174499

Горох лідирує серед бобових в Україні

Навпаки ця культура займає перше місце пишеУкрАгроКонсалт.

У 2017 році Україна виростивши врожай гороху на 68% більше, ніж роком раніше, істотно збільшила експорт в Індію (на 52%), другою країною за обсягом експорту стає Туреччина.

Індія продовжує хвилювати світовий ринок зернобобових своїми рішеннями з регулювання зовнішньої торгівлі і введенням мит на ввезення бобових.

Експерти  прогнозують, що ринок Індії зможе досягти балансу, коли пропозиція зернобобових на внутрішньому ринку знизиться і внутрішня ціна перейде до зростання. Така ситуація може скластися в вересні і дозволить зняти обмеження на імпорт зернобобових.

Як зазначає УкрАгроКонсалт в щомісячному виданні «Аналіз ринку зернобобових культур», інтерес для українських експортерів представляють і країни ЄС, які все більше віддають перевагу органічним продуктам. Цього року інтерес до органічного гороху проявили Нідерланди і Швейцарія, які закупили його в 4 рази більше, ніж роком раніше.

При цьому, за останні роки країни ЄС збільшили власний урожай зернобобових культур, зокрема гороху, за рахунок збільшення посівних площ. І це зробило істотний вплив на обсяги імпорту з третіх країн.

Так що, перспективи у гороху залишитися лідером з виробництва серед бобових дуже реальні.

Джерело: superagronom.com

Ваш вибір 'Цікаво'.

Топ-10 перспективних напрямків експорту української ягоди

"Варто зауважити, що ягоди на сьогоднішній день є гарячою темою не тільки у плодоовочевому бізнесі України, але й в усьому світі. В Європі в середньому ринок ягід зростає на 8 відсотків на рік, на фоні того, що ринок інших фруктів практично не зростає взагалі: його щорічне зростання співставне з інфляцією і можна констатувати його стагнацію. Але ягоди на сьогоднішній день не тільки зростають, але й успішно забирають шматок ринку у інших більш традиційних фруктів, не зважаючи на те, що вони є більш дорогими", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
За його словами, Україна не може залишитися обабіч таких тенденцій, вона може і повинна ними користатися.
 
Україна за чистими обсягами експорту є вже четвертим найбільшим експортером малини у світі та третім – в Європі. Але сьогодні експортуємо в основному ягоду не дуже високої якості. Це негативно впливає на імідж.
 
У нас, нажаль, ділянок з виробництва ягідних культур, які можна було б вважати ідеальними і на яких можна було б навчатися – дуже мало. Це проблема, але це і можливість одночасно.
 
Загалом, ринок ягід в Європі зростає дуже швидко. Найбільш динамічно зростає сегмент лохини, також відносно динамічно зростає сегмент малини та ожини. Звичайно, малина трошки випереджає.
 
Суниця садова – той сегмент, який є найбільшим у ягідному бізнесі, його зростання продовжується, але він втрачає свою частку ринку за рахунок більш динамічного зростання інших сегментів.
 
Що варто зауважити, як краще продавати ягоду? Європейці та американці знайшли дуже гарну нішу, вони продають ягоду як снек – ожину, малину і особливо лохину (чорниця садова). Це та ягода, яку зручно споживати.
 
Також, дуже важливий аспект, на який варто звернути увагу – це екологічність та чистота продукції, яка вирощується. Якщо ви зможете довести – я не говорю зараз про органік – що ви чимось краще за інших, що ви використовуєте менше засобів захисту рослин, ви зможете суттєво покращити перспективи реалізації для своєї ягоди.
 
"Яка ще тенденція у світі звертає на себе увагу? Я б сказав, що дуже цікавою є тенденція переходу виробництва ягід в захищений ґрунт. Це дозволяє не просто і не тільки отримувати ягоду раніше, але й отримувати ягоду з більш високими якісними параметрами. Це надзвичайно важливо, оскільки це дозволяє заробити більше грошей.
 
Отже, цей сегмент є трендовим, він зростає дуже швидко, але є й інший бік – це робоча сила. Як ми впораємося з питаннями робочої сили? Зараз це велике питання і воно постає вже в Україні.
 
Звичайно, ми маємо свої переваги, і нам не треба боятися – за умови професійного підходу у нас є непогана маржа, особливо при експорті свіжої ягоди. Ця маржа дозволяє нам запропонувати непогані умови для людей, які готові працювати на збиранні ягоди. Не треба боятися того, що хтось буде заробляти більше – треба боятися, що ми не зможемо зібрати та експортувати якісну продукцію", - зауважив експерт.
 
На його думку, дуже важливо зосередитися на експорті свіжої ягоди. "Це не означає, що ми не зможемо переробляти ягоду – навпаки, але це просто два різних види бізнеса, і в ягоді свіжій значно більше грошей. Це, можливо, трошки складніший сегмент, але це той сегмент де ми зможемо заробляти більше грошей.
 
Стосовно цін на ягоду – я вважаю, що ціни на ягоду будуть мати негативну тенденцію найближчим часом. Тобто ми будемо постійно зауважувати зменшення середньої закупівельної ціни на ягоду.
 
Як з цим боротися? Боротися дуже просто – кооперація виробників. Тобто, якщо ми займаємося вирощуванням ягоди на переробку, нам потрібно збільшувати об’єми, нам потрібно спільно створювати кооперативні підприємства із заморозки продукції. Це звучить як фантастика в Україні – але це можливо, ми над цим ретельно працюємо в кількох секторах, і ми сподіваємося, що ягідний бізнес також до цього доросте.
 
Я знаю, що це не буде завтра, оскільки він тільки починає розвиватися, але у нас обов’язково будуть кооперативні підприємства з переробки. ФАО та ЄБРР вже більше чотирьох років спільно працюють над поліпшенням законодавства з кооперації, закон вже у Верховній Раді, і ми сподіваємося, що він буде найближчим часом прийнятий", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
Він зауважив, що найбільше споживання ягоди відбувається у Південно-Східній Азії, Китаї та Індії. Це той ринок, на який всі звертають увагу. Можливо там зараз немає ще такого розуміння і традицій споживання ягід як у Європі та Північній Америці, але це той регіон, який бурхливо розвивається.
 
В рамках топ-15 культур експерти визначали для кожної культури топ-50 країн з імпорту.

"Отже, якщо говорити про свіжі ягоди, то найбільш привабливими для нас країнами-ринками збуту свіжих ягід є Німеччина – на першому місці, а також – Великобританія та Голландія. Це ті країни, де великі обсяги імпорту ягід, досить динамічна торгівля, непогане споживання, ну а у випадку з Голландією – вона також центр перепродажу продукції.
 
До рейтингу увійшла свіжа лохина та свіжа малина. Свіжа суниця не увійшла до рейтингу найбільш перспективних експортних культур. В той же час – вона була досить близькою.
 
Досить цікаво, що на четвертому місці найбільш пріоритетних ринків для експорту свіжої ягоди розташувались Сполучені Штати Америки, а на п’ятому – Гонконг, Китай. Тобто, це досить віддалені від нас країни, але які споживають досить великі об’єми імпортної ягоди і куди ми її можемо постачати.
 
Ми з’ясували, що логістично це цілком реально. Наприклад, завдяки тому що у нас є прямий рейс до США, ми можемо відвантажувати до 8 тонн ягоди щоденно пасажирським рейсом, і вже за 15 годин ягода на місці, вона розмитнюється і відправляється в розподільчий центр. Це надзвичайно швидко, абсолютно не проблемно навість с точки зору збереження малини, а для лохини взагалі немає проблем.
 
З Гонконгом трохи важче – триваліший переліт і потрібне перевантаження, але в будь-якому разі це можливо – і навіть малина доїжджає з України в будь-який куточок світу.
 
Також в десятку цікавих для нас країн в плані експорту свіжої м’якої ягоди увійшли Польща, Канада, Швейцарія. Австрія і Франція. Відносно перспективними для нас ринками є Швеція, ОАЕ, Норвегія, Бельгія і Литва.
 
Перейдемо до ягоди замороженої. В цьому сегменті трошки інша ситуація. Насправді ми очікували що в цьому рейтингу буде більше віддалених країн, однак цього не сталося. Серед найбільш перспективних країн для збуту цієї продукції з віддалених країн у рейтингу були лише США та Канада, і вони також займали четверте та п’яте місце. Очолила рейтинг знову Німеччина, а на другому та третьому місцях розташувались Голландія та Франція. Також до рейтингу увійшли Польща, Австрія, Великобританія, Швеція і Бельгія", - підсумував Андрій Ярмак.
 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна посіла перше місце з експорту м'яса птиці до ЄС

Про це пише УНН з посиланням на статистичну звітність Європейської комісії.

Таким чином, Україна серед європейських країн отримала пальму першості з експорту м'яса птиці до ЄС.

Також у списку найбільших експортерів м'яса птиці до країн ЄС - Таїланд і Бразилія. Лише за 5 місяців цього року країни експортували 76 тис. тонн та 69 тис. тонн м'яса птиці до ЄС.

Ваш вибір 'Цікаво'.

МХП потрапив у рейтинг найбільш небезпечних для навколишнього середовища глобальних компаній

Новий індекс Collers, запущений мережею інвесторів FAIRR, назвав 36 глобальних компаній-виробників м'ясної та рибної продукції з високими ризиками» щодо проблем охорони здоров'я, навколишнього середовища і соціального життя.

Про це свідчать результати дослідження, пише latifundist.com.

За цими критеріями були відібрані 60 всесвітніх компаній вартістю $300 млрд.

Аналіз показав, що «більшість постачальників м'яса, риби і молочних продуктів не справляється з критичними бізнес-ризиками, такими як викиди парникових газів і ризик антибіотиків».

Компанії розділені за ступенем ризику на високі, середні і низькі.

МХП віднесений до компаній із середнім ризиком.

Учасники рейтингу з високим ризиком, є основними постачальниками в мережі швидкого харчування mcdonald's і KFC, і розташовані на декількох континентах, включаючи Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Європу, Північну і Південну Америку.

Серед компаній, що входять в цей рейтинг, JBS (Бразилія), pilgrim's Pride (США), RCL Foods (Південна Африка), COFCO Meat Holdings (Китай), МХП (Україна), Група Черкізово (Росія), LDC (Франція), Inghams Group (Австралія), NH Foods (Японія).

Дев'ять компаній мають «низькі ризики», серед них Marine Harvest (Норвегія), Fonterra (Нова Зеландія), Marfrig Global Foods (Бразилія), Hormel Foods (США).

Кожна п'ята компанія (22%) не може продемонструвати повну простежуваність свого ланцюга поставок продовольства — ключову частину безпеки харчових продуктів.

В цілому, аналіз показував ризики на вартість акціонерного капіталу, суспільну охорону здоров'я та зміни клімату.

«Інвесторам потрібні дані і прозорість за трьома параметрами — екологічним, соціальним та управлінським, щоб приймати більш ефективні інвестиційні рішення, однак ця інформація відсутня в м'ясі, рибі і молочному секторі. Це перший індекс, який допоможе інвесторам подолати цей пробіл у знаннях», — зазначив Джеремі Коллер, засновник ініціативи FAIRR і головний інвестиційний директор Coller Capital.

Він додав, що в якості мега-тенденцій, таких як зміна клімату, резистентність до антибіотиків і технології виробництва продуктів харчування, радикально змінюються способи виробництва та споживання м'яса, риби і молочних продуктів. У зв'язку з цим індекс Coller FAIRR допоможе інституційного капіталу ідентифікувати кращі в своєму класі компанії.

Ваш вибір 'Подобається'.

Експорт української полуниці збільшився вдвічі

Про це повідомила у Facebook заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України Наталія Микольська, передає УНН.

"Україна майже подвоїла експорт полуниці за останні шість років, а за підсумками 2017 року Україна експортувала 1,8 тис. тонн свіжої полуниці та 3 тис. тонн замороженої", - повідомила Н.Микольська.

Український урожай плодів та ягід у 2017 році сягнув 2 млн тонн.
 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українське морозиво небезпечне через відсутність контролю якості

Про це заявив виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов, пише economistua.com.

«У дитинстві купиш морозиво, воно через 5-7 хвилин починає текти, стаканчик протікає. Нещодавно купив собі морозиво 47-33 — це ДСТУ (Державний стандарт України. — Ред.), яке гарантує, що там немає крім молочних жирів ніяких інших. Стаканчик мені не подобається, викинув у смітник. Приходжу викинути сміття вранці, а морозиво не розтануло за добу. Думаю, нічого собі. Випадковість? Нічого подібного», — підкреслив він.

Крім того, Несміянов звернув увагу на продовження терміну зберігання ласощів: «Раніше морозиво зберігалося 10-12 місяців. Сьогодні підходиш і є морозиво, яке зберігається два роки. Як вони примудрилися продовжити життя морозиву? Хлопці вирішили, що навіщо прострочку викидати, якщо можна додати хімічні елементи і продавати два роки. У нашій країні, де йде системне відключення електроенергії, виробник чомусь вирішив, що два роки можна утримувати одну і ту ж температуру. Повний маразм», — додав громадський діяч.

Також він порадив не орієнтуватися на ціну продукту як показник якості. «Хлопці, які підробляють, зрозуміли цей лайфхак. Сьогодні найдорожче купиш і можеш на той світ піти. Підробляють все, контролю ж немає», — підсумував експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.