord.

За словами Лієва, це пов’язано з тим, що багато підприємців зараз втратили свої основні доходів і змушені приводити у працездатний стан непрофільні активи, у тому числі і заміські місця для відпочинку.

“Це не тільки садиби, але і кінні клуби, міні-готелі, ресторанчики за містом, які раніше не розраховували на прибуток, а були побудовані більше для примхи господаря, для його відпочинку. Зараз ці об’єкти приводять до тями, і власники починають ставитися до них як до бізнесу”, – уточнює експерт.

Як зазначив експерт, особливо помітна ця тенденція стала в останні три роки, коли в Україні почалася війна і настала криза.

З того моменту щороку в країні додається в середньому по 100 садиб, принаймні тих, які виходять в інтернет і рекламують свої послуги. В цілому, за даними Спілки сприяння розвитку сільського туризму, в Україні сьогодні налічується близько 1600 садиб, що надають цей сервіс. Більшість з них – більше 1000 – знаходяться в західних областях. Але поступово нарощують кількість об’єктів зеленого туризму Поділля, Центральний та Південний регіони України.

Агротуризм в Україні далекий від євростандартів, люблять повторювати експерти. «У нас свій шлях, який потрібно пройти. Як і у кожної європейської країни. Наприклад, шляхи Румунії та Німеччини – це дві абсолютно різні моделі», – заспокоює експерт.

Флагманом сільського туризму в Україні вважається Карпатський регіон, де добре збережені традиції легко конвертовані у туристичний продукт.

«Мені дуже подобаються темпи розвитку агротуризму в Центральній Україні – це Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Полтавська області, – зазначає Лієв. – Але їм треба ще повчитися у Західній Україні».

За словами туроператорів, у Карпатах одночасно розвиваються два види зеленого туризму. Перший – це садиби, проживаючи в яких турист може віддаватися всіляким активностям, пропонованим в окрузі.

Другий вид зеленого туризму, який набирає сьогодні обороти, – це тури на контактні ферми, виноробні, сироварні, де можна і брати участь у виробничому процесі, і дегустувати продукцію.

Лідер руху Slow Food Galitsia Світлана Злобіна вважає, що такі страви, як борщ, сало, вареники – бренди, що перекочували з СРСР, вже набили оскому. Є і більш вишукані українські страви, гідні вивчення, повернення з історичної пам’яті.

«Відпочиваючи на Закарпатті, по дорозі на водоспад Шипот ми заїхали на сироварню. Тут готують витриманий сир з овечого та козячого молока. Дітям було цікаво побачити корів і кіз, нам – дізнатися таємниці приготування сиру і купити цілу головку на сувеніри друзям», – розповідає менеджер Катерина Тарасова.

Також, на Гуцульщині збереглися технології домашнього виробництва будз, бринзи, вурди – традиційних карпатських твердих сирів. Серед гастрономічних активностей – ловля форелі в гірських річках і приготування її на відкритому вогні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося виробництво хліба

У липні цього року, за інформацією Державної служби статистики, в Україні виробили 89,8 тис тон хліба та хлібобулочних виробів. Такий показник на 5,7% менший, аніж у липні  минулого року, пише ЕнергоЛайф.інфо.

Проте якщо у порівнянні з липнем минулого року виробництва хліба  скоротилося, то у порівнянні з червнем 2017 трохи підвищилося – на 3,2%.

Разом з хлібом знизилося й виробництво борошна. У липні борошна виробили 150 тис тонн. Це на 2,4% менше, аніж у липні минулого року, та на 1,2% менше, ніж минулого місяця цього року.

Щодо печива та вафель, то виробництво цих солодощів у липні підвищилося на 7,4% (у порівнянні з липнем 2016-го).  У порівнянні з червнем цього року виробництво підвищилося більш як на 1%. Тож у липні 2017-го відповідних солодощів виробили на рівні 20,5 тис тон.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview