150670

Грінкарта для української пшениці: США втрачають об'єми експорту

Кількість територій, на яких вирощується пшениця в США впала до самих низьких показників з 1919 року (саме тоді почалася реєстрація подібних даних), пише «Повінь».

Наприклад, кількість акрів під посів пшениці американськими фермерами зменшилася на цілих 40%. Правда, варто відзначити, що при цьому зросла і ефективність використовуваної землі (на 267%).

І навіть при менших територіях фермери змогли збільшити обсяги виробленої пшениці. Але, на жаль, як зазначають с/х аналітики з Rabobank, цього недостатньо, щоб забезпечити внутрішній ринок, створити необхідні запаси, а також використовувати вироблене для експорту. Для стабілізації ситуації в обов’язковому порядку потрібно збільшити площі засіву.

До того ж на даний момент трейдери припускають можливий вплив посухи на врожай, внаслідок чого пшениця американського виробництва стане неконкурентоспроможною на міжнародному ринку експорту. Лише за останні кілька місяців ціна за бушель пшениці серйозно зросла.

Крім того,  урожай минулого року став найнижчим за останні 30 з гаком років, причиною тому – погодні умови, що призвели до спаду виробництва на 15 відсотків.

«Зменшена кількість засаджених акрів може викликати ефект доміно вниз по ланцюжку поставок. Менша кількість акрів призведе до зниження пропозиції, що виллється в збільшення імпорту і підвищить ціну на сировинні товари. Результат – більш дорогий споживчий товар», — заявили представники аналітичного центру Rabobank.

Незважаючи на те, що на даний момент Америка є найбільшим гравцем на ринку експорту, незабаром це може різко змінитися. І процес, можливо, вже почалося, що найбільш сильно постраждав найпопулярніший сорт (Kcbt Red Wheat), з якого виробляється більшість борошна. Очевидно, що дані зміни неодмінно піднімуть вартість злаків, макаронних та хлібобулочних виробів.

Такою ситуацією, ймовірно, могли б скористатися українські аграрії, перед якими вже в цьому році постала необхідність пошуку нових ринків експорту основних зернових культур: такі традиційні партнери, як Єгипет і Саудівська Аравія, на 19% скоротили імпорт українського ячменю (до 2,3 млн т в липні-квітні поточного МГ). Крім того, Єгипет скоротив імпорт кукурудзи з України на 36% - до 1,6 млн т. Одним із можливих напрямків вітчизняного агроекспорту може стати Японія, яка щорічно імпортує 14,5 млн т кукурудзи і 5,7 млн ​​т пшениці та інші, традиційні для американського експорту ринки.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ обіцяє «відвоювати» свої ринки

ПАТ "Харківський тракторний завод" (ХТЗ), на початку 2017 року відновив виробництво після багатомісячного простою, за підсумками січня-червня зробив близько 500 тракторів, повідомив власник підприємства. Про це повідомив президент групи компаній DCH Олександр Ярославський журналістам в п'ятницю в Харкові.

Він зазначив, що після тривалого простою ХТЗ втратив ринки збуту і тепер працює над їх відновленням.

"Відвойовувати назад. За рік все ринки були втрачені, все 100%. Україна зайняли імпортні аналоги", - сказав О.Ярославський, висловивши надію на виконання річного плану виробництва.

"Постараємося. Що обіцяли, то і зробимо", - сказав бізнесмен.

Як повідомлялося, ХТЗ на початку лютого 2017 року відновив роботу після 10-місячного простою. За період з лютого по квітень було випущено 302 трактора.

За інформацією прес-служби ХТЗ, основними споживачами продукції стали аграрії України та країн СНД. У планах підприємства випускати щомісячно 150 тракторів. При цьому 30% продукції передбачається поставляти на внутрішній ринок, решта - в Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Іран. В цілому в 2017 році ХТЗ має намір випустити 2 тис. тракторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрофірма вирішила кардинально змінити модель ведення бізнесу

Агрохолдинг «Астарта» відкрив Центр по виробництву готових кормів для великої рогатої худоби на базі агрофірми імені Довженка в Полтавській області. Про це повідомляє UBR.

Центр спеціалізується виключно на виготовленні збалансованих кормів, на відміну від принципу, за яким працюють інші підприємства.

Зараз поля, технології і техніка в Україні в першу чергу використовуються для розвитку рослинництва, а тваринництво забезпечується за залишковим принципом.

Тому на агрофірмі імені Довженка вирішили кардинально змінити ситуацію з кормовиробництвом, щоб потім перенести модель ведення бізнесу на інші господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Агролайфхак» від МХП: як перетворити відходи на електроенергію

Спеціалісти ПАТ «Миронівський хлібопродукт» знайшли вирішення проблеми утилізації курячого посліду з свого дочірнього підприємства «Вінницька птахофабрика». Зокрема, агрохолдинг планує побудувати на території області завод з виробництва альтернативної енергії.

За день станція перероблятиме в біогаз 800 тонн курячого посліду і отримувати 26 МВт електроенергії на годину.

Виробництво обіцяють створити так, що неприємний запах зовсім не відчуватиметься.

А виробництво біогазу буде практично безвідходним, адже підприємство планує виробляти безпечні та якісні органічні добрива.

За матеріалами UBR

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У більшості областей зафіксовано нашестя шкідників

У більшості областей Степу, Лісостепу рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового трипса, в західних та центральних на рослинах розвиваються антракноз та пероноспороз. На присадибних ділянках 20-40% рослин цибулі уражені пероноспорозом. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Держспоживслужбу.

Крім того, у Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Повсюди на неугіддях, луках, узбіччях доріг триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів, які перебувають у II-V віках. Личинки за чисельності 0,3-5, макс. 9 екз. на кв.м (нестадні види, Запорізька, Полтавська обл.) пошкодили 2-5% рослин.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусеницями яких пошкоджено 1-6% сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Грошове дерево: як в Мелітополі процвітає бізнес на черешні

З 70-80 тис. т черешні, яка щорічно вирощується в Україні, приблизно чверть - родом з Мелітополя, пише журнал Новое Время. З 25 травня до початку липня, всі місцеві тут зайняті її збором і продажем.

При цьому ключовою робочою силою є пенсіонери або люди старшого віку - таких в регіоні до третини населення і їм вкрай складно знайти іншу роботу. За кожен кілограм збирачам в цьому році платили по 4 грн, тоді як ще в 2016 - вдвічі менше.

За статистикою, тільки 7% мелітопольської черешні вирощуються в професійних господарствах: левову частку врожаю збирають на домашніх ділянках.

Перекупники беруть цей товар від 5 до 15 грн за кг. При цьому в Києві його вартість підніметься чи не в десять разів - до 50 грн/кг в розпал сезону.

У порівнянні з цінами перекупників в Мелітополі вартість кілограма черешень в Києві в розпал сезону вище чи не в 10 разів

Протягом останніх трьох років, з анексією Криму і початком війни на Донбасі, мелітопольські садівники - і професійні, і ті, хто вирощує фрукти дрібними партіями, - переживають труднощі зі збутом. "Ще в 2014-му до нас приїжджали через день по п'ять-шість машин, які забирали по 2-3 т фруктів. Ми не встигали їх відпускати, - згадує Галина Дрюцкая, власниця місцевого фермерського господарства ГАЛС. - А цього року ми бігаємо за кожним клієнтом, руки цілуємо, щоб він до нас прийшов".

Зараз майже весь експорт черешні з України, а це 1,8 тисячі тонн, йде в країни ближнього зарубіжжя.

У 2013 році, за даними асоціації Український клуб аграрного бізнесу, більше 4 тис. т вітчизняних кісточкових (вишні та черешні), або 99% експорту, йшло в Росію. З 2016-му основних іноземних споживачем стала Білорусь, ринок якої перетравлює до 1,6 тис. т. Хоча раніше ця країна не входила в число лідерів з купівлі української черешні. "А значить, в споживання Білорусі включена і РФ", - говорить Ярмак. Мовляв, через білоруських перекупників українські фрукти все ж таки потрапляють на російський ринок.

При цьому мелітопольці поки ігнорують Європу. Хоча проблем для них там немає. "Складнощі бувають тільки всередині самої компанії [українського постачальника черешні], - стверджує Ярмак. - Це нерозуміння ринку, невміння працювати з іноземними контрагентами, невміння забезпечити якість, логістику, упаковку і збереження продукції".

На думку Ярмака, конкурентним фактором для українських аграріїв може стати дешевизна української черешні: в Україні витрати на збирання в чотири рази нижчі ніж в ЄС. Тим більше що в деяких європейських країнах, наприклад в Італії, виробництво черешні стає все менш привабливим через зростання конкуренції і розміру інвестицій, яких воно вимагає. І поки італійські фермери переключаються на вирощування ківі, українці зі своєю черешнею могли б успішно вийти на євроринок.

Толстолік бачить перспективи українського експорту навіть не просто в черешні, а в вишнево-черешневих гібридах, за кількістю сортів яких Україна - світовий лідер. Ці фрукти не такі кислі, як вишня, і набагато більші за неї. Вони містять активне залізо, білок, який необхідний, щоб це залізо засвоювалося, і практично повний комплекс вітамінів групи B.

"У нас однозначно є ніші у виробництві черешні і її експорті до країн ЄС", - робить висновок Ярмак.

За матеріалами Новое ВремяПортал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview